Дидактичний матеріал "Тематичні словникові, навчальні та контрольні диктанти з української мови з опорою на знання текстів з української літератури"( 5 клас).

Навчальні, словникові та контрольні диктанти на перевірку орфографічної та пунктуаційної грамотності з опорою на знання текстів з української літератури ( 5 клас)

 

Тема «Уподібнення приголосних звуків»

Словниковий диктант

Легкий, дьогтю, екзамен, зчистити, розжувати, молотьба, боротьба, рюкзак, просьба, осьде, анекдот, футбол, Великдень, нігті, зсипати, безпечний, зцілений, безхмарний, вокзал, призьба, отже. (21 сл.)

 

Навчальний диктант

Бій під Берестечком

… Козаків стояло три сотні на пагорбі, що височів серед болота. Старого козака важко було впізнати: чуб розметався, сорочка розхристалася, очі палали, а шабля в руці мигтіла, як блискавка. Поляки насідали, козаки відбивалися, не відступаючи ні на крок. Та й не мали куди відступати… Козаки поморилися. Декотрі були поранені, проте в очах світилося все те ж тверде завзяття…

За боєм невідривно стежив польський король. Здивований їх мужністю, запропонував скласти зброю й пристати до нього на службу за високу плату.

Між козаками пішов якийсь рух. Із-за поясів та з глибоких кишень своїх безкраїх шароварів діставали вони гроші й зневажливо, широким жестом сівачів, кидали їх у твань.

На долоні чорнявого козака серед дрібних монет блиснув срібний перстеник. Козак на хвильку його затримав, проте зсунув суворіше брови, і перстень плюснув у воду. Не носитиме його кароока, не діждеться свого козака.

(За Зіркою Мензатюк «Таємниця козацької шаблі», 126 сл.)

 

Тема «Спрощення в групах приголосних»

Словниковий диктант

Тижневий, обласний, проїзний, зап’ястний, кістлявий, щасливий, чесний, аванпостний, контрастний, умисний, пісний, хворостняк, шістнадцять, пестливий, гігантський, туристський, беззахисний, умисний, виснути, випускний, студентський, баластний, бризнути, скнаристий, тоскно, хвастливий. (26 сл.)

 

Тема «Чергування голосних»

Словниковий диктант

Болітце, вечірній, жонатий, вечорниці, жіноцтво, пшеничний, пшоняний, допомога, завмирати, прибирати, заберу, випікати, печеня, ускочити, вискакувати, шкільний, чекання, вичікувати, допомагати, перемагати, непереможний, виметений, замітати. (23 сл.)

 

Навчальний диктант

А Наталочка повільно пішла навкруг майдану, озираючись на всі боки. Тут було гарно! У зеленому вінку ясенів здіймалися дві церкви: старенька дерев’яна, в якій козаки молилися перед битвою, і велика церква – пам’ятник, змурована над останками загиблих. Ото перед нею й правили Службу Божу. Лився спів, густо курився ладан, м’який пахучий дим стелився довгими пасмами, огортав людей, дерева, і ті в ньому ставали інакшими, мовби нетутешніми…

Туман осідав дрібними ряхтливими краплями на козацьких чубах – оселедцях, на відвологлих вусах. Згори ледь проглядало сонце – розмите бліде кружальце. А попереду крився за білою заслоною польський стан, багатотисячне військо, яке бажало здолати повсталу Україну, цю рахманну, ласкаву, медом текучу землю, яка затято виборювала волю.

(За Зіркою Мензатюк «Таємниця козацької шаблі», 109 сл.)

 

Тема «Чергування приголосних»

Словниковий диктант

Виводжу, проводити, садити, проходити, посаджений, ходжу, рушати, рухливий, жінка, жіноцтво, їздити, виїжджаю, викупити, куплений, мастити, вимащувати, ловити, виловлювати, промовити, мовлю, поріг, поріжок, книга, книжковий, капелюх, капелюшник. (26 сл.)

 

 

 

Навчальний   диктант

Мрії Моховинки

Минав день за днем. Тихо й спокійно жила в козячому хліві Моховинка. Було їй тут тепло, мала вона м’яку постіль, їжа була смачна та поживна. Могла вона їсти досхочу запашного сіна, майже щодня знаходила кілька крихіток хліба, полизати краплинку молочка…

Одного бракувало Моховинці, що не було тут ніде поблизу жодної іншої Хухи. А кожний знає, як тяжко жити без рідного товариства в чужій сторонці!..

І Хуха мріяла й удень, і вночі, коли прийде час, що вона зможе повернутись до своєї батьківщини. Однак тільки мріяла, бо що далі, то все ставало холодніше…Вона ще не знала, що по зимі завжди приходить весна. Сподівалась, коли зовсім виросте, у неї зробиться дуже густа вовночка на кожушку, -  тоді тільки зможе вона повернути до рідного дому.                                                 ( За В. Корольовим – Старим, «Хуха – Моховинка», 120 сл.)

 

Тема «Вживання знака м’якшення»

Словниковий диктант

Київський, польський, біль, мазь, лінь, нанівець, тьохкає, утрьох, копальня, штольня, тонший, менший, більшати, посміхається, порадь, підносься, погодься, тішиться, сопілці, білці, ляльці, оболонці, вишеньці, серйозний, грузький, баский, боязкий, няньчити, бриньчати, різьбяр, камінчик, ремінчик, волинський, кінський. (34 сл.)

 

Контрольні   диктанти

Моховинка

 Моховинка була зроду лісовою Хухою. І не тільки лісовою, а ще й боровинкою, бо народилася вона у густому-густому старому бору, де споконвіку жив увесь її славний рід. Відомо, що Хухи з роду в рід живуть по одних і тих самих місцях. Переселяються тоді, коли щось зруйнує їм їхню батьківщину.

А це буває дуже тяжко, і вони гірко плачуть. Правда, люди здебільшого того плачу не розуміють, думають, що то стогне вітер, чи скриплять дерева в лісі, або пищать миші в полі. Бо люди дуже рідко помічають та розуміють чужі сльози…

Однак тому великому бору, в якім жила Моховинка, нічого не загрожувало. Лісник доглядав, щоб ніхто не кинув сірничка, хлопці глибоко всередину ходити боялися, рубали ж ліс невеликими частками, і він швидко виростав знову. (За В. Корольовим – Старим, «Хуха – Моховинка», 123 сл.)

 

Шевченко на Хортиці

Неподалік сучасного Перекопського провулка стояла хата мого прадіда Булата. На землі добре видно сліди колишньої садиби. А ось тут росла велика груша. Розповідають, що гість Тарас попросив постелити йому під цією грушею.

Унизу котив свої води Славута, а далі маячіла Хортиця. Кажуть, Шевченко все дивився на острів, розпитував нешкребівців про козацтво і сам багато розповідав, гнівно говорив про царицю Катерину, яка зруйнувала козацьке гніздо.

А наступного дня гість поплив на острів. За весла сів молодий хлопець. Із хвилюванням наближався Тарас до Хортиці. Сльози блищали на його очах. Він зійшов на берег славної козацької вольниці…Десь унизу залишився човен. Шевченко пішов угору, оглядаючи навколо священну хортицьку землю.              ( З народних переказів, 106 сл.)

Нешкребівці – мешканці села Нешкребів.

 

Тема «Вживання апострофа»

Словниковий диктант 

П’є, б’є, в’язати, рум’яний, тім’я, тьмяний, мавпячий, здоров’я, бур’ян, бурячиння, черв’як, торф’яний, цвяшок, святковий, міжгір’я, з’явитися, роз’яснення, пів’ящика, пів’юрби, півапельсина, роз’юшити, роз’ятрити, без’язикий, дзвякнути, дит’ясла, пан’європейський, курйозний, серйозно, пір’їна, буряний, Святослав, Лук’янець, В’ячеслав. (33 сл.)

 

Перевірочна контрольна робота (диктант) 5 клас

Диктант

Олесеві мандри

У шкільному садку пурхали синички. У бур’янах вовтузились горобці, скльовуючи реп’яшачі кім’яхи. Десь у вільхах по той бік річки били пеньки.

Олесь уявив собі, як гарно зараз у лузі, і побіг у верболози.

Там він блукав до самого вечора. Обмацував холодні пташині гнізда, їв мерзлу калину. Потім шукав осикові трухляки, ховав за пазуху і, нап’явши пальтечко на голову, дивився, світяться вони, чи ні. У кущах шарудів вітер, попискували миші, а в березі терлись одна об одну вільхи, сповнюючи луг тривожним стогоном.

Сонце пробило у хмарках над байраком вузеньку ополонку, яскравим променем стрельнуло на левади.

Надвечір хмари опустилися нижче, а тополі над селом повищали і набрали войовничого вигляду. ( За Григором Тютюнником «Дивак», 107 сл.)

 

Тема «Подвоєння та подовження приголосних»

Словниковий диктант

Віддати, оббігти, піднісся, роззброїти, годинник, наріччя, бадьорістю, довголіття, угіддя, молоддю, статей, священний, жовчю, піділляти, коріння, роздоріжжя, спорттовари, юний, даний, жалістю, Полісся, бовваніти, ссавці, Ганна, священик, стаття, буквений, міськком. (28 сл.)

 

Тема «Правопис префіксів»

Правопис префіксів роз-, без-, з-, с-

Словниковий диктант

Безхмарний, розкидати, схвильований, зцементувати, безсмертник, сфотографувати, скинути, розпитаний, безшумний, розчистити, безсистемний, зжитися, розписка, безпринципний, розтрусити, схвалений, склеїти, змужнілий, безчесний, схуднути, розкутий, спитати, зцідити, зсипати, розтрусити, розчесати. (26 сл.)

Правопис префіксів пре-, при-, прі-

Словниковий диктант

Премудрий, примирення, прірва, предовго, привезли, приглушений, прізвисько, притримати, презлий, прикласти, прізвище, прехитрий, пригорілий, приміський, представник, присвячений, притомитися, премилий, причинити, придеснянський, презавзятий, притишений, предобрий, приземлитися, приєднання. (25 сл.)

 

Навчальні диктанти

Лось

Він прокинувся й нащулив вуха. У вогкому струмені вітру долинав сухий, різкуватий звук. Той звук летів знизу, від річки. Лось звівся… Це був великий звір з широкими грудьми, які легко здималися од дихання. Його роги нагадували осінній низькорослий кущ, із якого обнесло листя.

Лось знав, що то тріщить стара гілляка на дубі, всохла і кощава. Однак це не заспокоювало, і тривога в крові, спершу слабка і майже невловима, дедалі густішала. І від того шкура на грудях здригнулася раз, а потім іще. Струмінь вітру доносив запах річкової криги, у ньому жив дух примерзлого болота. Долинало шарудіння прив’ялих стеблинок, які пускалися вскач по впалому листю, але над усім цим линуло знеможене, схоже на зітхання порипування гілляки… (За Євгеном Гуцалом «Лось», 114 сл.)

 

Призабутий страх

Лось був старий самець. Він уже звик до заповідника, у який потрапив із тайги. Звик до людей і до того, що його підгодовують. Але те недуже тріщання гілки пробудило в ньому призабутий страх, який нагадав про життя в тайзі, про небезпеки. Лось зрушив із лежбища, а потім і побіг. Чим далі біг, тим більшим сповнювавсь острахом. І хоча нічого вже не чув, крім приглушеного поцокування своїх ратиць об землю, ще довго не зупинявся. Кущі й дерева струшували на нього синюватий іній, ніздрі випускали в повітря дві тонкі стьожки пари. Лось поминув ялинник, потім байрак. Коли опинився серед примарного світла, яке випромінювали стовбури беріз, то зупинився і, задерши голову, намагався вловити той шум, який гаснув за ним. Вгамувавшись, лизнув язиком припорошену снігом землю, а потім неквапно попрямував до галявини… (За Євгеном Гуцалом «Лось», 128 сл.)

