Долина річки Ганг (Північно-Східна Індія) простяглися тропічні ліси - джунглі. Тут росли бамбук, манго, очерет, лотос. Водилися королівські тигри, носороги, леви, слони, мавпи, змії. Для заняття землеробством потрібно було вирубувати ліси. У жовтні-листопаді тут наставала тепла зима, а у червні-серпні тривав двомісячний дощовий сезон. Коли опади не припинялися довше, починалися руйнівні повені.
Племена індоарійців (аріїв) прийшли на землі Індії з Ірану близько 1500 р. до н. е. Цей період індійської історії називають Ведійським, бо саме тоді було складено на санскриті - мові аріїв - священні тексти Вед (так називають збірники священних гімнів на честь арійських богів). Ведійська цивілізація
Приблизно в VІ-V ст. до н.е. індійський принц Сіддхарта Гаутама заснував релігію буддизм. Бачачи складне життя та страждання простих людей, він залишив палац і почав блукати країною, проводячи багато часу в роздумах і молитвах. Якось, сидячи й міркуючи під фіговим деревом, він усвідомив істину, на нього зійшло просвітління. Під ім'ям Прояснений, або Будда, він став відомий усьому світові. Буддизм засуджує війни й будь-яке насильство, навчає шанувати все живе на Землі. Коло сансари
У середині І тисячоліття до н.е. в долині Гангу виникли нові держави. Царі (раджі) були верховними розпорядниками всієї землі. Вони командували військом, очолювали управління та вважалися охоронцями дхарми. З-поміж тогочасних держав найсильнішими були царства Кошала та Магадга. Наприкінці ІV ст. до н. е. владу в Магадзі захопив Чандрагупта Маур’я. Долину ж Інду загарбали перські царі.
У 327 до н. е. армія Александра Македонського досягла долини річки Кабул й попрямувала у бік Перської сатрапії Індія, тобто до міст долини Інду на території сучасного Пакистану. На річці Гідасп (сучасна Джелам) сталася битва, в якій Александру вдалося здолати армію войовничого царства Пора.
Звідти Александр мав намір рушити далі на південний схід до Гангу, але його армія заявила, що не піде війною на місцевих царів, про яких говорили, що вони здатні виставити 5 000 бойових слонів. Таким чином, плани Александра були зірвані, і він був змушений повернути вниз по Інду, по дорозі підкоряючи вогнем і мечем прилеглі до річки землі.
Ашока (274-232 рр. до н. е.)поділив державу на п’ять областейпризначав великих державних чиновниківконтролював збирання податків очолював військобув верховним суддеювстановив таємне стеження, влаштовував для можновладців іспити: нечесним загрожували роботи в копальнях. Джерелом багатства держави Ашоки були податки, що їх сплачували вільні хлібороби - власники невеликих ділянок землі, а також ремісники, торговці, власники худоби. утвердився буддизм. З-поміж пам'яток архітектури й мистецтва до наших днівдійшли лише колони царя Ашоки, на яких були записані йогоукази та послання підданим.