Дидактичні матеріали до уроків біолоігії та хімії
Дидактичні матеріали
до інтерактивного навчання
на уроках біології, хімії
Калашнікова Алла Михайлівна
учитель біології, хімії
Фастівської «ДНЗ-НВК ЗОШ І-ІІ ступенів»
Фастів
2021
"Будьте самі шукачами, дослідниками.
Не буде вогнику у вас —
Вам ніколи не запалити його в інших,"
В. Сухомлинський.
Вступ
Дидактичний матеріал — особливий тип наочного навчального посібника, переважно карти, таблиці, набори карток з текстом, цифрами або малюнками, реактиви, рослини тощо, які роздаються учням для самостійної роботи в класі і вдома або демонструються вчителем перед усім класом.
Сьогодні урок як засіб організації навчально-виховного процесу є основним стрижнем у процесі вирішення методичних і психолого-педагогічних завдань. Понад три століття існує класно-урочна система, і, не дивлячись на безліч експериментів, ніхто поки нічого кращого за урок не запропонував.
І тому перед учителем стоїть важливе запитання: як учити дітей? Уроки повинні бути цікавими. А саме головне навчити дітей логічно мислити і самостійно здобувати знання. Моя задача полегшити цей процес.
Як це зробити щоб урок надавав учням певні знання й уміння і викликав у них інтерес до навчання, формував творче начало?
В. О. Сухомлинський писав, що кожна нормальна дитина йде в школу з вогником у душі, і завдання педагога – підтримати цей вогник, щоб він не погас. Я перебуваю в постійному пошуку цікавих форм, прийомів, засобів, навчання учнів.
У центрі навчально-виховного процесу є учень. Від його активності на уроці, вміння працювати з учителем, однокласниками залежить успіх в опануванні програмового матеріалу. Постійно постає питання: « Як навчити дитину вчитися самостійно? Як полегшити їй цей процес? Як уникнути пасивності учнів на уроці? Як "свій" урок зробити "їхнім" уроком? Як учительське "треба" перетворити на учнівське "хочу"?» Що зробити, щоб учні не відсиджувалися, а проявляли себе? Як зробити урок цікавим, різноманітним, ефективним, щоб діти не втрачали цікавості до здобуття знань, щоб "тягнулися" до додаткових джерел інформації?
Готуючись до уроків я намагаюсь створити дидактичний матеріал, який полегшить учням засвоїти нові знання, допоможе учням систематизувати знання і швидко підготуватися до уроків, лабораторних і практичних робіт, тематичного оцінювання.
Метою моєї роботи є те, щоб учень був співучасником навчального процессу, пізнавальної діяльності на уроці. Щоб урок ожив, став частиною життя, а не чимось стороннім, став природнім щоденним подивом, був цікавим для всіх учасників навчально-виховного процесу.
Дидактичний матеріал до уроків біології в 7 класі
Транспорт р-н у тварин. Особливості будови і ф-цій КС тварин
Транспортні с-ми – системи порожнин, що здійснюють перенесення газів, поживних р-н, продуктів жит-ті, БАР.
Ф-ції: швидко перенести р-н з однієї частини тіла в іншу і на велику відстань. (Як це відбувається?). Разом з іншими с-ми органів ТС приймає участь у підтриманні сталої температури тіла. Теплокровності = гомойотермні птахи, ссавці.
До транспортних с-м відносяться КС і лімфатична система. Будова КС: насос (скоротливий орган = серце ) + судини (трубки) + рідина (кров = лімфа + клітини крові)
Заповніть таблицю. Типи кровоносної системи.
|
КС |
|
|
Незамкнена |
Замкнена |
|
|
|
|
Тип Найпростіші, тип Губки, тип Кишковопорожнинні, тип Плоскі черви, тип Круглі черви - КС відсутня. Дифузний тип транспорту р-н. |
|
Б/хребетні тварини. Особливості КС
|
Систематичні групи тварин |
Тип КС |
Особливості КС |
|
Тип Кільчасті черви |
Замкнена |
Спинна, черевна, кільцеві судини (в кожному сегменті) Рух крові відбувається завдяки пульсації судин |
|
Молюски |
Незамкнена |
Серце: (передсердя + шлуночки (к-ть камер в серці може бути різною) + судини. Кров |
|
Головоногі молюски |
Замкнена |
Серце + судини. Кров |
|
Клас Ракоподібні |
Незамкнена |
Серце мішкоподібне з кількома парами отворів на спинному боці головогрудей. Від серця гемолімфа (голубий колір) - порожнина тіла (віддає О2 і пож р-ни) – зябра (газообмін) – серце |
|
Клас Павукоподібні |
Незамкнена |
Спинна судина поділена перетяжками на серця з клапанами (серце трубчасте на спинному боці черевця) |
|
Клас Комахи |
Незамкнена |
Серце трубчасте – на спинному боці черевця. Кров безбарвна, транспортує лише поживні р-ни. Порожнина тіла – спинна судина – аорта – голова – порожнина тіла – органи – черевце. Гемолімфа |
Кров – рідка сполучна тканина. Функції крові:
1. Дихальна (перенесення О2 і СО2)
2. Поживна (перенесення поживних речовин)
3. Видільна (виведення з організму продуктів життєдіяльності, надлишку речовин)
4. Регуляторна (перенесення гормонів, здійснення гуморальної регуляції діяльності організму)
5. Терморегуляторна (перенесення тепла з печінки і м’язів до всіх органів для підтримання сталої t тіла)
6. Гомеостатична (підтримання сталості внутрішнього середовища організму)
7. Захисна (перенесення клітин, що виконують захисну ф-цію, антитіл, виведення з організму чужорідних тіл і речовин)
8. Опорна (гідроскелет аскариди)
Заповніть таблицю. Будова кіл кровообігу ссавців
|
Кола кровообігу |
|
|
Мале коло кровообігу –
|
Велике коло кровообігу –
|
Тип Хордові. Особливості КС.
|
Систематичні групи (класи) |
Тип КС |
К-ть кіл кр. |
Серце |
ФЄ = клітини крові |
|
Головохордові. Ланцетник |
Замкнена |
1 |
- |
|
|
Клас Хрящові риби |
Замкнена |
1 |
S подібне, 2-х камерне (п/с + шлуночок) з венозною кров’ю |
Еритроцити з ядрами великі. Є амебоїдні лейкоцити. |
|
Клас Кісткові риби |
Замкнена |
1 |
2-х камерне (п/с + шлуночок) з венозною кров’ю. |
Великі еритроцити з ядрами. Містять гемоглобін |
|
Клас Земноводні |
Замкнена |
2 |
3-х камерне: 2 п/с + 1 шлуночок. Ліве п/с – артеріальна кров, праве – венозна, в шлуночку - змішана |
Великі еритроцити з ядрами, містять гемоглобін. Лейкоцити |
|
Клас Плазуни |
Замкнена |
2 |
4-х камерне: 2 п/с + 2 шлуночка. В шлуночку є неповна перегородка, тому в ньому кров частково змішується |
Великі еритроцити з ядрами, містять гемоглобін. Лейкоцити |
|
Клас Птахи |
Замкнена |
2 |
4-х камерне: 2 п/с + 2 В лівій частині –артеріальна кров, в лівій - венозна шлуночка. Права дуга аорти. |
Еритроцити дрібні, двоввігнутий диск, б/ядер (діаметр еритроцитів = діаметру капілярів |
|
Клас Ссавці |
Замкнена |
2 |
4-х камерне: 2 п/с + 2 шлуночка В лівій частині –артеріальна кров, в лівій - венозна. Ліва дуга аорти. |
Еритроцити дрібні, двоввігнутий диск, б/ядер (діаметр еритроцитів = діаметру капілярів) |
У хребетних тварин транспорт р-н здійснює КС і лімфатична с-ма (лімфатичні судини + лімфатичні вузли + лімфа = подібна за складом до плазми крові + лейкоцити) Ф-ції лімфатичної системи: транспортна, захисна (імунітет). Лімфатичні протоки впадають в кров’яне русло.
1. З чим пов’язане ускладнення КС?
2. Які ф-ції виконує КС?
3. Які переваги тварин в яких з’являється КС?
4. З чим пов’язано виникнення малого кола кровообігу?
5. Яким чином поява теплокровності пов’язана з ускладненням КС? 6. У яких тварин відсутня кровоносна система? Чому? 7. У яких тварин незамкнена кровоносна система? Наведіть приклади. 8. У яких тварин замкнена КС? Наведіть приклади. 9. Які види кровоносних судин ви знаєте? 10. Назвіть відмінності в будови серця риб, земноводних, плазунів і птахів?
ДИХАННЯ ТА ГАЗООБМІН У ТВАРИН. ОРГАНИ ДИХАННЯ, ЇХ РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТА ФУНКЦІЇ .
Дихальна система тварин — це система органів, яка забезпечує газообмін організму з навколишнім середовищем (надходження кисню і виведення вуглекислого газу).
Газообмін між організмом тварини і навколишнім середовищем відбувається або у спеціалізованих органах дихання або через поверхню тіла. О2 переноситься до клітини (у більшості тварин цю ф-цію виконує кров), у мітохондріях клітини відбувається дихання — взаємодія кисню й глюкози, в результаті якої утворюються Н2О і СО2, а також вивільняється Е, що заряджає молекули АТФ. СО2, що утворюється в клітинах, потрапляє в кров і через органи дихання чи поверхню тіла виводиться з організму. О2 тварини можуть отримувати з повітря (повітряне дихання), або поглинати розчинений у воді кисень (водне дихання). Головними органами повітряного дихання є легені і трахеї, а водного — зябра.
|
Тварини, які не мають ДС. Газообмін (поглинання О2 і виділення СО2) відбувається ч/з всю поверхню тіла |
||
|
Тип Найпростіші, тип Губки, тип Кишковопорожнинні, тип Плоскі черви (паразити - здебільшого анаероби, тип Круглі черви (паразити - здебільшого анаероби) |
||
|
У тварин, що живуть у водному середовищі, з’являється орган пристосований для газообміну у воді (поглинання О2 і виділення СО2 у) - зябра. У тварин з наземного-повітряним способом життя з’являються пристосування для поглинання О2 з атмосферного повітря (павукоподібні, комахи). |
||
|
Систематичні групи |
Органи дихання. |
|
|
Кільчасті черви |
- Ч/з всю поверхню тіла (малощетинкові черви: дощовий черв’як, п’явки) - Зовнішні «зябра» - вирости тіла пронизані капілярами в багатощетинкових червів (нереїс) |
|
|
Молюски |
Зябра (двостулкові, черевоногі молюски) Легені (черевоногі молюски) |
|
|
Членистоногі |
В ракоподібних - зябра В павукоподібних трахеї і легені В комах дихальця на грудях і черевці – трахеї – розгалужені трубочки. О2 поступає до тканин – інтенсивний метаболізм. Кров не транспортує О2 і СО2. |
|
|
Ланцетник |
Зяброві щілини в глотці |
|
|
Хрящові риби |
5 -7 пар зябрових щілин |
|
|
Кісткові риби |
5 зябрових щілин. Зябра: 5 зябрових дуг + тичинки + пелюстки. + в деяких д/ дихання атмосферним повітрям: - легені - в дводишних риб - плавальний міхур |
|
|
Хордові наземні тварини. Тварини з легеневим диханням |
||
|
Земноводні |
Органи дихання : ніздрі + ротова порожнина + гортань + трахея + 2 бронхи + 2 легені - тонкостінні мішки (у дорослих тварин). Можуть бути з комірками (ропухи). Ротове дихання. Шкірне дихання. Волога шкіра з великою кількістю кровоносних судин (капілярів). В личинок - зябра |
|
|
Газообмін відбувається лише в легенях |
||
|
Плазуни |
Органи дихання: ніздрі – гортань – трахея - 2 бронха – 2 легені (комірчасті мішки з перетинками). (Шкіра суха з роговим покривом). |
|
|
Птахи |
Органи дихання: ніздрі – носова порожнина – верхня гортань – трахея з голосовим апаратом – 2 бронхи – 2 легені (губчасті = альвеолярні) + повітряні мішки = подвійне дихання. Гомойотермні (теплокровні) – потрібно більше О2. |
|
|
Ссавці |
Органи дихання: ніздрі – носова порожнина – глотка - гортань з голосовими зв’язками – трахея – бронхи 1,2. 3, 4 –го порядків (бронхіоли) – легені альвеолярні. Легеневе дихання. Гомойотермні. |
|
Питання для самоперевірки.
1. Для чого тваринам необхідне постійне надходження кисню із навколишнього середовища? 2. Наведіть приклади тварин, що здійснюють газообмін: а) всією поверхнею тіла; б) зябрами; в) легенями; г) трахеями.
а) кишковопорожнинні; плоскі черви; круглі черви; земноводні. б) сидячі багатощетинкові черви; молюски двостулкові; головоногі молюски; ракоподібні; риби; деякі личинки комах; пуголовки (личинки) земноводних. в) черевоногі; земноводні, плазуни; птахи; ссавці . г) комахи; деякі павуки.
3. Які тварини живуть у воді, але газообмін здійснюють завдяки легеням? 4. Яку роль виконує кров у процесі газообміну? 5. Чим відрізняється газообмін у земноводних і плазунів? 6. У чому полягають особливості будови органів, що забезпечують газообмін у птахів? 7. У яких тварин на різних стадіях личинки і дорослого організму функціонують різні органи дихання? Як це пов'язано з умовами існування? 8. Заповніть таблицю, поставивши позначку «+» навпроти характеристик, що притаманні відповідним тваринам.
|
|
Спосіб газообміну |
Органи дихання |
|||||
|
Вид тварин |
Водне дихання |
Повітряне дихання |
Відсутні органи дихання |
Зябра |
Легеневі мішки |
Трахеї |
Парні легені |
|
Гідра звичайна |
|
|
|
|
|
|
|
|
Дощовий черв'як |
|
|
|
|
|
|
|
|
Річковий рак |
|
|
|
|
|
|
|
|
Павук- хрестовик |
|
|
|
|
|
|
|
|
Хрущ |
|
|
|
|
|
|
|
|
Виноградний слимак |
|
|
|
|
|
|
|
|
Окунь звичайний |
|
|
|
|
|
|
|
|
Прудка ящірка |
|
|
|
|
|
|
|
|
Синій кит |
|
|
|
|
|
|
|
ВИДІЛЕННЯ
Надворі знову листопад,
І листя з дерева летять,
І промінь сонця золотить
Легким туманом вкритий сад
Іван Коваленко
Як відбувається виділення у тварин?
Виділення – процес
Які с-ми органів приймають участьу виділенні р-н? (дихальна, травна, покриви, видільна)
Порівняльна х-ка сечовидільних с-м
|
Організми |
Особливості будови |
|
Найпростіші |
Скоротлива вакуоля. Виділення ч/з всю поверхню тіла |
|
Губки. Кишковопорожнинні |
Виділення ч/з всю поверхню тіла |
|
Плоскі черви |
Протонефридії |
|
Круглі черви |
Протонефридії або шкірні залози. «Нирки накопичення» (фагоцитарні клітини) |
|
Кільчасті черви |
Метанефридії. Хлорагогенні клітини із сечовою кислотою |
|
Молюски |
Одна або дві нирки – видозмінені нефридії |
|
Членистоногі |
|
Хордові тварини
|
Ланцетник |
Метанефридії ( ~ 100 пар) |
|
Хрящові риби |
Стрічкоподібні тулубні нирки – сечоводи – сечовий міхур – клоака. Кінцевий продукт обміну – аміак |
|
Кісткові риби |
Стрічкоподібні тулубні нирки – сечоводи – сечовий міхур – сечовий отвір. Кінцевий продукт обміну – аміак |
|
Земноводні |
Стрічкоподібні тулубні нирки – сечоводи – сечовий міхур – сечовід – клоака. Кінцевий продукт обміну – сечовина |
|
Плазуни
|
Тазові нирки – сечоводи – сечовий міхур – сечовід - клоака Кінцевий продукт обміну – сечова кислота |
|
Птахи |
Тазові нирки – сечоводи – клоака. Відсутній сечовий міхур. Кінцевий продукт обміну – сечова кислота |
|
Ссавці |
Тазові нирки – сечоводи – сечовий міхур – сечовивідний канал - сечовий отвір. Кінцевий продукт обміну – сечовина |
Типи органів виділення.
|
Типи органів ви ділення |
Особливості будови |
Тварини |
|
Протонефридії |
Розгалужені трубочки. Що відк-ся на поверхню тіла порою |
Плоскі черви |
|
|
|
|
|
Метанефридії |
Трубочки одним кінцем відк-ся у порожнину тіла. А протилежним назовні |
Кільчаті черви |
|
Мальпігієві судини = видільні трубочки |
Кожна судина від-ся в к-к на межі середньої і задньої к-к. інший кінець сліпо замкнений і омивається гемолімфою |
Комахи + жирове тіло |
|
Нирки парні |
Складається з тисяч ниркових елементів |
Хребетні |
Покриви б\хребетних тварин. Безхребетні тварини (зовнішній шар клітин =одношаровий епітелій переходить в шар м'язів. Сформовані виділеннями шкірних з-з: кутикула, зовн скелет, мушля. Тісний зв'язок покривів тіла з О-Р системою притаманний усім тваринам, які мають зовнішній скелет.
Покриви хребетних тварин
|
Група |
Особливості покриві |
Похідні шкіри (епідермісу) |
|
Ланцетники |
Шкіра з одношарового епітелію і сполучнотканної дерми. |
Багато одноклітинних слиз-х з-з |
|
Риби |
Шкіра з багатошарового епітелію і дерми. |
Одноклітинні слизові з-зи. Характерна луска |
|
Земноводні |
Шкіра гола з багатошарового плоского епітелію + дерма. У шкірі – густа сітка кровоносних судин |
Багатоклітинні слизові залози. |
|
Плазуни |
Шкіра суха: багатошаровий епітелій + дерма. Залози відсутні |
Рогові лусочки, щипки, платин-ки, що вкривають шкіру |
|
Птахи |
Шкіра суха. Тонка: багатошаровий епітелій + дерма. |
Залози відсутні (крім куприкової). Пір’я. На цівці - луска |
|
Ссавці |
Шкіра товста: багатошаровий епітелій + дерма + підшкірно жирова клітковина. |
З-зи: потові, сальні, пахучі, молочні. Волосяний покрив, рогові утвори |
У хребетних покриви мають складнішу будову й представлені шкірою, яка складається з епідермісу та власне шкіри (дерма). Часто ф-ції шкіри урізноманітнюються за допомогою її похідних: рогові чи кісткові утвори (луска, пір'я, волосся, кігті, копита, роги) та шкірні з-зи (слизові, слізні, отруйні, сольові, потові, пахучі, молочні
Напрямки розвитку покривів тварин: 1) від 1-шарового до багатошарового епітелію; 2) від 1-шарового захисного епітелію до багатофункціональної шкіри з двох шарів: епідермісу й дерми.
Видозміни покривів тіла можуть використовуватись як органи пересування (копита), а також як засоби пасивного (захисне забарвлення) і активного захисту (отруйні залози, шипи, кігті, роги, голки).
Захисне забарвлення
|
Маскуюче |
Попереджаюче |
Мімікрія |
Відлякуюче |
|
у риб верх темний, низ світлий; здатні змінювати забарвлення чи малюнок головоногі молюски, камбала, хамелеони |
яскраве забарвлення метелика, бджоли |
Подібність незахищених форм до захищених: мухи мають забарвлення бджіл |
яскраві блакитні плями на тілі і сині отруйні шипи на хвості у ската-хвостокола |
1. Які ф-ції покривів тіла тварин ви знаєте? Покриви тіла різноманітні за будовою, але виконують схожі ф-ції: - захищають внутрішні органи від мех.-х, хім-х та фіз-х чинників (пошкоджень, несприятливої t середовища, сонячних променів, вологи); - запобігають втратам води (вкриваються водонепроникною плівкою, звужуються пори); допомагають регулювати t тіла; - беруть участь в обміні р-н (газообмін, живлення та виділення);- допомагають маскуватися, нападати або відлякувати ворогів.
Захист. Покриви захищають тіло від зовн-х пошкоджень, впливу t, висушування, проникнення мікробів та паразитів.
Напад. Жалкі клітини покривів, кігті хижих птахів і ссавців є знаряддями під час полювання й забезпечення їхнього живлення.
Опора й рух. Покриви надають тілу певної форму, утримують внутрішні органи, утворюють плавальні перетинки між пальцями ніг, шкірні перетинки між кінцівками в кажанів тощо.
Дихання. У кишковоп-х, плоских червів, риб, амфібій через поверхню тіла відбувається газообмін.
Виділення р-н. Ч/з покриви разом із слизом, потом можуть видалятися СО2, надлишок солей.
Теплорегуляція. Нагрівання тіла чи віддача тепла здійснюється ч/з покриви (наприклад, ч/з великі вуха в слонів відбувається посилена тепловіддача).
Секреція р-н. У покривах багатьох тварин є шкірні залози, що виділяють р-ни для позначення території, визначення особин свого виду, захисту від паразитів і ворогів.
Подразливість. Покриви містять чутливі клітини - рецептори (сприймають світло, дотик, сольовий склад води) та органи чуттів (наприклад, бічна лінія риб).
Запасання р-н. У підшкірній клітковині плазунів, ссавців відкладаються про запас жири, під шкірою жаб запасається вода.
Висновок. Покриви є важливими багатофункціональними утворами, з якими пов'язані майже всі процеси життєдіяльності тварин.
2. У яких тварин покриви тіла виконують ф-ю живлення? Які особливості будови цих тварин? (У параз-х стьожаків покриви мають величезну кількість виростів — ворсинок, ч|з які всмоктується їжа, а ТС відсутня).
3. У яких тварин покриви тіла беруть участь у газообміні? Вкажіть особливості будови покривів у цих тварин. (У примітивних водних тварин (губки, кишковоп-них), з/в. Зволожений покрив).
4. Які ф-ції виконують шкірні з-зи у різних груп тварин? З-зи д. черв’яка виробляють слиз для захисту та пересування у ґрунті. Шкірні з-зи з/в продукують слиз покривів для забезпечення шкірного дихання. Клітини сальних з-з ссавців продукують жирні виділення (сприяють збереженню еластичності шкіри і волосся, оберігають шкіру від потрапляння шкідливих бактерій і грибів). Потові з-зи (виділяють шкідливі продукти обміну р-н, основна ф-я — це терморегуляція — охолодження тіла завдяки активному виділенню й випаровуванню поту). Видозміною потових є пахучі з-зи у багатьох хижих ссавців (використовуються насамперед для маркування території, а також для розпізнавання особин свого виду, у скунсів такі залози є ефективним знаряддям захисту). Молочні з-зи ссавців — видозмінені потові, що розвиваються у самок
5. Порівняйте будову та зн-ня покривів тіла птахів і ссавців. • Тіло птахів вкрите пір'ям, яке захищає від пошкоджень, допомагає зберегти тепло і зменшує опір повітря під час польоту. Найбільші пір'їни на крилах і хвості необхідні для забезпечення польоту. Крім того, пір'я птахів має різноманітне забарвлення, що використовується при маскуванні та відіграє важливу роль у шлюбній поведінці. • У більшості ссавців шкіра вкрита волосяним покривом, що допомагає підтримувати постійну t тіла. Дуже добре розвинені у ссавців видозміни шкіри (кігті, копита, роги, голки), які виконують захисні ф-ції в житті організмів та використовуються в шлюбних турнірах самців.
6. Які структури покривів тіла використовують для активного захисту і нападу? Наведіть приклади. (У риб (скати-хвостоколи, скорпени, крилатки, морський дракон) частина слизових з-з перетворилася на отруйні, вони активно б'ють хвостом. У отруйних плазунів та з/в є залози з отрутою. Хижі птахи та ссавці за допомогою кігтів хапають і розривають здобич. Парнокопитні тварини використовують копита, їжаки, дикобрази – голки).
Забарвлення. У покривах тварин є забарвлюючі речовини-пігменти - роблять непомітними на фоні місцевості (біле забарвлення полярних сов), застерігають хижаків від нападу (у сонечка, ос), розчленовують обриси тварин у середовищі існування (смугастість зебр). Деякі тварини здатні швидко змінювати забарвлення залежно від умов (хамелеони, восьминоги).
Маскування. Форма тіла й забарвлення покривів роблять тварин схожими на листки, гілки, кору або колючки рослин (гусінь березового п'ядуна схожа на гілочку берези).
Мімікрія. Незахищені види мають ознаки подібності з видами, які захищені (наприклад, муха бджоловидка звичайна подібна до бджоли).
Отруйність. Зустрічається серед черевоногих (конуси), комах (бджоли, шершні), павукоподібних (павуки, скорпіони), багатоніжок (сколопендри), риб (риба-фугу, морський дракон), рептилій (гадюки, варани).
Органи захисту й нападу. Для полювання й захисту призначені такі органи, як клешні у раків, дзьоб у восьминогів й птахів, хеліцери у павуків, жало у джмелів, озброєні вирости на голові чи хвості у риби-меч та ската-хвостокола, зуби у акул й у хижих ссавців тощо.
