Давні українські зимові обряди та звичаї

 

 

Розробка уроку з музичного мистецтва

для 5 класу на тему:

 

 

 

 

 

Підготувала вчитель муз.мистецтва

Гнатів О.Г.

5 клас     Тема:  Давні українські зимові обряди та звичаї

Мета навчальна: ознайомити дітей із  обрядами зимового циклу народних свят.               Вчити співати українські колядки, щедрівки, віншівки, виконувати фольклорні дійства з цього обряду. Ознайомитися з твором М. Леонтовича «Щедрик». Удосконалювати вокально-хорові навички. 
Розвиваюча: розвивати у дітей вміння аналізувати музичний твір за змістом і характером музики. Розвивати практичні навички музично-ритмічні, ладові, творчі здібності дітей. 
Виховна : виховувати у дитячих душах добро, ласку, красу, щедрість, любов до ближнього і до всього прекрасного, любов до рідного краю, свят та традицій своїх дідів і прадідів. 
Тип уроку : комбінований
Обладнання : комп’ютер, муз.інструмент , аудіозапис, тексти колядок, вислови, презентація уроку.

 

Хід уроку:

І. Організаційний момент

1. Музичне вітання.

Слово вчителя:

Рада всіх бачити. А тепер посміхніться  один одному. Нехай ваша посмішка дасть заряд енергії, щоб ви плідно попрацювали на уроці.

А зараз давайте методом «Світлофора» з’ясуємо, з яким настроєм ви прийшли на урок.

• Метод «Світлофор».

Кожен учень піднімає відповідно до свого настрою картку:

                      червоний    - я збуджений, я  хвилююся;                      

                        жовтий       - мені байдуже!

                       зелений      - я налаштований на плідну роботу; хочу працювати.

• Я бачу, що ви налаштувалися на роботу і давайте з вами розспіваємось.

2. Розспівування.

    ІІ. Мотивація уроку

Слово вчителя:

 Зима! А з нею дивовижне свято!
Твоя душа у небеса летить
І радості одержує багато,
Й приходить справжнє щастя кожну мить.

-Діти, подивіться на дошку і прочитайте вислів. Це вам підказка про тему нашого уроку. Здогадалися? Правильно. Тема нашого уроку: «Давні українські зимові обряди та звичаї». В народі говорять: "Зима прийшла - свята принесла”. І дійсно,  взимку , починаючи з 4 грудня, майже щодня – свято. Ми сьогодні виділимо серед них найбільші. Про них і піде мова на нашому уроці. А мету уроку визначимо разом. Нам треба прикрасити нашу новорічну ялинку (учні вішають на ялинку кульки з написами)Зараз до мене по черзі підійде кілька учнів, візьме іграшку з метою уроку, зачитає для вміх і прикрасить нашу .

 ІІІ.  Вивчення нового матеріалу

Слово вчителя:  Надворі панує зима. А в гості до всього українського народу одне за одним приходять радісні свята. Великим зимовим святом, особливо важливим для молоді, був день Андрія.       

 Це свято відзначається 13 грудня і вважається днем пам'яті одного із дванадцяти апостолів Христових — Андрія Первозваного.

          День Андрія Первозванного завжди вважався одним з самих веселих молодіжних свят. Ще з вечора 12 грудня хлопці та дівчата збиралися разом на вечорницях в самій просторій хаті в селі, де грали, жартували і танцювали. Ближче до ночі дівчата «виганяли» хлопців з хати, щоб за допомогою ворожінь дізнатися , хто швидше за всіх вийде заміж і яким буде той самий наречений.
         Розпалені після веселощів юнаки , як правило, не хотіли йти додому. Вони знаходили інше застосування своєї енергії : відправлялися в село робити «дрібні капості ». Наприклад, потягти і сховати віз, робочі інструменти, зняти ворота чи хвіртку. І не в кого-небудь, а саме у тих господарів, у яких є незаміжня дочка . Особливо « діставалося » тим батькам , які не дозволяли своїй дочці гуляти з тим чи іншим хлопцем – віз або ворота « розбійники » могли потягти на край села або в гущавину лісу . Помсти розгніваних господарів хлопці не боялися, адже хуліганські витівки – це традиція . Єдине, що міг зробити господар хати – міцніше прив’язати ворота або заховати подалі інструменти . Напередодні свята згадували традиції предків і ворожили в Андріївську ніч .

      Сценка.  Господиня порається по хаті. (В двері стукають дівчата)

Дівчата:  Добрий вечір, тітко! А ви за нами сумували? Ви нас виглядали? 
Господиня: Звісно, любі, я чекала  вас і виглядала.
Дівчина: Тітонько, а кажуть, сьогодні свято Андрія. Розкажіть нам як колись Андріїв вечір святкували?

