Діагностувальні роботи з української мови ( списування, перекази) 4 клас

 

 

Діагностувальні роботи

з української мови

4 клас

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала

Вчитель початкових класів

Одеського ліцею № 31

Стришко Алла Степанівна

Тексти для списування

І семестр

Народна творчість

   Народна творчість — це могутнє духовне дер(е/и) во. (Й/Ь)ого корені сягають ще давніх часів. Із золотої кр(е/и)ниці рідних казок ми ч(е/и)рпаємо скарби народної мудрості. Скільки дотепних висловів знайдемо (в)ка(з/с)ках(!/?) Як зам(е/и)луємося красою ж(е/и)вого народного слова! Вірність жінки мат(е/и)ринському обов(ь/’)язку, готовність до самопожертви є тим золотим ід(е/и)алом моралі, який зустрічаємо у фольклорі всіх народів.

(54 слова)

Новий рік

   Наш звичай святкувати Новий рік дійшов із сивої давнини. А народився він (не)(в)(нас), а (в)давніх мешканців (А/а)нглії та (Н/н)імеччини. У ті далекі часи люди збиралися в з(е/и)мовому лісі навколо вічноз(е/и)леної ялинки, ро(з/с)палювали біля неї вогнище і співали, танцювали — в(е/и)с(е/и)лились. У нас теж стало звичаєм святкувати Новий рік біля ялинки.    (54 слова)

 

Для чого дубам листя взимку

   Уже ліс і (не)жовтий. Уже він бе(з/с)листий. Гуде пот(е/и)хеньку вгорі. Стоїть (у)тумані. Там, у в(е/и)рховітті, ходить зима, носить (у)синій п(е/и)лені завірюху. Тільки дуби міцнолисті аж в(е/и)сною роздягнуться, хоч і (не)мерзнуть. Взимку всі дерева (в)лісі гудітимуть на стужі голим віттям. А дуби шумітимуть їм про в(е/и)сну. Ось нащо дубам листя взимку.      (55 слів)

 

Колиска культури

   Грецію називають колискою культури. ЇЇ талановитий наро(д/т) заклав основи більшості наук. В(е/и)сокого розвитку набула архітектура. Греки (по)будували мармурові храми. Вони вірили, що (на)блакитному небосхилі ж(е/и)вуть добрі боги і пильно стежать (за)чеснотами людей. Морські плавання (Г/г)реків (по)служили основою для відомого міфу про (А/а)ргонавтів. Історія розповідає, що їм пощастило здобути золоте руно і забрати із собою красуню (М/м)едею.                                           (60 слів)    

 

 

Восени                 

   Була тепла, ясна осінь. Осі(н/нн)е повітря було прозоре, тихе. (На)заході, під (без)хмарним небом, стояло в(е/и)лике золоте сонце. Під (й/ь)ого косим промі(н/нн)ям золотом сяяло листя лип та беріз. Заз(е/и)л(е/и)ніли темним листом яблуні, рож(е/и)віли груші.

   (На)вербах листя порідшало, поблідло. Здавалося здалеку, що верби тепер лише розв(е/и)ваються, як на провесні.

   Сухе листя дощем опадало з д(е/и)рев і ш(е/и)л(е/и)стіло (під)ногами.                    

(60 слів)

Ялина

   (На)з(е/и)мові свята і канікули чи (не)(в)кожному домі зустрінете лісову гостю — (Я/я)лину.

   Красується, прибрана вишуканими прикрасами, наповнюючи все навкруги цілющим запахом лісу.

   (Я/я)лина дарує радість (не)тільки о цій порі. Вона завжди людям у пригоді, адже її д(е/и)р(е/и)вина з давніх давен і донині використовується в будівництві, є цінною с(е/и)ровиною для промисловості.

   А ще знайте, що (Я/я)лина — лікарська та м(е/и)доносна рослина.                            

(63 слова)

Верба

   Як тільки сонце (на)весну пов(е/и)рне і трохи пот(е/и)пліє, одразу ж на в(е/и)рболозах біля річок, ставків і на узліссях з(ь/’)являються пухнасті котики. Це в(е/и)рба цвіте, нагадуючи, що в(е/и)сна вже не за горами, що невдовзі оновлююча пора повсюдного зел(е/и)н-квіту.

