Бакум Наталія Миколаївна,

учитель української мови та літератури

Вища категорія, «старший учитель»

Лизогубовослобідський навчально-виховний комплекс

                           «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дитячий садок» Дидактичний матеріал щодо реалізації наскрізної змістової лінії «Здоров’я і безпека» на уроках української мови

Тема: Просте ускладнене та складне речення.

 

1.               У поданих реченнях знайти вставні слова (словосполучення), пояснити розділові знаки.

МІФИ, ЩО ВБИВАЮТЬ

В основному міфи, які шкодять під час надання першої допомоги, належать до рубрики «народної медицини». Наприклад, рекомендують місце опіку одразу після ураження обмазати олією чи сметаною, аби опік швидко загоївся.

Насправді ж місце опіку потрібно охолодити проточною водою і, в залежності від розміру, або терміново звернутися до лікаря, або дочекатися, поки рана вкриється природною захисною плівкою. Звісно, лити у відкрите місце ураження йод, зеленку та інші речовини теж не варто.

Спочатку – охолодження, все інше – за рекомендаціями лікарів.

Також людині, яка вдавилася, зазвичай доброзичливо пропонують «постукати по спині». І якщо це невеликий шматочок їжі, який згодом проковтнеться, то «постукування» не зроблять нічого поганого (як і хорошого). А от у серйозному випадку краще вміти надавати першу допомогу: трохи нахиленій вперед людині натискати на сонячне сплетіння.

Не можна також бити людей по щоках, коли вони втрачають свідомість. До речі, нашатирний спирт теж давати у таких випадках не можна, адже він токсичний,  і сучасна медицина обмежує його використання.

Тож якщо хтось поруч непритомніє, людину потрібно обережно покласти набік і дати самостійно прийти до тями. Або  не чіпати її до приїзду лікарів, якщо цей стан супроводжується іншими симптомами (приміром, кровотечею).

 

 

2. У поданому тексті знайдіть однорідні члени речення, вставні слова, поясніть уживання розділових знаків.

 

Усі види нещасних випадків та допомоги, яку потрібно надати, перевіряють тривалою медичною практикою і затверджують на законодавчому рівні.

В Україні інструкції з надання першої домедичної допомоги прийняті Наказом Міністерства охорони здоров’я 2014 року, який є аналогом Британської системи Basic Life Support.

У ньому викладено 28 типів ситуацій та відповідних їм дій.

У багатьох випадках паралельно із наданням домедичної допомоги потрібно викликати швидку, але це варто робити не завжди. Викликати швидку треба під час реальної загрози життю та здоров’ю. У той час, коли швидка їде, наприклад, до дитини із температурою 39, вона може не потрапити до людини без дихання або з масивною крововтратою. Не можна витрачати ресурс швидкої без необхідності.

Перш за все потрібно оцінити ситуацію. Швидку потрібно викликати, коли фізичний чи психічний стан раптово погіршується.  І це супроводжує кровотеча, судоми, знепритомніння, удушення, гострий біль або інші симптоми, які можуть свідчити про суттєву загрозу. Під час стихійних лих, аварій, ДТП та інших подій варто, перш за все,  пересвідчитися, чи є взагалі загроза людям.

Серед інших причин виклику швидкої – ураження струмом, отруєння, укуси комах чи тварин, а також порушення перебігу вагітності. Інколи допомогти може звичайний терапевт.

Частим приводом для виклику швидкої може стати підозра інсульту чи інфаркту, і розпізнавання цих станів на ранньому етапі може врятувати тисячі життів. Ці стани нерідко бувають летальними.

Інфаркт підозрюють у всіх випадках різкого болю у грудях, який триває більше п’яти хвилин. Для діагностування інсульту є простий алгоритм РОЗУМ.

Р – це руки, які людина не може підняти одночасно та рівно,

О – очі, які можуть здаватися різними за розміром або мати опущені нижні кутки,

З – заніміння якоїсь із кінцівок,

У – людина не може природньо усміхнутися

М – мова (коли не може повторити просту фразу).

Якщо принаймні один із симптомів є, то краще викликати 103.

Правильна оцінка ситуації допоможе також зрозуміти, яких дій вона потребує.

Наприклад, під час автокатастрофи можуть бути декілька сценаріїв поведінки з потерпілими до приїзду швидкої. Людину не можна самостійно діставати з машини (тільки якщо автівка палає або людина не дихає, тобто їй потрібна термінова реанімація). Тільки тоді можна обережно зафіксувати голову та в одній площині з усім тілом спробувати перенести на ноші, адже в людини може бути ушкоджений хребет чи спинний мозок. Якщо ж людина притомна і їй нічого не загрожує, варто просто говорити з нею та заспокоювати.

 

3. Із текту виписати складнопідрядні речення. Визначити вид підрядного.

Раною називається пошкодження шкіри, слизової оболонки чи глибоких тканин, що супроводжується болем та кровотечею і має вигляд зяючого отвору.

Рани бувають: вогнепальні, різані, рубані, колоті, вдарені, рвані, вкушені, розчавлені.

Усі рани, крім операційних, вважаються первісно інфікованими. Мікроби потрапляють до рани разом із предметом, яким заподіяно рану, а також із землею, шматками одягу, повітрям і при дотиках до рани руками.

Найнебезпечнішими є мікроорганізми, що розвиваються у рані за умови відсутності повітря і спричиняють газову гангрену. Небезпечним ускладненням ран є зараження їх збудником правця.

Рани можуть бути поверхневими або проникаючими.  Проникаючі рани – найнебезпечніші. Профілактика зараження рани – найшвидше накладення на неї асептичної пов’язки  для запобігання доступу мікробів.

 

4. Поставити необхідні розділові знаки  у складних реченнях. Поясніть їх.

При наданні першої медичної допомоги здійснюють тимчасову зупинку зовнішньої кровотечі. Тимчасово кровотечу можна спинити одним із таких способів  накласти кровоспинний джгут або тугу пов’язку  притиснути пальцем магістральну судину вище місця кровотечі притиснути і максимально зігнути кінцівку.

Накладання тугої пов’язки — найпростіший спосіб зупинки незначної кровотечі. Для такої пов’язки використовують індивідуальний перев’язувальний пакет. Але пов’язку не слід накладати занадто туго.

Якщо  після накладання пов’язки  кінцівка посиніє  то це означає  що пов’язка здавила вени  відтік крові до серця ускладнений і вона застоюється.

У такому випадку кровотеча може тільки посилитися. Збліднення кінцівки нижче місця накладання тугої пов’язки означає повне припинення кровообігу. Притиснути артерію пальцями до кісток або поверхні суглобів  з метою зупинки кровотечі можна за будь-яких обставин.

Притискати потрібно не в рані, а вище — ближче до серця, перед накладанням джгута або пов’язки. Щоб уміло й швидко зупинити кровотечу цим способом  потрібно добре знати місця притискання артерій.

Знаходять артерію за пульсом, притискають її до найближчих кісток вище місця поранення   до припинення пульсу і зупинки кровотечі.

 

5. З-поміж поданих речень виписати складні. У кожному з них підкреслити граматичні основи.

Вченими доведено, що живий організм не помирає одночасно з припиненням дихання і зупинкою  серця.

Після зупинки їх роботи організм продовжує жити певний час: одні клітини довше (клітини епітелію, шкіри, волосся) інші коротше. Найменше живуть клітини головного мозку – 7…10 хвилин.

Саме цим визначається тривалість клінічної смерті – 10 хвилин. Стан, коли людина знаходиться між життям і смертю в результаті різкого порушення життєво важливих функцій організму,  називають термінальним станом. Існує 4 фази термінального стану: І – передагональна фаза; ІІ – агональна; ІІІ – клінічна смерть; ІV – біологічна смерть. Поділ на фази визначається станом серцево-судинної, дихальної та вищої нервової систем.