Господиня: Ой дівчата, сьогодні ж ворожать. У ніч на Святого Андрія дівчата вгадують, хто швидше вийде заміж, чи буде в парі, як зватимуть судженого. 
Дівчина 1: А хіба можна вгадати свою долю? 
Дівчина 2: А ми теж хочемо знати свою долю. 

Дівчина: А давайте поворожимо і дізнаємося, котра з нас швидше заміж вийде. 
Господиня: Ой, щось стало в хаті холодати,

                      Може по дрова когось послати.
Дівчина:     Я піду, давайте тітко,

                     Наберу дровець верітку.

                                            (Дівчина виходить і приносить  дрова) 
Господиня:   Ось і зараз погадаємо,

                           І Оліну долю взнаємо.

 

Дівчина: Ой, я знаю як гадати, мені колись бабуся моя розповідала. Треба дрова рахувати.  Парна кількість – бути в парі, а як ні – хай зачекає.

 Господиня:  Передбачали долі і за допомогою сірників. На тарілку з водою клали два сірники : один сірник – це хлопець, другий – символ самої дівчини . Потім потрібно подути на ці сірники : якщо від дівочого дихання вони зійдуться , то це ознака того , що задуманий кавалер стане нареченим.

    Є ще дуже багато способів ворожіння в цей вечір.

Дівчина:  Дякуємо вам, тітко. Будемо вже йти, а то нас на вулиці хлопці чекають.

 Господиня: До побачення, дівчата. Бажаю успіхів!                                               

Вчитель: А 19 грудня всі діти дуже чекають це свято. Хто з вас знає яке? (Це День святого Миколая.) Правильно. Цього дня кожна дитина зранку чекає подарунків. І якщо вона увесь цей рік поводилася чемно і слухняно, обов’язково знаходить їх під своєю подушкою. Святий Миколай жив багато століть тому і прославився своєю добротою і щедрістю до дітей. Щороку цього дня, точніше вночі, святий Миколай розносив малечі подарунки. А ще він щиро молився за те, щоб українська дітвора була здоровою і щасливою.

     Відтоді ми й шануємо Миколая, дякуємо йому, молимося, просячи у цього святого допомоги в добрих справах, і співаємо на його честь гарні пісні.

 

                                            (Пісня «Виглядаю Миколая»)

Вчитель:  Різдво є найдавнішим нашим святом і одним із найбільших релігійних свят.

- А на яке число припадає Різдво? (на 7 січня).

- Яка подія сталася в цей день?

     Звичайно, це народження  Ісуса Христа – Різдво Христове. Він був посланий на       землю Богом Отцем для того, щоб врятувати людство, яке жило гріховним життям, від смерті. Усе було незвичним у житті Ісуса: і Його народження, і життя на землі, і смерть, і воскресіння. Його земне життя є прикладом того як людина повинна жити.  А саме ми з вами, діти, повинні старатись поважати один до одного, любити, бути милосердними, співчутливими, терплячими, жити в славу Божу.

     У нас на Україні з давніх-давен надзвичайно гарно святкували Різдво Христове. Наш народ прославляв народження Ісуса Христа колядками, віншуваннями, щедрівками,  вертепними дійствами, різдвяними іграми, із використанням різдвяних атрибутів.                                                                                                                                             Різдво починається Свят-вечором – 6 січня. Гарно прибрана світлиця. На покуті   Дідух  – символ багатства. ( Дідух – житній, вівсяний, пшеничний сніп, який заносили і ставили на почесному місці)

Під обрусом сіно, на обрусі свічка.                                                                                                                                     На всю хату пахне  свіжа паляничка,
Під обрусом – сіно голубе, дрібненьке.
на обрусі – миска, у мисці – підпеньки.
У другій – капуста, третя – з голубцями, –
Страв дванадцять нині є в нашої мами.
На радість дорослим, на втіху малечі
Йде до нас у гості Святий, добрий вечір.

        На Свят-вечір на столі має бути дванадцять страв.

•              А хто з вас знає, чому саме 12 страв? ( бо в Христа було дванадцять учнів-апостолів).
•              А яку страву вважають головною?
•              Головною стравою є кутя. Вечеряють одразу після заходу сонця, коли на небі з’являється перша зірка. За столом мусить зібратися вся родина. Вечеря починається молитвою. У цей час горить лише воскова свічка.

       Наш народ вірить, що на Свят-вечір усі померлі предки приходять знову на землю і йдуть до хат своїх дітей, онуків, правнуків і разом з ними їдять святу страву — кутю. Тому кожен, хто їсть кутю, з’їдає кілька ложок, а тоді кладе ложку знову у свою миску, щоб дати змогу поїсти померлим родичам. Це дуже гарний звичай, якого немає в жодного іншого народу.

       Після вечері вся родина колядує.

• Хто мені скаже, що таке колядки?

Колядки – це пісні, в яких співається про Діву Марію, Йосипа, про народження маленького Ісусика, про святих тощо. Повечерявши малі діти несуть гостинці своїм родичам, хрещеним батькам. Ставлять на стіл кутю, узвар, інші страви й кажуть: «Тато й мама кликали вас вечеряти».

       Тоді ті, кому принесено гостинці, беруть їх, дякують дітям та їх батькам, а потім віддячують дітям яблуками, горіхами, цукерками та іншими подарунками. Також колядники носили вертеп по хатах. Такий собі ляльковий театр. Головні герої – цар Ірод, Чортик, циган, циганка тощо.            

Різдвяна ніч повнилася чудесами, співали колядки.

А зараз я хочу, щоб ви переглянули фрагмент з фільму «Вечора на хуторі поблизу Диканьки» за мотивами повісті Миколи Гоголя «Ніч перед Різдвом»

                                                  Вечора на хуторі            (Слухання колядки)

• Які традиції ми побачили в даному фрагменті? (колядування)
• Чим віддячували господарі за коляду?(печивом, цукерками)

 

А ми з вами продовжуємо знайомитись з традиціями зимових свят.

      За Різдвом настає друге свято — Новий рік (14 січня).

Традиційно в дні Старого Нового року також відзначається день Маланки (13 січня) і день Святого Василя (14 січня). Ці свята завжди супроводжувалися народними гуляннями, перевдяганнями і ворожіннями. Головними обрядами святкування залишається досі щедрування і водіння кози Маланки. З вечора і до самої ночі компанії щедрувальників ходять по домівках, співають обрядові пісні-щедрівки, танцюють і жартують. Компанію супроводжує Коза Маланка.

       Характерною прикметою новорічного свята в Україні було щедрування. Слово «щедрівка», яке збереглося до нашого часу лише в Україні, вказує на щедрість природи і людини.

У цей вечір, 13 січня, щедрували переважно дівчата. Перед тим як зайти до хати, щедрівники мали отримати запрошення. Отже, зібравшись на подвір’ї господаря, вони співали під вікнами: «Ой чи є, чи нема пан-господар вдома?», а вже зайшовши до хати, виконували величальні пісні з побажанням щастя господареві, господині, їхнім дітям та іншим родичам.

 Люди вірили: що більше щедрувальників відвідає оселю, то щедрішим буде рік для родини.

 

                            ( До класу входять щедрувальники)

Господарі добрі, зустрічайте,
Щедрівникам двері відчиняйте.
Відкривайте двері — прийшли щедрівники до оселі.
Пускайте до хати — будемо плясати.
Відкривайте ворота — прийшла коляда.
Прийшли щедрівники — нову звістку принесли.

(Всі: А ми не самі йдемо, ми козу ведемо.
Де коза ходить — там жито родить,
А де не буває, там вилягає.
Де коза ногою, там сіно копою,
Де коза хвостом, там картопля кущем.

(Коза у цей час стрибає, падає на підлогу)Всі: Були в Києві і Луцьку,
Скрізь було по-людські.
А, як прийшли до вашої хати,
Так стала коза здихати.

Лікар: Вколю в утробу — забуде про хворобу,
Вколю під хвоста — затанцює гопака,
Вколю під вухо — буде літати, як муха.

(звертаючись до господарів)

Щоб коза встала — дайте кусок сала,
Та 40 градусів води, щоб влити туди і сюди,
Кільце ковбаски, та бубликів в’язку.
Дайте козі ячменю, а нам грошей повну жменю.

Коза: Я коза периста, мені років 300.
Вам, господарі, бажаю чудового врожаю)

Щедрувальники:

Бажаєм вам здоров’я море,
Щоб в житті не знали горя.
Щоб грошей вам вистачало,
Серце втоми щоб не знало.

Щоб усе робили вміло,
Щоб було бажане діло.
Щоб на роботі поважали,
І щоб премію давали.

Щоб завжди були у парі і частіш бували в барі,
Щоб сусіди були добрі, ну а друзі, щоб не горді.
Щоб була легка в вас вдача, щоб цвіла й родила дача.
В сім’ї бажаємо порядку і кохання, і щоб збувались всі бажання!

