Діагноствальна робота літературного читання. Читання мовчки.

Читання мовчки        Оксана Кротюк  «Шкідлива звичка»

    Легенько скрипнула дерев'яна хвіртка, і на подвір'я зайшов сусідський дідусь Микола.

— Дай, Боже, здоров'я! — привітався він.

— Дай, Боже, усім! — відповів од хлівця Мишків дідусь Іван і ступив сусідові назустріч. Мишко, що сидів під крис­латим горіхом, полишив їсти з мисочки вишні й відсунув­ся на край лави, звільня-ючи для дідусів місце. Він дуже полюбляв слухати розмову доро-слих і мав негарну звичку безцеремонно* в неї встрявати.

    Тим часом дідусі посідали на лаві й завели мову спочатку про те, яким жарким видалось цьогорічне літо, потім про пасіку.

— А я вчора у тітки Гані був. Вона мене ситром** напувала, — втрутився Мишко.

   Але дідусь продовжував свою розповідь, навіть не гля­нувши на онука. Мишко перечекав якусь мить і знов сказав:

— Наш Мурчик десь носа подряпав!

    Проте розмова між старими тривала.

    Мишко образився: «Чого це вони не звертають на мене уваги?». І, набравши повні груди повітря, вигукнув:

— Учора Максимко, що їхня хата біля криниці, ліз через паркан і штани подер.

    Однак і ця новина не справила на дідусів ніякісінького враження.

— Ви чуєте?! — несамовито заволав Мишко. — Мак­симко штани-и-и подер!

    І тут дідусь Микола, роззирнувшись до­вкруги, питає в дідуся Івана:

— А де це твій Михайло? Щось я дав­ненько не чув його й не бачив. Він у вас не з тих, що язик, мов лопата, і строчить, як з автомата. Либонь, зараз десь при цікавому ділі?

    Од цих слів очі в Мишка стали наче блюдця, рот — подібним до бублика. Він мовчки зсунувся з лави і, присоромле­ний, потюпав до хати.

І варіант:

1. Познач жанр прочитаного твору.

А) оповідання;               Б) легенда;                  В) казка.

2. Що означає вислів безцеремонно втручатися в розмову?

А) заважати спілкуватися іншим людям;

Б) розмахувати руками;                В) голосно розмовляти.

3. Чому дідусі не чули та не помічали Мишка?

А) були дуже старенькі;         Б) були захоплені розмовою;          В) були мудрими.

4. Який народний вислів може стати заголовком для твору?

А) Говорити правду – втратити дружбу.

Б) Знай, коли казати, а коли мовчати.

В) Діти мають великі вуха і довгий язик.

5. Яку негарну звичку мав Мишко? Знайди в тексті й запиши.

6. Віднови відповідність пунктів плану відповідно до змісту тексту. Запиши пункти в правильній послідовності.

   Цікава розмова дідусів.

   Гості.

   Присоромлений Мишко.

  «Максимко штани подер».

7. З’єднай відповідні групи слів та запиши вислови.

   Язик,                                як блюдця.

   Строчить,                        мов лопата.

   Очі,                                   як  з автомата.

8. Запиши, що б ти порадив (порадила) робити хлопчикові далі?

Читання мовчки        Оксана Кротюк  «Шкідлива звичка»

    Легенько скрипнула дерев'яна хвіртка, і на подвір'я зайшов сусідський дідусь Микола.

— Дай, Боже, здоров'я! — привітався він.

— Дай, Боже, усім! — відповів од хлівця Мишків дідусь Іван і ступив сусідові назустріч. Мишко, що сидів під крис­латим горіхом, полишив їсти з мисочки вишні й відсунув­ся на край лави, звільня-ючи для дідусів місце. Він дуже полюбляв слухати розмову доро-слих і мав негарну звичку безцеремонно* в неї встрявати.

    Тим часом дідусі посідали на лаві й завели мову спочатку про те, яким жарким видалось цьогорічне літо, потім про пасіку.

— А я вчора у тітки Гані був. Вона мене ситром** напувала, — втрутився Мишко.

   Але дідусь продовжував свою розповідь, навіть не гля­нувши на онука. Мишко перечекав якусь мить і знов сказав:

— Наш Мурчик десь носа подряпав!

    Проте розмова між старими тривала.

    Мишко образився: «Чого це вони не звертають на мене уваги?». І, набравши повні груди повітря, вигукнув:

— Учора Максимко, що їхня хата біля криниці, ліз через паркан і штани подер.

    Однак і ця новина не справила на дідусів ніякісінького враження.

— Ви чуєте?! — несамовито заволав Мишко. — Мак­симко штани-и-и подер!

    І тут дідусь Микола, роззирнувшись до­вкруги, питає в дідуся Івана:

— А де це твій Михайло? Щось я дав­ненько не чув його й не бачив. Він у вас не з тих, що язик, мов лопата, і строчить, як з автомата. Либонь, зараз десь при цікавому ділі? 

   Од цих слів очі в Мишка стали наче блюдця, рот — подібним до бублика. Він мовчки зсунувся з лави і, присоромле­ний, потюпав до хати.

ІІ варіант:

1. Познач жанр прочитаного твору.

А) казка;               Б) притча;                  В) оповідання.

2. В цьому творі розповідь ведеться від імені:

А) дідуся;             Б) Мишка;                  В) автора.

3. Що полюбляв робити  Мишко?

А) їсти вишні;               Б) слухати розмову дорослих;         

В) сидіти під горіхом.

4. Яке прислів’я найточніше виражає головну думку твору?

А) Наговорив стільки, що і в шапку не збереш.

Б) Менше говори - більше діла роби.

В) Знай, коли сказати, а коли мовчати.

5. Хто сказав ці слова «Язик, мов лопата і строчить, як з автомата»? Про кого це сказано?

6. Віднови відповідність пунктів плану відповідно до змісту тексту. Запиши пункти в правильній послідовності.

   Мишко сидів під крислатим горіхом.

   На подвір’я зайшов дідусь Микола.

   Присоромлений Мишко потюпав до хати.

   Дідусі завели мову про різні справи.

7. З’єднай та запиши, хто які слова сказав.

   Дай Боже всім!                                           Мишко.

   Наш Мурчик десь носа подряпав.           Дідусь Микола.

   А де це твій Михайло?                              Дід Іван.

8. Запиши, як ти розумієш прислів’я «Знай, коли сказати, а коли промовчати».