Основним завданням при термінальному стані є забезпечення організму киснем при допомозі штучного дихання, а також відновлення кругообігу застосуванням непрямого масажу серця. Ці заходи треба проводити одночасно до моменту відновлення самостійного дихання та кровообігу.

Способи штучного дихання і непрямого масажу серця – це серцево-легенева реанімація. Дослівно реанімація означає “оживлення знову”.

Перед початком оживлення людини реаніматор (той,  хто надає допомогу) повинен підготувати потерпілого і провести невеликі та швидкі організаційні заходи (покликати кого-небудь на допомогу, оскільки одному важко впоратись із цим завданням, попросити когось із присутніх викликати “швидку допомогу” тощо). Для цього реаніматор має в запасі 7…10 хвилин.

Людина, яка надає допомогу, робить видих із своїх легень у легені потерпілого безпосередньо в його рот чи ніс; у повітрі, що видихається людиною, є ще досить кисню (в середньому 2/3 кисню, що потрапив у легені людини).

Рятівник перебуває з лівого чи правого боку від потерпілого, накладає на його рот чисту марлю (бинт) або хустинку; робить глибокий вдих, а потім, щільно притиснувши свій рот до рота потерпілого (при цьому, як правило, закриває ніс потерпілого своєю щокою  або робить це рукою), вдуває повітря в його легені. Грудна клітка потерпілого розширюється.

Потім рятівник відхиляється назад і робить новий вдих, а в потерпілого за рахунок еластичності легенів та грудної клітки здійснюється пасивний видих.

У цей час його рот повинен бути відкритим. Частота вдування повітря повинна становити приблизно 12 разів за хвилину, тобто кожні 5 секунд. Аналогічно проводиться штучне дихання способом “рот до носа”, при цьому вдувають повітря через ніс, а рот потерпілого повинен бути закритим.

 

6. Спишіть текст. Визначте види складнопідрядних речень. Побудуйте їх схеми.

Три складові безпеки, які дозволять рятувати життя іншим

Невтішна статистика: за наявності 20% населення, яке вміє надавати домедичну допомогу, можна буде уникнути до 80% смертей. На жаль, в Україні станом на 2022 рік цей показник умілих людей — лише 3%.

Отже, перше, що має знати людина, яка бачить критичну ситуацію та хоче надати допомогу, — піклування про власну безпеку. Є дуже правдиві жарти із цього приводу: «мертвий рятувальник — це поганий рятувальник» та «поранений рятувальник — ще гірший вид рятувальника».

 

Особиста безпека

Поставте собі запитання: чи безпечно підійти до місця події?

Місце, де сталась ситуація-SOS, має бути безпечним для початку домедичних рятувальних дій.  Наприклад, якщо інші постраждали від ураження електричним струмом і ви бачите оголені дроти, передусім треба вимкнути струм.

Якщо людину шматує зграя диких собак — не буде порятунку, коли ви кинетесь до потерпілого голіруч. Якщо це аварія на швидкісній дорозі — спершу перекривається рух, і вже тоді можна виходити на дорогу.

Отже, ви маєте бути на сто відсотків упевнені, що підходити до місця події — безпечно.

 

Біологічна безпека

Ми не знаємо, чи здоровий потерпілий, чи ні. Не знаємо, чи в нього на даний момент є Covid, гепатит, туберкульоз або ВІЛ. Не знаємо, з якими біологічними рідинами ви навіть випадково можете контактувати. Саме тому починати допомагати постраждалому ми маємо, одягнувши звичайні латексні чи нітрилові рукавички. Вони мають бути про всяк випадок у  кишенях одягу чи сумках. Адже ви ніколи не можете знати завчасно, чи знадобиться комусь ваша допомога.

 

7. Випишіть виділені речення. Виконайте їх синтаксичний розбір. Визначте кількість частин та засоби зв’язку в реченнях.

 

У будь-який час завжди є актуальними навички надання першої домедичної допомоги, а наразі для всіх є зрозумілою їх надзвичайна важливість. Звичайно, важливо, щоб медичну допомогу надавав фахівець, але, якщо у надзвичайній ситуації лікаря поруч немає, першу допомогу мають надавати присутні, і опанувати вміння надавати домедичну допомогу має кожен.

Існують алгоритми, які описують порядок дій у такій ситуації.

До початку заходів домедичної допомоги необхідно заспокоїтись,  бо паніка знижує ефективність дій та призводить до  втрати часу. Також  варто оцінити: чи є місце події безпечним.

Це не боягузтво: ви не зможете допомогти, якщо самі постраждаєте. Наступний крок - перевірка свідомості потерпілого: бачу, чую, відчуваю.

Якщо відповіді немає, то потрібно викликати «швидку», а потім виконати необхідні кроки для порятунку потерпілого в порядку терміновості: відновити прохідність дихальних шляхів; зробити штучне дихання; зовнішній масаж серця; зупинити кровотечу; іммобілізувати місце перелому; накласти пов’язку. Завдання рятівника -  підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного персоналу.

 

8. Пояснювальний диктант. З’ясувати вид кожного зі складнопідрядних речень.

 

 

 

Накладання джгутів

Джгути застосовуються виключно для блокування кровотеч на кінцівках. Якщо кровотеча  на тілі,  то джгутом ви скористатися не зможете.

Якщо ж кровоточить кінцівка, є варіанти накладання джгутів — і професійних, і саморобних.

Пам’ятай, що в критичній ситуації джгут накладається тільки в чотирьох місцях: максимально високо на руках (біля плеча) і максимально високо на ногах (біля самого паху). Забудь  правило зі «старої школи» про 5–7 см вище рани — це некоректно. Адже ми не знаємо, де ще може бути рана, яку могли й не помітити. На шию, таз, живіт  джгути в жодному разі не накладаються.

Максимально сильне затиснення джгута потрібне  для гарантії припинення кровотечі. Джгут накладається до повної відсутності кровотечі або відсутності периферійного пульсу (якщо накладаєте джгут із тренувальною метою).

Щойно кров перестала текти, ти маєш зазначити час накладання джгута. Запиши час у 24-годинному форматі: «14:07» та продублюй в кількох місцях напис — на обличчі чи іншій ділянці шкіри. У жодному випадку джгут не попускай і не знімай! Ні через годину, ні через дві через три. І навіть тоді, коли потерпілий просить це зробити, бо йому боляче.

Що використати замість професійного джгута?

У кожній шкільній аптечці є гумовий джгут Есмарха. Якщо і його немає, можна швидко виготовити джгут із підручних матеріалів. Для цього потрібна будь-яка тканина, яка не тягнеться (хустка, шалик, відрізана ножицями штанина). Ширина — мінімум 4 см, довжина — 150 см. Окрім цього, потрібен твердий предмет: дерев’яна палиця, металевий штир. Але цей предмет не повинен  ламатися, а його довжина має бути понад 20 см. Ремінь чи  шнурок не підходять.

Як накладати джгут із підручних матеріалів? Візьми шарф чи іншу тканину та зав’яжи максимально високо на кінцівці на звичайний вузол — так, як  зав’язуєш шнурки. Потім під цей вузол підклади паличку, а поверх неї зав’яжи іще два вузли. Так ти отримаєш вороток, який потрібно буде крутити за чи проти годиннникової стрілки до повної зупинки кровотечі. Щойно кровотеча спиняється — фіксуй вороток! Для цього візьми шматки тканини, яка залишилась,  і надійно закріпи вороток, щоб він не розкручувався.