Держава і суспільство в середньовічному Китаї. Досягнення китайцської культури

Підготувала. Вчитель Ставська А. В. Держава і суспільство в середньовічному Китаї. Досягнення китайцської культури

Духовним, ідеологічним і культурним стрижнем суспільного життя Китаю було Конфуціанство. Конфуціанство - вчення, знаменитого мудреця Конфуція, розроблене їм в середині I тис. до н. е. П'ять «основ» в навчанні конфуціанства: ритуал, гуманність, справедливість, знання і довіру. Вчення Конфуція скріплювало все китайське суспільство. Середньовічний Китай країна міцних традицій. Храм Конфуція в Пекині

Устрій держави і суспільства. Держава: Організовувала оборону від набігів кочівників, вела будівництво каналів і доріг, сприяла розвитку міст, ремесел, торгівлі, освіти та культури. Торгували з 50 країнами.

Устрій держави і суспільства. Глава держави-імператор. Джерелом коштів для скарбниці було сільське господарство. Земля – вдасність держави. Селяни – платили податки рисом, шовком. Країна величезна і густозаселена. Суспільство поділялося на групи: чиновники і народ. Чиновники: цивільні, військові, столичні і провінційні( різних рангів, всього 9 основних рангів)Народ – це селяни, містяни, монахи, вчені, учителі, слуги та інші.

Як розвивався Китай у Середньовіччі?Китайімператорчиновники«Піднебесна» імперія«Син Неба»мандарини. У країні процвітало хабарництво. Вільні селяни і ремісникиособисто залежні селяни і раби«добрі люди»«підлі люди»

Правлячі династії в КитаїУправління Правлячі династіїХАНЬЦЗИНЬТАНСУНЦЗИНЬЮАНЬМИНЦИНІмператор. Найближче оточення-родичі імператора. Чиновники різних рангів“Добрі люди”- “Підлі люди”-ремісники, купці особисто заздрісні, злі люди

Правлячі династіїдинастії Тан VII-IX ст. Досягла піку могутності контролювала частину«Великого шовкового шляху», уславилась ремеслами / порцеляною, шовком/Період запеклих міжусобних воєндинастії Сун Х–ХІІІ ст забезпечила довгоочікуваний мир, та чергове піднесення світ отримав папір і порох. військо використовувало облогові та метальні машини ХІІІ–XIV ст – монгольські завоювання – народні повстаннядинастії Мін XIV–XVII ст столицю перенесли в місто Пекін для імператорів збудували палацовий комплекс — «заборонене місто»

Час розквіту випадає на правління трьох імператорських династійй: мін, Тан, Сун. В XIII віці Китай був завойований монголами. Правляча Монгольська династія отримала назву Юань. В результаті повстання 1351-1368рр. Влада була зкинута. Ватажок селянин Чжу Юаньчжан став засновником династії Мін. В 1644р. Китай був завойований манчжурами, заснувавшими династію Цінь.імператор династії Юань. Чжу Юаньчжан14-й імператор династії Сун. Перший імператор ціньскої династії Ін Чжен, відомий як Цінь Шихуанді.

Початок VII ст. – утвердження в Китаї династії Тан

Імперія Тан* Імператор - «Син Неба».* Країна – «Піднебесна». * Країна була об'єднана і в ній стало відроджуватися господарство.* Побудований Великий канал (1700 км).* Будувалася Велика Китайська стіна.* Китай захопив Корею, В'єтнам, землі на Заході і опанував Великим шов-ковим шляхом, але в 751 р. Китай поступився західними землями арабам. VII ст. Однак китайські купці продовжували торгувати з Візантією і Середньою Азією. Вели торгівлю китайці і Індійським океаном. Поєднавши Хуанхе і Янцзи китайці окропили величезні території. Земля належала імператору, а селяни отримавши наділ, платили податки і несли повинності - брали участь в державних роботах.

Імперія Тан Імперія Сун. У країні почалися міжусобиці, а на півночі з'явився небезпечний ворог - чжурчжені. Вони створили державу Цзінь і вторглися в Китай.Їх кіннота захопила столицю, а імператор на 30 років потрапив в полон. VII ст. Х ст. У палаці знатноговельможі епохи Цзінь. Мініатюра 14 ст.

