День українського добровольця

Про матеріал
Україна сьогодні пишається своїми воїнами- добровольцями, своїми відважними синами, які несуть в собі дух козацтва, дух невтомної боротьби. Саме тому, 14 березня наша країна відзначає -- День українського добровольця. День добровольця – це свято справжніх патріотів. Людей, які свідомо, за покликом серця у важливий для нашої країни час стали на захист суверенітету і територіальної цілісності України.
Перегляд файлу

 Сценарій до відзначення Дня українського добровольця

Ведуча 1.     На білому світі є різні країни,

                       Де ріки, ліси і лани…

                       Та тільки одна на землі Україна,

                        А ми її доньки й сини.

Ведучий 1.   Усюди є небо і зорі скрізь сяють,

                       І квіти усюди ростуть…

                       Та тільки одну Батьківщину ми маєм -

                       Її Україною звуть.

Ведуча 2 Доля України не проста. До незалежності Україна йшла довгим, тяжким і жертовним шляхом, дорого за неї заплатила. За нею - і трагічні, і героїчні сторінки історії нашого народу.

Ведучий 2Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського…І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємось аж до сліз, зачувши рідне слово.

Ведуча1.   Україна – країна трагедій і краси, де найбільше люблять волю і найменше знали її, країна гарячої любові до народу й чорної йому зради, довгої вікової героїчної боротьби за волю.

Ведучий 1.  2014 рік… Рік змін, рік Революції гідності, рік Небесної сотні і боротьби за незалежність нашої держави. Скільки втрат і болю, і водночас скільки віри у своє майбутнє. Цей 2014 рік обов’язково увійде в історію України.

Читець:

Тихо янгол над світом летів

І згубив ненароком пір'їну ,

Вже спустився , підняти хотів ,

Та побачив в ту мить Україну .

Споглядав неймовірну красу ,

Вся земля , ніби та вишиванка ,

І не стримав сердешний сльозу ,

В небеса полетів на світанку .

Спозаранку до Бога прийшов

І повідав недавню пригоду ,

Розповів , як літав і знайшов

Край чудовий ,з могутнім народом .

Знов до Господа він шепотів ,

Все казав , як же мова лунає ,

Кожне слово , мов спів солов'їв ,

Кожен звук в серці слід залишає .

Потім він на коліна упав ,

І почав Бога щиро благати ,

Щоб Він милість Вкраїні послав ,

Щоб дав сили всі бІди здолати .

Досі молиться янгол за нас ,

Ця молитва свята не стихає ,

На колінах стоїть повсякчас ,

Україну крилом захищає !

 

Ведуча 2.  Важко було уявити  декілька років тому, що у теперішній час для нас  стануть звичними такі терміни як  «війна», «доброволець», «волонтер». За цей короткий термін часу кардинально змінилися реалії нашого життя. Але, на жаль,  наша держава, як і сотні років тому, продовжує боротись проти російських окупантів.

Ведучий 2. На території нашої держави і зараз точаться бойові дії. Гинуть справжні патріоти рідної української землі, гинуть наші воїни і мирні люди. Ми повинні бути гідними загиблих, і не опустити знамено їхньої боротьби ні перед будь-якими  негараздами.

Учень 1

А на моїй землі іде війна,

Стріляють танки і ревуть гармати.

Сповита горем, в чорному вбранні,

Сльозами вмилась не одна вже мати.

Найкращі з кращих падають від куль,

Грудьми своїми землю прикривають.

Сумним набатом в селах і містах,

Звучать слова: « Герої не вмирають!»

Учень 2

Вони живуть навіки у серцях

І в пам’яті народу України.

І не дозволять нашим ворогам

Перетворить Вітчизну на руїни.

Ми вистоїм. Здолаємо катів,

Як маків – цвіт розквітне Україна!

На тих місцях, де йдуть тепер бої,

В земнім поклоні схилиться калина.

 

Ведуча 1. Саме зараз з’явилися ті, хто показав нову якість цієї боротьби, кращі українські воїни. Саме добровольці зупинили російську навалу. Ці молоді люди, не дивлячись на  труднощі, були впевнені в собі і в своїй перемозі.

