Державне управління охорони праці, державний нагляд і громадський контроль за охороною праці

Лекція № 3

Тема лекції:  Державне управління охорони праці, державний нагляд і громадський контроль за охороною праці

План лекції

1.  Система державного управління охороною праці в Україні.
2. Компетенція та повноваження органів державного управління охороною праці.
3. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення.
4. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права.

Зміст лекції

1. Система державного управління охороною праці в Україні

Рис. 3.1. Система управління охороною праці в ринкових умовах

Державне управління охороною праці здійснюють:

•             Кабінет міністрів України;
•             спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці);
•             міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;
•             місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Компетенція Кабінету Міністрів України в галузі охорони праці:

•             забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці;
•             подає на затвердження Верховною Радою України загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;
•             спрямовує та координує діяльність міністрів, інших центральних органів виконавчої влади щодо створення безпечних і здорових умов праці та нагляду за охороною праці (ОП);
•             встановлює єдину державну статистичну звітність з питань охорони праці;

З метою координації діяльності органів державного управління охороною праці створюється Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення, яку очолює віце-прем’єр-міністр України.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади в галузі ОП:

•             проводить єдину науково-технічну політику в галузі охорони праці;
•             розробляють і реалізують галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища за участю профспілок;
•             здійснюють методичне керівництво діяльністю підприємств галузі з охорони праці;
•             укладають з відповідними галузевими профспілками угоди з питань поліпшення умов і безпеки праці;
•             беруть участь в опрацюванні та перегляді нормативно-правових актів з охорони праці;
•             організовують навчання і перевірку знань з питань охорони праці;
•             створюють в разі потреби аварійно-рятувальні служби, здійснюють керівництво їх діяльністю, забезпечують виконання інших вимог законодавства, що регулює відносини у сфері рятувальної справи;
•             здійснюють відомчий контроль за станом охорони праці на підприємствах галузі.

Для координації, вдосконалення роботи з охорони праці і контролю за цією роботою в міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади створюються структурні підрозділи з охорони праці.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці):

•             здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні, реалізує державну політику в цій галузі та здійснює контроль за виконанням функцій державного управління охороною праці міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади;
•             розробляє за участю міністерств, інших центральних органів виконавчої влади Фонди соціального страхування, всеукраїнських об’єднань роботодавців, профспілок та інше.
•             здійснює нормотворчу діяльність, розробляє та затверджує правила, норми, положення, інструкції та інші нормативно-правові акти з охорони праці;
•             координує роботу міністерств, інших центральних органів виконавчої влади;
•             одержує безоплатно від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади;
•             забезпечують виконання законів та реалізацію державної політики в галузі охорони праці;
•             формують за участю представників профспілок, Фонду соціального страхування від нещасних випадків і забезпечують виконання цільових регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;
•             забезпечують соціальний захист найманих працівників, зокрема зайнятих на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, вживають заходів до проведення атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці;
•             вносять пропозиції щодо створення регіональних, аварійно-рятувальних служб для обслуговування відповідних територій та об’єктів комунальної власності;
•             здійснюють контроль за дотримання суб’єктами підприємницької діяльності нормативно-правових актів про охорону праці.

2. Компетенція та повноваження органів державного управління охороною праці.

Рис. 3.2. Органи, які здійснюють управління, нагляд
і контроль за станом умов праці та охорони праці

•             затверджують цільові регіональні програми поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, а також заходи з охорони праці у складі програм соціально-економічного і культурного розвитку регіонів;
•             приймають рішення щодо створення комунальних аварійно-рятувальних служб для обслуговування відповідних територій та об’єктів комунальної власності.

Органи державного нагляду за охороною праці не залежить від будь-яких господарських органів, суб’єктів підприємництва, об’єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, не є підзвітні і підконтрольні їм. Діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулюється Законом України “Про охорону праці”, законами України “Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку”, “Про пожежну безпеку”, “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, іншими нормативно-правовими актами та положеннями про ці органи, що затверджуються Президентом України або Кабінетом Міністрів України.

Посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці мають право:

•             безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об’єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції;
•             одержувати від роботодавця і посадових осіб письмові чи усні пояснення, висновки експертних обстежень, аудитів, матеріали та інформацію з відповідних питань;
•             видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов’язкові для виконання розпорядження про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці;
•             забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, приміщень, реалізацію продукції, а також скасувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працівників;
•             притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавства про охорону праці;
•             надсилати роботодавцям подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати матеріали органам прокуратури для притягнення цих осіб до відповідальності згідно із законом.

Посадовим особам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці держава гарантує соціальний захист.

3. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення

Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення при Кабінеті Міністрів України створена для розроблення і реалізації державної політики в галузі охорони життя людей на виробництві та профілактики побутового травматизму, створення системи державного управління цією галуззю. Національна рада:

1) розробляє та здійснює заходи щодо створення цілісної системи державного управління охороною життя людей на виробництві та профілактика побутового травматизму вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції про вдосконалення цієї системи;

2) організує і забезпечує контроль за виконанням законодавчих актів і рішень Уряду України, опрацювання Національної програми і законопроектів, пов’язаних з реалізацією державної політики з питань безпечної життєдіяльності населення, подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо вдосконалення законодавства з цих питань;

3) координує діяльність центральних і місцевих органів державної виконавчої  влади  у  галузі  охорони   життя  людей   на  виробництві   та профілактики побутового травматизму;

4) бере участь у міжнародному співробітництві, сприяє вивченню, узагальненню та поширенню досвіду у галузі охорони життя людей на виробництві та профілактики побутового травматизму, вирішує питання контролю за виконанням укладених договорів і угод у цій галузі.

Рішення Національної ради, прийняті в межах їх компетенції, є обов’язковими для центральних і місцевих органів державної виконавчої влади, підприємств, установ, організацій та громадян.

4. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права

Державний нагляд за дотриманням законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці здійснюють:

1) вищий нагляд за дотриманням і правильним застосуванням законів з охорони праці здійснюється Генеральними прокурором України й підлеглими йому прокурорами;

2) Державний комітет України з нагляду за охороною праці;

3) Державний комітет з ядерної і радіаційної безпеки;

4) органи Державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України;

5) органи й установи санітарно-епідемічної служби Міністерства охорони здоров’я України.

Органи Державного нагляду за охороною праці не залежать від яких би то не було господарських органів, об’єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій, Рад народних депутатів і діють відповідно до положень, затверджуваних Кабінетом Міністрів України.

Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці мають право:

•             безперешкодно в будь-який час відвідувати підконтрольні установи для перевірки, одержувати від власника необхідні пояснення, матеріали й інформацію з питань охорони праці;
•             направляти керівникам підприємств і їх посадовим особам, керівникам структурних підрозділів місцевих рад народних депутатів та інших центральних органів державної виконавчої влади обов’язкові для виконання розпорядження (приписання) про усунення порушень і недоліків в області охорони праці;
•             припиняти експлуатацію підприємств окремих виробництв, цехів, ділянок, робочих місць і устаткування до усунення порушень вимог з охорони праці, що створюють загрозу життю або здоров’ю працюючих;
•             залучати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавства або інших нормативних актів з охорони праці;
•             направляти власникам, керівникам підприємств подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді.

Питання для роздуму, самоперевірки, повторення:

1.          Перелічіть хто здійснює державне управління охороною праці?
2.          Назвіть компетенції органів державного управління охороною праці.
3.          Описати права посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади.
4.          Перелічіть повноваження національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення.