Цикл уроків з теми «Дихання»

Урок 1

 

Тема. Значення дихання. Будова і функції верхніх органів дихання.

Мета: дати поняття дихання як процесу життєдіяльності, встановити взаємозв’язок будови і функцій органів дихання; розвивати, самостійну пізнавальну актив­ність; вихо­вувати бережливе ставлення до свого здоров'я.

Основні терміни і поняття: ди­хання, зовнішнє і внутрішнє дихан­ня, носова порожнина, носоглотка, глотка, трахея, бронхи, легені.

  Обладнання: таблиці: «Органи дихання», муляжі легень і гортані, презентація, комп’ютер.

  Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Розминка

Гра «Хто швидше»

д	р	и	а	х
л	а	ш	н	з
н	б	я	т

Щоб дізнатися, що ми будемо вивчати на сьогоднішньому уроці, вам необхідно з допомогою коду прочитати шифрограму (дихання).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІI. Актуалізація опорних знань

Завдання.

Проаналізуйте епіграф нашого уроку «Кисень — це вісь, навколо якої обертається вся земна хімія».

(Відповідь. Процес дихання більшості живих організмів пов'я­заний з поглинанням кисню; у процесі фото­синтезу рослини виділяють ки­сень; організми складаються зі сполук, до яких входить кисень.)

Вправа «Пригадай»

•    Що таке дихання?
•    Чи всі живі організми диха­ють?
•    Як дихають тварини?
•    У чому полягає відмінність водного типу дихання від назем­ного?
•    З якою системою організму тісно пов'язана дихальна і чому?

ІІІ. Оголошення теми, мети і завдань уроку.

ІV.  Мотивація навчальної дія­льності

У народі кажуть: «Потрібен, як повітря», маючи на увазі те, без чого не можна прожити. Справді, людина витримує без їжі кілька десятків днів, без води — кілька днів, а без повітря — лише 5 хв. Усі ми хочемо бути здорови­ми. А щоб запобігти захворюван­ням органів дихання, необхідно знати їх будову, функції, місцезна­ходження в організмі і суть про­цесу дихання.

V. Вивчення нового матеріалу

         1.Проблемне питання.

Яка суть процесу дихання, його роль в обміні речовин та перетво­ренні енергії?

Для отримання відповіді опрацюйте текст підручника на ст. 42 «Дихання».

2. Робота з підручником.

Очікуваний висновок:

Дихання — це сукупність про­цесів, що забезпечують надходжен­ня в організм із зовнішнього сере­довища кисню, використання його клітинами і тканинами для окиснення органічних речовин та виді­лення з організму вуглекислого газу.

3.Гра «Біологічний футбол»

Грають по черзі ряди. Кожна правильна відповідь – «гол».

Запитання

•       Яке дихання можна вважа­ти зовнішнім?
•       Чи закінчується процес ди­хання в органах дихання?
•       Що, на вашу думку, є внут­рішнім диханням?
•       Чи пов'язане зовнішнє ди­хання із внутрішнім?

Очікувані відповіді:

Зовнішнє дихання — обмін газів між кров'ю й атмосферним повітрям, що відбувається в органах дихання.

Внутрішнє дихання — окисні процеси в клітинах, унаслідок яких виділя­ється енергія.

4. Колективне створення схеми взаємозв'яз­ку між зовнішнім та внутрішнім диханням з використанням проектних технологій                                                                                                                          

Зовнішнє			Дихання				Внутрішнє
							(тканинне)
— вентиляція легень; — дифузія газів у легенях; — транспорт газів кров'ю; — дифузія газів у тканинах					Споживання кисню клітинами і виділення ними С02

5. Пояснення учителя з використан­ням проектних технологій та з послідовним заповненням опорної схеми в зошиті.

Дихальна система складається з повітроносних шляхів і легень.

Повітроносні шляхи: верхні (носова порожнина, носоглотка, глотка) і 00000000000000000нижні (гортань, трахея, бронхи) та легені.

 

Дихальна система

 

                                       Повітроносні шляхи                            Легені

        Верхні                                              Нижні

                                          

                Носова порожнина                             Гортань

 

                 Носоглотка                                          Трахея

             

                  Глотка                                                  Бронхи

 

6. Самостійна робота учнів з таблицею (учні заповнюють таблицю «Органи дихання», використовуючи пояснення учителя та матеріал підручника).

Органи дихання

Орган дихання	Особливості будови	Функції, що виконуються
Носова порож­нина	Дві носові порожнини, які розділені кістково-хрящовою перегородкою. Порожнини  покриті слизо­вою оболонкою, що містить нюхові рецеп­тори. Містить густу сітку кровоносних капіляр.	Нормалізація температури повітря, що надходить до органів дихання; слиз, що містить  лізоцим знешкоджує хвороботворні мікроорганізми; сприймає запах речовин; захисна – чхання.
Гортань	Вона має лійкоподібну форму, складається з 9 напіврухомо сполучених хрящів; порожнина вистелена слизовою оболонкою з рецепторами; має дві голосові зв’язки.	Забезпечує проходження пові­тря до трахеї, захищає дихаль­ні шляхи від потрапляння їжі (кашель), забезпечує утворення звуків.
Трахея	Трубчаста частина дихальних шляхів, роз­ташована між гортанню і бронхами. Склада­ється з 16-20 хрящових півкілець, які вистелені залозистим та війчастим епітелієм. Задня стінка утворена сполучною тканиною. На рівні п’ятого грудного хребця поділяється на два головних бронхи: лівий і правий.	Забезпечує проходження пові­тря до бронхів, слизова оболонка зволожує стінки трахеї і виконує захисну функцію.
Бронхи	Складаються з хрящових кілець  (6-12). Вони входять в праву (три гілки) і ліву (дві гілки) легені. Сукупність бронхів, що багато разів діляться, утворює бронхіальне дерево. Бронхи закін­чуються бронхіолами, на стінках яких розташовані альвеоли (легеневі пухирці).	Забезпечують транспорт пові­тря між трахеєю й альвеола­ми, беруть участь у терморегу­ляції організму та газообміні.
Легені	Парні органи дихання. Права легеня скла­дається з трьох часток, а ліва — з двох. На внутрішній поверхні легень розташовані ворота легень, якими проходять бронхи, судини й нерви. Легені вкриті плеврою, що складається з двох листків — зовнішнього і внутрішнього. Між ними розташована плевральна порожнина, заповнена плев­ральною рідиною.	Забезпечують газообмін між кров'ю й атмосферним повітрям.

