Екологічне виховання
на уроках української мови
під час вивчення теми
« Будова слова»
Опановуючи розділ « Будова слова» , учні початкових класів одержують практичне уявлення про основу і закінчення, вчаться виділяти в основі префікс, суфікс, корінь. Разом з тим школярі спостерігають за роллю суфіксі та префіксів у творенні нових слів, дізнаються про джерело поповнення нашої мови новими словами. Вчитель повинен приділяти увагу тому, щоб діти самостійно відкривали способи творення слів, усвідомлювали походження окремих з них. Потрібно створити оптимальні умови для усвідомлення взаємозв’язку між лексичним значенням слова та його морфемною будовою, збагачувати словниковий запас , вдосконалювати орфографічні навички.
Тому для вивчення цього розділу бажано використовувати цікавий матеріал. Виконуючи ці завдання, школярі не лише ознайомляться зі способами словотворення, а й збагатять свої знання про навколишній світ. Тексти мають природниче спрямування і дають змогу здійснювати екологічне виховання на уроках української мови. Віршовані тексти допоможуть дітям зрозуміти красу, багатство мови її виразність, чарівність рідної природи.
Матеріал можна використовувати під час опрацювання теми « Будова слова» для самостійної, групової та індивідуальної роботи.
Прилетіли шпаки
Прилетіли шпаки,
Дорогі співаки,
Прилетіли весну зустрічати.
У шпаківнях нових
Скоро будуть у них
Жовтороті малі шпаченята. ( Г.Бойко)
Будьмо друзі
Ліс – ні краю , ні початку,
Дикі зарості кругом.
Пострічалося дівчатко
Із колючим їжачком.
Будьмо друзі – ти і я:
А їжак із переляку
Геть забув своє ім’я. ( О.Орач)
Ну хто співця весни не знає?
Закривши очі, він співає.
Та пісня радісна й дзвінка,
Скажи, як звати співака? ( Соловей)
Сонечка умита
Задивилось сонечко
На маленьку Сонечку:
Сонечка умита,
Сонечка одіта.
Чисті черевички,
У косичках стрічки.
Усміхнулось сонечко
До малої Сонечки. ( Г.Бойко)
У кита синочок – китеня,
У слона синочок – слоненя,
В їжачка синочки – їжачатка.
Рано на світанку
Вибігла я з хати –
Весноньку – веснянку
Буду зустрічати.
Квіточок весняних
Я букет несу –
Хай вплете весна їх
У свою косу. ( Г.Бєлова)
Не віз, не колісниця,
Не контури ковша,
Велика Ведмедиця,
Маленьке ведмежа.
В снігах вони бродили,
На айсбергах пливли,
У небі заблукали:
Додому не прийшли.
Гуси прилетіли
Пролетіли знову гуси
Над долиною,
Над туманом сивовусим,
Над калиною.
Пролетіли сумовито
Над ожиною,
Понесли на крилах літо
Невидимкою. ( М.Сингаївський)
Осінь
Осінь обтрусила
Яблука доспілі –
Відпочить присіла
На пеньочку в лісі.
Поправля хустинку
Стомлено рукою,
А гриби з торбинки
Сипляться додолу. ( А, Коваль)
Лісова колиска
Стежка, озеро, стіжок -
Все у падолисті,
І в гніздечку для пташок
Задрімав сухий листок,
Наче у колисці. ( В.Скомаровський)
Має очі кішечка,
Має очі песик,
Має очі Віточка,
Має очі Лесик.
Бачить кішка – мишку,
Бачить песик – кішку,
Бачить Лесик Віточку,
Що тримає квіточку. ( І. Січовик)
Відшуміло літо стиглими хлібами.
На пташиних крилах відлетіло вдаль.
Під вікном берізка розпустила коси,
І летять у вирій сірі журавлі. ( С. Федченко)
Дощ на тоненьких ніжках,
В шапці своїй волохатій,
У дворі пострибавши трішки.
Постукав у віконце – до хати.
Я б віконце відчинила,
Дощика я би впустила.
Та чи дозволить моя мати
Гостя у вікно впускати? ( М.Шаповал)
Лелеки
Журавлі курличуть,
Забирають літо
І несуть з собою
У чужі краї.
Не спішіть журавлики,
Гляньте – недогріте
Залишилось поле
В рідні стороні. ( М.Кулик)
На зеленому листі
Посміхнеться суниця,
Вишня вдягне намисто,
І достигне пшениця.
Теплий дощик проллється,
Заколоситься жито,
Вся земля засміється,
прийде радісне …літо.
Снігурі
Подивіться : у дворі
В чорних шапках снігурі.
Ще й червоні фартушки
Одягли собі пташки.
Значить сніг і холоди
Наближаються сюди.
Снігурами через те
Їх тепер і ви звете. (Г.Демченко)
Хвалько
Став хвалитись малий листок:
Брати зелені, а я – золотий!
… Та де не взявся вітровій.
Як налетів, як зашумів!
Нема в лісочку хвалька листочка. (В.Заєць)
Чарівна книжечка
Маю книжечку невеличку,
В ній живе руда лисичка
Та колючий їжачок,
Та солом’яний бичок,
І зайчисько – вуханець,
І цвіркунчик – співанець. ( Х.Керита)
Ромашка
На стрункій високій ніжці,
Біля річки на лужку,
У хустинці – білосніжці
Стрів я квіточку таку:
Ясним оком жовтуватим
Усміхалася мені.
Я хотів її зірвати,
Я бджола сказала : - Ні! ( М.Познанська)
а) Маю плаття зелененьке,
Гнучкі. Ніжні віти,
Білу кору, стан тоненький…
Як я звуся, діти? ( Береза – берізка, березень,березовий,)
б) Під дубочком народився,
Парасолькою накрився,
Може б, з лісу пострибав,
Якби другу ногу мав. (Гриб – грибок, грибник, грибний)
в) Що у світі найбагатше?
Що у світі найрідніше?
Що у світі найситніше? ( Земля – земелька, земельний)
г) Летіла птиця по синьому небі,
Розпустила крила і сонце закрила. ( Хмара – хмарка, хмарно)
д) В небі хмара пролітала,
Білий пух порозсипала
Він на землю міцно ліг.
Називають його … ( Сніг - сніжок, сніжка, Сніговик)
е) Прийшла до нас бабуся
У білому кожусі.
Поля причепурила,
Пухнастим снігом вкрила.
Вгадайте, хто вона? ( Зима – зимонька, зимовий, зимувати.)
Я кругленька, червоненька,
З хвостиком тоненьким.
На городі мене рвуть
І до столу подають. ( Редиска)
Клим на гору задивився,
А ведмідь не розгубився:
Підхопив два вулички
Та й помчав до вулички.