Дидактичний матеріал з української літератури для повторення теми "Будова слова. Словотвір" (10 клас)
Дидактичний матеріал з української літератури
для комплексної підготовки до ЗНО
10 клас
Будова слова. Словотвір
У суботу заслав Чiпка старостiв до Максима. У недiлю були оглядини в Чiпки. Максим не забував старосвiтського звичаю: поїхав сам i вблагав Явдоху поїхати на оглядини.
Максим знав, за кого вiддавав дочку. Не дуже дерла йому очi вбога Чiпчина хата й старенька, бiдно зодягнена мати. Не так на те Явдоха глянула: не так воно вразило її горду пиху. Про самого Чiпку – грiх слово сказати! Та його хата низенька й тiсна, його мати згорблена, стара, висушена гiркою нуждою та лихом, розкопирсали хижу, падку на розкошi та на прибуток натуру Явдошину.
Як вернулися з оглядин, вона накинулась мокрим рядном на чоловiка. Максим, добре знаючи її натуру гарячу, воркотливу, вийшов з хати та нарошне довго копирсався коло хазяйства. Тодi Явдоха прискiпалась до Галi:
– Ну, так! придбаєш, дочко, свекруху на весь свiт... Господи! На нiй i обличчя людського не знать... Вiд злостi аж скривилася; висохла, як суха тараня...
– Та то, може, вона вам, мамо, так на перший погляд здалася, – одказує Галя.
Так куди!.. Кинулась Явдоха в жаль та сльози.
– Якби знала, моя дитино, таку лиху годину, якби знала, що таке в його застану: краще б тебе довiку з непокритою косою водила, нiж таке бачити!..
Завдання з мови:
1. Випишіть слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки.
2. Випишіть слова, вжиті у переносному значенні.
3. Доберіть синоніми до виділених слів.
4. Знайдіть у тесті і випишіть слова, у яких відбувається уподібнення приголосних.
5. Виконайте фонетичний розбір слова оглядини.
6. Знайдіть у тексті і випишіть спільнокореневі слова.
7. Випишіть 5 слів, утворених префіксальним способом.
8. Випишіть 5 слів, утворених суфіксальним способом.
9. Випишіть 5 слів, утворених префіксально-суфіксальним способом.
10. Виконайте розбір за будовою слів: згорблена, непокритою, старосвiтського.
11. Виконайте морфологічний розбір одного іменника та дієприкметника.
12. Випишіть фразеологічний вираз, поясніть його значення, доберіть до нього фразеологізм-синонім та фразеологізм-антонім.
13. Поясніть вживання розділових знаків в одному з речень (на вибір), виконайте його синтаксичний розбір.
КАРТКА №2
Не вподобала й Мотря Явдохи. Вона здалася їй гордою, бундючною, недоступною... «Панi... панi! – шептала Мотря. – І чого встряв сюди Чiпка?.. Уже яка мати, така й дочка: яблучко вiд яблуньки недалеко одкотиться... Утопить вiн свою голову, та й мою разом. Чує й вiщує моє серце...»
Матерi були такi, що хоч би й назад, – та вже нiчого робити: дiло прилюдно було зроблено.
На другу недiлю молодих повiнчали.
На радощах Максим таке весiлля справив, що ще нiхто нiколи й не зазнає. Цiлий тиждень музики грали, ноги не спочивали; варена та запiкана рiчкою лилася, а що вже простої, то хоч купайся... Людей найшло видимо-невидимо: i простi, й москалi, й Сидiр там мiж ними; i старшина з писарем, засiдатель з своїми далекими родичами-полупанками... Сказано: нiгде пальця просунути нi в хатi, нi надворi. Максим, либонь, ще й станового дожидав, та становий чомусь не приїхав.
Завдання з мови:
1. Випишіть слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки.
2. Випишіть слова, вжиті у переносному значенні.
3. Доберіть антоніми до виділених слів.
4. Знайдіть у тесті і випишіть слова, у яких відбувається уподібнення приголосних.
5. Виконайте фонетичний розбір слова весілля.
6. Знайдіть у тексті і випишіть спільнокореневі слова.
7. Випишіть 5 слів, утворених префіксальним способом.
8. Випишіть 5 слів, утворених суфіксальним способом.
9. Випишіть 5 слів, утворених префіксально-суфіксальним способом.
10. Виконайте розбір за будовою слів: недоступною, яблуньки, надворi.
11. Виконайте морфологічний розбір одного іменника та прислівника.
12. Випишіть фразеологічний вираз, поясніть його значення, доберіть до нього фразеологізм-синонім та фразеологізм-антонім.
13. Поясніть вживання розділових знаків в одному з речень (на вибір), виконайте його синтаксичний розбір.
КАРТКА №3
Тут Мотря вперше побачила свою невiстку. У парi з сином вона кланялась їй низько, до нiг, подаючи дорогi подарунки... Мотря глянула на невiстку – i чорнi думки зникли, зразу збiгли з сумного обличчя. Як промiнь ясного сонечка, пробившись мiж зелену густу листву, в затишку та в холодочку, горить i звеселяє гущавину – так iскорка одради зажеврiла в старих Мотриних очах, розлилася радiстю по всьому сухому виду! Мотря кинулась обнiмати невiстку, як рiдну дитину, а, цiлуючи її, плакала. Галя собi обнiмала Мотрю, як матiр, цiлувала її зашкарублi, сухi щоки, руки... Далi Мотря обнiмала сина i теж плакала. Потiм того цiлувалася з сватами i трохи не з усiма людьми, що наїхали й найшли до неї в двiр. З радостi стара як оп’янiла, їй вперше на вiку довелося побачити таку повагу до себе вiд людей. Вона не знала, як їх дякувати, чим їх вiтати. Ось заграли музики; заспiвали свашки; поклонилися молодi – i пiшли в хату... Пiднялися знову гулянки та танцi. Максим з Явдохою в парi пiшли викрутасом та вихилясом, а за ними й Мотря тупала своїми старими ногами...
Як вихор, як буря страшенна мчиться, трощить i ломить усе по своєму слiду, так весiлля промчалося Чiпчиним двором i наробило нетрохи шкоди у господарствi. Тини поваленi й поламанi; ворота побитi лежали серед двору; вiкна без шибок чорнiли дiрками, дивлячись на вулицю. Так як пiсля бурi, дощу та граду ясне сонечко ще мов привiтнiше сяє, ще дужче грiє та обливає своїм теплом та свiтом тi руїни, що наробила буря, – так Галя рожевiла з двору своїм рум’яним личком i веселила все своїм добрим поглядом...
Завдання з мови:
1. Випишіть слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки.
2. Випишіть слова, вжиті у переносному значенні.
3. Доберіть синоніми до виділених слів.
4. Знайдіть у тесті і випишіть слова, у яких відбувається уподібнення приголосних.
5. Виконайте фонетичний розбір слова мчиться.
6. Знайдіть у тексті і випишіть спільнокореневі слова.
7. Випишіть 5 слів, утворених префіксальним способом.
8. Випишіть 5 слів, утворених суфіксальним способом.
9. Випишіть 5 слів, утворених префіксально-суфіксальним способом.
10. Виконайте розбір за будовою слів: зашкарублі, страшенна, дивлячись.
11. Виконайте морфологічний розбір одного іменника та прикметника.
12. Випишіть фразеологічний вираз, поясніть його значення, доберіть до нього фразеологізм-синонім та фразеологізм-антонім.
13. Поясніть вживання розділових знаків в одному з речень (на вибір), виконайте його синтаксичний розбір.
КАРТКА №4
Гарно, весело тепер у їх хатi. Сама хата – наче побiльшала, роздалася, повеселiшала. Стiни Галя вбрала шпалерами, пообвiшувала вишиваними рушниками. З божничка виглядали дорогi образи з-за лiсу василькiв, м’яти, ласкавицi, гвоздикiв та мов усмiхалися, дивлячись на хату. Перед образами гойдалися на ниточках робленi голуби. Крила у них сизi, груди червонi, хвостики чорнi, носики – немов з тiла – бiлорум’янi, а очi з червоного намиста свiтили на всю хату, коли вдаряв у них сонячний промiнь або стяжка од свiтла. Голуби тi були навдивовижу кожному, хто тiльки бачив їх. Розчепiривши крила й попригинавши нiжки, вони безперестанку гойдалися, немов живi та зачарованi... Пiч Галя розмалювала синiми квiтками по бiлому; лави вишарувала – чистi та бiлi, а пiл, як з воску, чистий. Де тiльки рука її доторкалася, або де око зирнуло, – все те з хмурого, сумного, прояснялося, бiлiло, нiби всмiхалося.
Завдання з мови:
1. Випишіть слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки.
2. Випишіть слова, вжиті у переносному значенні.
3. Доберіть антоніми до виділених слів.
4. Знайдіть у тесті і випишіть слова, у яких відбувається уподібнення приголосних.
5. Виконайте фонетичний розбір слова прояснялося.
6. Знайдіть у тексті і випишіть спільнокореневі слова.
7. Випишіть 5 слів, утворених префіксальним способом.
8. Випишіть 5 слів, утворених суфіксальним способом.
9. Випишіть 5 слів, утворених префіксально-суфіксальним способом.
10. Виконайте розбір за будовою слів: бiлорум’янi, навдивовижу, пообвiшувала.
11. Виконайте морфологічний розбір одного іменника та дієслова.
12. Випишіть фразеологічний вираз, поясніть його значення, доберіть до нього фразеологізм-синонім та фразеологізм-антонім.
13. Поясніть вживання розділових знаків в одному з речень (на вибір), виконайте його синтаксичний розбір.
КАРТКА №5
Тiльки iнодi, темної ночi, коли буря надворi виє та плаче у димарi, як сова, квилить та стогне, у вiкна, стукаючи кiм’ями снiгу, мов пiзнiй подорожнiй; коли все спить пiд заводи лихої години – тiльки старим людям не спиться – ворочаються вони з боку на бiк, стогнучи та охкаючи, – болять у них старi костi, натрудженi замолоду непосильною працею, а сумнi думки, як чорна галич, окривають старечi голови, – тiльки в таку добу закрадався сум у Мотрину душу i, як у жменi, зжимав гiрким життям поточене серце...
«Що воно за знак? – думала вона: – така багачка вродлива, а покохала такого убогого?.. Хай i покохала-молода кров шпарка, серце гаряче: западе дiвцi парубок в око, – не встережеться, як i покохає... Та куди ж батько та мати дивилися?.. А тут батько й мати не сперечалися... Мабуть, шкода стало дитини, як вона з кохання побивається... Та хiба трохи без кохання береться?.. Рiднi заборонять, коли спiзнається з нерiвнею... А тут i рiднi нiчого... Правда, Чiпка мiй моторний, удатний, золотi в його руки й голова неабияка... То що ж? все ж таки нерiвня!.. Першi, кажуть, любощi – дурниця... А прохолоне серце, пiдуть докори та перекори: ланець, голодранець!.. А може, вона не така... Здається, Галя добра... От же мене й не кохає, а як жалує? Ох, боже, боже! пошли їм щастя, господи! Менi що, старiй? аби вони не нарiкали на долю...»
Завдання з мови:
1. Випишіть слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки.
2. Випишіть слова, вжиті у переносному значенні.
3. Доберіть синоніми до виділених слів.
4. Знайдіть у тесті і випишіть слова, у яких відбувається уподібнення приголосних.
5. Виконайте фонетичний розбір слова здається.
6. Знайдіть у тексті і випишіть спільнокореневі слова.
7. Випишіть 5 слів, утворених префіксальним способом.
8. Випишіть 5 слів, утворених суфіксальним способом.
9. Випишіть 5 слів, утворених префіксально-суфіксальним способом.
10. Виконайте розбір за будовою слів: неабияка, непосильною, моторний.
11. Виконайте морфологічний розбір одного іменника та сполучника.
12. Випишіть фразеологічний вираз, поясніть його значення, доберіть до нього фразеологізм-синонім та фразеологізм-антонім.
13. Поясніть вживання розділових знаків в одному з речень (на вибір), виконайте його синтаксичний розбір.
КАРТКА №6
– Ти, Галю, добра. Ти – жалiслива, – казав Чiпка, обнiмаючи її, а в самого по сумному виду мишка бiгала й голос дрижав вiд спомину. – Та чи то ж то одна моя мати така?.. Хiба однi ми... Сотнi, тисячi, тисячi тисяч отак тягли й тягнуть своє злиденне життя. I нiхто на те не вважає; нiкому немає дiла до того; нiхто на те не дивиться; нiхто того не бачить... усiм воно чуже, не рiдне... Кому воно своє?.. кому – не байдуже?.. Отим хiба беззахисним людям, що з голоду мруть?.. Не дивуй же, Галю, що ми своє одбирали – силою...
– Не нагадуй, не нагадуй... Христом-богом молю, не нагадуй менi про те, Чiпко! – молила Галя, ще дужче горнучись до його. – Як я здумаю про те, то в мене розум мутиться, в очах червонi плями замрiють... Хiба було не можна без того обiйтися?.. Працею, хоч тяжкою, кривавою працею, та чесною – свого добути?...
– Працею?.. Гм... Нiчого, Галю, працею не вдiєш... Один з неї вискочить, а десятьох вона задавить!
– Адже от – Грицько... З бiдностi вийшов у люди... I спокiйний, i щасливий... а все через працю...
– Та працi, Галю, нiгде приложити!.. I те – чуже, i того – не можна, й того – не роби!.. Нiяк рук зачепити... Кривда кругом, скрiзь неправда...
Завдання з мови:
1. Випишіть слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки.
2. Випишіть слова, вжиті у переносному значенні.
3. Доберіть антоніми до виділених слів.
4. Знайдіть у тесті і випишіть слова, у яких відбувається уподібнення приголосних.
5. Виконайте фонетичний розбір слова працею.
6. Знайдіть у тексті і випишіть спільнокореневі слова.
7. Випишіть 5 слів, утворених префіксальним способом.
8. Випишіть 5 слів, утворених суфіксальним способом.
9. Випишіть 5 слів, утворених префіксально-суфіксальним способом.
10. Виконайте розбір за будовою слів: неправда, злиденне, беззахисним.
11. Виконайте морфологічний розбір одного іменника та займенника.
12. Випишіть фразеологічний вираз, поясніть його значення, доберіть до нього фразеологізм-синонім та фразеологізм-антонім.
13. Поясніть вживання розділових знаків в одному з речень (на вибір), виконайте його синтаксичний розбір.
КАРТКА №7
– Ти думаєш, Чiпко, що справдi у всiх такi думки? їй-богу, нi! Лушня такий чоловiк, що купить i продасть; Пацюк – аби йому погуляти та поспiвати, наробити дешпоту; а Матня – щоб нализатися от по сю!.. Хiба їм у головi праця? Хiба вони думають, де своє, де чуже?.. Або москалi! Цiлий вiк його вчать не дивитись не тiльки на чуже добро, а й на життя. Хiба вони таке думають, як ти?.. Вiн собi йде прямо задля того, щоб порабувати... щоб чужим добром пожити... Так у них, у москалях, було: так вiн звик до того... а тепереньки й не хоче за чесну працю взятися!..
– Може, й так... Може, й твоя правда... Може...
– Нi, Чiпко: краще тихо, мирно жити, чесно заробляти й поживати... А дасть господь дiток дiждати – вигодуємо, виростимо їх на добро, до школи оддамо... Хай змалечку вчаться... Може, вони в книжках тих вичитають, як краще жити, нiж ми з тобою!..
Такою тихою мовою та розумною радою Чiпка був як сповивачем сповитий. Од щирих слiв любої жiнки серце його впокоювалось, сувора натура, загартована давнiм злиденним життям, м’якшала: вiн тепер соромився свого давнього безпуття, тiєї кривої стежки, якою вiн думав дiйти до щастя... Шкода йому було свого безталанного товариства, жаль його погибелi... А сказати їм Галину правду – не хватало духу, сили. I вiн тепер ховався, тiкав вiд своїх давнiх братчикiв.
Завдання з мови:
1. Випишіть слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки.
2. Випишіть слова, вжиті у переносному значенні.
3. Доберіть синоніми до виділених слів.
4. Знайдіть у тесті і випишіть слова, у яких відбувається уподібнення приголосних.