Електр. органи. Здатністю генерувати електр. струм володіють лише риби (електричний вугор, скат)
Ловильні утвори. Є тварини, які риють пастки в землі (мурашиний лев), роблять павутину (павуки), мають вирости для приваблювання (риби-вудильники).
1. Проаналізуйте, як різні тварини змінюють верхні шари покривів тіла протягом життя? Плазуни (змії, гадюки) линяють, птахи скидають піря.
Дидактичний матеріал до уроків хімії в 7 класі
Тема: Атоми. Хімічні елементи». Варіант І Заповни табл..
|
Найпоширеніші ХЕ в |
||||
|
повітрі (атмосфері) |
земній корі (літосфері) |
в гідросфері |
у Всесвіті |
у живій природі |
|
|
|
|
|
|
Заповніть табл..
|
ХЕ |
Розміщення у ПСХЕ |
Характеристика атома |
||||
|
символ |
назва |
№ періоду |
№ групи |
кількість протонів |
заряд ядра |
кількість електронів |
|
|
Натрій |
|
|
|
|
|
|
О |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
15 |
Тема: «Атоми. Хімічні елементи». Опрацюй параграф 9.
1. Поясни:
Атом – _______________________________________________________________________
Будова атома. Атом = …… ( ……. + ……… …) + ……..
Йон - ________________________________________________________________________
Хімічний елемент (ХЕ) – ________________________________________________________
Скільки відомо ХЕ? ___________________________________________________________
Як визначити заряд ядра атома ХЕ? -_____________________________________________
2. Заповни таблицю.
|
Найпоширеніші ХЕ в |
||||
|
повітрі (атмосфері) |
земній корі (літосфері) |
в гідросфері |
у Всесвіті |
у живій природі |
|
|
|
|
|
|
3.Вивчи назви, символи, вимови символів ХЕ за табл. 1 на стор 62
- Дай відповіді на питання.
- Які ХЕ елементи названі на честь учених?
- Яка ваша думка щодо походження назв ХЕ: Скандій, Нептуній, Прометій, Нобелій, Геліос. Гелій
- Яка країна названа на честь ХЕ?
- Що можна дізнатися про ХЕ за ПСХЕ? (стор 64 підручника).
5. Дом/завдання.
Заповни таблицю. Оксиген. Кисень.
|
|
|
|
Хімічний елемент |
Тип речовини |
|
Хімічний символ |
Хімічна формула |
|
Ar ( |
Mr ( |
|
Валентність |
Масова частка в повітрі = |
|
Місце в періодичній таблиці
|
Об’ємна частка в повітрі = |
|
Будова атома: - число протонів в ядрі - число нейтронів - число електронів
|
Фізичні властивості: - розчинність у воді - t кипіння = - t замерзання = - агрегатний стан - колір - запах - смак |
Порівняльна характеристика кисню і озону.
|
Ознаки |
Кисень |
Озон |
|
Хімічна формула |
|
|
|
Скільки атомів Оксигену входить до складу молекули |
|
|
|
Тип речовини |
|
|
|
Mr |
|
|
|
Фіз. власт.: - агрегатний стан - колір у газуватому стані - колір у рідкому стані - запах - розчинність у 100 V води - t кипіння - вага за повітрям - взаємодія з сріблом - фізіологічна дія - біологічне значення - як утворюється |
|
|
Порівняльна характеристика кисню і озону
|
Ознаки |
Кисень |
Озон |
|
Хімічна формула |
О2 ОО |
О3 ООО |
|
Тип речовини |
Проста |
Проста |
|
Mr |
32 |
48 |
|
Фізичні властивості: - агрегатний стан н.у. - колір у газуватому стані - колір у рідкому стані - запах
- розчинність у 100 V води - t кипіння - вага за повітрям - фізіологічна дія
- біологічне значення
- як утворюється
- взаємодіє з сріблом
- застосування |
- газ - немає - блакитний - немає
- погано розчинний ( 5 V роз-ся) - - 183 С - важчий за повітря - не токсичний у відповідних дозах - необхідний для дихання аеробів
- в процесі фотосинтезу природним шляхом - - - в медичних цілях, кисневі коктейлі, аерація стічних вод, при виплавці сталі, водолази, різання і зварювання Ме, |
- газ - блакитний - синій (індіго) - різкий, специфічний, «металічний», «запах раків» за Менделєєвим. Запах відчуваємо після грози. Є у хвойних лісах. - краще, ніж О2, у 10 разів (45 V) - - 112 С - важчий за повітря - токсичний
- токсичний. Вбиває грибки, бактерії. Велика концентрація може викликати смерть. Негативно діє на статеву с-му. - 3О2 = 2О3 під дією УФО
- + - стерилізація, дезінфекція, очищення води і повітря від мікроорганізмів, відбілювання паперу, в двигунах ракет для згорання палива. Озоновий шар 15 – 30 км. 3,5 мм) – захист від УФО. |
|
Заповніть таблицю. Ферум. Залізо
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
||||||||||||||||||
Дидактичний матеріал до уроків хімії в 8 класі
Тема: «Будова атома». Варіант 1
|
Назва ХЕ |
Хімічний символ |
Порядковий номер |
Заряд ядра |
np |
nn |
ne |
Можливі валентності |
Формула вищого оксиду |
Летка сполука з Гідрогеном |
|
Нітроген |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кальцій |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ферум |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тема: «Будова атома». Варіант 2
|
Назва ХЕ |
Хімічний символ |
Порядковий номер |
Заряд ядра |
np |
nn |
ne |
Можливі валентності |
Формула вищого оксиду |
Летка сполука з Гідрогеном |
|
Сульфур |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рубідій |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Купрум |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тема: «Будова атома». Варіант 3
|
Назва ХЕ |
Хімічний символ |
Порядковий номер |
Заряд ядра |
np |
nn |
ne |
Можливі валентності |
Формула вищого оксиду |
Летка сполука з Гідрогеном |
|
Хлор |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стронцій |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Титан |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тема: «Будова атома». Варіант 4
|
Назва ХЕ |
Хімічний символ |
Порядковий номер |
Заряд ядра |
np |
nn |
ne |
Можливі валентності |
Формула вищого оксиду |
Летка сполука з Гідрогеном |
|
Силіций |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Калій |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Цинк |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тема: «Хімічний зв'язок і будова речовин». (Опрацюй параграф 13).
1. Поясни:
Хімічний зв'язок - ____________________________________________________________ __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Йон - _______________________________________________________________________ __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________Катіон - ____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________Аніон - _______________________________________________________________________
2. Дай відповідь на питання. Які ХЕ легко перетворюються на катіони, які на аніони? __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
3. Напиши схему перетворення атома Магнію на відповідний йон і напиши електронні формули обох частинок. ________________________________________________________
- Д/з.
|
|
|
|
|
|
Висновок.
Працюючи в пошуку найбільш результативних методів роботи, можна прийти до висновку, що процес формування вмінь і навичок стає набагато цікавішим і результативнішим, якщо організувати навчання у співробітництві, яке ґрунтується на спільній діяльності і взаєморозумінні вчителя й учнів. Саме таке навчання сприяє формуванню ключових компетентностей учнів, підвищує інтелект дитини, зміцнює її віру у власні здібності, стимулює активність і творчість.
"Зробити серйозне заняття для дитини цікавим – ось завдання початкового навчання. Кожна дитина потребує діяльності, і до того ж серйозної діяльності... З перших же уроків привчайте дитину полюбити свої обов’язки й знаходити приємність у їх виконанні", - писав К. Д. Ушинський.
Література
- Бочеваров А.Д. Хімія у визначеннях, таблицях і схемах: Довідниковий посібник: 8 – 11 класи/Видавництво «Ранок», 2011. – 128 с. (Серія «Рятівник»)
- Попель П.П., Крикля Л.С. Хімія: підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл./ - К.: ВЦ «Академія», 2015 – 192 с.: іл.
- Попель П.П., Крикля Л.С. Хімія: підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл./ - К.: ВЦ «Академія», 2016 – 240 с.: іл.
- Соболь В.І. Біологія: підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл./ - Кам’ янець-Подільський: Абетка, 2015. – 288 с.: іл.
- Соболь В.І. Біологія: підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл./ - Кам’ янець-Подільський: Абетка, 2016. – 288 с.: іл.
- Навчальні матеріали онлайн (pidruchniki.website)@ 2010 – 2016/ info(aт) pidruchniki.com
про публікацію авторської розробки
Додати розробку