 

            Вранці ж 14 січня в Україні посівають (засівають). На Старий Новий рік хлопчики і молоді хлопці наповнюють свої рукавиці зерном і засівають спочатку в своїй оселі, потім в будинках хресних батьків, родичів і сусідів. При цьому засівальники бажають щастя, достатку і врожаю в новому році.Новорічна  ніч  весела й чарівна.

                                   (вінчувальник)

          Сію, сію, посіваю,                                                                                                         З  Новим Роком Вас вітаю.                                                                                                                                   На щастя, на здоров’я, на той новий рік,                                                                                                       щоб вам жилось краще ніж торік.

Привітайте в мирній хаті
Будьте ласкаві, багаті,
Майте ласку добру й гожу.
Вірте тільки в ласку Божу.
Ласка Божа вас спасе,
З краю слабість відведе,
Зичу бути здоровеньким,
Всім дорослим і маленьким,
На потіху всій родині,
І на славу Україні.
Вчитель: Дякуємо, що зайшли до нас. (Дає подарунки)

IV. Сприймання музичних творів.

      А зараз ми з вами познайомимся з творчістю Миколи Леонтовича – українського композитора, диригента.М.Леонтович був музикантом-самоуком. Він жив і працював близько 100 років тому. Не маючи музичної освіти, глибоко розкрив співучу душу українського народу. Багато професійних композиторів використовували у своїх творах народні мелодії. Найпоширенішим способом використання народної музики в авторській творчості є обробка мелодій пісень.

         Обробка – це видозмінення музичного твору шляхом використання   різноманітних засобів музичної виразності.

       Український композитор Микола Леонтович написав майже 100 обробок на народні пісні. Найвідоміші з них: «Щедрик», «Дударик», «Козака несуть».

       Надзвичайної популярності отримала пісня «Щедрик». В обробці композитора. Вона відома не тільки в Україні, але й у всьому світі під назвою «Дзвінка колядка, Колядка дзвонів». Микола Леонтович знайшов текст народної щедрівки і просто написав до нього музику. Текст був написаний ще в дохристиянську добу, коли новий рік починався ранньої весни з поверненням в Україну ластівок. Щедрик – це образ ластівочки. Символ добра, щастя, любові.

     Назва «Щедрик» походить від старовинного українського обряду щедрування – побажання щедрого вечора на Новий рік. 

     Ця щедрівка має дещо нехарактерні для різдвяної пісні риси, бо виконується в мінорному ладі, в дуже швидкому темпі (слова співаються дуже швидко, настільки, що іноді їх важко розрізнити) і дуже коротка.

     Перед тим як послухати пісню я вам зачитаю її текст, для того щоб ви розуміли про що в ній йдеться.

(Зачитую текст) Щедрик, щедрик, щедрівочка,  Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,  Господаря викликати:
– Вийди, вийди, господарю,  Подивися на кошару,    (хлів для овець, кіз)
Там овечки покотились,  А ягнички народились.
В тебе товар весь хороший,  Будеш мати мірку грошей.       (будеш дуже багатим)
Хоч не гроші, то полова,  В тебе жінка чорноброва.
Щедрик, щедрик, щедрівочка,  Прилетіла ластівочка.

Пропоную прослухати українську народну пісню «Щедрик» в обробці композитора.

Слухання музичного твору «Щедрик» в обробці М. Леонтовича.

• –– Про що розповідається в пісні?(зображення господаря, який завдяки праці має достаток і гарну жінку, вміє доглядати худобу і отримує належну платню).                                                                                                                                - Що означає приліт ластівочки? (весняна пташка ластівка приносить звістку про прихід нового року, успіх та благополуча в ньому).                                                                                                                                                                                         – Це вокальний чи інструментальний твір?                                                                                                                       – Хто виконує твір?                                                                                                                                  - Чи є музичний супровід? (а капела)                                                                                                             - В якому темпі виконано твір?                                                                                  
• Розповідь вчителя.                                                                                                                       Українська народна пісня «Щедрик» в обробці М.Леонтовича майже 100 років мандрує світом і звучить різними мовами, але її душа залишається українською. Вона лунала навіть в американських кінофільмах «Сам удома», «Сам удома 2: Загублений у Нью-Йорку», «Міцний горішок 2»; «Сімейка Адамсів», «Гаррі Поттер» 
• Ось яка популярна ця пісня!
• Крім простих вокально-хорових обробок поширений ще один спосіб використання народної музики у творчості композиторів – створення варіацій на тему пісень. 
• Варіації- (з латинської – зміна, різноманітність) – музичний твір, у якому основна мелодія звучить кілька разів, набуваючи різноманітних змін: мелодичних, ритмічних, ладових, гармонічних тощо. Відомі різні варіанти обробок пісні «Щедрик»: у виконанні хору, дитячого ансамблю, в сучасному виконанні, в інструментальному звучанні.