Проблемне запитання.

— Чому необхідно дихати че­рез ніс?

Для форму­вання відповіді пропонується проаналізувати результати дослі­ду: кролям вста­вили в ніздрі тру­бочки. Через де­який час вони за­хворіли на запа­лення легень. По­ясніть, чому.

(Учні повинні дійти висновку, що під час дослі­ду була поруше­на функція носо­вої порожнини кролів. Холодне повітря потрап­ляло в легені тва­рин, що й спри­чинило виник­нення захворю­вання. Тому дихати потрібно через ніс, особливо взимку. У носовій порожнині розташована густа сітка кровоносних капілярів. Коли людина вдихає повітря воно зігрівається кров’ю, що тече по капілярах, до температури тіла).

VІ.  Узагальнення знань

1. Установіть послідовність розташування органів дихання:

1. Ле­гені. 2. Бронхи. 3. Носоглотка. 4. Носова порожнина. 5. Гортань.6. Глотка. 7. Тра­хея.

Відповідь. 4,3,6,5,7,2,1.

2. Вставити пропущені в тексті слова.

1. Носова порожнина вистелена _________, вкрита багатьма ______, які затримують ________.

2. Дихати потрібно через _______, а не через __________.

3. Тести. 

1.      Чим представлена система органів дихання людини?

А - легені, Б – стравохід, В - великі і малі грудні м'язи.

2.      Чим представлені дихальні шляхи людини?

А - ротова порожнина,  Б - носова порожнина, 

В - носоглотка,  Г - стравохід,   Д – бронхи.

3.      Яке значення дихання для організму?

А - охолодження організму,   Б - виділення С0₂,   В - окислення поживних речовин,  Г - вивільнення енергії,   Д - синтез АТФ.

4.      Очищує вдихуване повітря від пилу і мікробів і зігріває

А - трахея; Б - гортань; В - носова порожнина.

 VІ.  Підсумки уроку

Вправа «Зворотний квиток»

На аркуші паперу діти записують те нове і цікаве, що вони вже вивчили, про що хотіли би дізнатися в майбутньому (зачитують вголос).

    VII. Домашнє завдання

1. Вивчити § 11 підручника.
2. Скласти сенкан на тему «дихання».

 

 

 

 

 

 

 

Урок 2.

Тема. Голосовий апарат. Нижні дихальні шляхи.

Мета: ознайомити учнів з будовою голосового апарату, його значення в житті людини; розвивати вміння порівнювати, аналізувати, робити висновки;  вихо­вувати бережливе ставлення до свого здоров'я.

Основні терміни і поняття: гортань, голосові зв’язки, голосова щілина, трахея, бронхи, альвеоли, мова.

Обладнання: таблиці органів дихання різних хребетних, таблиця «Органи дихання людини», моделі гортані й легень.

 Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Розминка

Вправа «Дешифрувальник»

Визначте ключове слово уроку, відповівши на запитання. Виберіть із слів букви ( 1-1, 2-3, 3-1, 4-3, 5-3) і складіть слово. (Голос).

Запитання

1. Має лійкоподібну форму, складається з 9 напіврухомо сполучених хрящів.  (Гортань).

2. Складаються з 6-12 хрящових кілець. (Бронхи).

3. Великий парний орган дихання. (Легені).

4. Верхній дихальний повітроносний шлях. (Глотка).

5. Тут повітря зігрівається, зволожується, очищається, знешкоджується. (Носова порожнина).

ІI. Актуалізація опорних знань

1.      Зачитування сенканів (з домашнього завдання)

Дихання

Повітря, чхання, процес,

кашель, легені, кисень,

життя, газообмін.

2.      Інтерактивна вправа «Знайди пару»

1.      Бронхи;                             а) зігріває та очищує повітря;
2.      Легені;                              б) переносить кров від серця;
3.      Трахея;                              в) з’єднує трахею та легені;
4.      Носова порожнина.        г) виконує функцію газообміну;

                                                    д) проводить повітря з гортані в бронхи.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми уроку.

Знайдіть слова за допомогою яких ми можемо «побачити» мову (світанкова, красна, чарівна, сонячна, барвінкова) і «почути» її (ніжна, мелодійна, дзвінкотюча, солов'їна,)

Ніжна, мила, світанкова,

Ясна, чиста, колискова,

Мелодійна, дзвінкотюча,

Дивна, радісна, співуча,

Лагідна,  жива, казкова,

Красна, чарівна, шовкова.

Найдорожча, добра, власна,

Мудра, сонячна, прекрасна,

Солов'їна, барвінкова

Українська наша мова!

Дуже час­то називають нашу мову милозвучною, як спів со­лов'я, жеботіння весняного струмка, тому що вона ввібрала в себе спів птахів, шепіт нив, плюскіт хвиль. За допомогою ж чого творяться звуки? Сьогодні на уроці ми повинні з’ясувати, як творяться звуки.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Робота в групах.

Завдання

Група 1. З'ясуйте будову і функції гор­тані.

Опрацюйте текст підручника на ст. 43.

Проблемне навчання

Дайте відповіді на питання

•         Чому в людини змінюється голос від нежитю, втрати зубів, коли в роті їжа?
•         Чому людина не може гово­рити без язика?
•         Обґрунтуйте, чому тва­рини не здатні до свідомої члено­роздільної мови.

Розповідь учнів. (з демонстрацією муляжу гортані). Гортань розташована на пе­редній частині шиї. Вона має лійкоподібну форму, зверху при­кріплена до під'язикової кістки, а знизу переходить у трахею. Стінки гортані вкриті війчастим епітелієм. Зонні час­тину гортані видно як виступ, який називають кадиком.

Ос­нову гортані утворюють кілька хрящів: три непарні — перс­неподібний, щитоподібний, надгор­танний  і три парні хрящі — черпакуваті, ріжкуваті, клино­подібні.

