Дев’ять років - ключова точка дорослішання

“Дев’ять років - ключова точка дорослішання”(рекомендації батькам)

Конституційним обов’язком батьків є утримання своїх дітей до повноліття. Законами України «Про освіту», «Про позашкільну освіту» на батьків покладена відповідальність за фізичне здоров’я та психічний стан дітей, створення належних умов для розвитку їхніх природних здібностей

Сучасна сім’я несе найбільшу відповідальність за виховання дитиниголовне завдання — забезпечувати матеріальні та педагогічні умови для духовного, морального, інтелектуального й фізичного розвитку юного покоління.

Виховуємо хлопчиків, виховуємо дівчаток. Ніколи не забувайте, що перед вами не просто дитина, а хлопчик чи дівчинка з властивими їм особливостями сприйняття, мислення, емоцій. Виховувати, навчати і навіть любити їх треба по-різному. Але обов’язково — сильно. Ніколи не порівнюйте хлопчиків та дівчаток. Не забувайте, що хлопчики і дівчатка по-різному бачать, чують, відчувають дотик, по-різному сприймають простір і орієнтуються в ньому, а головне — по-різному осмислюють усе, з чим стикаються у цьому світі. І вже, звичайно, не так, як ми дорослі. Пам’ятайте: коли жінка навчає та виховує хлопчиків, їй мало знадобиться свій дитячий досвід. Порівнювати себе у дитинстві з ними — неправильно і аморально.

Рекомендації батькам гіперактивних дітей. У своїх відносинах із дитиною дотримуйтеся «позитивної моделі» (Хваліть її|, підкреслюйте успіхи) Уникайте повторень слів «ні» і «не можна». Говоріть стримано, спокійно і м’яко. Давайте дитині тільки одне завдання на певний відрізок часу, щоб вона могла його завершити. Заохочуйте дитину до всіх видів діяльності, що вимагають концентрації уваги. Підтримуйте вдома чіткий розпорядок дня. Уникайте по можливості скупчень людей (це чинить на дитину надмірно стимулюючий вплив)Під час ігор обмежуйте дитину тільки одним партнером. Уникайте неспокійних, гучних приятелів.

Особливості стилю поведінки із сором’язливими та замкнутими дітьми: Розширюйте коло знайомих своєї дитини (частіше запрошуйте до себе друзів, беріть дитину в гості до знайомих людей)Не варто постійно турбуватися про дитину (прагнути оберігати її від небезпек)Не намагайтеся самі зробити все за дитину (дайте їй певну міру волі і відкритих дій)Постійно зміцнюйте в дитині впевненість у собі, у власних силах. Залучайте дитину до виконання різних доручень, зв’язаних із спілкуванням. Розширюйте коло спілкування вашої дитини, знайомте її з новими людьми. Підкреслюйте переваги і користь спілкування, розповідайте дитині, що нового й цікавого ви довідалися, а також, яке задоволення ви одержали, спілкуючись з тією чи іншою людиною. Прагніть самі стати для дитини прикладом людини, що ефективно спілкується.