Дидактичний матеріал до уроків ЯСД у 1 класі. 1 тиждень "Я - школяр".

 

Гра «Спіймай правильну пораду»

Учитель називає поради, а діти «ловлять» тільки правильні, плескаючи в долоні.

•          Гуляй на шкільному подвір’ї.
•          Запам’ятай імена своїх однокласників.
•          Бережи шкільні речі.
•          Не грайся з однокласниками.
•          Приходь до школи в шкільній формі.
•          На уроці можна бавитися з однокласниками.
•          Пізно лягай спати.
•          Прислухайся до порад вчителя.

           

                  Вправа «Живі малюнки»

Дітям видаються малюнки із зображенням тварин. Кожна дитина, подивившись на свій малюнок, «оживляє» його, показуючи якийсь рух або позу зображеної тварини, інші діти відгадують.

              

                                         Гра «Піраміда»

Вчитель починає гру із фрази: «Собака гавкає».

 Доповніть фразу одним словом. Наприклад, «чорний собака гавкає». Повторіть попередню фразу, додаючи ще одне слово. Наприклад, «чорний собака гавкає на місяць».

            

              Гра «Я знаю 5 назв…»

Учні перекидають один одному м’яч , промовляючи:

•          Я …
•          Знаю…
•          П’ять…
•          Назв (квітів, дерев, тварин)
•          Троянда – раз!
•          Півонія – два!
•          Мак – три!
•          Ромашка – чотири!

 

Спільна групова робота

• Зробити спільну аплікацію  з готових розрізаних елементів «Гарний день»
• Скласти пазли в картину «Дозвілля учнів»
• Зібрати з конструктора будівлю «Школа моєї мрії»

Емблема свого класу

Виконання  практичної  роботи в групах  

 

Практична робота «Виготовлення конверта»

Поділитися  правилами безпечної поведінки в довкіллі з другом, надіславши листа із заборонними знаками.

Складання конверта:

• З аркуша А4 виріжте квадрат.
• Тепер працюємо тільки з квадратом . Зігнемо квадрат по діагоналі. Отриманий трикутник повернемо до себе підставою .
• Відігнемо верхню частину цього трикутника до центру підстави. Для правильного виділення вигину , проведемо по ньому олівцем за допомогою лінійки.
• Розділимо діагональ на 3 частини. Загнемо правий куточок до віддаленої мітки.
• Ті ж дії проробимо з лівим куточком. Не забуваємо фіксувати лінійкою лінії згинів.
• Ще разок відігнемо вільний кінець до лінії згину (попередньої) .
• Тепер нам потрібно сформувати «кишеньку» . Зробити це просто . Маленький трикутник поставимо вертикально і розкриємо «кишеньку» двома пальцями в протилежні сторони. Зафіксуємо прогини .
• Залишилося зовсім трохи : зігнемо верхню частину нашого конверта і вставимо в кишеньку верхній кінець.

 

Покинуте кошеня

Хтось виніс з хати маленьке, сіре кошенятко і пустив його на дорогу. Сидить кошеня та й нявчить. Бо хоче додому до матусі. Проходять люди, дивляться на кошеня. Хто сумно кивав головою, а хто сміється. Хто жаліє: бідне кошенятко, та йде далі.

Настав вечір. Зайшло сонце. Страшно стало кошеняті. Притулилось до куща й сидить – тремтить. Поверталася зі школи маленька Наталочка. Чує – нявчить кошеня. Вона не сказала ані слова, а взяла кошеня і понесла додому. Пригорнулось кошенятко до дівчинки. Замуркотіло. Раде-радісіньке, і забрала Наталочка кошенятко додому, щоб зігріти, нагодувати.

                                                                              В.О.Сухомлинський

Запитання і завдання до оповідання:

• Який вчинок зробила Наталочка на відміну від інших людей?
• Хто із вас зробив в житті милосердний вчинок?
• Щоб було, коли б на світі бракувало милосердних людей?
• Як би ви діяли на місці Наталочки?

 

 

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА – ПАНТОМІМА

Взимку йшов віслюк до кума, Дибав берегом ріки. Був віслюк цей нерозумний, як і решта віслюків.   Через річку був і міст, Та віслюк, задравши хвіст, На льоду почав кататись. - Небезпека! Годі гратись! - Прокричало кілька гав,- Швидше звідти б утікав

Та віслюк порад не слухав, Пропустив слова повз вуха. Бігав він, ногами дригав, Доки проломилась крига. В ополонку впав віслюк І пішов на дно: глюк, глюк...   Казка ця з кінцем печальним, А мета її - повчальна. Казка вчить, що на льоду Можна втрапити в біду!

 

 

Прислів’я про дружбу

Без вірного друга велика туга.

Друзі пізнаються в біді.

Людина без друзів - що дерево без коріння.

Нема кращого друга, як вірна подруга.

Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.

Нових друзів май, старих не забувай.

При добрій годині всі друзі й побратими.

Чоловік без друга - що їжа без солі.

Як прийде туга, пізнаєш друга.

Дружба дружбою, а служба службою.

Дружба - найбільший скарб.

Дружба родиться в біді, а гартується в труді.

Дружба - як дзеркало: розіб'єш, не складеш.

Не в службу, а в дружбу.

Яку дружбу заведеш, таке й життя поведеш.

Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова - завзятих ворогів.

Ліпше мати сто приятелів, чим одного ворога.

Приятелів тьма, а вірного друга нема.

У товаристві лад - усяк тому рад.

Біля чого потрешся, того і сам наберешся.

Чого сам собі не зичиш, того і другому не жадай.

 

Прислів’я про природу

Природа одному мати, другому — мачуха.
Як листя жовтіє, то поле смутніє.
Гріло б ясне сонце, а місяць як хоче.
Чисте небо не боїться ні блискавки, ні грому.
Місяць — батько, зірка — мати, сонце — їх дитятко.
Поле має вуха, а ліс очі.
Де багато пташок, там нема комашок.
Дасть небо дощ, а земля — жито.
Усе, що з неба падає, земля приймає.
Трава боїться інею, а іній — сонця.
Сонце встане, так і ранок настане.
Доки сонце зійде, роса очі виїсть.
Зо світу до ночі сонце не стуляє очі.
Досить одного сонця на небі.

На небо не скочиш, а в землю не закопаєшся.

Нема тієї драбини, щоб до неба дістала.

Рада б мати до дітей небо прихилити та зорями вкрити.

Як небесна височина, так морська глибина.

Де високі гори, там глибокі доли.

Нема гори без долини.

Гора з горою не сходиться.

І за горами люди живуть.

Поле має вуха, а ліс очі.

Там того поля на заячий скік.

Хто полю годить, тому жито родить.

Як листя жовтіє, то поле смутніє.

 

Прислів’я про навчання

Без букв і граматики не вчать математики.

Вік живи, вік учись.

Грамоті учиться – завжди згодиться.

Для життя, не для школи вчимося.

Золото добувають із землі, а знання – з книги.

Книга – найкращий друг.

Не кажи: вчився, а кажи, що дізнався.

Повторення – мати навчання.

Найскладніша школа – це школа життя.

Спочатку аз та буки, а потім науки.

Вчитися ніколи не пізно.

Що твердо вивчиш, довго пам’ятається.

Школу прославляють учні.

Вік живи — вік учись

Вчення — світ, а невчення — тьма.

Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає.

Добре того навчати, хто хоче все знати.

За одного вченого дають десять невчених.

Здобудеш освіту — побачиш більше світу.

Книга вчить, як на світі жить.

Мудрий ніхто не вродився, а навчився.

На те коня кують, щоб не спотикався.

Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.

Не кажи — не вмію, а кажи — навчусь!

Писать — не язиком чесать.

Потрібно учиться — завжди пригодиться.

Учись змолоду — пригодиться на старість.

Хто грамоти вміє, той добре і жне, і сіє.

Хто знання має, той мур зламає.

Хто пише й малює, той діток своїх годує.

Хто хоче більше знати, треба менше спати.

Чого навчився, того за плечима не носить.

Шануй учителя, як родителя.

 

Вірші

 

Про друга Твій друг тобі віддасть усе:  і свій квиток на карусель,  і цвях, і ґудзик, і літак,  та не за щось —  а просто так.  І збільшувальне скельце,  найкраще у дворі,  твій друг  зі щирим серцем  тобі віддасть — бери!		І ти нічого не жалій —  ніколи і нітрохи!  І навіть  м'яч футбольний свій  віддай, як друг попросить.  І посміхнеться друг тобі —  аж схочеться співати.  І ти подумаєш тоді:  «Як гарно — дарувати!..»  (Анатолій Костецький)
Про дружбу Помирились сонце з хмарою,  І тепер танцюють парою.  Ллється дощ, і сонце світить,  Усміхаються їм діти.  Райдуга місток зробила —  Сонце з Хмарою здружила.  Хай з них приклад беруть діти.  Треба дітям всім дружити.  (Олена Гапонюк)	Друзі Сумно хом´яку самому  ягідки збирати.  Може, запросити гнома,  хай виходить з хати?  Будуть сонячної днини  друзі серед лісу  класти ягідки малини  в кошики з меліси.
Перевірка дружби Посварився з братиком  І один гуляю, Бо у грі «Піратики»  Він перемагає… Заберу свисточок,  Човники і крейсери!  Граю сам в куточку!  (Євген Юхниця)

 

***

Дружить хмарка з дощиком: 
Носить воду горщиком. 
Дощик — із травичкою, 
А трава — з копичкою, 
А копиця — з коником, 
Що гасає з дзвоником. 
А іще — з телятком, 
баранцем, лошатком. 
Всі вони — з Даринкою, 
Дівчинка — з хмаринкою, 
З тою, що із дощиком 
Носить воду горщиком. 
Ось замкнулось дружнє коло, 
Подружились всі довкола. 
(Леся Вознюк)

 

Що це значить — не дружити

Що це значить — не дружити, 
Жити так — одинаком? 
Не дружити — це ходити 
Не дверима, а вікном. 
Це без друга, без подружки 
На перерві у кутку 
Розправлятись самотужки 
З апельсином нашвидку. 
Це дивитись, наче в книжку, 
Набік з видом кам’яним, 
А насправді тишком-нишком 
Роздавати штурхани. 
В школі вчитись й не дружити — 
Це, повірте, все одно, 
Що, заплющившись, сидіти 
І дивитися кіно. 
(Оксана Сенатович)

 

Дружба

Сергій червоніючи Тані зізнався: 
«Пробач, що учора до тебе чіплявся: 
У ліжечку спати тобі заважав, 
В твоєму альбомі каляки писав, 
На ляльку в колясці пісочку насипав 
Й за те, що постійно за кіски я смикав. 
Я просто з тобою дружити бажаю 
Й на себе увагу звернуть намагаюсь». 
І хлопчик з кишені своєї дістав 
Велику цукерку й Тетянці віддав. 
Тетянка всміхнулась: «Тобі пробачаю. 
Ми друзі з тобою тепер. Обіцяю, 
Що завтра бабусю свою попрошу 
Заплести косичок аж шість, не одну. 
Їх смикай тоді, якщо хочеш, так дуже, 
Та тільки не сильно, домовились, друже?!»

***

Якщо в мене є цукерка —  Півцукерки другу дам.  Якщо груша є у мене  Значить грушу пополам.  Я признаюсь вам відверто,  Що боюся злющих псів.  Тільки раз на мого друга  Пес кудлатий налетів.  Мав він зуби, як у вовка.  Знай підстрибує, гаса.  Та не думаючи довго,  Кинувсь я на того пса.  Його вдарив раз і в друге,  Не боявся я тоді.  Бо хіба ж покинеш друга,  Якщо друг твій у біді!

Буває все… На світі все буває:  і сніг, і дощ, і вітер.  Буває злива навіть  тоді, як сонце світить.  Бува, що втратять колір  всі квіти у саду…  Лиш не бува ніколи,  щоб друг тебе забув.  А як забуде раптом  тебе твій друг — то що ж:  ніякий він не справжній,  а просто так — ніщо!..  (Анатолій Костецький)

 

З тобою Послухай, як струмок дзвенить, Як гомонить ліщина. З тобою всюди, кожну мить Говорить Україна. Послухай, як трава росте, Напоєна дощами, І як веде розмову степ З тобою колосками. Послухай, як вода шумить – Дніпро до моря лине, - З тобою всюди, кожну мить Говорить Україна.  П. Осадчу

Українська краса Краси такої не знайдеш ніколи, Краса, яка розквітла в Україні, Втішається зерном родюче поле, І дзвінко чути співи солов’їні. Купається роса в зелених травах, Калина запишалася в намисті, Гуляє промінь сонця на отавах, І хвилі в ріках вітер гонить чисті.       Юлія Хандожинська