874-884 рр. – селянська війна під керівництвом Хуан Чао. Причини: Воєначальники і чиновники присвоювали селянські землі і обкладали селян важкими податками. Основні події: Повсталі захопили столицю Китаю – Чаньань. Хуан Чао оголосили імператором. Хуан Чао відмінив важкі податки і повернув землі селянам. Результати повстання:Імператор, призвав кочівників з півночі, вигнав повставших з столиці. Хуан Чао наклав на себе руки. Повстання після багаторічної партизанської війни було жорстоко придушене. Наслідки повстання: На протязі пів століття не закінчувалися міжусобиці. Династія Тан була повалена. Почався «Період п’яти династій і десяти царств».

Завоювання Північного Китаю. У 1206 р.на курултаї правителем татаро - монгол обраний Чингісхан, який створив прекрасне військо. У 1211 монголи обрушилися на Північний Китай. Населення імперії Цзінь налічувало 45 млн. чоловік, вона володіла величезною армією і сотнями фортець.І все ж в 1211-1215 рр. Північний Китай був переможений, його столиця Чжунду захоплена. Що ж дозволило монголам впоратися з імперією, що володіла незрівнянно більшими ресурсами, ніж вони самі??

Імперія Сун960-1271 рр. – правління династії Сун. Початок XIII ст. – поява монгольських племен на північному кордоні Китаю.1206 р. – утворення Монгольської держави Чингізхана. Створення монголами великої боєздатної армії армії.1211 р. – вторгнення в Китай монголів. Монголи захопили Північний Китай і Пекін, запозичили технічні та військові досягнення (облогову техніку і ін.). Перша половина XIII століття - завоювання монголами Середньої Азії, Поволжя, Північного Кавказу, частини Закавказзя, частини Ірану, російських князівств, держав Східної Європи. Чингізхан

1279 р. – остаточне завоювання Китаю онуком Чингісхана Хубілай. Китай став основною частиною Монгольської держави зі столицею в Пекіні. Встановлення династії Юань (1271-1368). Монгольська знать захопила багато земель. Монгольські хани переймали китайські порядки, допускали китайських чиновників до управління державою. Хубілай – внук Чингізхана. Засновник династії Юань

Звільнення Китаю від влади монголів1351-1368 рр. - повстання проти монголів в Китаї - повстання Червоних пов'язок. У повстанні брали участь селяни і городяни. Повсталі здійснили похід на північ і зайняли Пекін. Монгольська династія Юань була повалена, встановлена імперія Мін (1368-1644).1368 рік - Китай домігся незалежності. Почався господарські підйом. Відновилися зруйновані міста. Землі повернули селянам, звільнивши їх на час від повинностей. Чжу Юаньчжан - засновник династії Мін

Завоювання монголів. Монгольський вершник. Китайска мініатюра 14 ст. У XIII в. у китайців знову з'явився ворог - монголи. У 1206 р на курултаї (з'їзді) правителем всіх монголів був обраний Чингісхан (Великий хан, хан-Океан) У 1211 монголи вторглися в Китай і в 1215 р. взяли Пекін. Завоювання Китаю продовжилося до 1279 р.

Монголи перейняли у китайців облогові машини, запальні суміші. Державні посади займали монголи, іноземці. Китайців використовували як фізичну силу. У 14 ст. В силу постійного неврожаю в країні виник голод. Почалося повстання, влада монголів була повалена.

Китай під владою монголів. Монголи перейняли у китайців облогові знаряддя;Навчилися брати штурмом фортеці;Переймали китайські порядки;Допускали до управління утворений-них китайців* В середині 14 ст. відбулося повстання проти монголів («повстання червоних пов'язок»).* Повсталі зайняли столицю і почали тіснити завойовників до кордонів.* У 1386 р. останній монгольський імператор втік. У Китаї встановилася династія Мін і в країні почався економічний і культурний підйом.

1368 правління династії Мін Китай почав багатіти, повертати колишнє майно. У країні почався економічний і культурний підйом. Але на довгі роки, згадуючи про панування інших народів, китайські імператори обмежили свій народ від зайвих контактів з іноземцями, проводячи «блискучу політику ізоляції». Чен-цзуІмператординастії Мін (початок15 ст.)

Китай і сусіди. Китай приєднав до своїх земель острів Тайвань і Тибет. Монголи майже століття завойовували Китай, але були вигнані в середині XIV століття

Культура середньовічного Китаю. Художні ремесла: Виробництво шовку. Виготовлення порцеляни. Виготовлення виробів з бронзи, слонової кістки, цінних порід каменю і дерева. Виготовлення ваз і шкатулок, покритих різьбленням, лаком, малюнками, перламутром. Фарфорова ваза. Посуд в Китаї виготовляли із парцеляни або фаянсу. Для її виготовлення використовували особливу глину, тому кераміка виходила обо білою, або матовою.китайські майстри розмальовували парцеляну блакитними і чорними фарбами, використовуючи улюблену графіку. Парцеляновий посуд XIII століття. Посуд має бути «блискучий, як дзеркало, тонкий, як папір, дзвінкий, як гонг, гладкий і сяючий, як озеро в сонячний день»

Виробництво шовку В середні віки в Китаї зросло виробництво шовку. З нього шили одяг і вітрила, робили парасолі і музичні інструменти. На шовку писали і малювали мініатюри. Шовк закуповувався іноземцями - арабами і європейцями, тому шовкове виробництво було дуже вигідне. Збір тутового шовкопряда. Мініатюра на шовку.14 ст. Селяни за збором тутового черв’яка. Мініатюра 13 ст.

Винахід шовку 6 ст. до н.е. В середні віки в Китаї була дуже розвинена вироблення шовку. З нього шили одяг і вітрила, робили парасолі і струни музичних інструментів. На шовку вишивали сцени з казок, картини рідної природи. Білий - уособлення вищого інь, символ чистоти;Червоний - символи вогню, радості, щастя;Жовтий - символи Землі, влади, мрії;Чорний - символ води, змінності, вічності, простору.

Виробництво шовку. Тутовник(шовковиця), листям якого живиться шовкопряд. Карта Великого шовкового шляху з основною лінією руху. Гусениця тутового шовкопряда Кокони тутового шовкопряда. Вироби з шовку

Винаходи XI століття - Книгодрукування (розбірний шрифт). VIII століття - щоденна газета «Столичний вісник». Винахід пороху (для феєрверків, пізніше для військової справи). XIII століття - рушниці у вигляді бамбукових трубок. XIV століття - металеві гармати (з кам'яними і залізними ядрами). Застосування в мореплаванні винайденого в давнину компаса.

Винаходи Давній китайський компас. Китайці придумали компас. Компас виготовляли з найбільш незвичайних матеріалів, навіть з дерева. Купці, маючи цей прилад, безпомилково знаходили дорогу серед пісків і на морі. Помістивши в спеціальний дерев'яний ящичок магнітну стрілку, вони винайшли компас. Це дозволило китайцям здійснювати на своїх великих кораблях далекі плавання по Тихому та Індійському океанах.

Китай вперше став друкувати книги. Текст вирізали на дерев'яних дошках, потім ієрогліфи покривали фарбою і робили відбиток на папері. У 11 столітті в Китаї винайшли набірний шрифт, але потрібно було виготовляти тисячі ієрогліфів, тому набір не прижився. У 8 столітті в Пекіні стала виходити щоденна газета «Столичний вісник»Друкована сторінка.10 ст.

Порох Китайці винайшли порох, який спочатку використовувався для організації феєрверків, а потім він знайшов застосування у військовій справі.

Освіта і наукові знання. Успіхи в медицині: Використання кореня женьшеню для лікування перевтоми і маразму. Введення щеплень від віспи. Застосування в лікуванні голковколювання і припікання. Успіхи у вивченні історії. Збирали і зберігали документи кожного правлячого імператора. Становили детальну, багатотомну історію правління кожної династії. Успіхи в географії: Опис життя і звичаїв багатьох народів Середньої Азії, Індії та Індонезії. Початок XV століття - 7 морських експедицій Чжен Хе для дослідження Південних берегів Азії: Моряки відвідали Зондські і Молуккські острови, Індію, Іран, південь Аравії, східний берег Африки. Складені докладні карти морського узбережжя Південно-Східної та Південної Азії.

Рахівниця Для управління країною потрібні були грамотні люди. Щоб стати чиновником потрібно було здати складні іспити. Китайські вчені відкрили плями на Сонці, розрахували тривалість року, довжину меридіана, знали причину сонячних і місячних затемнень.Історики складали описи династій. Мандрівники описали сусідні країни і склали докладні карти сусідніх морів.

