Дидактичні ігри у процесі викладання історії як ефективний педагогічний засіб

Дидактичні ігри

у процесі викладання історії як ефективний

 педагогічний засіб

Технологізація процесу навчання – це веління нашого часу, коли школа зіштовхнулася з такими проблемами, як зниження мотивації до навчання, навчальні навантаження, підвищення рівня захворюваності учнів, зменшення кількості навчальних годин, збільшення обсягів інформації. У цей час вчителю необхідно не тільки викликати інтерес до свого предмета, а й постійно його підтримувати. Вважаю, що урок історії також не повинен зводитись до простого, сухого заучування тексту, дат, термінів. Щоб учні запам'ятали, засвоїли матеріал, його подача має бути цікавою, динамічною, доступною.

 Існує безліч різних прийомів організації занять, які допоможуть дітям виявити свої можливості. Напевно багато хто з вас пам'ятає, наскільки популярними були в недавньому минулому так звані сценарні уроки, різного роду ігрові уроки, заочні подорожі, усні журнали тощо. Згодом їхня популярність значно зменшилася. Я пропоную звернути увагу на використання гри під час уроку як педагогічного засобу. У своїй практиці намагаюся по-новому переглянути різні види ігор, максимально під’єднавши самих учнів до збору та обробки матеріалу, зробивши урок продуктивним, цікавим. Адже застосування гри у педагогічному процесі завжди активізує діяльність, увагу учнів, робить педагогічну взаємодію більш конструктивною.

          Термін «гра» пояснюється у різних довідкових джерелах як жарт, сміх, легкість, задоволення, розвага, забава, заняття з метою розваги, отримання задоволення.

          Характерною особливістю гри є її двоплановість: з одного боку, учасник виконує реальну діяльність, здійснення якої передбачає виконання комплексу дій та операцій, пов'язаних із вирішенням цілком конкретних, часто нестандартних завдань; з іншого – низка аспектів цієї діяльності має умовний характер. Гра як педагогічний засіб є цілеспрямованою формою організації діяльності учнів в умовних ситуаціях їхнього оптимального розвитку.

     Гра є універсальним педагогічним засобом, можливості використання якої у взаємодії із учнями безмежні. Ігри цілеспрямовано знайомлять із різними історичними явищами та подіями. Участь у грі розвиває уяву, образне мислення, фантазію, тож ігрова діяльність є засобом та умовою оптимального інтелектуального розвитку учнів, оптимізації їх розумової діяльності.

Гра  «Табула раса»

Мета: ефективне опрацювання оповідань історичного змісту.

Хід гри: Перед початком роботи з текстом вчитель звертає увагу дітей на дошку з підготовленими наперед запитаннями. Відповіді на них діти знаходять, опрацювавши оповідання.

Гра «Оживи, герою!»

Мета: сприйняття учнями особи героя історичного оповідання.

Хід гри: перед читанням учитель розподіляє ролі між учнями і пропонує прочитати за ролями.

Учням, які не беруть участі в інсценізації можна запропонувати визначити, хто з «акторів» виконував роль найбільш вдало, чий образ – історично правдивий.

Гра «Хронологічний літак»

Мета: тренувати хронологічну пам’ять.

Хід гри: На паперовому літачку напишіть дату, місце події і запустіть „хронолітак”: до кого на парту він сяде, той і опиниться у „іншому часі”. Учень, який опинився в „іншому часі”, розповідає про те, що він там бачив.

Гра «Дата, подія, історична особа»

Мета: повторити вивчений матеріал.

Хід гри: Вчитель просить одного з учнів назвати героя, іншого – історичну дату, а третього – подію. Перший учень називає ім’я історичної особи, наступний учасник – дату,  пов’язану з цією особою, а третій – називає події, що з ним пов’язані .

Гра «Музейний реставратор»

На основі вивченого учні залюбки виконуватимуть різноманітні пізнавальні завдання: «реставруватимуть» архітектурні споруди, фрескові чи мозаїчні зображення й макети давніх міст, трипільські горщики тощо. Школярі також залюбки «реставруватимуть» деформований історичний текст.

Гра "Бюро знахідок"

Учням показуються предмети, які історично пов'язані з діяльністю певної особи чи держави. Учні повинні встановити, якому діячу або якій державі належали дані предмети.

Наприклад, чай, рис, папір, шовкову хустку учні повинні співвіднести зі Стародавнім Китаєм, шахи – зі Стародавньою Індією, фініки – з Фінікією.

Гра "Рекламний плакат"

Ця вправа дозволяє подивитися на заздалегідь вивчений матеріал із практичної точки зору. Завдання полягає в тому, щоб створити рекламу тієї країни, яка вивчається. Текстовий та ілюстративний матеріал повинен інформувати потенційних туристів про визначні історичні пам'ятки, які тут знаходяться. Реклама може містити символ країни, девіз, яким можна передати найцікавішу інформацію.

Чим майстерніше складена дидактична гра, тим більш уміло прихована дидактична мета. Оперувати вкладеними у гру знаннями школяр навчається ненавмисно, мимоволі, граючи. Найкращі дидактичні ігри складені за принципом самонавчання, тобто так, що вони самі спрямовують учня на оволодіння знаннями та вміннями.

Гра як педагогічний засіб служить розвитку інтуїції, формування досвіду творчої діяльності учнів. Уміння учасників діяти не за взірцем, а оригінально – це умова успішності будь-якої гри. Участь у грі детермінує в учнів формування таких моральних та вольових якостей, як справедливість, взаємовиручка, цілеспрямованість, доброта, зібраність, організованість. У грі формуються комунікативні вміння та навички учнів.

Досвідчені вчителі стверджують, що ігри викликають у школярів живий інтерес до предмета, дозволяють розвинути індивідуальні особливості кожного учня, виховують пізнавальну активність. У кожного вчителя повинен бути запас відібраних апробованих дидактичних ігор для використання під час уроків та позаурочної діяльності.