   Цвіт в(е/и)рби — прекрасне, зворушливе диво природи. Пухнасті в(е/и)рбові котики — вражаючий символ краси. В(е/и)рболози молодою зел(е/и)нню першими м(е/и)лують наше око, коли інші д(е/и)рева, чорні й голі, іще від з(е/и)мової сплячки (не)пробудилися.                 

 (70 слів)

Навесні

   Нав(е/и)сні (в)озері завзято змагаються (у)своїх співах жаби. Буйно піднімаються хліба, трави, а над ними шугають ластівки. (При)дорозі сховалася (в)траві (К/к)ульбабка. Голівка її (в)біленькій прозорій шапочці. Зірвеш об(е/и)режно цю шапочку, подмеш на неї — і поніс вітерець пухнасті парашутики. А під(кожним) парашутиком насіннячко в(е/и)сить. Де сяде парашутик, нова кульбабка виросте.

   Насувається здалеку темна хмара. Загуркотів перший, в(е/и)сняний, травневий грім. Мабуть, дощ буде! Треба кудись ховатись!          (70 слів)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Письмовий переказ

Два осли

   Дикий осел побачив свійського осла. Підійшов до нього й почав хвалити його життя: який він гладкий і як його сито годовано.

   Потім, як навантажили на свійського осла добру вагу та як почав його погонич ззаду ломакою підганяти, дикий осел і каже:

- Ні, брате, тепер я не заздрю більш на твоє життя. Твоя їжа тобі гірко дістається.                                                                                        (58 слів)

 

Запитання до тексту

1. Кого побачив дикий осел?

2. Чому він заздрив?

3. На що звернув увагу пізніше?

4. Який висновок зробив дикий осел?

 

Сніг

   Ось на руку, на рукав спускаються легесенькі кучеряві сніжиночки! Звідкіля вони летять? Здалека та звисока, з-під неба самого, з хмари зимової, сивої. А де ж вони там узялися? Туди вони із землі прилинули. Були вони колись крапельками води в річці, у землі. Сонечко пригріло, вода почала парувати, а та пара полинула високо й стала хмаркою.               (56 слів)

 

Запитання до тексту

1. Яку пору року описує письменниця?

2. Які сніжинки падають на землю?

3. Звідкіля вони летять?

4. Як вони потрапили на небо?

5. Звідки вони прилинули?

 

 

Весела сімеєчка

   У нас під дахом минулої весни оселилася весела горобина сім’я. Наносили дорослі горобці у гніздо багато пір’їнок, соломинок, прутиків. Невдовзі вилупилося у гніздечку п’ятеро малесеньких горобенят. Носики в них жовтенькі й м’якенькі. А замість пір’ячка тільки ріденький пушок. У гніздечку не вщухав увесь день радісний гамір. Батьки від ранку до вечора у приємних клопотах. Вони готують своїм дітям їжу, навчають розуму.     

(63 слова)

 

Завдання до тексту

1. Хто минулої весни оселився під дахом?

2. Що вони майстрували?

3. Скільки горобенят?

4. Як описано пташенят?

5. Який настрій панував у горобців?

6. Чим займалися батьки?

 

Золотисті стрічки

   Ростуть над ставом дві берези. Стрункі, високі, білокорі. Опустили зелені коси. Віє вітер, розчісує їх. Тихо шелестять ніжні листочки — про щось розмовляють.

   Однієї ночі стало холодно. На траві заблищали кристалики льоду. Прийшла до беріз осінь. Принесла їм золоті стрічки. Вплели стрічки берези у свої коси.

   Зійшло сонце і розтопило холодні кристалики. Подивилося на берези і не впізнало їх — у зелених косах золоті стрічки. Сміється сонечко, а берези сумують.                                                                                                      (70 слів)

 

Запитання до тексту

1. Де ростуть берізки? Опиши їх.

2. Що сталося однієї ночі?

3. Що принесла осінь берізкам?

4. Як сонечко прикрасило берізки?

5. Чому сонечко їх не впізнало?

6. Чому ж берізки засумували?