Дерев'яні церкви карпатського регіону Польщі і України

Дерев'яні церкви карпатського регіону Польщі і України, які входять у спадщину ЮНЕСКОДерев'яні церкви карпатського регіону Польщі і України — група історично цінних унікальних дерев'яних церков, які 21 червня 2013 року на 37-й сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО, що проходила у Камбоджі, були занесені до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО. До списку внесено 16 українських церков — 8 з яких розташовані в Польщі і 8 в Україні. Церкви представляють такі типи архітектури: гуцульський (Україна), галицький (чотири Україна і дві на території Польщі), бойківський (дві в Україні та одна в Польщі) і лемківський (всі п'ять на території Польщі).

Церква Святого Духа (Рогатин)

Церква Святого Духа в Рогатині побудована, імовірно, в 1-й половині XVII століття, хоча й дотепер офіційно датується 1598 роком — ця дата була віднайдена в інтер'єрі церкви на північній стіні центрального зрубу (нави) і прочитана парохом церкви о. Іполитом Дзеровичем наприкінці XIX століття[. Попри розбіжність у думках вчених і дослідників храму щодо дати його спорудження, рогатинська Церква Святого Духа є одним із найдавніших дерев'яних храмів України. Найстаріша збережена в Україні дерев'яна храм, у місті Рогатині Івано-Франківської області, пам'ятка народної архітектури та монументального мистецтва національного значення. Нинівикористовується як музейний заклад, офіційна назва «Музей-пам'ятка дерев'яної архітектури і живопису XVI—XIX століть», складова (разом і з художньо-краєзнавчим музеєм) Музейного комплексу в місті Рогатині, що є філіалом обласного художнього музею. Церква Святого Духа — дерев'яна, тризрубна, одноверха, з квадратним центральним зрубом, гранчастим п'ятистінним вівтарем та подовженим бабинцем. Центральний зруб перекритий квадратним верхом з двома заломами. Згідно з переказами, на початку XVI століття Настя Лісовська, майбутня правителька Османської імперії Роксолана часто приходила молитись до церкви Святого Духа, адже тут священиком був її батько

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Нижній Вербіж)

Храм Різдва Пресвятої Богородиці — дерев'яна церква в селі Нижній Вербіж Коломийського району Івано-Франківської області, споруджена в 1756–1808 роках. Видатна пам'ятка архітектури та монументального мистецтва. Церква Різдва Пресвятої Богородиці розташована в західній частині села на схилі пагорба. За переказами, нинішню церкву Різдва Пресвятої Богородиці збудував за опришківські гроші Григір Мельник, який прожив 114 років і тут же коло церкви похований. У зв'язку із будівництвом церкви австрійський цісар Фердинанд нагородив Григорія Семенюка Малою золотою медаллю «За заслуги»На могилі Григіра Мельника, що збереглася, був напис, відтворений тепер на новому хресті: «Б + П / тутъ спочиває Р. Б. / Григорій Семенюк / Мельникъ / добродітель і про- / візоръ сіѧ церкви. / проживъ літъ 114 / а преста- висѧ року / 1822». Над порталом церкви є донтарський напис, який також свідчить, що «сиа цер- ков єсть за стараіємь соwрɣжи титора Григориа Сємєнюка и прочіихь провьзоров рокɣ БЖ 1788 ІАWI МЦА МАІ ДИА 3». Місцеві краєзнавці Михайло Ласійчук та Іван Лудчак вважають, що будівництво церкви розпочалося 1756 року. На думку дослідниці Надії Бабій, церква Різдва Богородиці у селі Нижній Вербіж не належить до типологічної групи гуцульських дерев'яних споруд, а повторює форми сакральних споруд Поділля та Слобожанщини.

Вознесенська церква (Ясіня)