Ведучий 1.   Своє життя поклали на ваги

                        І не вагались жодної хвилини

                        Злякалися, спинились вороги.

                        І  ми  сьогодні    маєм – Україну!

Ведуча 2.  Україна сьогодні пишається своїми воїнами- добровольцями, своїми відважними синами, які несуть в собі дух козацтва, дух невтомної боротьби. Саме тому,  14  березня  наша  країна  відзначає -- День українського  добровольця.  День  добровольця – це  свято  справжніх  патріотів.  Людей,  які  свідомо,  за  покликом  серця  у  важливий  для  нашої  країни  час  стали на  захист  суверенітету  і  територіальної  цілісності України.

Ведучий 2.  Цей день  встановлено  рішенням  Верховної  Ради  від  17  січня  2017 року  з  метою  вшанування  мужності  та  героїзму  захисників  незалежності,  суверенітету  та  територіальної  цілісності  України,  сприяння  дальшому  зміцненню  патріотичного  духу  в   суспільстві,  посиленню  суспільної  уваги  та  турботи  до  учасників  добровольчих  формувань  та  на  підтримку  ініціативи  громадськості.

Ведуча 1. Дата  вибрана  не  випадково:  саме 14  березня 2014  року  прямо  з  Майдану  перші  добровольці  вирушили  на  тренувальну  базу  у  Нових  Петрівцях,  що  під  Києвом.    Учасниками  були  ті,  хто  пройшов  Майдан,  перетворившись  у  кістяк  Самооборони.  Внесок  першої  хвилі  добровольців  важко   переоцінити –  саме  добровольчі  батальйони  дали  змогу  провести  мобілізацію  і   підготувати   їм  професійну  заміну.

Ведучий 1. Таке  явище  як  «феномен  добровольця»  з  давніх- давен   притаманне  українському  народу.  Найвідомішим  прикладом  та  проявом  цієї  національної  риси  є  Запорізька  Січ –  воєнізована  структура,  що  складалася  з  добровольчих  батальйонів.  Козаки  століттями    боронили  Україну,  захищаючи  її  від  загарбників  та  ворогів.

Ведуча 2.  Інший  яскравий  приклад,  але  вже  з  нової  історії  України – легіон  Українських  Січових  стрільців,  що  теж  формувався  виключно  на  добровольчих  засадах  задля  втілення  заповітної  мрії   про  незалежність  України.

Ведучий 2.   А  потім  було  полум’я  Другої  світової війни –  і  знову  добровольці  першими  стали  на  захист  Вітчизни.

Ведуча 1.    І ось  в  2014-му   все  повторилося  знову… І хоч минуло 8 років від трагічних подій на Майдані, але на превеликий жаль Небесною Сотнею не закінчився біль і страждання України. Кремлівська влада не хоче бачити єдиною, сильною і головне Європейською нашу державу, і тому Росія веде військову операцію на Сході України, щоб порушити територіальну цілісність нашої держави.

                            Тепер ми знаєм, що таке війна.

                           Де волю відбирають у народу.

                           Її ми не чекали, а вона

                           Підступно так прийшла до нас зі Сходу...

                           Свідомість застилає чорний дим

                           А на вустах - то вірші, то прокльони.

                           Як це незвично - воювати з тим,

                           Із ким немає лінії кордону.

 

Ведучий 1.     В  ті  дні  звичайні  українці,  прості  робочі  кинули  свої  справи,  роботу,  навчання  та  вийшли  на  головний  Майдан  країни,  щоб  висловити  свій  протест  проти  антидержавної  політики   тодішнього  керівництва  країни.  А  потім,  зі  зброєю  в  руках , першими  протистояли  озброєній  до  зубів  російській  армії.

Ведуча 2.    Навесні  2014  року  була  зафіксована  рекордна  явка  у  військомати  країни. Люди  приходили  за  покликом  серця,  не  чекали  на  отримання  повістки.   Саме  завдяки  добровольцям    їхній  мужності,  відданості  національним  інтересам  і  щирому патріотизму  вдалося  зупинити  російського  агресора,  дати  змогу  мобілізувати  сили  в  тилу  й  озброїти  армію.  Загалом  у  воєнному  конфлікті  на  Сході   нашої  країни  брали  участь  майже  40   добровольчих    батальйонів.   Переважна  більшість  із  них   згодом  перетворилася  на  військові  частини  силових  структур.