 

                                                      На галявині

Галявина ця, подзьобана струхнявілими пеньками, примостилася край осичника, трохи на згірку. Ранньої весни вона перша вбиралася квітами, і хутко тут виганялась така висока трава, що в ній, прилігши, лось міг сховатись до половини. Тепер галявина пустельна, як і все навколо. Лось застиг нерухомо… Так стояв, а навкруги, розвидняючись, світліло, виразніше малювались осики, повітря між ними глибшало і прозорішало. Тиша з настороженої й сліпої ставала спокійна й осмислена, у ній уже не чулось того страху. Лось сподівався побачити схід сонця, і коли під його променями забронзовіли верхівки, коли віття скупалося в його усміхові, то лось аж полегшав, ще більше пострункішав. У його очах з’явився золотавий сплеск, який надавав їм виразу одвічного розуміння життя природи і її таємниць.        (За Євгеном Гуцалом «Лось», 116 сл.)

 

Тема «Правопис слів іншомовного походження»

Словникові диктанти

Букви и – і в словах іншомовного походження

Диригент, інститут, діаманти, миля, кипарис, графин, колібрі, фітнес, біжутерія, митрополит, мигдаль, кинджал, психологія, артерія, радіус, лимон, кизил, химера, Вашингтон, Антарктида, Балтика, Ватикан, Сирія, Вірджинія, Греція, Чингісхан, Дідро, Мадрид, Пакистан, Єрусалим, Сардинія. (31 сл.)

Апостроф та знак м’якшення у словах іншомовного походження

Комп’ютер, прем’єр, рюкзак, бюро, бульйон, ательє, кар’єра, інтерв’ю, каньйон, батальйон, конферансьє, п’єдестал, Рив’єра, В’єтнам, Ньютон, Мольєр, нюанс, шприц, магістраль, ін’єкція, Кордильєри, фільм, рюкзак, Х’юстон, інтер’єр, гравюра, пюре, серйозний, курйоз, П’єро. (30 сл.)

Подвоєння та подовження в словах іншомовного походження

Імміграція, каса, шосе, бароко, беладона, комісія, сума, булла, ванна, панно, хобі, траса, тераса, шасі, манна, брутто, мадонна, колектив, ірраціональний, інновація, Марокко, Джонні, Шиллер, Ніцца, Голландія, марокканець, голландець, Андорра, Міссісіпі, Пікассо, Філіппіни, Бетті, тонна. (33 сл.)

 

Навчальний диктант

Великі відкриття

Після відкриття Америки та підкорення аборигенів у порти Португалії, Італії, Іспанії та Англії ринули екзотичні скарби: трюфелі інків (відомі нам як картопля), помідори, соняшник, папуги, індички, какао, тютюн, кукурудза і морські свинки. Саме без картоплі, як кажуть, радикального приросту населення Європи у середньовіччі навряд чи був можливий.

Однак на цьому великі відкриття не скінчилися. Наприклад, португальці у цей час висадилися в Китаї, голландці – в Австралії, Тасманії і Новій Зеландії. Вони також досліджували Арктику і вивели принципи сучасної картографії. Карти набули знайомого нам вигляду – з паралельними лініями довготи і широти, так званими меридіанами і паралелями.

Тим часом голландець Андреас Везалій дослідив, як влаштований скелет людини, м’язи, і судинна система. Везалій створив анатомічні атласи, ілюстрації до яких зробив Ян Юст ван Калкар, учень видатного італійського художника Тиціана.  (За О. Акопяном, О. Грінкруг, 125 сл.)

 

Контрольний диктант

Цибуля як оберіг

У середньовіччі вірили у чудодійну силу рослин. Тоді обереги тримали на всі випадки життя: від зубного болю, від поразок у бою, від небезпеки під час подорожі. Шматочки рослин зашивали у шкіряні кисети, які вішали на шию. Особливо цінували як оберег цибулю й часник. У Греції цибулі приписували незвичайні, майже містичні властивості.  Її прикладали навіть до скульптур різних богів.

Вперше цибулю почали використовувати для лікування в Стародавньому Римі, а в Росії цю городню рослину поряд із часником вважали за харчовий продукт та універсальний лікувальний засіб.

Цибуля – єдиний овоч, який споживають щодня. У природі існує понад триста її видів. Фітонциди цибулі згубно впливають на бактерії та найпростіші одноклітинні організми. Цю антимікробну дію цибулі використовують у медицині й ветеринарії, а також для зберігання харчових продуктів.                                                       (За Ф. Мамчуром, 122 сл.)

 

Речення з однорідними членами

Навчальні диктанти

Святе насіннячко

Сьогодні мати почала діставати з комори, зі скрині, із сипанки, з-під сволока і навіть з-за божниці свої вузлики. У них лежало все те, що далі зійде, зацвіте, закрасується і перев’ється по всьому городу: огірки, квасоля біла, ряба й фіалкова, безлуский горох, турецький біб, чорне просо на розвод, кукурудза жовта й червона, капуста, буряки, мак, морква, петрушка, цибуля, часник, соняшник, кручені паничі, нагідки, чорнобривці, гвоздика й ще всяка всячина.

Мати радісно перебирала своє добро, хвалилася його силою й уже бачила себе в городі посеред літа, коли ноги веселить роса, а очі й руки – різне зілля.

Для моєї матері найсвятішим у житті була земля і праця на ній.                               (За М. Стельмахом «Гуси-лебеді летять», 105 сл.)

                                      Контрольний диктант

                                         Скарбничий землі

 Нічого в світі мати так не любила, як землю. Вона вірила, що земля все знає, про що говорить чи думає чоловік. Земля може гніватись і бути доброю, і на самоті тихенько розмовляла з нею, довіряючи свої радощі, болі й просячи, щоб вона родила на долю всякого: і роботящого, і ледащого.

Коли на городі з’являвся перший пуп’янок огірка чи зацвітав повернутий до сонця соняшник, мати брала мене за руку й вела подивитись на це диво, і тоді в блакитнавих очах її назбирувалося стільки радості, наче вона була скарбничим усієї землі. Вона перша у світі навчила мене любити роси, легенький ранковий туман, п’янкий любисток, м’яту, маковий цвіт, калину. Вона першою показала, як плаче від радості дерево, коли надходить весна, і як у розквітлому соняшнику ночує оп’янілий джміль…

(За М. Стельмахом «Гуси-лебеді летять», 115 сл.)

 

Речення зі вставними словами

Контрольний диктант

Михайликова наука

Додому я не йшов, а летів, бо, по-перше, міг похвалитися, що мама відразу має школяра не першої, а другої групи, по-друге, треба було збігати в ліс, - нарвати ягід бузини, надерти дубової кори, а потім зварити їх з іржею, щоб назавтра було те чорнило, яким тоді писали…

Учився я добре, учився б, напевне, ще краще, аби мав у що взутися. Коли похолодало й перший льодок затягнув калюжки, я мчав до школи, наче ошпарений. Напевне, тільки це навчило так бігати, що потім в селі не міг перегнати мене, чим я неабияк пишався.

Коли ж, прокинувшись одного ранку, я побачив за вікнами сніг, усе в мені похололо: як же я тепер піду до школи? (За М. Стельмахом «Гуси-лебеді летять», 111 сл.)