19 квітня о 18:00Вебінар: Як організувати якісний урок літератури для учнів із кліповим мисленням

Дидактичний матеріал "Проблемно - творчі завдання з хімії"

Про матеріал

Публікація містить цікаві проблемно-творчі завдання пов'язані із традиціями та звичаями народів світу та завдання на основі використання уривків із художньої літератури, які успішно можна використати на уроках хімії, під час проведення вікторин, брейн-рингів, конкурсів, тощо.

Перегляд файлу

 

 

Проблемно - творчі завдання, пов’язані із традиціями та звичаями народів світу.

 

 

  • Чому китайці не їдять хліба з маслом? (Тому що, на їх погляд, поєднання несумісних білку хліба та жиру є небезпечним для здоров’я).
  • Чому японці живуть довго? (Тому що вживають багато морепродуктів, які багаті на незамінні жирні кислоти і жиророзчинні вітаміни).
  • Чому в Індії збирають сечу корів? (В Індії з сечі корів, що харчуються листям манго, одержують малярну фарбу «індійська жовта»).
  • Чому на Русі у квашену капусту додавали клюкву? (Тому що клюква багата на бензойну кислоту, яка є гарним антимікробним засобом і клюква практично не піддається гниттю).
  • Чому на кактусових плантаціях мексиканці розводять комах? (Тому що в результаті висушування і розтирання мертвих самиць комах виду Coccus cacti одержують кошеніль (кармін) – один з найкрасивіших та найбільш міцних, але й дорогих барвників для шовку та вовни. В наш час цей барвник використовують у косметиці та харчовій промисловості для підфарбовування продуктів та напоїв (кока-кола)).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Проблемно - творчі завдання на основі використання уривків із художньої літератури

 

  • Культура Марокко. Традиции Марокко. Кухня Марокко " Горящие …При вивченні поняття «каталізатор» використовую казахську загадку «Сімнадцять верблюдів».

                                                          «Це було давно. Жив в аулі старий                     

                                                           Мокиш. Було у нього три сини. Коли

                                                           Мокиш помер, він залишив спадок – 17

                                                           верблюдів і заповів їх розділити так:

                                                           старшому сину віддати половину стада,

                                                           середньому –  третину, а молодшому – дев’яту частину. З умовою – жодного верблюда не різати. Похоронили діти батька і прийнялися спадок ділити. Ділили, ділили та розділити не зуміли. Старший вимагає половину стада – 17 пополам, тобто 8,5: як же верблюда розділити? Середній вимагає третину від 17 – 5,75 верблюда; знову не виходить. Та й менший не хоче поступатися, вимагає   дев’яту частину – 1,33 верблюда. Довго сперечалися брати, але вирішити нічого не могли. У цей час через аул на верблюди проїжджав старий дід. Під’їхав він до братів і спитав, про що вони сперечаються. Брати йому все й розповіли. Посміхнувся старий і допоміг братам розділити спадок. Всі три брати залишилися задоволеними, а старий сів на свого верблюда і поїхав далі. Як мудрий дід поділив верблюдів?» (Старий додав до 17 верблюдів свого. Потім стадо у 18 верблюдів він розділив на дві частини і дев’ять верблюдів передав старшому сину. Потім 18 поділив на 3 і 6 верблюдів віддав середньому сину. І, нарешті, 18 поділив на 9 і 2 верблюди досталися молодшому сину. Таким чином він розділив 17 верблюдів ( 9 + 6 + 2 = 17). А на своєму поїхав далі.)

Робимо висновок – верблюд старого як каталізатор, «прискорив реакцію», але сам при цьому не змінився.

  • При вивченні Періодичного закону та Періодичної системи пропоную

учням прокоментувати уривок із оповідання Едгара По «Дивовижна пригода Ганса Пфааля».

«В одну Богом забуту місцину я доставив певну кількість особливої металічної речовини або металоїду, назви якого я не скажу, а також дюжину бутлів з досить відомою кислотою. Газу, що можна добути із вказаних вище речовин, до мене ще ніхто й ніколи не добував. Можу лишень зазначити, що газ цей – один із складників азоту, що, як вважалося досі, розкладу не піддається, а густина його приблизно у 37,4 разів менша, ніж у водню. Смаку він не має, зате має запах, у чистому вигляді горить зеленкуватим полум’ям, а дія його на живі організми призводить до негайних летальних наслідків».

Для обговорення задаю питання: Чи можна, навіть засобами сучасної науки, добути газ, легший за водень? Чи можна за допомогою хімічних реакцій із елемента Нітрогену добути інші хімічні елементи?

  • При вивченні теми «Неметали», розглядаючи алотропні видозміни, обговорюємо такий уривок із повісті А. Конан Дойля «Собака Баскервілів».
  • Dogjournal.ru. Собаки, породы собак. Фото, видео, картинки с… 

                                                    «Так! Це був собака, величезний, чорний, як 

                                                    смола. Та такого собаки ще ніхто із нас,

                                                    смертних, не бачив. Із його величезної пащі

                                                    виривалося полум’я, очі розкидали жарини,

                                                    по морді і загривку переливався

                                                    мерехтливий вогонь… Його величезна паща все ще світилася блакитним сяйвом, глибоко посаджені дикі очі були обведені вогняними колами. Я доторкнувся до цієї сяючої голови і, віднявши руку, побачив, що мої пальці теж засвітилися у темряві.

- Фосфор, - сказав я.»

 - Якої помилки припустився письменник при створенні даного епізоду? 

           - Чи можна використовувати білий фосфор як люмінесцентний засіб на відкритому повітрі та при роботі із живими організмами?

(Світиться в темряві білий фосфор, а він, по-перше, отруйний, а по-друге, самозаймається на повітрі, тому його не можна використовувати для нанесення на тіло тварини).

  •  Пропоную прокоментувати:

уривок з повісті В.Ф.Одоєвського «Мороз Іванович» (тема«Абсорбція»):

                                                           "Між тим Рукодільниця повертається, воду

                                                            процідить, в глечик наллє, та ще яка

                                                            витівниця: коли вода нечиста, так згорне

                                                            аркуш паперу, накладе в неї вуглинок та

                                                            піску великого насипле, вставить той папір 

                                                            у глечик та наллє в неї води. А вода, знай, проходить крізь пісок та крізь вугілля і капає в глечик чиста, мов кришталева ";

   сцену гасіння пожежі, описану в книзі Маргарет Мітчелл «Віднесені вітром» (тема «Умови виникнення та припинення горіння»):  «...суха, як труть, осикова підлога миттєво зайнялася, ковтаючи полум’я, як воду... Вона (Скарлетт) засунула килим в цебер і, набравши побільше повітря в легені, кинулася знову в темну від диму кухню, щільно закривши за собою двері. Цілу, як їй здалося, вічність вона, кашляючи, задихаючись, крутилася по кухні, била й била мокрим килимом по струмків вогню, що крутився змією навколо неї»;

 

 

7xmewsz   такі рядки роману Г.Р. Хаггарда «Клеопатра» (тема «Карбонати»):  

                        «...вона вийняла з вуха одну з тих величезних перлин... і

                         ...опустила перлину в оцет. Запала мовчанка, вражені гості,

                       завмерши, спостерігали, як незрівнянна перлина повільно

                     розчиняється в міцному оцті. Ось від неї не залишилося й сліду...».

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
8 лютого 2018
Переглядів
1251
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку