Дидактичні основи використання технічних засобів навчання

ДИДАКТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ

ЗМІСТ Технічні засоби навчання: класифікація та функції Роль технічних засобів навчання в навчальному процесі Комп’ютеризація навчання Дидактичні основи використання технічних засобів навчання і виховання

ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ НАВЧАННЯ: КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ФУНКЦІЇ Технічні засоби навчання (ТЗН) — обладнання та апаратура, що використовуються в навчально-виховному процесі для підвищення його ефективності. До ТЗН належать: технічні пристрої (апаратура) та дидактичні засоби навчання (носії інформації), які за допомогою цих пристроїв відтворюються. Класифікувати технічні засоби навчання складно через різноманітність будови, функціональних можливостей, способів подачі інформації . Поширена така класифікація ТЗН: • за функціональним призначенням: • передачі інформації (діа-, графо-, кіно-, мультимедіапроектори, магнітофони, відеомагнітофони, програвачі, диктофони, аудіо-техніка, радіо, телевізори, сучасна комп'ютерна техніка та демонстраційно-моделювальне програмне забезпечення);

Діапроектор Графопроектор Кінопроектор Мультимедіапроектор Магнітофон Диктофон Комп’ютер

• контролю (старі модифікації пристроїв типу АМК-2, сучасна комп'ютерна техніка та контролювальне програмне забезпечення); • навчання та самонавчання (комп'ютерні навчальні програми — лінійні, розгалужені, комбіновані); • допоміжні (дошки — традиційні класні, презентаційні, електронні; панелі — рідинно-кристалічні, плазмові; модеми, сканери, принтери, відеокамери, фотоапарати, лазерні указки тощо); • комбіновані, або універсальні (аудиторій технічні комплекси); • за принципом будови та дії — механічні, електромеханічні, оптичні, звукотехнічні, електронні й комбіновані; • за характером впливу на органи чуттів —візуальні, аудіо- та аудіовізуальні; • за характером подачі інформації — екранні, звукові та екранно-звукові.

Електронна дошка Модем Сканер Принтер Відеокамери Лазерні указки

У навчально-виховному процесі ТЗН виконують такі функції: • комунікативну — передача інформації; • керівну — підготовка учнів до виконання завдань і організація їх виконання (відбір, систематизація, впорядкування інформації), встановлення зворотного зв'язку в процесі сприйняття й засвоєння інформації та корекція цих процесів; • кумулятивну — збереження, документалізація й систематизація навчальної та навчально-методичної інформації; здійснюється через комплектування та створення фоно- й відеотек, нагромадження, зберігання та передачу інформації за допомогою сучасних інформаційних технологій; • науково-дослідницьку — перетворення учнем інформації, добутої за допомогою ТЗН, із дослідницькою метою; пошук варіантів використання ТЗН учителем, моделювання змісту й форм подачі інформації. На уроках біології використовують екранні, звукові та екранно-звукові ТЗН.

Дидактичні інформаційні засоби (носії інформації) Спосіб подання інформації Апаратні засоби (кодуючі та декодуючі пристрої) Діафільм, діапозитив, транспарант, епіоб’єкт, німий фільм, комп’ютерний слайд-фільм, освітній веб-сайт, flаsh-анімації, інфографіка, фотострічки, ментальні карти, інтерактивний плакат, візуальний словник, візуальний довідник з фізики і техніки Візуальний Діапроектор, епіпроектор, графопроектор, кінопроектор, відеопроектор, комп’ютер, інтерактивна дошка Фотодокумент, фонохрестоматія, фонодиктант, музичний запис, навчальна Internet-радіопередача. Аудіальний Магнітофон, механічний програвач, лазерний програвач, комп’ютер, мережа Internet. Кінофільм, відеофільм, телефільм, мультимедійний засіб, освітній веб-квест, мультискрипт, відеохрестоматія, електронний підручник, авторський навчальний фільм. Аудіовізуальний Кінопроекційна система, відео проекційна система, комп’ютерна система, веб-камера.

