Діагностувальна робота. Читання мовчки.

І варіант

1.Прочитай текст мовчки.

2. Виконай завдання, подані після тексту.

ЛЕЛЕЧЕНЬКИ

Юрко, сидячи на товстій гілляці шовковиці, дивиться на  зелені луки, на сизі схили. Але ось його погляд зупиняється на гнізді. Щороку тут оселяються довгоногі чорно-білі господарі.

Юрко щовесни чекає зустрічі з Ним і Нею. Він знає звички цих птахів, запам’ятав, що вони роблять уранці, в обід, увечері. Хлопчик любить дивитися, як вони плавно кружляють над луками чи непорушно стоять у своєму гнізді. Та найбільше в них турбот, коли з’являються лелеченята.

А цієї весни Юрко з особливим нетерпінням виглядав лелек. Хотів їм розповісти, що восени йде до першого класу. Уже тепер, навесні, отак поза городами, понад ставком бігає до сільської двоповерхової школи, спинається на носки, зазирає у великі вікна, бачить там чепурних школярів, які уважно слухають учителів.

А одного разу, коли в школі нікого не було, задивився через шибку в порожній клас. Там сонячні зайчики дрімали на партах, на чистій підлозі, біля вхідних дверей.

До хлопчика підійшов нечутно дід Улас, шкільний сторож. Юрко так злякався, що й слова не міг вимовити. Але той не сварився. Лише спитав:

— Учитися хочеш?

— Х-хочу!

Узявши за руку, дід Улас повів хлопчика по довгому шкільному коридору. Потім простягнув йому дзвоника. Юрко спершу боязко, а потім сміливіше задзвонив. Малиновий звук заповнив ущерть коридор, усі класи.

— Восени проведуть електродзвоник... — сказав сторож і погладив пальцями потемнілу мідь.

— А до нас лелеки прилетять незабаром! — похвалився хлопчик.

— Ти скучив за ними?

— Аякже.

— Значить, прилетять. Правда, цього року пізня весна, вони й забарилися.

Невдовзі була перша весняна гроза. Мигавиці так освітлювали бабусину хату, що видно було, як удень.

Юрко шаснув під ковдру, притулився до бабусі і стурбовано запитав:

— А якщо лелеки потраплять під грозу?

— Вони сховаються під якимось деревом.

— А коли кругом буде степ? — не вгавав Юрко.

— Тоді сховаються в якійсь долинці, у густій траві. Не хвилюйся все буде гаразд, - з цими словами бабуся поправила на онукові ковдру.

Юрко полегшено зітхнув і, вже заспокоєний, міцно заснув.

Уранці у вікно, вмите грозовою зливою, зазирає веселе сонце. Юрко поспішає надвір, босоніж біжить по росяному споришеві, бризками з дощової калюжі лякає курей і цуцика Пуфика, котрий дрімав собі побіля будки.

І раптом почув знайомі звуки. Глянув на гніздо й завмер: у ньому — Він і Вона.

— Лелеченьки! Де ж ви ховалися від грози? — спитав у птахів.

     Ті у відповідь заклацали довгими дзьобами, мабуть, вітаючись із Юрком.

Петро Швець, 273 слів

2.1. Визнач жанр прочитаного твору.

 А оповідання        Б казка             В науково-популярна стаття

2.2. Якого віку був Юрко?

А учнем початкових класів      Б дошкільням       В старшокласником

2.3. Чому лелеки не повернулися вчасно?

А бо тієї весни часто були грози    Б бо птахи не знали, чи збереглося гніздо

 В тому що того року була пізня весна

2.4. Чому Юрко не міг заснути?

 А бо він хвилювався, де птахи знайдуть прихисток під час грози

 Б бо хлопчикові хотілося якнайшвидше піти до школи

 В бо він тішився, що прилетіли лелеки

2.5.  Допиши вислови.

Юрко злякався так, що______________________________________________

Мигавиці освітлювали хату так, що  ___________________________________

2.6. Запропонуй інший заголовок до цього твору. Обгрунтуй свій вибір.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Бланк оцінювання

№ з/п	Результати навчання	№ завдання	Рівні В    С Д    П
1	Володіє повноцінною навичкою  читання вголос і мовчки.	1
2	Визначає фактичний зміст, тему, основну думку, пояснює причиново-наслідкові зв’язки сприйнятого на слух висловлювання, уточнює інформацію, ставить доцільні запитання.	2.1. – 2.6.
3	Пише розбірливо, дотримується граматичних і орфографічних норм, перевіряє і редагує написане	2.5, 2.6
4	Будує зв’язні висловлювання   (розповідь, опис, міркування, есе, діалог) в усній і письмовій формах, володіє монологічною та діалогічною формами мовлення, дотримується правил культури спілкування.	2.6

 

 

 

 

 

 

ІІ варіант

1. Прочитай текст мовчки.

2. Виконай завдання, подані після тексту.

БАБУСИН ОНУЧОК

Чи то золотавий соняшник гойднувся біля похиленого тину, чи білявий хлопчик заглядає в подвір’я баби Стехи? Старенькій уже дуже важко розпізнати. Сидить вона на дерев’яному ослінчику біля чепурненької хати, на колінах спрацьовані руки тремтять — купаються у щедрому сонячному промінні.

— Добридень, бабуню, — дзиґою крутнувся біля неї Андрійко, — ото послала мати, щоб я обірвав вишні. Каже, що вже доспіли, щоб не обсипалися. А ви, мабуть, самі нездужаєте?

— Еге ж, нездужаю-таки, — старенька привітно глянула на сусідського хлопчика.

— Зате я, бабуню, швидко-швидко все обірву, — запевняє Андрійко. — Тільки листя посиплеться, от побачите!

Баба Стеха, спираючись на ціпок, дріботить до дверей, шукає в сінцях і виносить полотняну торбину. Хлопчик чіпляє її через плече й чимдуж біжить у садок. Коли бабуся підійшла до розлогої вишні, Андрійко вже спритно осідлав найвищу гілку. Між зеленим листям тільки його сорочка біліє.

— Не гойдайся, онучку, — застерігає старенька, — бо доведеться ловити тебе.

— Не бійтеся! — гукає згори хлопчик. — Зате мені звідси можна небо дістати!

— Еге ж, — клопочеться старенька. — Небо чи й дістанеш, а штани можеш залишити на он тому сучку.

Сидить Андрійко вгорі, між небом і землею, обриває соковиті ягоди й думає про бабу Стеху. Хороша вона. Завжди пригощає яблуками та вишнями, не свариться, коли якийсь бешкетник залізе до неї в садок. Вже давно живе вона самотньо, от і роздає нехитрі гостинці сусідським дітлахам.

— Бабуню, а де ваші внуки? — поцікався хлопчина.

— Далеко, ой, далеко, — хитає головою старенька. — Онучок, як місяченько, одненький.  Мабуть, і виріс уже...

— А чому він не їде до вас? — не вгаває Андрійко.

— Мабуть, клопоти не пускають. Уже й листи не пише... — важко зітхає бабуся. Змовкла. Ще нижче схилилася на палицю.

— Не барися там, Андрійку, — стривожилася. — Дереву вже важко тримати тебе.

Хлопчик хвацько зістрибує на землю. Увесь обмурзаний вишнями. Пузата торбина відтягує йому руку. Баба Стеха полегшено зітхає:

— От і гаразд.

— Прийду до вас і яблука трусити, та нехай ще трохи соком наллються, — каже Андрійко.

— Еге ж. Уночі так гупають, так гупають, що аж у хаті дзвенить.

На ґанку хлопчик висипає блискучі вишні у велику емальовану миску.

— Бери, Андрійку. Може, мама вареників наліпить. А мені вистачить.

Хлопчик спокійно дивиться на стареньку, на сиве її волосся, й раптом каже:

— Бабусю, а візьміть-но мене внуком..          

                                                                За Володимиром Сенцовським, 388 слів

2.1. Визнач жанр прочитаного твору.

 А оповідання        Б легенда       В літературна казка

2.2. Чому Андрійко допомагав бабусі обривати вишні?

А бо його попросила бабуся          Б тому що він хотів полазити по деревах

 В тому що його послала мама

2.3. Що цікавило хлопчика?

 А чому до бабусі не приїжджають онуки    Б скільки вишень уродило

 В чому бабуся сама не обриває вишень

2.4. Чому Андрійко запропонував бабусі вважати його онуком?

 А бо хотів щодня ласувати вишнями, яблуками

Б щоб можна було лазити на її дерева      В щоб бабусі не було так самотньо

2.5. Пронумеруй послідовність подій за порядком, викладеним у творі. Простав цифри в порожні клітинки.

          □ Баба Стеха виносить полотняну торбину.

□ Андрійко осідлав найвищу гілку.

□ Сидить бабуся на ослінчику біля хати.

□ На ґанку хлопчик висипає вишні у велику миску.

□ Старенька привітно глянула на сусідського хлопчика.

□ Хлопчик хвацько зістрибує на землю.

2.6. Запропонуй інший заголовок до цього твору. Обґрунтуй свій вибір.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Бланк оцінювання

№ з/п	Результати навчання	№ завдання	Рівні В       С Д       П
1	Володіє повноцінною навичкою  читання вголос і мовчки.	1
2	Визначає фактичний зміст, тему, основну думку, пояснює причиново-наслідкові зв’язки сприйнятого на слух висловлювання, уточнює інформацію, ставить доцільні запитання.	2.1. – 2.6.
3	Пише розбірливо, дотримується граматичних і орфографічних норм, перевіряє і редагує написане.	2.6
4.	Будує зв’язні висловлювання   (розповідь, опис, міркування, есе, діалог) в усній і письмовій формах, володіє монологічною та діалогічною формами мовлення, дотримується правил культури спілкування.