Давня українська література (підготовка до ЗНО)

Давня українська література

 Частина української літератури від найдавніших часів до кінця XVIII ст.

Виникла вона на ґрунті усної народної словесності, слов’янської міфології, засвоєння (після запровадження 988 р. християнства) візантійсько-болгарського літературного досвіду. Перекладна (біблійні книги, апокрифи, «житія», патерики й ін.). та оригінальна(лытописи, повчання).

Повість минулих літ.

 Мова: давньоукраїнська (мова Київської Русі).

 Рік створення: 1113 р.

 Рід: епос.

 Жанр: літопис (хроніка).

 Тематичний різновид: історична оповідь.

 Історія написання: розпочав запис Нестор, його працю продовжить Сильвестр. Загалом літопис писатиметься й дописуватиметься понад 200 років.

 Тема твору: висвітлення історії східних слов’ян і князівської влади, утвердження християнства на Русі, розповідь про виникнення слов’янської писемності.

 Ідея твору: возвеличення давності слов’янського роду, уславлення загальноруського патріотизму.

  Загальні мотиви: історія й становлення Київської Русі; захоплення безстрашністю князів і героїчним минулим Руської землі; глибокий сум через княжі чвари та міжусобиці; наскрізний мотив — заклик до безкорисливого служіння Вітчизні, до єдності як запоруки держави; уславлення Русі; засудження міжусобиць; осуд язичництва, утвердження християнського світогляду.

Оповідання про заснування Києва

 Тема: заснування Києва; доля Кия.

 Ідея: утвердження правдивого погляду на історію заснування Києва й на те, ким був Кий; возвеличення полян як мудрих людей.

 Мотиви: «історична правда»; «життя великої людини»; «уславлення засновників».

 Образи: людей: брати Кий, Щек, Хорив і сестра їх Либідь; поляни; цар Царгородський; природи: Дніпро; три гори, названі Боричів, Щекавиця, Хоривиця; ліс, бір; Дунай; предметів і явищ: заснування; місто Київ; перевіз; Царгород; містечко Києвець; смерть.

 Композиція (зміст): згадка про полян, які живуть окремими родами — розповідь про братів і сестру, які поселилися на горах і про заснування міста, яке назвали на честь старшого брата Кия — аргументи проти того, що Кий був перевізником через Дніпро — розповідь про похід Кия в Царгород і про подарунки йому — розповідь про зупинку Кия на Дунаї й заснування містечка Києвець — смерть Кия по поверненню — смерть братів і сестри.

Оповідання про помсту Ольги древлянам.

 Тема: помста княгині Ольги за смерть свого чоловіка Ігоря.

 Ідея: утвердження думки про безсумнівну справедливість кари володаря попри те, що причною для помсти є його власні несправедливі дії; возвеличення мудрості й прозірливості великої княгині Ольги.

 Символічні образи: спис (символ воїна, володаря); голуб (символ сили, влади, помсти).

 Час подій: 6453 (945) — 6454 (946).

 Місце подій: Іскоростень, Київ, Вишгород.

 Композиція (зміст): Ігор бере данину в древлян — йому здається мало, він бере ще — обурені древляни убивають його й ховають — вирішують оженити свого князя Мала на княгині Ользі, а з її дитиною Святославом зробити все, що завгодно — відправляють посланців — Ольга просить їх прийти завтра, сказавши зранку тим, хто їх кликатиме: «Не їдемо на конях, ні пішки не підемо, але понесіть нас у лодії» — уночі Ольжині воїни виривають велику яму, куди вранці вкидають цілу лодію, у якій живцем закопують посланців — Ольга відправляє посланців до древлян і просить, щоб ті прислали їй найкращих мужів — мужів, які приїхали, Ольга спалює в бані — Ольга йде до древлян, просить їх підготувати меди, щоб справити тризну по чоловіку — напоєних древлян наказує вирізати — древлянські й полянські воїни сходяться на бій — малий Святослав метає списа — поляни перемагають, перелякані древляни ховаються в домівках — Ольга обіцяє їм мир, але просить наостанок маленьку данину «по три голуби й по три горобці» від дому — раді древляни їй дають цю данину — воїни Ольги підпалюють птахів, а ті летять до своїх гнізд — Іскоростень згорів, а хто вцілів, узяті в полон — Ольга накладе ще більшу данину й править довго й у злагоді зі своїм сином Святославом.

«Слово о полку Ігоревім»

 Жанр ліро-епічний твір, героїчна поема.

 Тема твору

 Зображення невдалого походу князя Ігоря проти половців 1185 р. (у вузькому розумінні); історична доля Руської землі, її минуле, сучасне й майбутнє (у широкому розумінні).

 Ідея твору:

 Заклик до єднання, любові до рідної землі.

 Характерні риси «Слова…» (спільні для всіх усних і писемних творів героїчного епосу):

-проводиться тема захисту рідної землі від народу-агресора;

-історичне тло створюється у протистоянні ворогу;

-у центрі боротьби стоїть держава;

-епічні герої орієнтуються на верховного правителя, який уособлює народну єдність;

-з повагою мовиться про родоначальників;

-герої проявляють небачену сміливість і в бій за рідну землю йдуть, як на свято.

 Композиція

 1. Вступ (пісня Бояна) – роздуми автора над манерою описування подій.

  2. Основа частина (кілька оповідань):

 – виступ Ігорової дружини;

 – похід;

 – битви з половцями (перша вдала, друга невдала)

 – сон і «золоте слово» Святослава;

 – «плач Ярославни»;                             ліричні відступи

 – втеча Ігоря з полону;

 3. Закінчення (величання Ігоря, князів і дружини).

Характеристика основних персонажів

 Князь Ігор Святославич постає перед нами як патріот: він мужньо боронить рідну землю від найзапеклішого ворога — половців. Своїм найсвятішим обов’язком Ігор вважає захист батьківщини. Ігор — безстрашний і рішучий воїн. Моральною і фізичною силою князів Ігоря і Всеволода захоплюються і сам автор, і київський князь Святослав, який говорить: «Ваші хоробрі серця в жорстокім харалузі сковані, а в смілості загартовані». Але поряд із позитивними рисами Ігор має і вади. Честолюбство і нерозсудливість стали причиною поразки.             

Князь Святослав (батько Ігоря та Всеволода) Він замальовується як глава всієї Руської держави, який турбується про загальноруські інтереси.

 Ярославна (дружина Ігоря, справжнє історичне ім’я – Єфросинія, дочка галицького князя Ярослава Осмомисла). Образ Ярославни приваблює людяністю, задушевністю і разом з тим патріотизмом, вражає внутрішньою красою, красою вірності.

Сюжет

 1) Заспів

 Співець твору – боян.

 2) Ігор рушає в похід; загрозливі віщування

 3) Перша вдала битва з половцями

 4) Друга битва з половцями; поразка Ігорового війська

 5) Тужіння за Ігоровим військом

 6) Сон і золоте слово Святослава

 7) Плач Ярославни , втеча Ігоря

 8) Повернення Ігоря; величання