Відео про формування добровольчих батальйонів.

Ведучий 2.   Їхній  подвиг  врятував  країну.  Вони  пройшли  пекло  найтяжчих  бойових  операцій:  Широкіне,  Іловайськ,  Мар’їнка,  Донецький  аеропорт… Іменами  добровольців,  що  віддали  на  фронті  свої  життя,  названі  вулиці  та  проспекти  українських  міст.

Ведуча 1.   День українського  добровольця –  це  день,  коли  хочеться  згадати  тих, кого  від  нас   забрала  ця  війна,  названа  АТО…  Тих  українських  вояків,  які  захищали   цілісність  нашої  держави  і не  пускали  ворога  до   нас.  Це  наші  воїни-земляки: Презентація – фото бійців

Читець

Я дивлюсь на світлини бійців,

Щирі посмішки, втомлені очі,

Сиві скроні та безліч рубців…

А мій розум сприйняти не хоче:

Це не сон, не синдром маячні,

Ця війна не в далекій країні,

Не в Іраку чи десь там в Чечні,

А в вишневій моїй Україні.

Саме зараз її вояки

Схід країни від зла захищають,

Б’ються на смерть мої земляки,

Кров’ю землю святу поливають.

Щоб країна ввійшла в майбуття

Вільна, сильна, без чвар та війни.

Віддають найцінніше -життя,

України найкращі сини!

Ведучий 1. В ряди української армії добровольцями пішли і зовсім юні хлопці, і зрілі чоловіки , і ті хто ніколи не тримав в руках автомат, і жінки, які залишили домашню кухню, щоб смачно годувати бійців на Сході.

Ведуча 2.   Вдивіться в ці обличчя. Вони різного віку.  Хтось зовсім недавно залишив стіни школи. Хтось має дружину, дітей.  Вони жили поряд з нами, працювали, були звичайними господарями. А сьогодні стали воїнами – нашою надією, нашим щитом, нашим захистом. Ми чекаємо їх.

Ведучий 2.   Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.

 Презентація – фото бійців

Ведуча 1. Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов   від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!

 

Читець    У нашій пам'яті Ви назавжди лишились,

Історія одна, і Ви - її частина.

Ви тільки знайте, браття, ми за Вас молились,

І молимось: за Вами - ненька Україна!

Вже не повернеться додому той хлопчина,

Що його вчора тільки мати відпустила,

Поцілувала, тихо мовивши: "Іди, дитино,

За щастя України, бо вона - єдина".

Казала мати берегти себе. Але даремно,

Бо хлопець був готовий йти безстрашно,

Аби лише країна, котру так кохав страшенно,

Не стала на коліна, а боролася відважно.

Читець

Хлопчина вірив, що колись, одного ранку,

Відкривши очі, він відчує повну волю.

Але та куля, в день зимовий, на світанку,

Перехопила подих та змінила долю.

Хлопчина вірив, що колись, одного дня,

Розкаже син йому, як любить Батьківщину.

Хіба він знав, що борючись за це щодня,

Все доведеться відпустити в мить єдину.

Так. Той хлопчина, він не знав тоді,

Що нелюд пострілом прицільним забере життя.

І браття хлопця, українці, у біді,

Заплачуть, відпустивши тіло в небуття.

Читець

Але ж душа, душа Героя вічно лине!

До тебе наші сльози, молитви, зізнання!

Повір, хлопчино, наша пам'ять не загине,

Як і омріяні тобою  воля та кохання.

Небесна сотня. Прапор. Чорна стрічка.

І сльози, бо ти, хлопче, словом вже не з нами.

Але в думках  ти поруч, і не згасне свічка,

І линуть буде "Слава Україні!"  над ланами.

Ведучий 1. Події , які відбуваються на  на Донбасі  тривожать наші душі, не залишають байдужими жодного громадянина країни, і тому кожному з нас необхідно усвідомити заради чого захищають нашу Україну воїни АТО. Кровоточать рани наших сердець з приводу того, що відбувається на сході нашої держави. Не висихають сльози на очах матерів, сини яких захищають єдність і незалежність рідної землі.