У 1930-ті роки Струківська церква в Ясіні стала своєрідним символом Підкарпатської Русі - під такою назвою Закарпаття входило до складу Першої Чехословацької республіки у 1919-1938 роках. Її часто можна побачити на чеських листівках, у фотоальбомах та інших публікаціях тієї доби.Історія знаменитої, так званої «Струківської» церкви тісно пов'язана з історією заснування села. Місце, де розташована Вознесенська церква, люди вважають святим і переповідають, як кілька сотень років тому повертався додому, на галицький бік Карпат, гуцул Іван Струк з села Зеленого з отарою овець. Хороша погода і чарівна долина затримали пастуха, а коли вдарили морози, він кинувся до перевалу, але було вже пізно. Раптова зима засипала снігом дорогу. Іван Струк зрозумів, що овець провести через перевал не вдасться, і вернувся в долину. Збив сяку-таку кошару і залишив овець напризволяще в ясеновій хащі, а сам вирушив додому. Навесні Іван Струк з сином повернувся на місце, де залишив отару. Яким же було його здивування, коли він побачив усіх овець живими та ще й з приплодом. Тільки чудом можна було пояснити порятунок отари. Струк збудував на цім місці каплицю, а також хату з найбільшого ясена, пень котрого був такий широкий, що довкола нього могли сісти 12 людей, а в долині заснував село і дав йому назву Ясіня. Пізніше на місці каплиці збудували церкву і зветься вона за традицією Струківською, хоча посвячена вона як церква Вознесіння. Церква Вознесіння є однією з найдосконаліших дерев'яних церков на всій Гуцульщині. Є якісь чари у співвідношеннях бічних та центральної частин, у гладко тесаних колодах зрубів, у ґонтових покрівлях дахів і в маленьких ліхтариках над ними. Церкву необхідно обійти довкола, щоб мати просторову уяву про неї, щоб оцінити кожну її частину. На одвірку вирізано декоративну композицію з трьох хрестів, дату спорудження – 1824 рік – та напис про те, що у 1894 році Василь Попадюк дав кошти на престіл, а Гриць Павлючок, Петро Павлючок та Юра Сплящук робили підвалини, одвірки та іншу роботу по оновленню церкви. Всередині збережено іконостас, шо походить з часу спорудження церкви. На жаль, ікони грубо перемальовано. У 1994 році до західного зрубу добудували з дерева додаткове приміщення.

Церква святого Михайла (Ужок)

Храм святого Михайла — дерев'яна церква, яка знаходиться у селі Ужок, Великоберезнянського району, Закарпатської області. Храм архангела Михайла — це пам'ятник дерев'яного зодчества бойківської школи, який збудований на виступі високого пагорба. Своїми лаконічними формами він чудово вписується в гірський ландшафт. Три квадратних в плані зруби визначили композицію його обсягів, де домінанта належить середньому, верх якого має два квадратних в плані заломи і шатрове завершення. Гору над вівтарем зроблено більш низькою і з одним заломом. Над бабинцем влаштована невелика дзвіниця, яка за висотою набагато перевищує вівтарний верх, але нижче центрального, що позбавляє маси храму нерухомості і вносить в його загальну композицію елемент динаміки та мальовничості. За переказом, у давнину Ужок був великим поселенням і мав аж сім млинів, але після пошесті чуми, що пройшла по всій Європі, в селі залишився один чоловік, який жив вище церкви. Нові поселенці прийшли з сусідніх галицьких сіл Гнила, Яворів, Сянки. Церкву збудували майстер Павло Тонів з сусіднього села Бітля на львівському боці Карпат та майстер Іван Циганин з села Тихого. Будівничі закінчили роботу 11 червня 1745 року. Інші написи на зрубі додають штрихи до історії церкви: «1895 Гирич Петро куратор важив» (тоді підважували церкву і замінювали нижні колоди зрубів) і «Гаврилко Василь куратор» — очевидно, цей куратор організував таку відповідальну ремонтну роботу, а виконав її майстер Циганин з Тихого (можливо, нащадок будівничого церкви). Розповідають, що первісно церкву збудували високо на схилі гори, але старим людям було важко туди підніматися і церкву перенесли вниз по схилу, майже до дороги. У єпископській візитації 1751 року говориться про нову церкву в Ужку, забезпечену всіма книгами та двома дзвонами. Біля церкви стоїть класична верховинська дерев'яна дзвіниця, квадратна в плані, двоярусна, вкрита чотирисхилим шатром, збудована у 1927 році. Під час Першої світової війни австрійський уряд реквізував дзвони на військові потреби. Два нові дзвони були значно важчими, і їх не наважилися встановити на дзвіниці. Ужоцька церква вже близько 100 років надзвичайно популярна. ЇЇ фото багато разів друкувалися у періодиці, книгах і буклетах. Чимало закарпатських художників присвятили цій видатній пам'ятці свої полотна, її зображення прикрасило єпископську каплицю та каплицю вчительської семінарії в Ужгороді.

Церква святої Параскеви (Радруж)

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Хотинець)

Церква Архангела Михаїла (Смільник)

Церква Архангела Михаїла (Туринськ)

Церква святого Якова (Поворозник)

Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Овчари)

Церква святої Параскеви (Квятонь)

Церква Архангела Михаїла (Брунари)