Роль технічних засобів навчання в навчальному процесі Технічні засоби навчання стають невід'ємною частиною навчального процесу. Особливо скрізь, де є захоплені своєю справою вчителі, де навчання стало творчістю. Там де технічні засоби використовуються грамотно і систематично, вони сприяють підвищенню ефективності і якості навчання. Великої уваги потребують питання організації навчального процесу, його інтенсифікація, яка полягає в тому, щоб при найменших затратах часу давати необхідну кількість інформації, домагатися глибокого її засвоєння. У поліпшенні організації навчальної роботи і підвищення її якості велику допомогу педагогам можуть надати технічні, або, як їх ще називають, аудіовізуальні засоби навчання. До технічних засобів навчання відноситься як сама апаратура (діапроектори, графопроектори, епіпроектори, кінопроектори, телеприймачі, магнітофони, електропрогравачі, електрофони), так і спеціально створені дидактичні матеріали та посібники: діафільми, діапозитивні серії, грамплатівки, магнітні записи, відеозаписи, кінофільми, т . е. екранно-звукові засоби.

Екранно-звукові засоби займають особливе місце серед інших засобів навчання. Вони надають найбільш сильне навчальне вплив, тому що забезпечують наочність, достовірність, дозволяють проникати у сутність процесів і явищ, розкривають їх у розвитку та динаміці. Екранно-звукові засоби є синтезом достовірного наукового викладу фактів, подій, явищ з елементами мистецтва, оскільки відображення життєвих явищ відбувається художніми засобами (кіно - і фотозйомка, художнє читання, живопис, музика та ін.) Впливаючи на органи почуттів комплексом фарб, звуків, словесних інтонацій, екранно-звукові засоби викликають різноманітні відчуття, що аналізуються, порівнюються, зіставляються з уже наявними уявленнями і поняттями. При одночасному впливі декількох подразників утворюються тимчасові зв'язки між самими аналізаторами, виникає асоціація відчуттів, що веде до підвищення емоційного тонусу і рівня працездатності. Необхідно також підкреслити, що застосування екранно-звукових засобів позитивно позначається на організації навчального процесу, надає йому велику чіткість і цілеспрямованість. Однак слід зауважити, що застосування екранно-звукових засобів повинно не виключати або заміняти традиційні форми роботи, а органічно доповнювати і вписуватися в навчальну та практичну діяльність.

Комп’ютеризація навчання Нові форми та методи навчання, в основному, спрямовані на полегшення засвоєння та запам’ятовування навчального матеріалу (при слуховому сприйнятті закріплюється 15 % мовленнєвої інформації, при зоровому — 25 % візуальної інформації, слухаючи та дивлячись одночасно, людина запам’ятовує 65 % інформації, що їй повідомляється) та на індивідуалізацію процесу навчання. Вирішити ці проблеми допомагають сучасні мультимедійні технології. Можна сформулювати такі переваги навчання з використанням комп’ютера: · здійснення контролю індивідуального темпу навчальної діяльності, учень має можливість індивідуально переходити до наступної частини навчальної інформації, задавати швидкість подання задач і час, необхідний для їх розв’язання; · створення для учня можливості самостійно вибирати рівень навчального матеріалу (від вищого рівня складності до нижчого і навпаки). При цьому є можливість випробувати себе на різних рівнях складності, знайти прогалину у засвоєнні навчального матеріалу; · демонстрування учню динаміки розвитку процесів та явищ, їх перетворення, що робить інформацію наочною, носієм інформації стає візуальний образ; · використання програм сприяє покращенню пояснення нового навчального матеріалу.

У загальному можна виділити два основні напрями застосування комп’ютера в навчальному процесі як об’єкта вивчення й засобу навчання. Перший передбачає засвоєння знань та вмінь, які дають змогу вчителеві усвідомити можливості та соціальні наслідки використання комп’ютера при вирішенні різноманітних завдань. Другий напрям — комп’ютер як засіб навчання — спрямований на підвищення ефективності навчального процесу. Комп’ютер як засіб навчання має значні резерви підвищення ефективності процесу навчання. До них можна віднести: · новизна роботи із комп’ютером викликає в учнів підвищений інтерес до неї і посилює мотивацію навчання; · колір, графіка, музика, звукова мова й особливо відеотехніка значно розширюють можливості представлення інформації; · відкриття доступу до важкодоступної інформації уможливлює її негайне одержання; · здійснення індивідуалізованого навчання, вибирання оптимального шляху навчання.

ДИДАКТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ Й ВИХОВАННЯ Якість проведення занять залежить від наочності й викладу, від уміння вчителя сполучити живе слово з образами, використовуючи різноманітні технічні засоби навчання, які мають наступні дидактичні можливості: - є джерелом інформації; - раціоналізують форми піднесення навчальної інформації; - підвищують ступінь наочності, конкретизують поняття, явища, події; - організують і направляють сприйняття; - збагачують коло подань учнів, задовольняють їхню допитливість; - найбільше повно відповідають науковим і культурним інтересам і запитам учнів; - створюють емоційне відношення учнів до навчальної інформації; - підсилюють інтерес учнів до навчання шляхом застосування оригінальних, нових конструкцій, технологій, машин, приладів; - роблять доступним для учнів такий матеріал, що без ТЗН недоступний; - активізують пізнавальну діяльність учнів, сприяють свідомому засвоєнню матеріалу, розвитку мислення, просторової уяви, спостережливості;

- є засобом повторення, узагальнення, систематизації й контролю знань; - ілюструють зв'язок теорії із практикою; - створюють умови для використання найбільш ефективних форм і методів навчання, реалізації основних принципів цілісного педагогічного процесу й правил навчання ; - заощаджують навчальний час, енергію викладача й учнів за рахунок ущільнення навчальної інформації й прискорення темпу. Все це досягається завдяки певним дидактичним особливостям ТЗН, до яких ставляться: а) інформаційна насиченість; б) можливість переборювати існуючі тимчасові й просторові границі; в) можливість глибокого проникнення в сутність досліджуваних явищ і процесів; г) показ досліджуваних явищ у розвитку, динаміку; д) реальність відображення дійсності; е) виразність, багатство образотворчих прийомів, емоційна насиченість.

Розглянемо, яким образом використання ТЗН в педагогічному процесі сприяє реалізації принципів його організації. Цілеспрямованість полягає в тім, що педагогічним процес взаємодії вчителі з вихованцями стає тільки в тому випадку, якщо є чітко усвідомлювана обома сторонами ціль. ТЗН мають чітке цільове призначення, обумовлене їхнім змістом, характером і складністю матеріалу, місцем у процесі навчання або виховання. Гуманізація й демократизація навчально-виховного процесу — спрямованість до особистості суб'єктів педагогічної взаємодії, розширення їхньої участі й співробітництва в ньому. Сучасні технічні засоби розширюють можливості використання всіляких методів і прийомів у роботі з дітьми з урахуванням їх віку й рівня розвитку й підготовленості. Науковість, доступність, систематичність і послідовність. Принцип науковості реалізується, коли за допомогою ТЗН передаються міцно сталі в науці знання й показуються самі істотні ознаки й властивості предметів у доступній для учнів формі. Принцип доступності навчання, тобто відповідності змісту й методів викладу матеріалу віковим і індивідуальним особливостям учнів, також лежить в основі застосування сучасних технічних засобів навчання. Без принципу систематичності не мислиться жоден посібник, кінофільм, діафільм, теле- або радіопередача, розраховані на певне місце в системі уроків або на даному конкретному уроці в логічному зв'язку з його матеріалом.

Принцип свідомості, активності й самодіяльності також має безпосереднє відношення до технічних засобів навчання. З їхньою допомогою учні краще розбираються у фактах і явищах, вони будять ініціативу, учать застосовувати одержувані в школі знання. Принцип наочності — принцип, що породив всю систему технічних засобів, що визначає їхня спрямованість, відбір змісту, розробку відповідних дидактичних засобів і технічних пристроїв. Принцип міцності, усвідомленості й дієвості результатів виховання, навчання й розвитку, єдності знань і поводження спонукав до розробки контрольних ТЗН, усіляких тренажерів, а з моменту початку використання комп'ютерних технологій — до розробки відповідних програм. Принцип міри й принцип комплексного характеру їхнього використання. Різноманітні й невичерпні можливості ТЗН у ряду вчителів породжують захоплення ними, і тоді ці засоби перетворюються в самоціль. Ефективність технічних засобів виховання й навчання визначається їхньою відповідністю конкретним навчально-виховним цілям, завданням, специфіці навчального матеріалу, формам і методам організації праці викладача й учнів, матеріально-технічним умовам і можливостям.