Відділ освіти, молоді та спорту виконавчого комітету
міської ради Полонської ОТГ
Полонська гімназія
Шевчик Валентина Іванівна
вчитель початкових класів
Полонне - 2019
Шевчик В.І. «В. О. Сухомлинський в діалозі з сучасністю»
Посібник для вчителів початкової школи. – Полонне, 2019. - 44 с.
.
Рецензенти: Жалюк С. Л. заступник директора Полонської гімназії з методичної роботи
Біленька О. І. завідуюча кафедрою початкової освіти
Посібник присвячений 100-річчю з дня народження В. О. Сухомлинського. Він містить цікавий і корисний матеріал: літературний квест та розробки уроків літературного читання з інноваційними формами роботи.
Пропоновані заходи доповнять методичну скарбничку вчителів початкової школи щодо урізноманітнення позакласної роботи, допоможуть реалізовувати ціннісний підхід, який забезпечить гармонійний розвиток дитини.
Рекомендовано до друку видавничою радою методичного центру Полонської гімназії (протокол №1 від 14.01.2019р.)
ЗМІСТ
2. Карта знань ідей В. О. Сухомлинського у становленні нової української школи
3. Слово про В. О. Сухомлинського для дітей
4. Форми роботи
5. Читацький флешмоб «Дерево казок В.О. Сухомлинського»
6. Квест «стежками творів В. О. Сухомлинського»
8. Мнемотаблиці
9. Скарбничка надбань В. О. Сухомлинського
10. Висновок
11. Список використаних джерел
Головною потребою кожного школяра мають стати праця, самостійна думка, відкриття істини.
Василь Сухомлинський
Василь Олександрович, засновник новаторської гуманістичної педагогіки, написав понад 600 наукових педагогічних праць, серед яких – “Серце віддаю дітям”, “Сто порад учителеві”, “Як виховати справжню людину”.
Основою концепції Сухомлинського є повага і довіра до дитини, визнання її унікальності та права на власний вибір. Ця ідея є особливо актуальною в умовах реформування освіти.
Особливо гострою в сучасному світі є проблема творчого розвитку особистості. Кожна країна дбає про творчий потенціал всього суспільства і кожної людини зокрема. Саме цій меті підпорядкована діяльність освітянських закладів, пріоритетним завданням яких є розвиток творчих обдарувань особистості, надання їй можливості проявляти свої нахили і здібності.
В. О. Сухомлинський приділяв велику увагу творчому розвитку кожної дитини, спираючись на загальнолюдські, громадянські цінності, дбав про забезпечення фізичного, морально-духовного, культурного формування особистості, виховання соціально зрілого громадянина України. І тут важлива роль належить школі, яка покликана формувати життєві компетентності учня, розвивати його як гармонійну особистість. Адже лише творчо мисляча людина здатна до самовдосконалення, широкого сприйняття світу, розв’язання будь-яких завдань.
Річниця з дня народження Василя Сухомлинського є важливою подією для української освіти. Адже він одним із перших наголосив на важливості поваги до дитини в школі, а приклад його роботи залишається актуальним для українських закладів освіти.
Пропонуємо вашій увазі добірку влучних висловлювань Василя Олександровича Сухомлинського. Його мудрі слова заставляють замислитися і спрямовують на правильний шлях у вихованні дітей.
«Виховуй у собі людину – ось що найголовніше,
інженером можна стати за п'ять років,
учитись на людину треба все життя.»
Василь Сухомлинський
Сьогодення вимагає від педагогів переосмислення багатьох освітніх канонів. Школа потребує ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини і сучасним потребам суспільства. Саме тому нині є актуальним звернення до гуманістичних основ педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського. Я вважаю, що ідеї В.О. Сухомлинського в сучасній школі потрібно реалізовувати через впровадження у навчальний процес новітніх форм навчання, що забезпечить гармонійний розвиток дітей, морально-етичне ставлення до оточуючих, віру в талановитих учнів, співпрацю педагогічного колективу школи з батьками учнів.
Не так давно, в минулому столітті, жив на світі педагог, учений, письменник В.О.Сухомлинський. Він дуже любив дітей. Навчав їх, а ще писав для них багато-багато оповідань, казок: про ласкаве сонечко і м'яку зелену травичку, про працелюбних мурашок і веселого метелика, про зайчика-хвалька та голосистого півника, про ласкаві мамині руки і добру бабусю. Він писав про доброту, бо сам був доброю людиною і дуже хотів, щоби діти виросли добрими і чуйними, працьовитими, щоб любили тата і маму, рідну домівку, нашу Батьківщину з широкими луками, зеленими садами, безмежними ланами».
Зверніть увагу на добрі, уважні, лагідні очі і високе чоло, що свідчить про великий розум, відкриту душу, ніжна і добра посмішка завжди осявала його обличчя.
28 вересня 1918 року—в родині теслі у селі Василівка на Кіровоградщині народився Василь Сухомлинський
Тут пройшли його дитинство і юність. Як і всі селянські діти, він ходив в рідному селі в школу і в 1933 році закінчив семирічку. Однокласники згадували, що у Василя був чудовий характер. Він був енергійним, життєрадісним хлопчиком, дуже любив читати твори Т.Шевченка, П.Мирного.
Після школи В. О. Сухомлинський навчався у Кременчуцькому педагогічному інституті і працював учителем української мови і літератури.
У 1941 році, коли розпочалася війна, Василь Олександрович пішов на фронт. Але довелося воювати недовго, бо був двічі поранений і довго лікувався. Після одужання Сухомлинський знову повернувся до школи.
У 1948 році Василь Олександрович стає директором Павлиської школи
У 1948 році Сухомлинський стає директором Павлиської середньої школи і працює а цій посаді 23 роки. В 1948 році це була звичайна, пересічна школа. 23 роки стали найпліднішим періодом його науково — практичної та літературно—публіцистичної діяльності. Звичайну сільську школу він перетворив у справжню педагогічну лабораторію, де видобував скарби педагогічної мудрості.
Понад 35 років працював Василь Олександрович учителем і директором школи. Тридцять два роки вів педагогічний щоденник, у якому записував свої спостереження за поведінкою дітей. А потім його роздуми виливалися на папір, ставали книгами, статтями.
Всього він написав понад 70 томів цікавих розповідей для дітей: мініатюр-казок, оповідань, легенд, притч, новел. – В.О.Сухомлинський – автор близько 1200 художніх творів – оповідань і казок для дітей.
Директором Павлиської школи Сухомлинський працював до кінця життя. 1967 року в нього погіршилося здоров’я. Один із уламків снаряда, яким його поранило в легені під час війни, почав рухатися. Після важкої операції Василь Сухомлинський протримався ще три роки.
2 вересня 1970 року Василь Олександрович Сухомлинський помер. Читайте твори В.О.Сухомлинського, думайте, розмірковуйте.(Додаток 1)
В. О. Сухомлинського зауважив, що "дитячі роки – той вік, який ми вважаємо віком безтурботної радості, гри, казки – це джерело життєвого ідеалу від того, що відкрилося дитині в навколишньому світі в роки дитинства, що викликало й подив, і захоплення, що обурило й примусило плакати не від особистої образи, а від переживання за долі інших людей – від цього залежить, яким громадянином буде наш вихованець".
Добрі серця – це сади,
Добрі слова – коріння,
Добрі думки – квіти,
Добрі справи – плоди.
А тому головним завданням є пошук тих форм навчання, які б сприяли розвитку кожної дитини, становлення її індивідуальності та творчого початку.
Серед способів формування особистості є проведення тижня початкової школи. Робота тижня початкової школи має бути інтегрованою, щоб заходи охоплювали різні сторони діяльності і давали можливість зазирнути в душу кожної дитини, намагатися не згубити її, зрозуміти і сформувати стійкий пізнавальний інтерес у кожного учня.
28 вересня 2018 року разом з учнями прийняли участь в читацькому флешмобі «Дерево казок В. О. Сухомлинського». Мета флешмобу – вшанування пам'яті українського педагога-гуманіста Василя Сухомлинського, дослідження його творчих ідей та літературної спадщини. Учні переглянули презентацію про життя великого педагога В. О. Сухомлинського. Василь Олександрович любив дітей і написав для них багато-багато цікавих казок: про ласкаве сонечко і м'яку зелену травичку, про працелюбних мурашок і веселого метелика, про кращі риси людини, про дітей.
На читацькому флешмобі учні 9 класів показали інсценівки до казок В. О. Сухомлинського: «Пелюстка і квітка», «Маленький гвинтик», «Байдужий пеньок», «Дівчинка і ромашка». На основі переглянутих інсценівок і прочитаних дітьми, раніше, казок було складено дерево казок В. О. Сухомлинського.
Після цього учасникам флешмобу, було запропоновано скласти асоціативний кущ «Ким був Сухомлинський». Учні впорались і з цим завданням. На завершення флешмобу всі присутні в залі учні, а їх було більше 100, прочитали з екрана разом, вголос твір «Втрачений день». Для дітей це був перший маленький рекорд.
Робота над творами продовжилась в класах. Розпочався тиждень початкового навчання. Дітям роздали назви творів, з якими вони ознайомились. І ось довгожданий квест «Школа добра В. О. Сухомлинського». Учні за картою шукали конверти на території школи. У кожному пронумерованому конверті були завдання для кожного класу. З розрізаного на частини тексту, потрібно було відновити казку чи оповідання. По закінченню з іншого боку - склали вислів з твору «Співуча пір’їнка».
Урок-квест – це заняття, яке проходить в ігровій формі. Якщо усе правильно організувати – у захваті будуть як учні, так і педагог. Що потрібно врахувати для проведення квесту.
Формат
– Урок на свіжому повітрі. Для цього потрібно вийти на вулицю (парк, шкільне подвір’я, або ж поїхати на якусь екскурсію), де діти будуть шукати різноманітні підказки та предмети, щоб потім, зібравши їх, розв’язати головоломку, знайти скарб або ж відповісти на запитання.
– Урок у замкненому приміщенні. Принцип квесту – знайти вихід. Діти мають виконати низку тих чи інших дій, щоб знайти ключ та врятуватися.
Складові квесту
– Мета. Це і є основа квесту. Квест-урок має нагадувати гру, пройшовши всі етапи якої ви досягнете певної мети, виконаєте важливу місію.
– Ролі. Клас потрібно поділити на певні групи (залежно від тематики квесту). Кожна з груп вивчає свої обов’язки, права, ситуацію, в якій перебуває, та мету, якої прагне досягти. Додасть «перцю» необхідність конкурувати між собою.
– Загадки та головоломки. Підготовка цих складових займе найбільше часу, тому що це мають бути не просто запитання, а креативні завдання, для розв’язання яких необхідні знання.
– Правила. Усі учасники квесту мають чітко знати правила й не порушувати їх.
– Сюжет. Квест-урок – це не просто вікторина чи гра у «Брейн-Ринг». Це гра, зі своєю метою, місією та розвитком подій.
Помилки при проведенні квест-уроків
– Надто велика кількість учасників. Якщо учасників забагато, навряд чи вдасться усіх залучити до гри повною мірою. Тому деяким учням може стати нудно. Кожен учасник квесту має брати активну участь у завданнях. Тому поділ на команди – найкращий вихід.
– Перенасичення. Коли ви, продумуючи квест, хочете «запхнути» в нього якнайбільше – гра в результаті може виявитися затягнутою і діти втомляться. Притримуйтеся золотої серединки.
– Надто складні завдання. Звичайно, квест передбачає подолання труднощів та «кипіння мізків», проте якщо із складністю завдань переборщити, учням може стати просто нецікаво.
Однією з форм роботи дітей над творчістю та творами Сухомлинського було скласти лепбук – книжка на колінах. Лепбук, присвячений 100-річчю з дня народження видатного українського педагога Василя Сухомлинського.
Створення лепбуку – це одна із складових частин роботи над популяризацією спадщини педагога. Учні початкових класів в цікавій формі ознайомилися із творчим доробком Сухомлинського та застосували його творчі ідеї на практиці: розв'язували задачки педагога, створювали власні казки та засвоїли його моральні заповіді. Окрім цього, створення лепбуку обов’язково посприяє організації колективної роботи в класі. (Додаток 2)
Лепбук – нова форма організації для розвитку пізнавальної активності учнів і розвитку їхньої самостійності
Посібник Лепбук (lapbook), як бачимо з назви - винахід зарубіжний. Це саморобна паперова книжечка з кишеньками, де дитина може діставати, перекладати, складати на свій розсуд різноманітний матеріал. Лепбук – це новітній спосіб організації навчальної діяльності. Це гра, творчість, пізнання і дослідження нового, повторення і закріплення вивченого, систематизація знань і просто цікавий вид спільної діяльності учнів. Коли вчитель і діти вперше стикаються леп буком, вони закохуються в нього відразу ж і назавжди.
Що таке лепбук?
По суті лепбук являє собою папку або міні-книжку, в якій систематизовані знання з якоїсь теми. У такій книжці багато кишеньок та конвертиків, що містять необхідний систематизований матеріал (у тому числі ілюстративний) для вивчення і закріплення знань по темі.
Лепбуки допомагають швидко і ефективно засвоїти нову інформацію і закріпити вивчене в пізнавально-ігровий формі. Ці тематичні посібники мають яскраве оформлення. Цей вид роботи можна застосовувати як форму групової роботи. Дітям цей вид роботи дуже подобається і вони змагаються, у кого вийдуть оригінальніші кишеньки і їхній інформаційний зміст.
У ході роботи з тематичним матеріалом, учні проводять спостереження, виконують завдання, вивчають і закріплюють іфнформацію. Згодом, маючи під рукою готову тематичну папку, дитина може освіжити свої знання з тієї чи іншої теми.
Як зробити лепбук своїми руками?
Сам процес виготовлення лепбука неймовірно захоплюючий. Тому що ідеальний варіант – це коли учень не тільки бачить перед собою готовий лепбук, але й приймає активну участь у його підготовці. Адже тоді процес запам’ятовування проходить легше і швидше. В процесі роботи з тематичними матеріалами діти вчаться проводити спостереження, виконувати завдання, вивчають і закріплюють інформацію.
Сам процес виготовлення лепбука неймовірно захоплюючий.
Для виготовлення вам знадобляться наступні матеріали:
Тематичний лепбук містить:
В класі робили виставку творів письменника. Протягом навчання в початкових класах ми знайомимо дітей з його творами, з красою української природи. Знайомлячись із твором «Дід осінник» (Додаток 3) діти ілюструють оповідання та створюють мнемотаблиці. На уроках літературного читання у 3 класі, діти ознайомились з твором «Снігурончина пісня», для розширення словникового запасу, пропоную створити мнемо ряд.(Додаток 4)
Автор присутній в кожному оповіданні. Він хвилюється, захоплюється красою, виховує. Кожен твір має велику мораль. Ви пам’ятаєте на все життя твір «Іменинний обід» (Додаток 5). Я пропоную згадати його читаючи в мнемотаблицях.
Мене і моїх дітей вразив твір «Як Василько народився». За цим твором було проведено аудіювання. Діти виконали його безпомилково. (Додаток 6). Мнемотехніка - це сукупність правил і прийомів, що полегшують процес запам’ятовування. Спрощення процесу запам’ятовування. Розвиток асоціативного мислення. Розвиток уяви, пам'яті, уваги. Розвиток вміння самостійно складати мнемосхеми і відтворювати їх.
Види мнемотехніки:
Алгоритм створення мнемотехніки:
Особливості мнемотехніки.
Кодування всієї інформації зображеннями, при цьому знизу під кожним зображенням (окремим мнемо квадратом) пишемо текст, що кодувався. Кожне зображення може передавати конкретне слово, словосполучення. Не обов’язково вміщати зображення в квадрати, якщо створювати мнемосхеми до поезії.
Чому використовують мнемотехніку на уроках читання. У дітей з'являється бажання переказувати казки та інші твори, вигадувати цікаві історії. Збільшаться знання про навколишній світ. Розшириться словниковий запас. Діти подолають сорм'язливість і стануть більш впевненими у собі.(Додаток1)
10 «не можна» Василя Сухомлинського:
Пропоную вашій увазі висловлювання Сухомлинського 10 «не можна» , які розширюють поняття про людину – творця добра і краси, про справжню людську цінність викликають бажання діяти і підпорядковувати свої дії принципам моралі "Твори добро, красу і радість". Розвивати творчу уяву, мислення, пізнавальний інтерес.
Дев’ять Негідних речей (За В.Сухомлинським)
Пропоную дітям вибрати зі списку одне речення і зачитати його, почавши словами:
«Я сьогодні зрозумів…»; «Я дізнався…».
А потім зробити висновок, почавши словами:
«Я мав змогу ознайомитися…»; «Я спробою використати…»
Таким методом формую у дітей почуття доброти, любові до навколишніх людей, допомогти дітям усвідомити, що чуйного, доброзичливого ставлення потребують не лише люди, а й весь оточуючий світ.
Діти, щоб люди вас поважали, приязно ставились до вас, ніколи не забувайте і завжди дотримуйтесь золотого правила вихованості: ставтесь до людей так як би ви хотіли, щоб люди ставились до вас.
1. Негідно добувати своє благополуччя, радощі, втіхи, спокій за рахунок горя, хвилювань, невлаштованості інших.
2. Негідно залишати товариша в біді, небезпеці, проходити байдуже повз чуже горе, страждання.
3. Негідно користуватися результатами праці інших, ховатися за чужу спину.
4. Негідно бути боязливим, розслабленим, хникати.
5. Негідно давати волю потребам і пристрастям, що ніби вийшли з-під контролю людського духу.
6. Негідно мовчати, коли твоє слово – це чесність, благородство і мужність, а мовчання – легкодухість і підлість.
7. Негідно справжній людині, не тільки обманювати, лицемірити, плазувати, сліпо підкорятись комусь, але й не мати власної думки, втратити своє обличчя.
8. Негідно легковажно кидатися словами, давати нездійснимі обіцянки. Негідна надмірна жалісність до самого себе, як і безжальне ставлення, байдужість до іншої людини.
9. Негідно бути спокійним і байдужим, коли поруч з тобою важко іншій людині.
Азбука моральних заповідей
(Складено на основі книги В.О. Сухомлинського «Як виховати справжню людину»)
У азбуці моральних заповідей, Сухомлинського, знайти і зачитати заповідь на букву, яку назве вчитель.
— Б —
Батьківщина — твій дім, твоя колиска. У рідному домі не завжди все гаразд.Є в нас своє лихо і горе. Говорячи про них, пам'ятай: ти говориш про лихо і горе свого рідного дому... Говорити про недоліки — для цього великого розуму не треба. Зневажай демагогію і балаканину. Думай і роби все для того, щоб перемогли добро і справедливість... Батько — найрідніший, найдорожча для тебе людина, в образі якої втілюється людська відповідальність за твою появу на світ, за кожний твій крок, вчинок, за весь твій життєвий шлях — від народження до смерті... Бути гідним свого батька — твоя особиста честь. Будьте добрими дітьми своїх батьків. Три нещастя є в людини: смерть, старість і погані діти — говорить українська народна мудрість. Старість невідворотна, смерть — невблаганна, перед цими нещастями ніхто не може зачинити двері свого дому. А від поганих дітей дім можна зберегти, як від вогню. І це залежить не тільки від твоїх батьків, а й від вас самих — дітей. Бути справжньою людиною — це означає віддавати сили своєї душі в ім'я того, щоб люди навколо тебе були красивішими, духовно багатшими, щоб у кожної людин, з якою ти зустрічаєшся в житті, залишилося щось хороше від тебе, від твоєї душі. Бережи та шануй пам'ять про померлих. У кого немає в душі минулого, в того не може бути й майбутнього. «Кожна людина — це неповторний світ. Під кожним нагробком — світова історія» (Г. Гейне).
— Г —
Гідність — мудра влада тримати себе в руках. Благородство твоєї людської особистості виявляється в тому, наскільки мудро й тонко ти зумів визначити, що гідне і що негідне. Гідне повинно стати самою суттю твоєї духовної культури...
— Д —
Дідусеві й бабусі — почесне місце в домі. Якщо вирішується якась нелегка і непроста справа — перше слово нехай належить дідусеві й бабусі. Не соромся і не бійся поділитися з ними своїми радощами або горем, вони вміють освітлювати людську радість мудрістю життя, і радість зробить тебе подвійно щасливим...
— Ж —
Жіночність — це найвищий вияв людської краси. В цій красі — народження нового життя, цвітіння розвитку. Носій і творець життя — жінка — найглибше втілює високоморальне ставлення до майбутнього людства. Поважати жінку — означає поважати життя. Знання — неоціненне багатство, якого маєш ти набути в роки дитинства, отроцтва, ранньої юності. Те, чого ти не здобув у юні роки, ніколи не здобудеш потім. Твій обов'язок — учитися в повну міру своїх сил.
— І —
І ще є одне духовне начало в нашій людській любові. Це — наша потреба в людині. Не можна жити без почуття й усвідомлення того, що ти комусь потрібен, що хтось бачить увесь сенс свого життя лише тому, що є на світі ти.
— К —
Краса — могутній засіб виховання чутливості душі. Це вершина, з якої ти можеш побачити те, чого без розуміння й відчуття прекрасного, без захоплення і натхнення ніколи не побачиш. Краса — це яскраве світло, що осягає світ... Я б назвав красу гімнастикою душі — вона випрямляє наш дух, нашу совість, наші почуття, переконання. Краса — це дзеркало, в якому ти бачиш себе.
— Л —
Любов до людей — це твоя моральна серцевина. Любов — могутня вихователька. Вона робить людину чистішою, чеснішою, щирішою, вимогливішою і суворішою в додержанні основ життя... Людина залишає себе насамперед у людині. У цьому наше безсмертя. У цьому найвище щастя і сенс життя. Якщо ти хочеш залишитися в серці людському — виховай своїх дітей. Виховання людини — найважливіший громадський обов'язок.
— М —
Мати творить твою неповторну особистість — ось у чому сенс, мистецтво і майстерність того, що ми називаєм народженням. Берегти матір — означає турбуватися про чисте джерело, із якого ти пив від часу свого першого дихання і будеш пити до останньої хвилини свого життя. Мужність — це справжня краса духу й тіла, переконань і вчинків. Мужність робить людину могутньою і доброю, сильною і ласкавою.
— Н —
Ніколи не забувай про свою теплу, затишну колиску, з якої ти вилетів, як пташеня, якби не вона — ти був би ніщо, перед тобою не відчинилися б двері у величезний світ Батьківщини.
— О —
Опановуй головне в духовній культурі — культуру людських відносин: умій розрізняти в людині світле і темне. Те, що ми називаємо повагою до людини, — це віра в добре начало в ній.
— П —
Праця - це не тільки лопата й плуг, а й думка. Дуже важливо, щоб наші вихованці переконалися на власному досвіді, що думка — це нелегка праця, і саме її складність, трудність і дає людині велику радість. Рід людський складається з поколінь, — це велика мудрість нашого буття... Повага, шанування старших поколінь — закон нашого життя. Поважати старших треба тому, щоб утверджувати гідність кожної людини.
— С —
Скромність — це дисципліна людських відносин, вчинків, бажань, думок і почуттів, волі та характеру. Бути скромним — означає ні на мить не забувати, що кожна людина, з якою ти спілкуєшся, має свою гідність, і твоє справді вільне і щасливе життя полягає в тому, щоб утверджувати гідність кожної людини. Совість живе в людському житті лише на поживному ґрунті совісності, сорому; совість — це знання, багато разів помножене на переживання, почування, а похідними цієї дії є сором, відповідальність і обов'язок, повинність. Соромся порожнечі душі. Найбільше соромся того, що в тебе немає своїх святинь, своїх непохитних, незаперечних істин, правил, принципів. Соромся слабовілля, безпринциповості, «безхребетності». Гори від сорому, якщо відчуваєш, що в тобі заворушився мерзенний черв'ячок, ім'я якому «моя хата з краю». Соромся байдужого ставлення до життя, виконання обов'язку. Соромся безвідповідальності, легковажності своїх почуттів, уподобань, у своїх почуттях треба бути вірним і зобов'язаним. Соромся безкультурності. Невігластво розуму і почуттів збіднюють людину, роблять її примітивною.
— T —
Терпимість і непримиренність — дуже важливі елементи духовної культури, які тобі треба опанувати для того, щоб орієнтуватись у безмежно складному світі людських пристрастей і характерів.
— У—
Умій відчувати поряд із собою людину, умій розуміти її душу, бачити в її очах складний духовний світ — радість, горе, біду, нещастя. Умій бути вдячним. Почув похвалу — дякуй і радій, що ти рухаєшся в напрямку людської досконалості. Почув докір, осуд — дякуй за те, що тебе вчать жити. Умій правильно бачити навколо себе щедрість і скнарість, справжнє багатство душі й потворну убогість Умій жаліти і шкодувати, берегти і оберігати; умій побачити ту безмежно дорогу людську цінність, де від золотої купи залишилося кілька зернинок, від яскравого і гарячого багаття — кілька жаринок, від багатого плодозбору — кілька яблук. Умій бути скромним, оберігати себе й інших від зухвальства, несправедливості, надокучливості. Учитель творить людину. Ці мудрі й вагомі слова можна сказати тільки про матір і батька. Знай, що велике щастя вчителя — бачити тебе таким, яким він створив.
— Ш —
Школа — це духовна колиска народу. Чим більше піклування про свою колиску виявляє народ, тим блискучіше його майбутнє, школярі — це не просто діти, які зібралися в одному місці. Вони являють собою дитяче суспільство, що живе за своїми гармонійними законами.
— Ю —
Юнаки і дівчата, ви повинні знати історію свого народу, уваші душі мають увійти кращі народні традиції, стати для вас святим законом. — Я — Якщо ти робитимеш тільки те, що хочеться, якщо активність твоя спонукатиметься тільки передчуттям задоволення — в житті у тебе нічого не буде дорогого і святого, душа твоя не осягне, що таке любов, відданість, бажання твої будуть низькими і убогими, а життя без благородних людських бажань — порожнім і нудним.
В. О. Сухомлинський приділяв велику увагу творчому розвитку кожної дитини, спираючись на загальнолюдські, громадянські цінності, дбав про забезпечення фізичного, морально-духовного, культурного формування особистості, виховання соціально зрілого громадянина України.
Сучасні діти приходять до школи з бажанням діяти, до того ж, діяти успішно, їм подобається на уроці не просто слухати, а ставити запитання, обговорювати проблеми, брати інтерв’ю, приймати рішення, придумувати, фантазувати тощо. У своїй роботі впроваджую таку діяльність як квест, флешмоб, створення лепбука. Тоді навчання буде успішним, а знання – якісними.
Така організація педагогічної діяльності вимагає від учителя оволодіння новими методами роботи, впровадження нових педагогічних технологій, які сприяють необхідності самому вчителю вчитися, творити, розвиватися та самовдосконалюватися.
Простий «рецепт» людського щастя від В.Сухомлинського: «Якщо ви хочете стати неповторною особистістю, якщо ви мрієте залишити після себе глибокий слід на землі - не обов'язково бути видатним письменником або вченим, творцем космічного корабля або відкривачем нового елемента періодичної системи. Ви можете утвердити себе в суспільстві, засяяти красивою зіркою неповторної індивідуальності, виховавши хороших дітей, хороших громадян, хороших трудівників, хорошого сина, хорошу дочку, хороших батьків для своїх дітей. Творення людини - найвище напруження всіх ваших сил. Це і життєва мудрість, і майстерність, і мистецтво. Діти - не тільки джерело радості. Діти - це щастя створене вашою рукою».
Підводячи підсумки, хочу зазначити, що головна мета діяльності вчителів початкових класів– берегти й охороняти маленьку людину і завжди пам'ятати слова В.О.Сухомлинського: «Учитель -це скрипаль дитячих сердець: як поведе смичком, таку мелодію і почує».
https://www.babyblog.ru/community/post/rannee_razvitie
Додаток1
Додаток 2
ЛІТЕРАТУРНИЙ КВЕСТ «СТЕЖКАМИ ТВОРІВ
В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО»
Мета: Познайомити учнів з біографією та творами В.О.Сухомлинського; розвивати спостережливість, допитливість, вміння давати оцінку вчинкам героїв оповідань; виховувати доброту, чуйність, любов до рідних та близьких людей, любов до природи, гордість за українську літературну спадщину.
Обладнання: маршрутні листи, загальна таблиця, питання для кожної станції, твори В.Сухомлинського
Методи і прийомироботи: демонстрація презентації, розповідь, виставка книжок, робота з книжкою, розгадування кросворду, ілюстрування оповідання, інсценізація, вправа «асоціативний кущ», творча робота, вправа «Мікрофон».
Хід квесту
І.Організаційний момент.
Сьогодні радо вас вітають усвіті письменника рідного краю. Для учнів своїх він твори писав,бути добрими, чуйними він їх навчав.
ІІ. Повідомлення теми, мети виховної години.
Літературний квест сьогодні присвячено українському письменнику, вченому, вчителю – В.Сухомлинському. Ми познайомимося з життям, творами великого українця.
ІІІ. Основна частина
Ознайомлення команд з маршрутом та станціями
Не так давно, в минулому столітті, жив на світі педагог, учений, письменник В.О.Сухомлинський (1918 – 1970). Він дуже любив дітей. Навчав їх, а ще писав для них багато-багато оповідань, казок: про ласкаве сонечко і м"яку зелену травичку, про працелюбних мурашок і веселого метелика, про зайчика-хвалька та голосистого півника, про ласкаві мамині руки і добру бабусю. Він писав про доброту, бо сам був доброю людиною і дуже хотів, щоби діти виросли добрими і чуйними, працьовитими, щоб любили тата і маму, рідну домівку, нашу Батьківщину з широкими луками, зеленими садами, безмежними ланами".
Зверніть увагу на добрі, уважні, лагідні очі і високе чоло, що свідчить про великий розум, відкриту душу, ніжна і добра посмішка завжди осявала його обличчя.
Станція і «біографічна»
1. Дата народження Василя Сухомлинського
Місце народження
Місце навчання
Дитячі захоплення
Батьки письменника (за професією)
Місце роботи
Родина
Літературна спадщина
Дата та місце смерті
Вшанування пам’яті
Ключове слово - родина
Станція іі «літературна»
Які птахи принесли на крилах ключик відсонця?
( Лелеки, оповідання « Лелеки прилетіли»)
Чому у бабусічорні руки?
( Відпраці, оповідання « Чорні руки»)
Що попросив Ховрашок у людей?
( Пшеницю, казка « Як Ховрашок землю орав та пшеницю сіяв»)
( Боялася, що пташенята випадуть з гнізда, оповідання « Чого синичка плаче?»)
( Збирати зерно, оповідання « Хом’яковітурботи»)
(Перед дощем на квітках жовтої акації виступає солодкий сік, а бджоли летять на той сік, оповідання «Акація підказала»)
(За допомогою пенька – трухляка, казка « Лисиччині ліхтарики»)
( Позбулась хвоста, стала куцохвостою. Казка «Цікава сорока» )
Ключове слово - добро
станція ііі «казкова»
По заданій карті шукали конверти на території школи. У кожному пронумерованому конверті було завдання: скласти частини тексту.
Відповідь – вислів з твору «Співуча пір’їнка». «У кожної людини є своя співуча пір’їнка. Не щасливий той, у кого такої пірїнки не має».
4. Робота з оповіданням В.Сухомлинського "Скільки ж ранків я проспав?"
Послухайте оповідання про красу української природи і скажіть: «З чим знайомить і до чого закликає автор?»
(читання вчителем)
Скільки ж ранків я проспав
Третьокласник Василько запитав у батька:
- Тату, а що я робитиму влітку?
- Відпочиватимеш і працюватимеш,- відповів батько. - Завтра поїдемо зі мною в поле. Добре?
- Добре! - зрадів Василько.
Васильків батько працював агрономом. Він вставав удосвіта і їхав у поле.
Василько крізь сон почув, як хтось доторкнувся до його плеча. Ой, як не хочеться вставати! Але пригадав Василько, що сьогодні вони з батьком їдуть у поле. Підвівся, подивився довкола. Надворі ще темно. На небі зірки сяють, а на сході червоніє.
Василько вмився, поснідав з батьком. Ось вони вже і на подвір'ї. Василько показує на рожеве небо на сході й питає:
- Тату, що воно таке? Чому небо червоне? Невже там пожежа? Батько усміхнувся:
- А хіба ти ніколи не бачив, як сонце сходить?
- Не бачив,- відповів Василько.
- Дивись,- сказав батько. - Побачиш раз - захочеться бачити щодня.
Потім вони стояли наоколиці села. Перед ними зеленіло пшеничне поле. Сонячні промені блищали в крапельках роси. В блакитному небі співав жайворонок. Василько стояв, мов зачарований.
- Ой, красиво ж! - тихо промовив він.-Невже щодня так красиво?
- Щодня! - відповів батько.
- Скільки ж ранків я проспав! - з жалем промовив Василько.
- Чому Василько з жалем промовив, що проспав багато ранків?
5. Робота з книжкою.
Розгляд книжечки "Горбатенька дівчинка".
а) обкладинки (хто автор, як називається, опис малюнка).
б) сторінок і змісту книжки.
в) читання учнями тексту.
Горбатенька дівчинка.
Клас розв'язував задачу. Учні схилились над зошитами. Коли це у двері хтось тихо постукав.
— Відчини двері й подивись, хто там стукає,— мовив учитель.
Чорноокий хлопчик, що сидів за першою партою, живенько відчинив двері. До класу зайшов директор школи з маленькою дівчинкою. Тридцять п'ять пар очей впилися в незнайому дівчинку.
Вона була горбатенька.
Учитель затамував подих і повернувся до класу. Він дивився у вічі пустотливих школярів і мовчки благав: хай не побачить дівчинка у ваших очах ні подиву, ні насмішки.
У їхніх очах була тільки цікавість. Вони дивилися на незнайому дівчинку й лагідно всміхалися.
Учитель полегшено перевів дух.