І зараз я вам пропоную послухати  пісню «Щедрик» у виконанні сучасного американського гурту «Пентатонікс»

Вам сподобався цей твір? У якому виконанні найбільше? Який настрій втілено у музиці?                                                                                                 

•                Щедрівки популярні і в наш час. Давайте послухаємо щедрівку у виконанні відомого українського виконавця Дзідзьо.

                                 Слухання «Щедрівки» у вик. Дзідзьо

• Давайте спробуємо виконати цю пісню разом з виконавцем.

                                          (Діти виконують пісню)

V. Розучування пісні.

     Ще не встигли прийти свята як скоро вони відійдуть. Як співається в коляді: «А той третій празник – Святе Водохреща». Хрещення Господнє — третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке в народі має назву Йордан, або Водохреща. Православні та греко-католицькі християни відзначають його 19 січня. Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордані. Коли вийшов на берег - з небес почувся голос Бога-Отця, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва свята — Богоявлення.

У цей день колядники також приходять до кожної оселі з віншуваннями та щедрівками.

    І зараз ми з вами вивчимо, а хто знає той пригадає українську щедрівку «Добрий вечір тобі, пане господарю» (Худ.показ пісні, вик.разом та окремо)

Який характер пісні? (радісний, піднесений, святковий)

VI. Закріплення знань. Підбиття підсумків уроку. Інтелектуальна гра «Закінчи речення».                          

Наш урок підходить до кінця.   Але я ще хочу звернути вашу увагу на зірочки від Святого Миколая, які прикріплені на дошці,  в кожній з яких знаходиться неповне речення, яке треба закінчити. Якщо ви правильно дасте відповіді на питання, у нашому класі станеться диво!  …                                                                                                               За правильні відповіді  зірки перетворяться на цукерки від Святого Миколая.                

Урок був присвячений темі…                                                                                                                                                                                                                                             В колядках розповідається про…                                                                                                          Колядки відрізняються від щедрівок…                                                                                           Назвіть свята зимового циклу. (Андрія, Миколая, Різдво, Василія або Старий Новий рік, Водохреща)                                                                                                                На яке свято дівчата ворожать?                                                                                                  На яке свято співають колядки? (Різдво)                                                                              Коли хлопці ходять віншувати, засівати?                                                                               Який композитор написав більш як 100 обробок українських пісень? (М.Леонтович)                                                                                                                            Яка українська пісня є популярною в усьому світі?                                                                 Коли відзначають Святвечір? (Увечері 6 січня.)                                                                                 Чому в колядці «Щедрик, щедрик, щедрівочка» серед зими раптом прилетіла ластівочка? (У давніх слов’ян новий рік починався навесні.)

Заключне слово вчителя.                                                                                               Сьогодні ми з вами ознайомились із обрядами, звичаями, піснями давнини, глибше пізнали наших далеких предків.І упевнились в тому, що народна творчість живе в нашій пам’яті, вона має продовжувати своє існування.

Тож пам’ятайте ці добрі традиції, вітайте своїх рідних, друзів з Різдвом  Христовим, вивчайте і співайте для них колядки й щедрівки, від чистого серця бажайте щастя, здоров’я, благополуччя родині.

 

VII  Домашнє завдання:

• Поцікавитись про звичаї різдвяних свят у вашій сім’ї. Разом із рідними виконати святкові народні пісні. 

 

А Я бажаю вам добра, Хай збуваються всі мрії.

Миру , щастя і тепла Впевненості і надії!

         І як співається в народній щедрівці:

                                   Так, радуйся, земле,

                                    У пишній обнові.

                                    Бувайте щасливі!

                                    Бувайте здорові!

 

Музичне прощання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель:      Всі співають, веселяться,

                       Не вгавав веселий сміх,

     Через те, що нині свято,

      Що за свято?

Відповідь:    Новий рік.

Вчитель: Я не даремно продовжила наш урок цією загадкою, тому, що вона розповідає про прихід новорічних свят, які несуть усім радість, сміх та щастя у кожну родину. Давайте заспіваємо пісню про новорічне свято.

                                       (Виконання пісні «Новорічна пісня)

 

11. Таблиця аналізу та порівняння музичних творів.

назва твору	свято	зміст	мелодія	лад	темп	характер	виконавець
колядка	Різдво	народження Ісуса Христа	розспівна плавна	мінор	помірний	величальний спокійний	хор
щедрівка	Старий новий рік	прихід Нового року	короткі фрази, декламаційна	мажор	швидкий	веселий радісний	хор