Найбільший з них — щитоподібний хрящ. Хрящі з'єднані між собою рухливо м'я­зами і зв'язками. Така будова гортані дає змогу легко зміщуватися хрящам під час ковтання, розмови, кашлю.

Розповідь учителя про механізм голосоутворення. Між щитопо­дібним і черпакуватим хрящами натягнуті  голосові зв'язки, між якими міститься голосова щіли­на. Гортань є органом утворення голосу.

Голос утворюється під час проходження повітря, яке видихається через го­лосову щілину, що спричиняє виникнення коливань натягнутих зв'язок. Висо­та голосу залежить від довжини голосових зв'язок.

Органи, що беруть участь в утворенні голосу: гортань, голосові зв'язки, порожнина глотки, порожнина носа, ротова порожнина, язик, губи, зуби, щелепи.

«Мутація голосу» — різкі й часті перепади висоти голосу, що виникають у процесі статевого дозрівання у хлопчиків. Обумовлюється порушенням нер­вової регуляції рухів м'язів і зв'язок голосового апарата, пов'язаним з інтен­сивним ростом гортані в цей період розвитку.

  Група 2. Будова трахеї і бронхів.

Опрацюйте текст підручника на ст. 44.

Проблемні питання

•         Чому трахея має півкільця, а бронхи — кільця із хрящової тканини?
•         Чому легені не тонуть у воді?

Розповіді учнів. Пройшовши гортань повітря потрапляє в трахею. Це трубчаста частина дихальних шляхів, роз­ташована між гортанню і бронхами. Склада­ється з 16-20 хрящових півкілець, які вистелені залозистим та війчастим епітелієм. Задня стінка утворена сполучною тканиною.

На рівні п’ятого грудного хребця поділяється на два головних бронхи: лівий і правий.

Трахея забезпечує проходження пові­тря до бронхів, слизова оболонка зволожує стінки трахеї і виконує захисну функцію.

Бронхи складаються з 6-12 хрящових кілець, які запобігають закриттю їхнього просвіту. Вони входять в праву (три гілки) і ліву (дві гілки) легені. Сукупність бронхів, що багато разів діляться, утворює бронхіальне дерево. Бронхи закін­чуються бронхіолами, на стінках яких розташовані альвеоли, які заповнені з середини повітрям (легеневі пухирці).

V. Узагальнення знань

1.Гра «Біологічне поле чудес»

1.      Легеневі пухирці вкриті густою сіткою кровоносних капіляр, де відбувається газообмін.

А

л

ь

в

і

о

л

и

2.      Різкий рефлекторний видих через рот.

К

а

ш

е

л

ь

3.      Еластичні пружні волокна, розташовані паралельно одно одній. Роблять 80-10000 коливань за секунду.

Г

о

с

о

в

і

 

з

в

я

з

к

и

2. Термінологічний ланцюжок

Учитель називає термін, учень дає визначення, потім той, хто відповідає, називає наступний термін, визначення якому дає інший учень.

VI. Підсумки уроку

Учитель звертає увагу учнів на мету уроку. Пропонує з'ясувати, чи була вона досягнута, аргумен­тує оцінки.

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

1.      Звуки творяться за допомогою…
2.      Мутація голосу - це…
3.      Легені не тонуть у воді, тому що…

VII. Домашнє завдання

1. Вивчити §12  підручника.
2. Приготувати повідомлення на тему «Правила гігієни при розмові».

 

 

Урок 3.

Тема. Газообмін у легенях і тканинах.

Мета: з'ясувати фізіологічні при­чини газообміну в легенях і тка­нинах та умови, у яких він відбувається; розкрити взаємозв'язок процесів кровообі­гу і дихання; формувати вміння і навички орієнтуватися в неста­ндартних життєвих ситуаціях, спи­раючись на одержані знання; ви­ховувати бережливе ціннісне ставлення до свого здоров'я.

Основні терміни і поняття: склад повітря, альвеолярне повіт­ря, дифузія, парціальний тиск.

Обладнання: таблиці: «Органи дихання», «Схема газообміну в легенях і тканинах», «Схема кро­вообігу»; обладнання для досліду з вапняною водою.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

 І. Розминка

Розгадування криптограми

а	т	к	а	н	и	н	а	х
т	Г	а	з	о	о	б	м	і
х	я	н	е	г	е	л	у	н

(Відповідь. Газообмін у легенях та тканинах.)

ІI. Актуалізація опорних знань

Інтерактивна вправа «Незакінчене речення»

Учитель розпочинає речення, учні доповнюють його усно:

1.      Обмін газів між атмосферним повітрям і організмом називається… (зовнішнім диханням).
2.      Повітроносний орган, через який повітря проходить безпосередньо до легенів називається … (бронхи).
3.      Газообмін у легенях відбувається безпосередньо в …(альвіолах).
4.      Великий парний орган дихальної системи… (легені).
5.      Процес дихання забезпечують дві фізіологічні системи…(дихальна і кровоносна).
6.      Процес окислення органічних речовин у клітинах, унаслідок яких виділяється енергія називається…(внутрішнє дихання).

IІI. Мотивація навчальної дія­льності

90% кисню переноситься в організмі за допомогою гемоглобіну крові. Неймовірна швидкість зв'язуван­ня молекули кисню з гемоглобі­ном — усього 3 мілісекунди! Дихальна і кровоносна систе­ми взаємопов'язані функцією за­безпечення клітин киснем та здійснення процесів окиснення органічних речовин з метою на­копичення клітинної енергії.

Але як наш організм забезпе­чує клітини киснем і виводить вуглекислий газ? Які механізми цього процесу?

ІV. Повідомлення теми і мети уроку.

V. Вивчення нового матеріалу

  1. Проведення дослідів з елементами евристичної бесіди.

Учитель пропонує за допомо­гою дослідів з'ясувати склад видихуваного повітря.

• Використовуючи знання з хімії, пригадайте, які гази входять до складу повітря.
• У результаті дихання склад видихуваного повітря змінюється. Як ви думаєте, чому?

Дослідницька лабораторія.

Досліди

1. Учень видихає повітря в хо­лодну склянку (стінки потіють). Це доводить, що у видихуваному повітрі є водяна пара.
2. Другий учень видихає повіт­ря через трубочку (приблизно 10 повних видихів) у пробірку з вапняною водою. Вода в пробірці стає каламутною. Школярі роб­лять висновок, що вуглекислий газ прореагував із вапняною водою. Учитель записує рівняння реакції на дошці, а учні — в зошитах: Са(ОН)₂ + С0₂ = СаС0₃  + Н₂0

Висновок. Склад повітря, що вдихається і видихається, має відмінності.

       2. Робота учнів з підручником.

Проаналізуйте таблицю у під­ручнику на ст.48 і порівняйте склад вдихуваного, видихуваного й альвеолярного повітря. Поясніть різний вміст кисню і вуглекисло­го газу у вдихуваному та видиху­ваному повітрі. За рахунок чого підтримується відносно сталий склад альвеолярного повітря? Яке це має значення для організму?

     3.Самостійна робота учнів з таблицею.

Учні заповнюють таблицю   «Склад повітря»

Речовина	Вдих	Альвеоли	Видих
Кисень	21,00	14,40	16,30
Вуглекислий газ	0,03	5,20	4,00

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.Обмін газів у легенях

Навесні 1862 р. у Франції троє людей піднялися на повітряній кулі «Зеніт» на висоту 11 км. На землю повернувся один живий, решта загинули. Ніхто не міг пояснити причину трагедії, оскільки кисню на цій висоті було достатньо. Згодом причину встановив російський учений І.М.Сєченов.

Проблемні питання.

Учитель пропонує учням зро­бити «свої відкриття», давши відповіді на пи­тання:

•    Що таке атмосферний тиск? Як він змінюється при підйомі на висоту?
•    Що таке парціальний тиск газів?

(Очікувана відповідь. Парціальний тиск — це части­на загального тиску, яка припа­дає на частку цього газу в газовій суміші. Цей термін вживається для газів, розчинених у рідині. Чим вищий відсотковий вміст газів у суміші, тим, відповідно, вищий його парціальний тиск.)

•       Чим  пояснити транспорту­вання газу під час дихання? (Дифузія – це рух частинок, завдяки якому речовини проходять крізь мембрани, вирівнюючи свою концентрацію.)

•    То чому ж загинули люди на «Зеніті»? (Відповідь. Люди за­гинули від нестачі кисню в орга­нізмі. Серед найчистішого повіт­ря на великій висоті люди опи­нилися в умовах зниженого тис­ку — у розрідженій атмосфері дуже низький парціальний тиск кисню.)

Підсумок учителя. Отже, на висоті 7—8 тис.м. артеріальна кров за своїм газовим складом наближа­ється до венозної. Усі тканини тіла відчувають гостру нестачу кисню, що призводить до тяжких наслід­ків. Тому при піднятті на висоту більше – 5 тис.м. необхідно корис­туватися спеціальними кисневи­ми приладами.

5.Обмін газів у тканинах.

 Робота в парах

—Як кров віддає кисень тканинам?

Очікуваний висновок. Газообмін у ткани­нах відбувається за тими самими законами фізики, що і газообмін у легенях (явище дифузії, різниця парціальних тисків). Кисень за законами дифузії переходить у тканинну рідину, де його кон­центрація нижча, а з неї — у клі­тини і відразу вступає в реакцію окиснення.

V.  Узагальнення знань

Робота в групах.

Дослідницька лабораторія.

Після розв’язування біологічних задач кожна група пояснює хід розв’язку.

Група 1. За добу людина вдихає приблизно 25 кг по­вітря. Під час роботи двигуна внутрішнього згоран­ня автомобіля витрачається 1 825 кг 0₂ на кожні 100 км шляху. Який час могла б дихати цим киснем людина?             

Розв 'язання

У повітрі міститься 21% О₂, отже за добу людина вдихає 5,25 кг О₂.

5,25 кг — 24 год,

1825 кг — х;

х = 8 342,85 год.

Група 2. Для подолання відрізка в 100 м необхідно 125-150 л повітря. За 10-15 с бігу легені спортсмена не можуть пропустити через себе таку кількість повітря. Яким чином нейтралізується дефіцит повітря у бігуна?

Розв 'язання

Дефіцит повітря у спринтера поповнюється після бігу. Атлет протягом 2-3 хв продовжує активно дихати. Спринтерські дистанції спортсмен долає за рахунок гліколізу і подальшого кисневого розщеп­лення.  

Група 3. Відомо, що гемоглобін еритроцитів бере участь у перенесенні кисню. Чи можна довести, що між цими речовинами відбувається хімічна взаємодія? Яким чином?

Розв 'язання

Можна. Ознаками хімічних реакцій є: виділення газу, зміна забарвлення, поява осаду, зміна темпе­ратури. У прикладі, вказаному в задачі, гемоглобін крові у результаті взаємодії з киснем змінює забарв­лення (з темно-червоного на яскраво-червоний).

VI. Підсумки уроку

1. Зачитування епіграфа уроку і його обговорення.

І горіння, і дихання відбуваються за участю кис­ню, але горіння відбувається швидко і до кінцевих продуктів, а дихання повільніше, через проміжні стадії. Енергія, що виділяється, може використову­ватися для перебігу процесів життєдіяльності, утво­рення АТФ, терморегуляції тощо.

VII. Домашнє завдання

1. Вивчити конспект, повторити § 12 підручника.
2. За бажанням: підготувати повідомлення про частоту дихаль­них рухів у різних організмів.

Урок 4.

Тема. Дихальні рухи. Нейрогуморальна регуляція дихання.

Мета: сформувати в учнів знання про дихальні рухи, меха­нізм нервової та гуморальної ре­гуляцій процесу дихання, життє­ву ємність легень; формувати вміння пояснювати залежність рівня вентиляції від частоти та глибини дихання, вплив фізичних вправ на функціонування органів дихання; виховувати зацікавле­ність до особливостей роботи власного організму.

Обладнання: таблиці: «Органи дихання», «Дихальні рухи»; модель вдиху і видиху; спірометр.

Основні терміни і поняття: вдих, видих, дихальні рухи, нер­вова регуляція дихальних рухів, дихальний центр, гуморальна ре­гуляція дихальних рухів, дихальні рефлекси, показники дихання, спірометр.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Розминка.

Дихальна гімнастика («Дихання через руку»)

Учитель. Складіть праву і ліву долоні в кулаки з отвором по середині. Піднесіть праву руку до рота, через отвір зробіть глибокий вдих, порахуйте про себе до 5. Затримайте подих, піднесіть до рота ліву рук, в отвір зробіть повільний видих, порахуйте до 5. Вправу повторіть 4-5 разів (бажано стоячи). Як змінився колір вашого обличчя? Чи відчували ви рух повітря?

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Фронтальне опитування

• Що таке альвеолярне повітря?
• Як відбувається насичення крові киснем і виділення з неї вуг­лекислого газу?
• Чи повністю звільняється наша кров від вуглекислого газу в легенях?

2. Розгадування кросворда.

Запитання.

1. Речовина, що складається з білка глобіну і ферумовмісної сполуки – гема.
2. Легеневі пухирці вкриті густою сіткою кровоносних капіляр, де відбувається газообмін.
3. Еластичні пружні волокна, розташовані  в гортані паралельно одно одній.
4. Процес у клітині, в наслідок якого виділяється енергія.
5. Вона має лійкоподібну форму і складається з дев’яти напіврухомо сполучених хрящів.
6. Складаються з 6-12 хрящових кілець, входять в праву (три гілки) і ліву (дві гілки) легені.
7. Слиз носової порожнини, що містить речовину, яка знешкоджує хвороботворні мікроорганізми.
8. Парний орган системи дихання.
9. Процеси окислення органічних речовин у клітинах, унаслідок яких виділяється енергія.

Відповіді. 1. Гемоглобін. 2. Альвеоли. 3. Зв’язки. 4. Окислення. 5. Гортань.

6. Бронхи. 7. Лізоцим. 8. Легені. 9. Внутрішнє.

Кросворд «Газообмін»

1						г
2						а
3						з
4						о
5						о
6						б
7						м
8	8					і
										9		н

ІІІ. Мотивація навчальної дія­льності

Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

При пораненні грудної порожнини, навіть якщо неушкодже­не серце, легені не можуть пра­цювати, і людина може швидко за­гинути. Чому?

ІV. Повідомлення теми, мети уроку

V. Вивчення нового матеріалу

1. Пояснення вчителя.

Роль дихального центру в ритмічному чергуванні вдиху і видиху.

1919 р. російський фізіолог Миславський встановив, що в довгастому мозку є група клітин, у яких автоматично виникають ритмічні збудження, що зумовлю­ють вдих і видих. Дихальний центр перебуває у стані постійної актив­ності. Його ураження спричиняє негайну смерть.

2. Евристична бесіда

 Механізм дихальних реф­лексів.

—Чому після вдиху завжди йде видих?

Учням пропонується здійсни­ти самоспостереження — затрима­ти подих.

Учитель, використовуючи мо­дель вдиху і видиху, демонструє механізм цих процесів.

3. Самостійна робота учнів

1. Скласти схему механізмів вдиху і видиху

	Вдих	Видих
Спокійний	— Зовнішні міжреберні м'язи скорочу­ються; — об'єм грудної порожнини збільшується; — тиск у легенях зменшується; —повітря надходить до легень і розтя­гує їх	— Зовнішні міжреберні м'язи і діафрагма роз­слаблюються; — ребра опускаються; — об'єм грудної порожнини і легенів зменшу­ється; — тиск у легенях підвищується; —повітря виходить з легень
Глибокий	— крім міжреберних м'язів і діафраг­ми, одночасно скорочуються м'язи грудей і плечового поясу	— скорочення внутрішніх міжреберних і черевних м'язів

 

2. За § 13 підручника знайти відповідь на запитання: що відбу­вається під час глибокого дихання?

4. Розповідь учителя з елемента­ми бесіди

Дихання людини змінюється залежно від стану організму. Спо­кійне, рівне — під час сну, часте і глибоке — під час фізичних навантажень, переривчасте і нервове — під час переживання емоцій. При зануренні в холод­ну воду «перехоплює подих» че­рез сповільнення дихання. Але яким би не був ритм дихання, усе життя вдих неухильно змі­нюється видихом. Чому? (Дум­ки учнів.)

У дихальному центрі постійно виникають ритмічні нервові ім­пульси, які передаються по рухо­вих нейронах до дихальних м'язів і діафрагми.

5. Проведення дослідів з елементами евристичної бесіди.

      1). Нервова регуляція дихання. 

Дітям пропонується провести самоспостереження — зробити дихання глибоким, прискореним, сповільненим.

—Як пояснити, що людина за бажанням може змінити ритм і глибину дихання?

Висновок. У регуляції дихан­ня бере участь кора великого мозку, тому дихання може бути довільним (схема 5.).

Повідомлення учня

У стані спокою людина спо­живає за добу 400—500 л кисню і робить при цьому 12—20 вдихів за хвилину. Для порівняння: коні роблять 12 дихальних рухів за хвилину, пацюки — 60, а канар­ки — 108. Навесні частота дихан­ня в середньому на 1/3 вища, ніж восени.

2). Гуморальна регуляція ди­хання.

Учитель пропонує провести самоспостереження — затримати дихання після глибокого вдиху якомога довше і пояснити свої відчуття. Діти розповідають про запаморочення, бажання зробити видих і новий вдих.

Проблемне запитання

—Після досліду ваше дихання стало глибоким і прискореним. Чому?

(Очікувана відповідь. Унаслідок затрим­ки дихання в крові людини на­копичується вуглекислий газ, який подразнює рецептори кро­воносних судин, що несуть кров до головного мозку, і рефлек­торно збуджує дихальний центр.)

Висновок. Частота і глибина дихальних рухів збільшується при збільшенні концентрації С0₂ в крові.

Учні на дошці заповнюють опорну схему.

 

	Нервова регуляція			Дихання				Гуморальна регуляція
	Довгастий мозок — дихальний центр Автоматизм дихальних рухів					Підвищення концентрації СО2, у крові збуджує дихальний центр

3). Життєва ємність легень (ЖЄЛ).

Учитель пояснює суть понят­тя «життєва ємність легень», про­понує дослідити проблему: як фі­зична підготовка впливає на стан легень. Обираються два учні (один займається спортом, інший — ні). За допомогою спірометра визна­чають їх ЖЄЛ. Учитель пропонує самостійно зробити висновок, чому показники ЖЄЛ у цих учнів різні.

6. Практичні вправи «Перша допомога при зупинці дихання».

 Розповідь вчителя. Людина, в якої дихання припинилося, перебуває в стані зупинки дихання. Виникає воно при отруєнні чадним газом, утоплені, ядусі, ураженні електричним струмом та інше. У такій ситуації потрібно повести штучне дихання (штучну вентиляцію легень). Цей процес полягає у вдуванні в легені постраждалого повітря для підтримки життєвих функцій організму.

Робота в групах.

Ознайомтеся зі змістом методів допомоги постраждалому при зупинці дихання, продемонструйте засвоєний метод із муляжем практично. (Робота з картками)

Група 1. Метод штучної вентиляції легень«з рота в рот».

Картка №1

Для проведення штучного дихання «з рота в рот» той, хто надає допомогу, стає на коліна біля голови потерпілого, кладе одну руку під шию, другу — на лоб і максимально закладає голову назад, одночасно затискаючи великим і вказівним пальцями ніс.

Ця маніпуляція супроводжується розкриванням рота, підтягуван­ням язика до під'язикової кістки та максимальним вирівнюванням дихального каналу. Зробивши глибокий вдих, той, хто надає допомогу, щільно притиснувшись ротом до рота потерпілого, робить енергійний видих. Перших 5-10 вдувань необхідно робити швидко (за 20-30 секунд), наступні — із швидкістю 12-15 вдувань за хвилину.

Необхідно слідкувати за рухом грудної клітки потерпілого; якщо після вашого видиху в рот або в ніс грудна клітка потерпілого піднялась, це говорить про те, що дихальні шляхи вільні, і штучне дихання ви робите правильно (див. рис.).

 

Група 2. Метод штучної вентиляції легень «з рота в ніс».

Картка №2

У тих випадках, коли щелепи потерпілого щільно стиснуті, ефективним є спосіб штучного дихання «з рота в ніс». З цією метою однією рукою закидають голову назад, а другою беруть за підборіддя і піднімають вверх нижню щелепу, закриваючи рот, проводять глибокий вдих і повітря видихають у ніс потерпілого. 

Якщо не б’ється серце, штучне дихання поєднують з непрямим масажем серця: після одного вдування повітря в легені роблять 4-5 швидких поштовхоподібних натискувань на нижню третину грудини а напрямі перпендикулярному до хребта. (див. рис.).

Група 3. Метод Сильвестра

Картка №3

 Потерпілого кладуть на спину. Під нижню частину грудної клітки підкладають валик із складеної ковдри, одягу або поліно для того, щоб лопатки і потилиця лежали нижче реберних дуг. Якщо штучне дихання роблять дві особи, то вони стають на коліна по обидва боки. Кожний з них бере однією рукою руку потерпілого посередині плеча, а другою трохи вище кисті. Вони піднімають одночасно руки потерпілого і витягують їх за його головою. Це викликає розширення грудної клітки, тобто відбувається своєрідний вдих. Потім через дві-три секунди руки потерпілого притискають до його грудної клітки і здавлюють її, тобто роблять своєрідний видих. Рух руками треба робити ритмічно, з рівними проміжками: Щоб ці рухи відповідали ритмові нормального дихання, їх слід робити приблизно 16-18 разів на хвилину, відповідно до свого власного ритму дихання. Якщо штучне дихання робить одна особа, вона стає на коліна за головою потерпілого, захоплює його руки вище кистей і виконує зазначені вище рухи. (див. рис.).

 

Група 4. Метод Шиффера

Картка №4

Якщо руки потерпілого ушкоджені, то штучне дихання можна робити за методом Шиффера. Для цього потерпілого кладуть на живіт, повернувши його голову вбік, щоб він міг вільно дихати. Той, хто робить штучне дихання, стає на коліна так, щоб тіло потерпілого було між його ногами, кладе руки на нижню частину грудної клітки, щоб великі пальці розміщалися вздовж хребта, а решта — на ребрах. Під час видиху треба нахилятися вперед і стискати грудну клітку, а під час вдиху випрямлятися і припиняти тиск. (див. рис.).

 

 

 

 

 

VI.  Узагальнення знань

1.      Задача.  У стані спокою людина вди­хає і видихає близько 500 см³ по­вітря. Скільки кисню при цьому вона споживає, якщо відомо, що в атмосферному повітрі кількість кисню становить 21%, а у види­хуваному — 16%? Яка кількість повітря надходить в організм лю­дини за годину, якщо частота ди­хальних рухів за хвилину стано­вить 14?

2. Тести  (взаємоперевірка  учнів у парах)

1. Які  м 'язи беруть участь в дихальних рухах?

 А - міжреберні м'язи,  Б - великі і малі грудні м'язи,  В - м'язи голови,   Г - м'язи живота,   Д - м'язи діафрагми,  Е - м'язи спини.

2. Яке повітря життєвого об'єму легенів видаляється при глибокому видосі?

   А - дихальне,  Б - додаткове,  В - залишкове,  Г - резервне.

3. Які м'язи беруть участь у спокійному вдиху?

 А - зовнішні міжреберні,  Б - внутрішні міжреберні,  В - діафрагма,   

    Г - великі і малі грудні м'язи.

4. Який вміст газів у повітрі, що видихається?

 А - 21 % О₂,  Б - 4 % С0₂,  В - 79 % N₂,  Г - 0,03 % С0₂, Д - 16 % О₂.

5. Де розміщений дихальний центр?

 А - легені,  Б - мозочок,  В - довгастий мозок,  Г - кора великих півкуль.

6. Місце газообміну між легенями і кров'ю:

А- бронхи; Б- трахея; В- легеневі пухирці (альвеоли).

7. Місце окислення органічних речовин:

А- клітини тканин; Б- легеневі пухирці(альвеоли); В- капіляри в тканинах.

8. Який процес являється джерелом енергії в організмі:

А- окислення органічних речовин;  Б-різниця тиску; В- розпад органічних речовин.

9. Що вимірюється спірометром:

 А- вдих;  Б- видих; В- життєва ємність легень.

10. Під впливом чого може змінюватись інтенсивність дихальних  рухів:

   А- свідомості;  Б- концентрації СО₂ чи О₂ у крові;

   В- автономної (вегетативної) нервової системи.

11. 3а рахунок якого механізму забезпечується автоматія дихальних рухів?

   А - нервовий,  Б - гуморальний.

12. Установіть відповідність між назвою та об’ємними показниками дихання.

 А   додаткове повітря                     1   1300-1500 мл

 Б  дихальний об’єм легенів           2    1500-3000 мл

 В  життєва ємність легенів           3     4300 мл

 Г  резервний об’єм видиху            4    500 мл

V. Підсумки  уроку
Інтерактивна вправа «Результат»

Учні по черзі роблять висновки про те, чого вони навчилися на уроці, якого результату досягли.

VI.  Домашнє завдання

1. Вивчити § 13 підручника.
2. Творчі завдання:

• Поміркувати над запитанням: чому плавець, перед тим як пір­нути, робить кілька глибоких вди­хів і видихів?
• Підготуватися до ділової гри «Захворювання органів дихан­ня та їх профілактика».

 

 

Урок 5

Тема. Хвороби органів дихання  та їх профілактика.

Мета: ознайоми­ти учнів із захворюваннями дихальної системи, визначити основні про­філактичні заходи; розвивати са­нітарно-гігієнічні вміння та навич­ки, самостійну пізнавальну актив­ність, уміння спілкуватися; вихо­вувати бережливе ставлення до свого здоров'я.

Основні терміни і поняття:грип, туберкульоз, дифтерія, трахеїт, бронхіт, бронхіальна астма, пневмонія, плеврит, рак легень, причини зараження, профілактика.

Обладнання: таблиці: «Орга­ни дихання», «Гігієна дихання», «Профілактика повітряно-кра­пельної інфекції»; книжки про лікарські рослини, гірчичники, бинти, вата, компресний папір.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форма уроку: ділова гра.

Хід уроку

I. Повідомлення теми і мети уроку

ІІ. Актуалізація знань

— Які ви знаєте захворювання органів дихання? (Ангіна, грип, пневмонія та ін.)

IІI. Мотивація навчальної дія­льності

Вчитель. Природа якнайкраще подба­ла про захист людського організ­му від інфекційних хвороб. Вона створила імунітет. Однак дуже часто система самозахисту не спрацьовує, і органи дихання, що забезпечують дихальну функцію, піддаються впливу інфекції. 70% усіх захворювань у дітей — це захворювання органів дихання. Ця проблема дуже актуальна і вар­та нашої уваги.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Проблемне запитання

—Як ви вважаєте, яким шля­хом відбувається зараження органів дихання? (Думки учнів.)

У повітрі класної кімнати зна­ходиться близько 30 тис. мікроорганізмів на 1 м³. Коли вони по­трапляють в органи дихання, мо­жуть викликати різні хвороби.

На сьогоднішній урок ми за­просили «лікарів», які займають­ся проблемами захворювань орга­нів дихання та їх профілактикою. Вони допоможуть вам розкрити причини хвороб і дадуть поради та рекомендації, як їм запобігти.

(Учні, які виконують ролі ліка­рів, розповідають про хвороби ди­хальних шляхів.)

«Інфекціоніст». Відомо, що мікроорганізми і пил затримуються слизовою оболонкою верхніх дихальних шляхів і видаляються з них разом із слизом. Більшість мікроорганізмів при цьому гине. Проте частина з них, потрапивши в органи дихання, може спричинити різні захворювання. Збудниками цих захворювань можуть бути віруси, бактерії і алергени.

 «Епідеміолог». Найпоширенішим захворюванням, спричиненим вірусами, є грип. Це захворювання належить до повітряно-крапельної інфекції. Під час чхання й кашлю мільйони невидимих для ока краплинок з вірусами грипу потрапляють у повітря, а з нього через дихальні шляхи здорової людини проникають в її організм. Грип поширюється дуже швидко, тому хворих на грип не можна до­пускати до роботи на підприємствах, в установах, до занять у навчальних закладах. Грип спричиняє епідемії.

 «Фтизіатр». Туберкульоз - поширене інфекційне соціаль­но небезпечне захворювання, що найчастіше уражає легені, кістки. Інша назва - сухоти. Збудник туберкульозу - мікобак­терії - туберкульозна паличка (паличка Коха, або бацила). Вона може перебувати у вдихуваному повітрі, краплинках харкотиння, на посуді, одязі, рушниках та інших предметах, якими користувався    хворий на туберкульоз. Мікобактерії туберкульозу можуть передаватися людині й від продуктів харчування тваринного походження - молока та м'яса.   З метою профілактики туберкульозу потрібно користуватися індивідуальними засобами особистої гігієни, загартову­вати організм, раціонально харчуватися, пити лише кип'ячене молоко, м'ясо споживати добре термічно обробленим.

Туберкульозні палички швидко гинуть у сухих, добре освітлених сонячних місцях. Велике значення для очи­щення повітря в населених пунктах мають зелені насадження.

 «Терапевт». До найпоширеніших захворювань, спричинених бактеріями належать: інфекційний риніт, утворення аденоїдів, ангіна, трахеїт, бронхіт, пневмонія.

Інфекційний риніт - це запалення слизової оболонки порожнини носа (нежить). Воно найчастіше є наслідком грипу.             

Ангіна - гостре запалення мигдаликів, які роз­ташовані в глотці. Ознаки хвороби - відчуття стиснення горла, біль під час ковтання, підвищена температура, загальне нездужання. Ангіна дає ускладнення (ревматизм, вади серця), тому лікувати її треба тільки під наглядом лікаря, виконуючи всі його призначення.

Трахеїт - запалення слизової оболон­ки трахеї. Його ознаки: дертя у горлі, сухий кашель у поєднанні з відчуттям болю в зіві та за грудиною, голос стає хрипкий. Спричинюється переохоло­дженням, курінням, інфекціями.

Бронхіт - це запалення слизової обо­лонки бронхів. Збудником можуть бути стрептококи, стафілококи. Одне з найпоширеніших захворювань органів дихання. Для бронхіту характерні кашель (при гострому бронхіті довготривалий), частіше зі слизовими виділеннями, задишка, біль у грудях, підвищення температури, хрипи в ле­генях.

Пневмонія, або запалення легенів - запалення тканини легенів. Належить до гострих інфекційних захворювань. Пневмонію можуть спричинити пневмококи, стафілококи, стрептококи, що потрапили в дихальні шляхи.

Для пневмонії характерні раптове підвищення температури тіла (38-

39 °С і вище), погіршення загального стану, поява задишки, сильний біль у боці, потім з'являється кашель із слизовими виділеннями.

 «Пульмонолог».  До найпоширеніших алергічних захворювань відносяться  алергічний риніт, бронхіальну астму. їх спричиняють  алергени, серед яких можуть бути продукти харчування (цитрусові, яйця, шоколадні цукерки

тощо), пил, шерсть тварин, пилок деяких рослин, хімічні речовини, різні кос­метичні засоби, медикаменти тощо. Алергічний риніт є самостійним захво­рюванням, спричиненим алергенами, які потрапляють на слизову оболонку носа. Ознаками його є набряк слизової оболонки, сухість і свербіння в порож­нині носа, що супроводжується чханням і слизовиділенням. Головними способами лікування є усунення контакту з алергеном, заспокійливі засоби.

Бронхіальна астма характеризується періодичними нападами ядухи і кашлю, пов'язаними з гострим порушенням бронхіальної прохідності. Ці по­рушення спричинюються накопиченням у крові та тканинах алергенів, що призводять до спазмів м'язів бронхіол, посилюють секрецію слизу. Внаслідок цього в просвіті бронхів збирається в'язка речовина, виникає набряк, що пору­шує рухову функцію бронхіол. Людині тяжко дихати. Лікують астму в спеціальних санаторіях, розташованих в екологічно чистих зонах. Останні десятиліття перебіг цієї недуги (особливо у ді­тей) значно ускладнився. Причи­нами є забруднене повітря, наяв­ність у харчових продуктах нітра­тів, консервантів.

«Онколог». Рак легенів посідає перше місце серед інших онкологічних захворювань.  Ракова пухлина переважно знаходиться в середині бронха. Основні причини виникнення злоякісних пухлин легень: забруднення на­вколишнього середовища, курін­ня, хронічні захворювання — бронхіт, пневмонія, плеврит, простудні захворювання тощо. Особлива увага звертається на те, що курці хворіють на рак легень у 10 разів частіше.

«Гомеопат».  Щоб полегшити дихання при застуді, бронхіті тощо потрібно зро­бити парові інгаляції (наприклад, дихати під рушником або ковд­рою над каструлею з вареною картоплею). Можна використати від­вари деяких рослин: евкаліпту, шавлії, бруньок сосни тощо.

 «Медична сестра» Шкіра має величезну кількість рецепторів. Подразнюючи поверхню шкіри різними за силою, характером і тривалістю по­дразниками, можна рефлекторно впливати як на організм в ціло­му, так і на окремі внутрішні його органи. На цьому ґрунтується застосування гірчичників і банок, накладання компресів. При катарах верхніх дихальних шляхів, бронхітах, запаленні ле­гень гірчичники накладають на груди і спину, залишаючи вільною ділянку проти серця. Банки найчастіше ставлять на груди і спину, обминаючи ділянки хребта, грудини, серця і грудних залоз.

Завдання

Розробіть систему заходів про­філактики захворювань органів дихання.

Робота в парах.

Учні об’єднуються в пари для обміну думками.

 (Пропозиції учнів учитель запи­сує на дошці.)

Правила на все життя

1. У період епідемії необхідно проводити відповідну вакцинацію.
2. Уникати переохолодження.
3. Не відвідувати багатолюдні місця.
4. Дотримуватися правил осо­бистої гігієни.
5. Не відмовлятися від диспан­серного обстеження.
6. Підвищувати імунітет орга­нізму шляхом загартовування, фі­зичних вправ, вітамінного хар­чування.
7. Частіше бувати серед зелених рослин, щоб подихати свіжим, чистим повітрям.
8. Ніколи не брати в рот цигарки ні зараз, ні в зрілому віці.
9. Розвивати і захищати свої органи дихання
10. Боротися із забрудненням повітря.

V.  Узагальнення знань

1. Установіть відповідність між захворюваннями і його проявом.

А   ангіна                       1 інфекційне захворювання, щонайчастіше

Б    риніт                                   вражає легені

В   туберкульоз                2   гостре запалення мигдаликів

Г   гайморит                      3  запалення придаткових пазух носа

                                             4запальний процес насамперед у слизовій            оболонці  носової порожнини

2. Складіть схему «Хвороби органів дихання»

VI. Підсумок уроку

1.   Анкетування.

Чи турбуюсь я  про свої органи дихання?

Уважно прослухай кожне з наведених суджень. Якщо воно відпові­дає твоєму стану або поведінці, постав навпроти нього"+", якщо не відповідає –"-"

• Я часто кашляю.
• Інколи в мене виникає запалення верхніх дихальних шляхів.
• У морозний день мені важко дихати.
• Бувають випадки, що від крику я захрипаю.
• Одного разу зовсім втратив(ла) голос.
•  Я рідко витираю пил у своїй кімнаті.
• Я пробував(ла) палити (палю) цигарки.

Підрахуй, чого вийшло більше: "+" чи "-". Подумай, що треба зробити, щоб поліпшити стан своїх органів дихання.

2. Інтерактивна гра «Мікрофон»

1.      Сьогодні ми вивчали…
2.      Мені сподобалося…
3.      Я хочу, щоб наступні уроки…

VII. Домашнє завдання

1. Вивчити §14 підручника.
2. Підготувати повідомлення  (реферат) «Вплив куріння на організм підлітка».