Цитатний диктант за романом П. Куліша "Чорна рада"

Цитатний диктант

П. Куліш «Чорна рада»

     Назвати персонажа повісті за поданою цитатою.

1. «Був він син паволоцького попа, по прізвищу Чепурного, учився в Київській братській школі, і вже сам вийшов був на попи. Як же піднялись козаки з гетьманом Остряницею, то і він устряв до козацького війська; бо гарячий був чоловік…».                             ( Шрам)

2. «Хоть він був і значний козак, да не против гетьмана; хоть він був юнак уродливий, да не против Сомка».             (Петро Шраменко)

3. «…був воїн уроди, возраста і красоти зіло дивної" (пишуть у літописах); був високий, огрядний собі пан, кругловидий, русявий; голова в кучерях, як у золотому вінку; очі ясні, веселі, як зорі; і вже чи ступіть, чи заговорить, то справді по-гетьманськи».                        (Сомко)

4. «Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий; довга, густа чуприна, піднявшись перше вгору, спадала за ухо, як кінська грива; уси довгі, униз позакручувані, аж на жупан ізвисали; очі так і грають, а чорні, густії брови аж геть піднялись над тими очима, і — враг його знає — глянеш раз: здається, супиться; глянеш удруге: моргне довгим усом так, наче зараз і підніме тебе на сміх».                        (Кирило Тур)

5. «Вона, голубонька, справді рознемоглась. Не жартами здавались їй химерні речі запорожця: вона боялась, щоб не вхопив він її, як шуляк, і просила матері позащіпати кругом двері».                                          (Леся)

6. «Хата, піч, подушки — ото вам і все щастє. А козакові поле не поле, море не море, щоб ізнайти долю. Козацька доля в бога на колінах».       (Кирило Тур)

7. «…був тяжко грошовитий да й веселий пан із козацтва, що збагатилось за десятилітню рійну з ляхами».             (Черевань)

8. «…був собі не значний товариш, да за свою щиру службу старому Хмельницькому мав велику в його повагу і шанобу».      (Іванець)

9. «…був собі дідусь такий мізерний, мов зараз тілько з неволі випущений: невеличкий, похилий…».                                          (Василь Невольник)

10. «У мене,— каже,— одна дорога по всьому світу. Блаженні милостивії, яко ті помиловані будуть...».                  (Божий чоловік)

11. «…стояв у голубому жупані перед своїх запорожців. Тут уже він був не той, що в Романовському Куті: позирав гордо, по-гетьманськи, і тілько всміхавсь, узявшись у боки».      (Брюховецький)

12. «Невже ж на те козаки воювали і кров свою проливали, щоб пропала козацька слава порошиною з дула?»             (Шрам)