Вірш « Жінко, чого Ви плачете?»

Жінко, чого Ви плачете?

Ваш син-герой. Ви що - не бачите?

Ще цей хлопчина і он той.

- Героєм був мені завжди....

з тих пір коли почав ..іти...

з тих пір...коли сказав він мама...

я так раділа...так ридала....

Від щастя сльози проливала...

так ніби знала.. ніби відчувала...

я так його тримала...

так оберігала...

та все ж пішов....

за іншу битись маму....

мені ж залишив вічну рану...

А я дзвонила,

кажу :"Сину, іди додому... бо там гинуть...."

А він: "Неправда, тут все мирно..."

Мені від того було дивно...

І я його чекала...так чекала....

він вернеться.. я вірила.. я знала....

І він приїхав не колись.. а нині...

виходжу я... дивлюсь ...моє дитя у домовині...

як справи синку?

ну кажи як справи?

чого мовчиш?.. не хочеш подивитися на маму?

відкрий же очі... вставай... ти хочеш так лежати?

втомився, певно...вирішив поспати....

Боже ...я тебе укрию...

ти ж такий холодний...

живіт запав.. напевно,  ще й голодний...

ходи, я вже на стіл накрила....

Ходи, тебе чекає вся родина."...

А люди кажуть, що здуріла... що мертву так трясу дитину...

Та, що ті люди...що вони там знають...

Мій син-герой...

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ

 

Ведуча 2.    «Немає більше від тієї любові, як хто душу свою покладе за друзів своїх». Подвиг героїв вже вписаний у найвеличніші сторінки української історії. Віримо, що цей подвиг буде надихати покоління українців , як надихають нас подвиги козаків та жертовність героїв Крут.

Ведучий 2.  Але захист Батьківщини – це не тільки мужність, не тільки відданість, це ще і смерть. Смерть солдатів- добровольців які пішли захищати свою державу безкорисно, тільки тому що вони --герої і патріоти. Вони не за гроші не за славу, а за Батьківщину і вони не так відомі як ті що служать за контрактом , а все тому що вони ніде не числяться ні в яких документах.

Ведуча 1.  Саме тому 14 березня Верховною Радою України встановлено день українського добровольця. В цей день вшановують пам'ять і віддають повагу всім добровольцям які пішли захищати свою Батьківщину.

Хай палають свічки пам’яті про загиблих героїв АТО, а розмірений бій хронометра відчеканить час скорботи, душевного болю і жалю…

Перегляд відео «Мамо, не плач...»

Ведучий 1  .Коли перед очима кадри з новин, фото поранених та загиблих воїнів, дивлячись їм у вічі, ми розуміємо, що вислів «душу й тіло ми положим за нашу свободу»  став для сучасної історії української нації не просто словами гімну це стало станом душі.

Ведуча 2.  У кривавих боях з російськими найманцями та терористами  народжуються нові герої, люди, які вже сьогодні творять історію своїми вчинками. Ми схиляємося перед безстрашними воїнами світла, які боронять нашу землю від російського агресора,  їх подвиг неоціненний. Серед них багато і наших земляків.

Ведучий 2.   Сьогодні не залишилось байдужих людей до долі України, а слова «патріот», «герой», «незалежність» набули для нас особливого значення. Світ визнав українців найбільшими патріотами з 2014 року, бо кожен з нас усвідомлює, що доля нашої країни у наших руках і кожен може зробити свій внесок у захист України, незалежно від віку, статі і національності.

Я не вмію тримати зброю…

Тільки словом стріляти вмію..

Але, доки ми є з Тобою—

Доти  буде у нас Надія!

Доти будуть у нас патрони,

Будуть діти, і будуть внуки..

І не Сотні  нас, а – Мільйони…

Ми – Твої, Україно, Руки!!

Я не вмію тримати зброю..

Я тобі намалюю – сонце,

Але, доки ми є з Тобою—

Буду Янголом, Охоронцем..

