Держави Стародавнього Сходу на лінії часу. Японія

ДАВНЯ Японія

Японія — це острівна країна, розташована вздовж тихоокеанського узбережжя Східної Азії. Основні острови — Хоккайдо, Хонсю, Шікоку і Кюшю. Острови Рюкю (Окінава) лежать на 600 км південніше острова Кюсю. У цілому, Японський архіпелаг складається приблизно з 3000 малих островів.

Японія тривалий час розвивалася в ізоляції від світу. Проте Японії вдалося налагодити відносини з Кореєю та Китаєм. Японська система управління, культура багато що запозичила із цих країн.

Перші люди заселили територію сучасної Японії в пізньому палеоліті. 13 тисяч років тому на Японських островах виникла неолітична культура Джьомон, носії якої були мисливцями-збирачами та творцями «пламенистої» декоративної кераміки. 

З настанням доби Яйой (900 до н.е. - 300 н.е.) в Японії поширилися поливне рисівництво і техніка обробки металів, які принесли з собою переселенці з Маньчжурії та Кореї.

У ІІІ столітті нашої ери в китайських хроніках «Пізня хроніка Хань» та «Записи Вей» з'являються перші згадки про державні утворення стародавніх японців на Японському архіпелазі. Серед цих держав найбільшою була країна Яматай, на чолі з шаманкою Хіміко.

ЇЇ очолює цар (кімі), що є верховним жерцем синтоїзму - етнічної японської релігії. За японськими міфами, кімі - син богині Сонця Аматерасу. Держава називалась Ніппонабо Ніхон – «Корінь Сонця»-що трансформувалось в «Японія».

У період Асука, у середині VІ століття, з Корейського півострова до Японії потрапляють континентальні наукові знання і буддизм. Їх поширенню сприяв принц-регент Сьотоку. На основі буддистського вчення він склав так звану «Конституцію сімнадцяти статей».

Після перевороту Тайка у 645 р., нове керівництво Японії провело ряд реформ, які перебудували державний лад і адміністрацію на зразок китайської імперії Тан, утворивши тим самим японську «правову державу» ріцурьо-кокка. Столиця країни була перенесена до міста Нара.