Дидактичні ігри на уроках української мови

«Така цікава буква» Школярі пригадують і записують якомога більше слів, до складу яких входять дві однакові букви.Зразок. Загадка, парасолька, Україна, українська. Годинник, корисний. Лелека, посередині тощо.

«Словограй» Завдання дітям: помітити наявні орфографічні помилки й піднести відповідну сигнальну картку. Якщо слово записане правильно — чорного кольору, з по­милкою — червоного. Матеріал для гри1. Корисний, Украйна, ґудзик, олівец, цукор. (Корисний, Україна, ґудзик, олівець, цукор). 2. Українска, цукерка, якор, в літку, бобуся. (Українська, цукерка, якір, влітку, бабуся).3. . Порасолька, папір, годиник, лилека, бджола. (Парасоль­ка, папір, годинник, лелека, бджола). Після вивчення теми «Склад. Наголошений склад» корисно провести гру «Перший, другий, третій», яка вимагає від учнів за допомогою сигнальних карток (цифри 1, 2, 3) указати наголошений склад у прочитаному класоводом словниковому слові.

«Перший, другий, третій», учні за допомогою сигнальних карток (цифри 1, 2, 3) указати наголошений склад у прочитаному класоводом словниковому слові:

«Складовий аукціон» Учитель пропонує назвати слова, що починаються, наприклад, складом «за» — за­гадка, завдання, заєць. Виграє той, хто називає останнє слово.

«Чарівник» Учням треба «оживити» предмети — утворити від іменника, який відповідає на питання «що?» спільнокореневе слово — іменник, який відповідає на питання «хто?». Наприклад: Банк — банкір, бібліотека —….., Київ —….., комбайн —…., космос —….., навчання — …… .

Гра «Хто (що) заховалося?» Класовод вивішує на магнітну дошку малюнки предметів зворотною стороною до дітей. На зворотній стороні записано кілька ознак предмета, який «заховався». Педагог читає ці ознаки. Учні намагаються назвати предмет. Якщо вчитель відкриває малюнок, то діти із завданням впоралися.

«Намалюй мене» Діти за ознаками відгадують задуманий предмет, правильно вимовляють його назву, вказують наголос і орфограму словникового слова. Після виконання цих граматичних завдань учні малюють цей предмет.Матеріал для ігор «Хто (що) заховалося?» і «Намалюй мене»1.Стрімкий, залізний, точний... (годинник). 2.Працьовитий, рідний, старенький... (дідусь).3.Новий, цікавий, словниковий... (диктант).4.Хижий, маленький, сірий, безхвостий, колючий... (їжак).5.Легкий, дерев'яний, кольоровий... (олівець).6.Перший, вихований, мудрий... (учитель).7.Коричнева, солодка, шоколадна... (цукерка).8.Чорні, однакові, шкіряні... (черевики).

«Редактор» Учитель записує на дошці неправильно побудоване речення. Діти самостійно редагують вирази, записують у зошит правильні.Слухаючи текст-підказку, який читає вчитель, школярі на великому контрольному листі-аркуші паперу замість крапочок вставляють пропущені букви Орієнтовний лист-підказка Подорож туристівТуристи вирушають у путь ... (коли?) (вранці).Вони простують ... (куди?) (вперед).Переходять річку ... (де?) (посередині).З вершини поглядають... (куди?) (ліворуч).На привалі обідають ... (коли?) (щогодини).Повертаються сповнені вражень... (куди?) (назад).Згадують про подорож навіть ... (коли?) (взимку).

«Швидше й правильніше». Учні добирають до запропонованих слів відповідне за змістом словникове слово: розумний... (директор), новий... (комп'ютер), смачна... (кукурудза), солодка... (черешня).Переходити (що?)...(вулицю), їхати (чим?)...(метро), малювати (чим?)...(олівцем), пишатися (ким?)...(учителем).

«Змійка» Кожний член групи по черзі виходить до дошки, записує по одному словниковому слову і підкреслює орфограму в ньому. Записи можна робити не тільки на дошці, а й на аркуші паперу. Тоді учень, який записав слово, передає папір однокласникові.

«Така цікава буква» Школярі пригадують і записують якомога більше слів, до складу яких входять дві однакові букви. Зразок. Загадка, парасолька, Україна, українська. Годинник, корисний. Лелека, посередині тощо.

«Буква до букви» проводять, використовуючи картки літер розрізної абетки. Грають парами. За допомогою лічилочки вибирають учня, який буде починати гру: класти на парту на свій розсуд картку з написаною на ній буквою. Другий учень додає ще одну картку так, щоб вийшло слово. Настає черга першого учня. Він може прикладати свою картку з лівої, правої сторін або взагалі вставляти картку між картками, що вже лежать на парті. Таким чином, гравці по черзі додають одну картку, намагаючись скласти словникове слово.

«Вилучи зайву літеру» Один школяр пригадує словникові слова і записує їх у стовпчик, використовуючи зайві літери. Другий - закреслює олівцем літери, які він вважає зайвими, та перевіряє правильність записаних слів за орфографічним словником. Ось варіанти таких слів: Вурлиця - вулиця, зайєць - заєць, килдим - килим, ме-торо - метро, дознака - ознака, ясень - ясен.

«Хто (що) заховалося?» Розвиває у молодших школярів логічне мислення. Вчитель вивішує на магнітну дошку малюнки предметів зворотною стороною до дітей. На зворотній стороні записано кілька ознак предмета, який «заховався». Педагог читає ці ознаки. Учні намагаються назвати предмет. Якщо вчитель відкриває малюнок, то діти із завданням впоралися. Школярі складають речення зі словом, яке позначає названий предмет, у зошитах. Один з учнів коментує правопис словникового слова. Матеріал для ігор «Хто (що) заховалося?» 1.Стрімкий, залізний, точний... (годинник). 2.Працьовитий, рідний, старенький... (дідусь). 3.Новий, цікавий, словниковий... (диктант). 4.Хижий, маленький, сірий, безхвостий, колючий... (їжак). 5.Легкий, дерев'яний, кольоровий... (олівець). 6.Перший, вихований, мудрий... (учитель). 7.Коричнева, солодка, шоколадна... (цукерка).

Гра “Встав прийменник” Усі одержують картки, на яких написано слова, а також набір прийменників. До кожного слова, треба добрати та поставити відповідні прийменники. Слова на картках і прийменники до них можуть бути такі: (на) полі, на (дереві), у (лісі), у (виямках), під (хатою), під (ліжком).

Гра “Встав прийменник” Усі одержують картки, на яких написано слова, а також набір прийменників. До кожного слова, треба добрати та поставити відповідні прийменники. Слова на картках і прийменники до них можуть бути такі: (на) полі, на (дереві), у (лісі), у (виямках), під (хатою), під (ліжком).

Поєднайте числівники з іменниками. Запишіть утворені словосполучення. П’ять, окунь, один, книга, двадцять, курча, два, олівець, три, вікно, одинадцять, футболіст.

Від поданих кількісних числівників порядкові за зразком: Дев’ять – дев’ятий Один – три – сорок – сто – вісім – чотирнадцять – двадцять – тридцять один –

записати дані математичні вирази, використовуючи прийменники від, до 50+45=95 80+20=100 60-18=42 70-10=60

Замініть подані слова числівниками і запишіть їх: півроку чверть години полудень дюжина

Із загадок скоромовок виписати числівники У світ одна Всім потрібна вона (Батьківщина) У Марини два коти – Повна хата муркоти. Десять жвавих горобців Приземлились на посів. Один лиє, другий п’є, третій росте. (Дощ, земля, трава) Перший я приніс весні, Розбудив усе від сну. Заспіваю під вікном, Люди звуть мене … (шпаком). Брат промовив до сестрички: Он стрибає три синички, А як зловиш ти одну – Скільки лишиться їх, ну! (Скільки діти?) Посміхнулася Людмила: Тільки та, що я зловила

Загадки-жарти Який прислівник однаково читається зліва направо і справа наліво? (зараз) В яких прислівниках є три-чотири приголосних і один голосний? (Вдень, вверх, вниз). Які прислівники запитують про себе? (Щотижня, щогодини, щороку, щоденно). Який прислівник вживається з серцем? (натщесерце).

Гра “Допиши прислівник, протилежний за значенням” Учитель пише на дошці десять прислівників. Учні списують їх і до кожного дописують протилежні за значенням (антоніми), наприклад: назад-вперед, вночі-вдень, тихо-голосно, мало-багато, сьогодні-завтра. Виграє той, хто правильно і швидко виконає завдання.

Гра “Один - багато” Зимі кінець якщо заспівав жайворонок, зацвірінькали горобці, прилетіли дикі голуби, відлетіли в лиси поля ворони, з’явилися шпаки. Вийшов з барлоги ведмідь, застрибав на лісовій галявині заєць. Які прикметники того, що зима кінчається? На які питання відповідають виділені слова? Що вони означають? Як називається слова, що відповідають на питання хто? і означають назви предметів? Наведіть приклади іменників, що означають назви домашніх птахів. Запишіть у дві колонки іменники, що є назвами птахів і звірів, за зразком: Один Багато Горобець Горобці. Найактивніший ряд – переможець.

Гра “Хто це? Що це?” На дошці записані слова: вовк, лисиця, ясень, лев, горобина, дуб. Назвати хто це? Що це? Які з цих слів є назвами рослин, а які – назвами тварин? Як називаються слова, що означають назви предметів і відповідають на питання хто? що? Записати подані іменники у дві колонки: у першу – назви рослин, у другу – тварин. Назвіть приклад іменників, що означають назви квітів. Складіть і запишіть два розповідні речення з однорідними членами речення. Птахи – це (хто?) {о,о,о}. Меблі – це (що?) {о,о,о}.

Гра “Хто швидше?” Учні одночасно починають і пишуть протягом умовного часу (5 – 10хв) слова, що відповідають на питання що? (назви предметів у класній кімнаті або назви меблів чи одягу, на слова, що відповідають на питання хто?). Скільки слів запише учень - стільки дістає очок. Знімається по два очка за допущені помилки.

Гра “Істота чи неістота” Записані іменники: Україна, кобра, українка, хліб, базіка, кобзар, байкар, спів, хлібороб, будівельник, співачка, будова, аптека, шахта, аптекар. Учні на кожний іменник сигналізують картками “Хто?” “Що?” або “Істота” “Неістота”.

Гра “Хто більше?” Клас поділяється на дві команди. Перша команда придумує іменники, які містять один склад із трьох звуків, один з них – м’який приголосний, відповідають на питання що? Друга команда добирає такі ж за звуко-складною будовою іменники, але відповідати вони мають на питання хто? (Що ? – ліс, йод, лід, ніс, рік, дім. Хто? – дід, віл кіт, рись).

Висновок На сучасному етапі розвитку суспільства перед школою стоїть завдання виховати особистість, яка мислить самостійно, творчо, з активною життєвою позицією, чітким науковим світоглядом. Роль початкової школи у вирішенні цих питань є визначальною. Саме тому є актуальним питання використання ігрової діяльності у навчально-виховному процесі початкової школи, адже вона сприяє розвиткові розумових здібностей учнів, підвищенню якості знань, формуванню активності, самостійності, пізнавального інтересу, волі, характеру.