Душу й Тіло…як буде треба

Серце й Розум.. мої.. з Тобою

Скільки наших тепер на небі?

Що до блиску нам чистять зброю!

Скільки Янголів над  Майданом,

Понад Крутами.. і над Яром..

Ми за тебе стіною встанем

«Градом», «Смерчем» і «Ураганом»!

Я шепочу слова молитви…

І не знаю, що буде завтра..

Але Вірю -- на полі битви

З нами – Бог і За нами – Правда!

Я не вмію тримати зброю..

Моя зброя у пісні й мові..

Але доки я є з Тобою,

Ми озброєні, ми готові.

Хто порушить мої кордони,

Завтра прийде й до вас із миром..

Чи повстануть тоді мільйони,

Чи впадуть перед диким звіром?

Зрозумійте усі народи,

Італійці, французи, німці

Тільки мир не виходить з моди

Разом сильні, Ми – Українці!

Я люблю Тебе.. і Ти  знаєш—

Ще не вмію тримати зброю…

Та раби не ідуть до раю…

УКРАЇНО! МИ ВСІ.. З ТОБОЮ!!!

Ведуча 1.  Саме в цей час, ми маємо, як ніколи, проявити свою любов до рідної України. Зараз нашій країні як ніколи потрібно бути єдиною та згуртованою. Наші земляки, яких сьогодні мобілізовано до лав українського війська, з честю відвойовують та захищають кордони нашої держави, борються за її єдність та цілісність.  Кожна свідома людина зараз допомагає країні – хто мудрим словом, хто добрим ділом, хто молитвою, хто піснею.

Пісня « Молитва»

Ведучий 1. Україна заплатила і продовжує платити  надзвичайно високу ціну за те, щоб Гідність була першою із чеснот українців, нашої політичної еліти.

Ведуча 1. Не повернулися додому ті сини,

Які на цій землі святій зростали.

Які любили, вірили, жили,

І в мирний час звитяжно працювали.

Ведуча 2. Не повернулися на рідний свій поріг,

До батьківської лагідної хати.

А полягли на дорогій землі,

Щоб Україну – матір захищати.

Ведуча 1. Не повернулися… хоч з неба нам зорять

Ще й досі їхні душі на прощання.

Давайте ж ми вшануємо героїв

Пошаною й хвилиною мовчання.

Тож встаньте всі і голови схиліть

Згадайте тих, хто йшов через фронти.

Із вдячністю хвилину помовчіть

Щоб пам’ять в нашім серці зберегти.

 

 Ведуча 2.  Важко усвідомити, проте, тисячі наших бойових побратимів не повернулись додому. І тепер їхні сім'ї – це наші сім'ї, а наш хліб – це хліб і їхніх родин. Ми маємо пам'ятати кожного і вшановувати їхню пам'ять. Адже вони тепер поруч із дружинниками Святослава, козаками Хмельницького, повстанцями Шухевича й посеред мільйонів інших незнаних на імена захисників, стали нашим Безсмертним Військом.

 Ведучий 2.   День українського добровольця – це і нагадування всім нам, що одного разу, ставши на захист Батьківщини, ми до кінця нашого життя залишаємось її добровольцями. Вояками доброї волі. І нашим святим обов'язком залишається боротьба за справжню Державу без псевдоеліт, корупції та політичного лихварства. Ставши на захист України, ми вже не маємо права відступати.

 

Ведуча 1. День українського добровольця стане однією з основ, на якій будуть зростати і гартуватися нові покоління вільних українців. Рішенням Верховної Ради  закарбовано навіки героїзм українських лицарів.

Ведучий 2.  Сьогодні, як ніколи, ми повинні допомагати своїй державі, щоб вона була нероздільною, щоб ми мали свою Батьківщину. Ми повинні допомагати своїм воїнам, які гинуть від кулі ворога, захищаючи нас і нашу Україну. Словом підтримки, невеликим сувеніром, маскувальною сіткою, продуктами харчування, дитячою молитвою за захисника.

ПІСНЯ "УКРАЇНО, ПІДНІМИСЬ З КОЛІН"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додав(-ла)
Savluk Nina
Додано
26 лютого 2023
Переглядів
1063
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку