Дидактичні картки для комплексної підготовки до ЗНО з української мови і літератури (лексика і фразеологія) (10 клас)

ДИДАКТИЧНИЙ  МАТЕРІАЛ З  УКРАЇНСЬКОЇ  ЛІТЕРАТУРИ

ДЛЯ ПІДГОТОВКИ  ДО  ЗНО  (10 клас)

Лексика. Фразеологія

Картка №1

 

 

 

 

 

 

 

Була темна осiння нiч. Дощ, як крiзь пiдситок, сiяв – густий та дрiбний; з землi вставала важка пара, закутувала все в свое вогке запинало, котре не давало бачити, що дiється на землi. Скрiзь тихо, темно, сумно, наче у мертвому царствi. Пiд таку годину завжди важко дишеться, сумно живеться. Добрi люди, аби смеркло, мерщiй засовуються по своїх домiвках; з вiкон низеньких сiльських хат блимало свiтло якимись жовтими кружалами. Кожному чогось не по собi. Всяк не знає, що розпочати, як би хоч трохи розважитись... Чоловiки: однi – чоботи латають, другi  – рукавицi плетуть, третi – щось iнше... Жiнки та дiвчата – то прядуть, то сорочки шиють. Дiти, позалазивши на пiч, дрiмають... У хатi тепло, тихо – хоч i неясно: серед полу на перекинутiм горщатi ледве блищить каганчик; як синя горошина, темно свiтить накипiлий ґнiт... Якiсь померки окривають хату. Негода й туди залазить, i там своє бере? Коли не дощем обдає крiзь лиху оселю, то в вiкна; не важким туманом налягає, от, як надворi, – то нiмим сумом по хатi снує, в журбу людей сповиває, тяжкою тугою в душу залазить, сном укриває...

Завдання з літератури:

1. Укажіть автора твору.

2. Назвіть жанр і дайте йому стислу характеристику.

3. Який елемент сюжету відображає обраний уривок тексту?

4. Назвіть головних та другорядних персонажів твору.

5. Який художній засіб переважає у використаному уривку?

6. Яким чином використана ілюстрація відображає осінній пейзаж, зображений у творі? Яку б дібрали ви?

7. Згадайте вислови видатних людей про значення цього твору для української літератури.

Завдання з мови:

1. Випишіть слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки.

2. Випишіть слова, вжиті у переносному значенні.

3. Доберіть  антоніми до виділених слів.

4. Знайдіть у тесті і випишіть слова, у яких відбувається уподібнення приголосних.

5. Виконайте фонетичний розбір слова неясно.

6. Виконайте морфологічний розбір одного іменника та дієслова.

7. Випишіть фразеологічний вираз (якщо є), поясніть його значення, доберіть до нього фразеологізм-синонім та фразеологізм-антонім.

8. Поясніть вживання розділових знаків в одному з речень (на вибір), виконайте його синтаксичний розбір.

Картка №2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Такий i цiлий день був перед тiєю нiччю. Прокинувся ранок та, не поздоровкавшись з свiтом ясного сонця, закутався в сивий туман, повився густою, як драглi, парою й повис над чорною землею. Незабаром i день настав – хмурий, невеселий; а там – i нiч налягла. Люди, мов тiнi, снували в тому туманi, не бачили одно одного на п’ять ступнiв; голос не сягав далеко, як пiд ясну годину: а тут же, в тiй парi, й зникав... Важко, сумно, журливо.

А Чiпка, наперекiр свiтовi й людям, якийсь веселий, радий. Знай, насвистує крiзь зуби веселу пiсню, попихкуючи люльку. Робив вiн у хлiвi корито для свиней. За цiлий день i в хату не навернувся. Насилу Мотря докликалась обiдати, як уже вечорiти стало.

– Що це ти сину, так пристав до того корита, що й їсти забув?

– Та день веселий удався, мамо, – одмовив Чiпка, усмiхаючись.

– Ну, вже веселий!.. Душi живої на вулицi не побачиш.

Пообiдав Чiпка та й знову в хлiвець до корита. До самого смерку робив. Уночi вже увiйшов у хату, упоравшись по хазяйству.

– Я, мамо, не буду вечеряти, – промовив, накинув на плече сiрячину i хутко вийшов з хати.

– Куди ти, сину? – питає його навздогiн Мотря.

Та сина поминай як звали!

Мати повечеряла сама собi; лягла спочивати.

Завдання з літератури:

1. Укажіть автора твору.

2. Назвіть жанр і дайте йому стислу характеристику.

3. Який елемент сюжету відображає обраний уривок тексту?

4. Назвіть головних та другорядних персонажів твору.

5. Який художній засіб переважає у використаному уривку?

6. Як використана ілюстрація до вказаного твору передає зображений  у ньому осінній день? Якби ви були художником (ницею), то яку б кольорову гаму використали?

7. Згадайте вислови видатних людей про значення цього твору для української літератури.

Завдання з мови:

1. Випишіть слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки.

2. Випишіть слова, вжиті у переносному значенні.

3. Доберіть  синоніми до виділених слів.

4. Знайдіть у тесті і випишіть слова, у яких відбувається уподібнення приголосних.

5. Виконайте фонетичний розбір слова п’ять.

6. Виконайте морфологічний розбір одного іменника та прикметника.

7. Випишіть фразеологічний вираз (якщо є), поясніть його значення, доберіть до нього фразеологізм-синонім та фразеологізм-антонім.

8. Поясніть вживання розділових знаків в одному з речень (на вибір), виконайте його синтаксичний розбір.

 Картка №3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тут саме ввiйшли в хату. Хата простора, чиста; кругом стiн липовi лави, чистi, аж полискуванi; в кутку образи мiдянi розтворчатi, як у кацапiв; по стiнах – пiд склом картини; стiл – трохи не через усю хату; на столi свiчка горить...

– Добривечiр у хату! – привiтали всi москалиху, що стояла посеред хати з ключами в руках.

– Або доброго ранку, – одказала вона.

– А хiба воно вже ранок? – пита хтось з гурту.

– Та вже незабаром i свiт, – одказує москалиха.

– Бач, а менi, мов усього година минула, як виїхали.

– Гаразд, мабуть, порались... А чи стоїть же то шкурка за вичинку?

– Питайте он того, – одказує чоловiк у московськiй одежi, тикаючи пальцем на Чiпку. – Ми оце порiшили: отаманом його наставити.

– Хто ж то? – питає москалиха, прикро дивлячись на Чiпку. – Щось, мов знайоме, здається?..

– Чого ти, тiтко, обдивляєшся мене, як вовка? Я такий же, як i всi, – каже Чiпка, не видержавши пильних оглядин.

– Та я немов тебе де бачила?

Завдання з літератури:

1. Укажіть автора твору.

2. Назвіть жанр і дайте йому стислу характеристику.

3. Який елемент сюжету відображає обраний уривок тексту?

4. Назвіть головних та другорядних персонажів твору.

5. Які художні засоби у використаному уривку створюють інтер’єр хати?

6. Яку б ілюстрацію дібрали ви до вибраного уривку? Яким чином досягають достатку мешканці цієї хати?

7. Згадайте вислови видатних людей про значення цього твору для української літератури.

Завдання з мови:

1. Випишіть слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки.

2. Випишіть слова, вжиті у переносному значенні.

3. Доберіть  антоніми до виділених слів.

4. Знайдіть у тесті і випишіть слова, у яких відбувається уподібнення приголосних.

5. Виконайте фонетичний розбір слова обдивляєшся.

6. Виконайте морфологічний розбір одного іменника та дієприслівника.

7. Випишіть фразеологічний вираз (якщо є), поясніть його значення, доберіть до нього фразеологізм-синонім та фразеологізм-антонім.

8. Поясніть вживання розділових знаків в одному з речень (на вибір), виконайте його синтаксичний розбір.

Картка №4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Явдоха кинулась в другу хату. Незабаром цiлий стiл був заставлений усякою стравою: борщем, кашею, впеченим поросям. Видно, москалиха дожидала гостей з роботи, – наготувала всячини...

Мотнувся Максим i собi. Де не взялося пiвбарила горiлки.

Позалазили братчики за стiл; обсiли на ослонах навкруги. Пройшов Максим разiв зо два кругом чаркою, – на днi барила тiльки торохтiла воронка. Усi кинулись на страву, мов три днi не їли...

Завдання з літератури:

1. Укажіть автора твору.

2. Назвіть жанр і дайте йому стислу характеристику.

3. Який елемент сюжету відображає обраний уривок тексту?

4. Назвіть головних та другорядних персонажів твору.

5. Який художній засіб переважає у використаному уривку?

6. Яким чином використана ілюстрація до вказаного твору показує особливості української кухні?

7. Згадайте вислови видатних людей про значення цього твору для української літератури.

Завдання з мови:

1. Випишіть слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки.

2. Випишіть слова, вжиті у переносному значенні.

3. Доберіть  синоніми до виділених слів.

4. Знайдіть у тесті і випишіть слова, у яких відбувається уподібнення приголосних.

5. Виконайте фонетичний розбір слова взялося.

6. Виконайте морфологічний розбір одного іменника та числівника.

7. Випишіть фразеологічний вираз (якщо є), поясніть його значення, доберіть до нього фразеологізм-синонім та фразеологізм-антонім.

8. Поясніть вживання розділових знаків в одному з речень (на вибір), виконайте його синтаксичний розбір.

Картка №5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Незабаром усi, як побитi, поснули. Один Чiпка не спить. Перекидається з одного боку на другий, мов що кусає його; душно йому, важко; плющить вiн очi... Йому ввижається – Галя. Така ж весела, хороша, – хоч би на крихту змiнилася; така ж смiлива, жартiвлива... «А то ж то й вона, – дума Чiпка, – розбишацька дочка!.. Дивно й чудно... Хай ми: волоцюги, пройдисвiти, – часом без шматка хлiба, в дранiй одежинi, без шага грошей за душею, з одними  голими  руками, босими ногами, та з голодними ротами... нi добра, нi достаткiв... хай ми крадемо, розбиваємо... голову пiд усякi пригоди пiдставляємо... хай, кажуть, ми... А москаль?.. Хата – як рай той; жiнка – як панi; одним одна дочка – янгол... а худоби всякої, багатства?.. А й вiн!.. I вiн – такий же бурлака, такий же злодюга, розбишака, як наш брат!.. Чого?.. для чого?.. Навiщо це йому?.. Чудно й дивно!»

I лупить Чiпка свої очi у темну темноту; дивиться-доглядається, прислухається... Нiчого нi видно, нi чутно. Тихо, сумно... Ось щось зразу залопотiло... Мороз пробiг вподовж спини; волосся полiзло вгору... «Ку-ку-рiку-у-у!» прокричав десь поблизу пiвень – i замовк... Чiпка сплюнув; перекинувся на другий бiк. Знову тихо, сумно... Ось хтось з товариства гуконув сонним голосом: «Глуши, брат, його!.. глуши!.. Ану-ну... от-так його! от-так!..» Глухо пронiсся той викрик по хатi; страшно, тяжко, немов голос  з-пiд землi; черкнувся вiн Чiпчиного вуха та й замер... наче проглинула його тьма темна.. «I сниться ж йому, що недавно очевидячки було!» – подумав, здригнувши. Чiпка... А тут сон – мов безвiстi забiг, i на думку не зiйде. «Пiти хоч люльки покурити».

Завдання з літератури:

1. Укажіть автора твору.

2. Назвіть жанр і дайте йому стислу характеристику.

3. Який елемент сюжету відображає обраний уривок тексту?

4. Назвіть головних та другорядних персонажів твору.

5. Які художні засоби переважають у внутрішньому монолозі персонажа?

6. Яким чином використана ілюстрація до вказаного твору розкриває одну із соціальних проблем, порушених у ньому?

7. Згадайте вислови видатних людей про значення цього твору для української літератури.

Завдання з мови:

1. Випишіть слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки.

2. Випишіть слова, вжиті у переносному значенні.

3. Доберіть  антоніми до виділених слів.

4. Знайдіть у тесті і випишіть слова, у яких відбувається уподібнення приголосних.

5. Виконайте фонетичний розбір слова плющить.

6. Виконайте морфологічний розбір одного іменника та прислівника.

7. Випишіть фразеологічний вираз (якщо є), поясніть його значення, доберіть до нього фразеологізм-синонім та фразеологізм-антонім.

8. Поясніть вживання розділових знаків в одному з речень (на вибір), виконайте його синтаксичний розбір.

Картка №6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Чiпка не чув нiчого того. Пiсля вчорашньої стрiчi, вiн сидiв мовчки в кутку, та тiльки знай кидав свiй бистрий погляд на тi дверi, якими вчора увiйшла Галя. Думки його далеко лiтали; вiн не чув, не дослухався, що верзло товариство. Кагал, гармидер стояв у хатi, як у жидiвськiй школi, аж поки Максим не почав частувати. Тодi все затихло... роти заремигали; пальцi раз по раз опускалися то в миску з капустою, то в полумисок з огiрками. Усi мовчали, надолужали  над  снiданням. Чутно тiльки було, як на зубах трiщали огiрки, капуста; як роти жували, плямкали...

Пiсля третьої розв’язалися язики. Пiднявся крик, регiт, гомiн. Утомилися вже роти жувати, – давай балакати. Там, у кутку, троє завели рiч про теперiшнє життя трудне; другi зняли мову, як панiв дурили; третi – згадували  вчорашнє  погуляння, а четвертi – про давнiшнє гуторили... Звiсно, дванадцять душ: кожен по слову, – то й то дванадцять слiв. А то ж то як усi разом загомонiли, та той тiєї, той своєї! Нiчого не розбереш; нiчого виразно не чутно; один крик, галас.

Завдання з літератури:

1. Укажіть автора твору.

2. Назвіть жанр і дайте йому стислу характеристику.

3. Який елемент сюжету відображає обраний уривок тексту?

4. Назвіть головних та другорядних персонажів твору.

5. Яка стилістична роль дієслів у використаному уривку?

6. Використана ілюстрація відображає частування в українському шинку. Чи сприймали як шинок хату Максима братчики? Чому жодного з них не індивідуалізовано, а узагальнено словом «роти»? Що символізує цей художній засіб?

7. Згадайте вислови видатних людей про значення цього твору для української літератури.

Завдання з мови:

1. Випишіть слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки.

2. Випишіть слова, вжиті у переносному значенні.

3. Доберіть  синоніми до виділених слів.

4. Знайдіть у тесті і випишіть слова, у яких відбувається уподібнення приголосних.

5. Виконайте фонетичний розбір слова теперiшнє.

6. Виконайте морфологічний розбір одного іменника та займенника.

7. Випишіть фразеологічний вираз (якщо є), поясніть його значення, доберіть до нього фразеологізм-синонім та фразеологізм-антонім.

8. Поясніть вживання розділових знаків в одному з речень (на вибір), виконайте його синтаксичний розбір.

Картка №7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Чiпка ввiйшов у двiр. Галя зачинила хвiртку, защепнула, й повела його в свою хатину.

Хатиночка, як чашечка: невеличка, чиста, ясна, весела. На покутi стояли образи в срiбних шатах, заквiтчанi васильками, гвоздиками, безсмертниками; перед образами на срiбному ретязьку висiла срiбна лампадка. У тому ж таки кутку – стiл столярної роботи; у другому – лiжко, заслане м’яким шовковим коцем; попiд стiною невеличкi стiльцi. Всюди так хороше, чисто; пахощi од василькiв та м’яти окривали всю хату, лоскотали чуття. Чiпцi здалося, що вiн у рай вступив... Усе б гаразд, якби не така сумна Галя!

Устала вона од його, одiйшла, сiла край вiкна, що виходило прямо на поле, та й послала очi далеко-далеко, де сходились тумани з туманами, де сивiло небо, спускаючи краї свої на землю. По личку її, сумному й жовтому, раз по раз пробiгали якiсь смужки. Чiпка дивився на неї та дивувався, що з нею сталося... А вона не спускала очей з вiкна. Чiпка бачив, як вона поблiдла, як заблищали в неї очi, як двi гарячi сльози скотилися по личку... додолу. Вiн дивився на все це, а серце його, неначе хто давив у лещатах, – так йому було боляче та трудно...

– Галю! Рибонько моя! Чого ти плачеш? – питає вiн, пiдступивши до неї. – Чому ти не повiдаєш менi свого горя?

Галя закрила очi руками, захитала головою... 

Завдання з літератури:

1. Укажіть автора твору.

2. Назвіть жанр і дайте йому стислу характеристику.

3. Який елемент сюжету відображає обраний уривок тексту?

4. Назвіть головних та другорядних персонажів твору.

5. Якими  художніми засобами у використаному уривку передано образ дівочої світлиці?

6. Яким чином використана ілюстрація до вказаного твору  дозволяє зрозуміти душу героїні?

7. Згадайте вислови видатних людей про значення цього твору для української літератури.

Завдання з мови:

1. Випишіть слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки.

2. Випишіть слова, вжиті у переносному значенні.

3. Доберіть  антоніми до виділених слів.

4. Знайдіть у тесті і випишіть слова, у яких відбувається уподібнення приголосних.

5. Виконайте фонетичний розбір слова м’яти.

6. Виконайте морфологічний розбір одного іменника та дієприкметника.

7. Випишіть фразеологічний вираз (якщо є), поясніть його значення, доберіть до нього фразеологізм-синонім та фразеологізм-антонім.

8. Поясніть вживання розділових знаків в одному з речень (на вибір), виконайте його синтаксичний розбір.

Картка №8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

– Кинь ти життя таке! – скрикнула та аж поблiдла.

– Яке?

– Чуже добро грабувати, людей убивати!

– Галочко!.. Нiхто на свiтi не скаже, щоб я кого вбив... Хiба обороняючись, руки не здержав...

Засовалась Галя на мiсцi; очi знову засвiтили хижо; лице затiпалось.

– Проклятий!.. каторжний!.. – загукала вона на всю хату. – Обороняючись?!, вiд кого обороняючись? Лiзеш у чужу хату красти, та хочеш, щоб хазяїн не ловив тебе?.. Злодюго!

– А вони?.. вони хiба кращi? нажилися з нашої працi, та й панують... А тут... хата валиться: мати стара; сам – копи не заробиш удень... Треба їсти, треба й одягтися... Як же його жити, Галю?.. Та хiба ми крадемо? Ми своє одбираємо... Пан – наробив нами, жид – надурив з нас... А нам хiба з голоду пропадати? серед шляху погибати?..

– Чiпко!.. голубе мiй! кинь! Не буде щастя, не буде добра... Ти прийдеш  уночi з побоїща, ляжеш коло жiнки, та тими руками, що недавно людей давили, у кровi грiлися... будеш жiнку пригортати... Тими вустами, що несли тiльки лайку та прокльони всьому свiту – станеш їй про своє кохання шептати, будеш цiлувати... у-ух!..

Вона затряслася вся, як лист на осичинi.

– А жити ж з чого? – напира Чiпка.

– Робити чесно... працювати щиро...

Завдання з літератури:

1. Укажіть автора твору.

2. Назвіть жанр і дайте йому стислу характеристику.

3. Який елемент сюжету відображає обраний уривок тексту?

4. Назвіть головних та другорядних персонажів твору.

5. Як мова персонажів  у використаному уривку характеризує їхні життєві позиції?

6. Яким чином використана ілюстрація до вказаного твору розкриває життєві мрії героїні?

7. Згадайте вислови видатних людей про значення цього твору для української літератури.

Завдання з мови:

1. Випишіть слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки.

2. Випишіть слова, вжиті у переносному значенні.

3. Доберіть  синоніми до виділених слів.

4. Знайдіть у тесті і випишіть слова, у яких відбувається уподібнення приголосних.

5. Виконайте фонетичний розбір слова щастя.

6. Виконайте морфологічний розбір одного іменника та прикметника.

7. Випишіть фразеологічний вираз (якщо є), поясніть його значення, доберіть до нього фразеологізм-синонім та фразеологізм-антонім.

8. Поясніть вживання розділових знаків в одному з речень (на вибір), виконайте його синтаксичний розбір.

Картка №9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

– О-ох, Галю! Не знаю, що буде. Я – отаман... Як почує товариство, що кинув, – не животiть тодi менi. Поклялися ми так один одному...

– Кому ви клялися, душогубцi, розбишаки? – кричить, схопившись, Галя. – Кому ви клялися?.. Проклятi!

– Один одному клялися, Галю...

– Чорт чортовi клявся!..

Галя зареготалась болiсно; божевiльний смiх її розкотився на всю хату. Чiпка глянув на неї, замовк, та, як пiдстрелений, опустився на стілець.

– Ти думаєш, – перегодя трохи, знову почала Галя: – ти думаєш – легко менi дивитися на життя батькове побiк з життям добрих людей?.. Бачиш: вони щиро працюють, чесно хлiб заробляють, з людьми поводяться... i встають i лягають тихi, спокiйнi... А тут? Сиди, як у тюрмi, на запорi... Страшно й очей показати мiж люди... Настане вечiр – цiла юрба п’яних людорiзiв валить у хату... Шушукаються, тихо перемовляються, поки пiдуть на всю нiч... Вертаються вже перед свiтом, – та, як гробовики, ховаються по горищах, по погребах... переховують чуже, награбоване  добро... Це все, що на менi, – все грабоване! Ти думаєш, не давить воно мене? Мов хто рукою за горло душить, випирає дух з мене... Ти не дивись, що я весела й жартiвлива... То веселить мене лиха моя година!.. Ще день – сяк-так переможеш... А вночi – ляжеш спати, то й привиджується тобi: буцiм лiзе хто, кричить: «Оддай мій платок!..» – та й тягне за волосся... «Оддай моє намисто!..»  – та й хапає холодними,  як лiд, руками за шию... Ти думаєш, легко воно менi носити його, – оце рам’я?.. легко?!

Завдання з літератури:

1. Укажіть автора твору.

2. Назвіть жанр і дайте йому стислу характеристику.

3. Який елемент сюжету відображає обраний уривок тексту?

4. Назвіть головних та другорядних персонажів твору.

5. Які художні засоби переважають у монолозі героїні? У чому, на її думку, полягає життя добрих людей?

6. У якості ілюстрації до вказаного уривку використано малюнок до оповідання «Алеф» найвідомішого письменника ХХ століття, аргентинця Хорхе Луїса Борхеса, який вважає, що  «сни  часом можуть розповісти про нас так багато, це такий таємничий, цікавий і захоплюючий світ». Що розповів вам про героїню її сон? Чому розбишацька дочка не хотіла бути дружиною розбишаки?

7. Згадайте вислови видатних людей про значення цього твору для української літератури.

Завдання з мови:

1. Випишіть слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки.

2. Випишіть слова, вжиті у переносному значенні.

3. Доберіть  антоніми до виділених слів.

4. Знайдіть у тесті і випишіть слова, у яких відбувається уподібнення приголосних.

5. Виконайте фонетичний розбір слова привиджується.

6. Виконайте морфологічний розбір одного іменника та прикметника.

7. Випишіть  фразеологічний вираз (якщо є), поясніть його значення, доберіть до нього фразеологізм-синонім та фразеологізм-антонім.

8. Поясніть вживання розділових знаків в одному з речень (на вибір), виконайте його синтаксичний розбір.

Картка №10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Галя тим часом сама не дрiмала. Як тiльки вернулися старi додому, вона кинулась до матерi й стала її сльозами благати, щоб не губили її краси, сили, здоров’я в московських походах та переходах, на чужiй сторонi, далеко вiд роду, з нелюбим москалем...

Мати – як мати. Вона пройнялась жалем рiдної дитини, зглянулась на її сльози, благання, – сказала про все Максимовi. Максим хоч i хотiв би мати зятем Сидора, ще такого молодого, а вже унтер-офiцера, та, пригадавши своє гiрке московське життя, непосидяче та невiльне, сам згоджувався з дочкою... Взяли його смутнi думки. Вiн цiлу нiч не спав, усе думав.

На ранок радиться з Явдохою: як би вiд Сидора вiдскiпатись? Коли й Сидiр якраз настиг на ту раду. Довго вiн терся та м’явся, поки зважився сказати про своє лихо... Як став вiн журливо виводити, що я б, мов, боже, який радий, – та поход усе стратив!.. Старi слухали та жалкували на ту лиху причину, а самi нишком радiли. Найбiльше ж радiла Галя, слухаючи такi речi з своєї хатини.

Завдання з літератури:

1. Укажіть автора твору.

2. Назвіть жанр і дайте йому стислу характеристику.

3. Який елемент сюжету відображає обраний уривок тексту?

4. Назвіть головних та другорядних персонажів твору.

5. Яка роль епітетів у використаному уривку?

6. Яким чином використана ілюстрація до вказаного твору розкриває одну із соціальних проблем, порушених у ньому?

7. Згадайте вислови видатних людей про значення цього твору для української літератури.

Завдання з мови:

1. Випишіть слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки.

2. Випишіть слова, вжиті у переносному значенні.

3. Доберіть  синоніми до виділених слів.

4. Знайдіть у тесті і випишіть слова, у яких відбувається уподібнення приголосних.

5. Виконайте фонетичний розбір слова життя.

6. Виконайте морфологічний розбір одного іменника та прийменника.

7. Випишіть фразеологічний вираз (якщо є), поясніть його значення, доберіть до нього фразеологізм-синонім та фразеологізм-антонім.

8. Поясніть вживання розділових знаків в одному з речень (на вибір), виконайте його синтаксичний розбір.