— Цю дівчинку звуть Оля,— сказав директор.— Вона приїхала до нас здалеку. Хто поступиться їй місцем на першій парті? Бачите, яка вона маленька?
Усі шість хлопчиків і дівчаток, що сиділи за передніми партами, піднесли руки:
— Я....
Учитель був тепер спокійний: клас витримав іспит.
6. Розгадування кросворду.
Виконання творчого завдання:
Скласти лепбук за ключовими словами, спираючись на спадщину В.О.Сухомлинського.
Виступи команд. Оцінювання.
Оголошення результатів квесту.
Нагородження переможців.
Додаток 3
ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ «ДІД ОСІННИК»
Мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю В. Сухомлинського; вдосконалювати навички правильного, свідомого читання; збагачувати активний словник учнів; розвивати вміння робити висновки та узагальнення, висловлювати свої думки в логічній послідовності; розвивати творчу уяву молодших школярів, їхню фантазію; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Прилітала на Почайну
Чайка — пташка незвичайна.
Чайка — пташка невеличка,
А Почайна — гарна річка.
Цілий день охота чайці
Серед річки на байдарці
Порибалити на славу,
Щоб вечеря була славна.
2. Гра «Плутанка»
— Зберіть прислів'я.
тіло душу Шабля ранить слова
і слово в зігріє Тепле мороз
кішці слово Тепле і приємне
не Слово язик не полова, помело
за дорожчі щирого Слова частування вітання
як то вже Слово — вилетить, не його горобець, не спіймати
не словом кишеню За в лізе.
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще власне продовження «Казки про Оха-чудодія».
IV.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми прочитаємо казку Василя Сухомлинського.
— Згадайте, що ви знаєте про цю людину.
— Які твори В. Сухомлинського ми вже читали?
V.СПРИЙМАННЯ І УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Казка Дід осінник
У темному лісі живе дід Осінник. Він спить на сухому листі й сторожко прислухається до співу пташок. Як тільки почує сумну пісню журавлів – курли-курли! – підводиться й каже:
– Приспіла моя пора. Відлітають у теплий край журавлі.
Виходить тоді із лісу дід Осінник, сивий, у сірім плащі. Де пройде, там листя жовтіє і падає на землю. Виходить на узлісся, сідає, схилившись на дуба, і тихо-тихо щось співає. Це не пісня, а осінній вітер... Коли дід співає, його борода росте, розвівається на вітрі. Ось вона вже простяглася на луки. І луки стали сиві. – Осінній туман,– кажуть люди. Їм і невтямки, що це борода діда Осінника.
Опрацювання казки Василя Сухомлинського «Дід Осінник»
1) Гра «Передбачення».
Учні об'єднуються в групи (попарне інтерв'ю).
- Прочитайте уважно заголовок казки.
- Як ви вважаєте, про що йтиметься в казці?
- Яким ви уявляєте діда Осінника?
Фізкультхвилинка
Тестування
1. Де живе дід Осінник?
а) у полі;
б) у саду;
в) у лісі.
2. На чому спить дід?
а) на сухому листі;
б) на м'якому мохові;
в) на сирій землі.
3. До пісні яких птахів прислухається дід Осінник?
а) ластівок;
б) журавлів;
в) шпаків.
4. У чому виходить дід Осінник з лісу?
а) У жовтому дощовику;
б) у сірому дощовику;
в) у сірому плащі.
а) до берези;
б) до дуба;
в) до сосни.
6. Борода діда осінника це:
а) Осінній дощ;
б) осінній вітер;
в) осінній туман.
4) Робота в парі. Дітям пропонується разом намалювати мнемокарточку до тексту казки «Дід Осінник».
6) Творча робота в групах
Придумати інше ім’я для діда Осінника, яким ви уявляєте цього героя.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Що найбільше вам сподобалось в казці В. Сухомлинського «Дід Осінник»?
Чи моглиб ви її продовжити?
VIІ.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Намалювати діда Осінника та розповісти продовження до казки.
Додаток 4
ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ «СНІГУРОНЬЧИНА ПІСНЯ»
Мета: продовжити ознайомлення учнів з авторськими казками Василя Сухомлинського; вдосконалювати навички свідомого, виразного читання; активізувати читацьку пам'ять дітей; навчати слухати, відтворювати прочитане; розвивати пам'ять,увагу, спостережливість, монологічне мовлення; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку:
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II.МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1.Робота над скоромовкою
Два брати їжачки Й поспішили
Два знайшли боровички. Враз до мами,
Двом грибам зраділи - Щоб варила
На голки наділи. Борщ з грибами.
2.Гра «Буква загубилася»
- Прочитайте речення зі словами, у яких «загубилася» буква. Знайдіть її І перечитайте швидше, ніж уперше.
• Я вдягнув новий салат (халат),
А він виявивсь до п'ят.
• Бригадир послав по глину
Екскаватор і малину (машину).
• Восени і взимку, навесні і влітку
Дуже поважають черевики тітку (щітку).
• 3 неба падав білий сніг.
Він засипав наш пиріг (поріг).
3.Гра «Букву уявляй — слово читай»
- Читайте слова у стовпчиках, уявляючи на місці риски вказані букви, жі позначають приголосні звуки. Удруге читайте слова рядочками.
дз дж ф щ
_иґа б_ола жира_ _ічка
ґу_ик хо_у ке_ір до_ик
кукуру_а си_у зе_ір _ітка
_воник _ерело _ермер бли_ить
_венить _ем порт_ель _иглик
_енькає бу_у _утбол _авель
III.ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Вернісаж»
Учні презентують створені малюнки із зображенням діда Осінника, розповідають, як вони уявляють продовження казки.
IV.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
- Сьогодні ми ознайомимося ще з однією літературною казкою, яку для вас написав В. О. Сухомлинський.
V.СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Опрацювання казки Василя Сухомлинського «Снігуроньчина пісня»
Після дощової, сльотавої осені настала зима. Випав сніг, лягли на землю замети. Річки й струмочки позамерзали. Але серед білих заметів якимось дивом збереглося маленьке озерце; вода в ньому не замерзла. Її не бачив Дід Мороз.
Прилетіла до озера Снігуронька, напилася й радо заспівала. Співає вона про те, що прийшла нарешті зима, діти кататимуться на санчатах, дятел стукатиме в мерзлий сосновий стовбур.
Снігуроньчину пісню почув Дід Мороз. Підійшов тихенько, став над озерцем. Снігуронька співає, а озерце замерзає. Замерзає й Снігуроньчина пісня.
Полетіла Снігуронька. Пішов у ліс Дід Мороз. Стало тихо.
До замерзлого озерця прийшла маленька дівчинка. Побачила крижану бурульку, взяла її й понесла в хату. Відтанула бурулька. І почула дівчина радісну пташину пісеньку. Це відтанула Снігуроньчина пісня.
1.Гра «Передбачення». Вправа «Мікрофон»
- Як ви вважаєте, про що йтиметься в казці, яка має такий заголовок?
Фізкультхвилинка
2.Гра «Бджілки». Самостійне мовчазне читання казки учнями
- Поміркуйте, чому казка має таку назву. Визначте тему твору.
3.Словникова робота
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем
Крижану відтанула
мерзлий збереглося
маленька позамерзали
сльотавої кататимуться
- Якою частиною мови є слова першого стовпчика? другого?
— Серед поданих слів знайдіть синонім до слова сирої. (Сльотавої)
4.Створення мнемокарточок до тексту
5.Робота в групі
— Складіть продовження казки.
Учні в парах переказують близько до тексту за створеними мнемокарточками ті частини казки, у яких ідеться про пісню Снігуроньки.
VI.ПІДСУМОК УРОКУ
- Який настрій панував на сьогоднішньому уроці?
- Що вам найбільше сподобалося?
VII.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виконайте малюнок, який об'єднає образи осені й зими, створені Василем Сухомлинським.
Додаток 5
ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ «ІМЕНИННИЙ ОБІД»
У Ніни велика сім’я: мати, батько, два брати, дві сестри й бабуся.
Ніна найменша: їй восьмий рік. Бабуся — найстарша: їй вісімдесят два роки. У бабусі тремтять руки. Несе ложку бабуся — ложка дрижить, крапельки падають на стіл.
Скоро день народження Ніни. Мама сказала, що на її іменини у них буде святковий обід. На обід Ніна хай запросить подруг.
Ось і настав цей день. Мама накриває стіл білою скатертиною. Ніна подумала: це ж і бабуся за стіл сяде. А в неї ж руки тремтять. Подруги сміятимуться. Розкажуть потім у школі, що в Ніниної бабусі руки тремтять.
Ніна тихенько сказала мамі:
— Мамо, хай бабуся сьогодні за стіл не сідає.
— Чому? — здивувалася мама.
— В неї руки тремтять. Капає на стіл.
Мама зблідла.
Не сказавши й слова, вона зняла зі столу білу скатерть і сховала її в шафу.
Довго сиділа мовчки, потім сказала:
— У нас сьогодні бабуся хвора. Тому іменинного обіду не буде. Поздоровляю тебе, Ніно, з днем народження. Моє тобі побажання: будь справжньою людиною.
Додаток 6
ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ «ЯК НАРОДИВСЬ ВАСИЛЬКО»
- Діти, сьогодні день народження вашого товариша – однокласника Василька.
Сьогодні тобі, Васильку, виповнилось вісім років. Вітаю тебе з днем народження! Бажаю здоров’я і щасливої долі. А вам, дітки, розповім, як народився Василько. Ще не було його на світі, як татко працював трактористом, а мама – у шовківницькій бригаді. Готувалася молода трактористові дружина стати матір’ю. звечора збирався чоловік відвезти її в пологовий будинок. А тут розходилася хуртовина, насипало снігу, на дорозі замети. Машина не пройде, відкладати поїздку не можна, мати відчуває, що скоро появиться на світ дитя. Іде чоловік по трактора, а в дружини вже починаються страшні болі.
Прилаштував чоловік до трактора великі сани, загорнув жінку якнайтепліше й виїхав з дому. А до пологового будинку – сім кілометрів. Завірюха все дужає. Степ уже вкрився білим покривалом. Дружина стогне, трактор ледве пробивається крізь замети.
На півдорозі трактор заглух. Підходить молодий чоловік до дружини, загортає в ковдру, бере на руки й несе, з трудом вибираючись із одного замету й поринаючи в другий. Хуртовина шаленіє, сніг сліпить очі, чоловік обливається потом, серце виривається з грудей. Здається ще крок і не стане більше сил, але ж розуміє: ледве зупиниться перепочити – загинуть. Ось він скидає пальто й залишається в самій сорочці. На руках стогне дружина, завиває вітер, а чоловік тільки й думає про ту маленьку істоту, що має народитися. За неї він відповідає перед дружиною, перед батьком і матір’ю, перед дідусем і бабусею, перед усім родом людським. Перед власною совістю.
Чотири тих страшних кілометри долав молодий батько годин із десять. У двері пологового будинку постукав уже перед вечером. Постукав, передав санітаркам на руки загорнуту в ковдру дружину й упав, знепритомнівши. Коли розгорнули ковдру, вражені лікарі не повірили своїм очам: поруч із матір’ю лежав хлопчик – живий, міцний. Він щойно народився. Мати відкрила груди й тут же стала годувати сина, а лікарі вже стояли над ліжком, де лежав батько. Десять днів перебував батько між життям і смертю. Лікарі таки врятували його. І сина виходили. Так народився Василько.
ТЕСТ(Відповіді: 1-а; 2-в; 3-а; 4-в; 5-б; 6-а.)
1