Атлас аккупунтури. Китайці дали світу багато ліків, систему голковколювання, вони робили щеплення від віспи, і найскладніші операції. Вони застосовували нетрадиційні методи лікування засновані на впливі на акупунктурні точки. Китайські лікарі склали спеціальні атласи, з описом усіх точок на тілі людини. Успіхи в астрономії: Виміряли довжину градуса меридіана. Відкрили плями на Сонці. У XIII столітті створили календар (майже як сучасний). Визначили причини сонячних і місячних затемнень, навчилися їх передбачати.

Освіта Необхідність складати іспити при отриманні чиновницької посади дала поштовх відкриттю початкових і вищих шкіл, сприяла збільшенню числа освічених людей. Мистецтво для них вважалося справою не менш важливою, ніж державна служба. Тому китайські чиновники були водночас поетами, художниками, прекрасно володіли мистецтвом гарного письма - каліграфією. Чимало з них належали до членів започаткованої в X ст. імператорської Академії мистецтв. Школа – навчалися хлопчики(платно)З 7 ранку до 6 вечора, навчалися писати і читати ієрогліфи (всього їх близько 60 тис.) 6-7 тис. Провінційні училища навчали каліграфії. Навчання - чиновник. Чиновником можна було стати на конкурсній основі. Вводилися складні іспити для чиновників, яких готували в спеціальних школах.

Китайська середньовічна література. VIII-IX ст. - «золоте століття» китайської поезії (творили близько 2 тис. поетів). XIV століття - розквіт мистецтва історичного роману («Троєцарство», «Річкові заплави»).6-8 століття стали «золотим століттям» китайської поезії. У цей час творили близько 2 тис. Поетів. Видатними поетами були Лі Бо і Ду Фу. Лі Бо, блукаючи по країні, добре знав лиха народу. Потрапивши до двору імператора, він довго там не затримався, взяв участь в заколоті і був кинутий у в'язницю. Його друг Ду Фу потрапив в немилість і був вигнаний. В своїй творчості поети захищали інтереси народу. Ли Бо. Ду Фу

Китайське середньовічне мистецтво. Скульптура: Статуї і рельєфи богів, Будди. Живопис: Картини фарбами або тушшю на довгих шовкових або паперових сувоях. Пейзажі - види природи («гори і води»). Зображення предметів, плодів, квітів, листя, звірів і птахів («квіти і птахи»). Красиве написання ієрогліфів. Китайске мистецтво різко відрізнялось від європейського. Особливо це стосувалось архітектури. Буддійські храми – пагоди піднімалися до неба поверхами-сходинками. Як правило, вони мали в основі або правильний багатокутник або круг. Пагода Суньюеси. 520 р. Пагода красоти дракона,15 ст. Храм Неба в Пекіні, 15ст.

У Китаї немає єдиної релігії: даосизм, конфуціанство, буддизм зливаються воєдиноконфуціанствобуддизмдаосизм. Накопичення не поощряется. Главное-спра ведливость і людинолюбство. Світ змінюється тільки тоді, коли удосконалюється человек. Ес-ли світ не влаштовує людей, то вони самі в цьому винні. Конфуціанці не визнають технічного прогресу, вони цінують поради мудреців, які повинні керувати державою  Лагідність і смиренність. Цього можна досягти. Заповіді буддизму:-не пити,-не брехати,-не красти,-не чинити зла,-виявляється лише в монастирі. Тому буддійські ченці є посередником між людьми і богами. Засновником даосизму був мудрець Лао-цзи. «Дао»-шлях, основний закон, що не залежить від людей, і богов. Человек повинен підкорятися Дао. Пасивність людини-шлях до його порятунку. Головна добротель-виконання обрядів пов'язаних з природою, просвіта та боротьба проти злих діянь. 

Конфуцій (551-479 роки до н. Е.) Древнекитайский філософ і державний діяч, який жив за часів важких воєн в Китаї. Він вважав, що світ може бути відновлений лише тоді, коли люди навчаться дотримуватися суворих правил поведінки. Конфуцій вчив молодших- шанувати старших за віком, підданних - правителя; Старших - проявляти доброзичливе ставлення до молодших, а керівників - до підлеглих; Всіх людей не принижувати себе зарозумілістю і грубістю, зневажати жадібність, боягузтво і підлість, ставитися один до одного з повагою, не робити нікому того, чого не побажав би собі.

Висновки. Середньовічна культура Китаю була дуже високою. Вона справила великий вплив на культуру Кореї, Індокитаю, Японії.