5. Виконайте фонетичний розбір слова м’якшала.
6. Знайдіть у тексті і випишіть спільнокореневі слова.
7. Випишіть 5 слів, утворених префіксальним способом.
8. Випишіть 5 слів, утворених суфіксальним способом.
9. Випишіть 5 слів, утворених префіксально-суфіксальним способом.
10. Виконайте розбір за будовою слів: тепереньки, безталанного, поспiвати.
11. Виконайте морфологічний розбір одного іменника та дієприкметника.
12. Випишіть фразеологічний вираз, поясніть його значення, доберіть до нього фразеологізм-синонім та фразеологізм-антонім.
13. Поясніть вживання розділових знаків в одному з речень (на вибір), виконайте його синтаксичний розбір.
КАРТКА №8
Як нерадо стрiчався тепер Чiпка з давнiми братчиками, так Грицько з своєю доброю Христею припав йому до душi.
Грицько – невсипущий хазяїн. Вiн чесною працею, своїми мозоляними руками надбав те, що має в господi. Вiн i тепер не лежить: рано встає, пiзно лягає. Вiн не панiє, як другi, а сам з своєю невтомною помiчницею-жiнкою веде до ладу своє хлiборобське дiло, маючи думку на чесну працю й дiтей напрямити... Вподобав Грицька Чiпка i частенько став навiдуватись до його. Не сором тепер i Грицьковi водитися з Чiпкою – i вiн ще частiше став завертати до товариша дитячих лiт. Жiнки їх теж одна одну вподобали...
Оце зберуться. Хазяїни позаводять гостей за стiл, понаставляють напиткiв, наїдкiв. Чiпка з Грицьком ведуть розмову про хазяйство, про свої втрати та користi – завсiднi житечнi турботи.
– А що, Грицьку, як твоя пшениця? – питає Чiпка.
– Та що... плоха, Чiпко! На зрiст то-вона й добра, та на вмолот – не теє... Видно, дощi захопили, як красувалася: стекла! Сказано: зерно, як мачина... Хоч би насiння вернулося.
Грицько завжди перед Чiпкою скаржився. Чи добре що – погане, чи поганеньке – нiкчемне! Грицько лукавив. Вiн бачив, що хоч Чiпка й дукачем став, а душею та серцем зостався давнiм Чiпкою. Такий же прихильний до чужого нещастя, такий же жалiсливий на чужу втрату. Грицько все те бачив – i ще бiльше виставляв свої втрати та згуби, сподiваючись, що Чiпка, як товариш, зглянеться на його бiдкання й, може, коли стане в помочi.
Завдання з мови:
1. Випишіть слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки.
2. Випишіть слова, вжиті у переносному значенні.
3. Доберіть антоніми до виділених слів.
4. Знайдіть у тесті і випишіть слова, у яких відбувається уподібнення приголосних.
5. Виконайте фонетичний розбір слова насiння.
6. Знайдіть у тексті і випишіть спільнокореневі слова.
7. Випишіть 5 слів, утворених префіксальним способом.
8. Випишіть 5 слів, утворених суфіксальним способом.
9. Випишіть 5 слів, утворених префіксально-суфіксальним способом.
10. Виконайте розбір за будовою слів: поганеньке, зглянеться, сподiваючись.
11. Виконайте морфологічний розбір одного іменника та частки.
12. Випишіть фразеологічний вираз, поясніть його значення, доберіть до нього фразеологізм-синонім та фразеологізм-антонім.
13. Поясніть вживання розділових знаків в одному з речень (на вибір), виконайте його синтаксичний розбір.
КАРТКА №9
Тiльки дiждав Чiпка тепла, зараз накупив дерева, найняв майстрiв i заложив над самим шляхом не хату, а цiлий невеличкий будинок. Поки люди налагодились з жнивами, то на його дворi, замiсть похилої хатини, стояв веселий будинок i гордо позирав на вулицю великими вiкнами з зеленими вiконницями. Давня Чiпчина гадка справдилась. Тепер уже не одна тiсна хата iз сiньми, а цiлих три: одна – для матерi, друга – для себе, а через сiни – свiтлиця – про гостей. Недалеко од будинку складали рублену комору. Трохи далi, як поставили комору, заходились коло сарая з конюшнею; а там – i загороду заплели нову, кругом дворище обгородили новою лозовою лiсою з острiшком... Старi ворота поламав Чiпка, а приробив дощанi, панськi, розтворчатi, а над ворiтьми, якраз посерединi, на кружалi вирiзана була чоловiча пика: рот – як у сома, очi круглi – як у сови, нiс – як у кота, а волосся, з продiлем посерединi – як у жiнки... З усього села збiгалися дiти дивитись на те пречудо i великим дивом дивувалися...
В одно лiто непевне колись дворище, вiдоме кожному за пустош, зовсiм перемiнилося. Страшне й прокляте, стало тепер воно навдивовижу всiм людям, лоскотало їх заздрi очi, а ще заздрiшi думки...
Чiпка перестав хлiба робити, став по ярмарках їздити, полотна скуповувати та перепродувати. Од його й пiшли в Пiсках полотенщики. До його нiхто й не думав про це: вiн перший почин зробив.
Завдання з мови:
1. Випишіть слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки.
2. Випишіть слова, вжиті у переносному значенні.
3. Доберіть синоніми до виділених слів.
4. Знайдіть у тесті і випишіть слова, у яких відбувається уподібнення приголосних.
5. Виконайте фонетичний розбір слова ярмарках.
6. Знайдіть у тексті і випишіть спільнокореневі слова.
7. Випишіть 5 слів, утворених префіксальним способом.
8. Випишіть 5 слів, утворених суфіксальним способом.
9. Випишіть 5 слів, утворених префіксально-суфіксальним способом.
10. Виконайте розбір за будовою слів: пречудо, посерединi, полотенщики.
11. Виконайте морфологічний розбір одного іменника та частки.
12. Випишіть фразеологічний вираз, поясніть його значення, доберіть до нього фразеологізм-синонім та фразеологізм-антонім.
13. Поясніть вживання розділових знаків в одному з речень (на вибір), виконайте його синтаксичний розбір.
КАРТКА №10
Час не стояв. Промайнула воля, поламала ланцюги вiковiчнi, на котрих ще за дiдiв-прадiдiв прикували до панiв колись вiльнi хутори, села; опростались людськi руки; несмiливо, наче чого боялися, приймались за землю, котра колись була «богова та людська», потiм стала «панська», а тепер, хоч силомiць надiлена, знову стала «людська...». Задурманений неволею люд почав продирати очi... i нiчогiсiнько кругом себе не бачив, окрiм – панiв та мужикiв!.. Усе, що не ходило в сiрiй свитi, – щиталось панами. Усе, що приросло до землi, копалось у нiй, обливало її своїм потом, – усе те звалося «наш брат Савка...». Неволя порiзнила дiтей одних батькiв, одних матерiв; вирила мiж ними глибокий яр, котрого нi перейти, нi переїхати, хiба засипати... Та хiба можна засипати у рiк, у десять, у двадцять рокiв яругу, котрий копався не десятки, а цiлi сотнi лiт?.. По один бiк яру стояли потомки старшини козацької; стояли приблуди, котрих приманила своїми розкошами задурена Україна – були мiж ними ляхи й недоляшки, були москалi й московськi недоломки, були й осиротiлi дiти Юди, котрi замiсть свого зруйнованого царства на чужiй землi завели нове царство; тут можна було зустрiти нетрохи полупанкiв, котрi з дiгтярiв, чумакiв, крамарiв, прикажчикiв повиводили своїх дiтей у «люди», поначiпляли на плечi з мiдними гудзями мундири, а на голови понадiвали картузи з зiрочками... Усе то була ватага, вигодувана чужою працею, обута й зодягнена чужими руками... Тепер вона стояла i, як голодний вовк, клацала зубами, поглядаючи зо зла на другий бiк яру, де потомки козачi копалися в сирiй землi, понiвеченi, зубоженi, темнi – якiсь калiки, а не люди, без пам’ятi про славну бувальщину дiдiв своїх, котрi добували кров’ю «славу та волю», без пам’ятi про самих себе, з страшною злiстю в гарячiм серцi, з палкими на устах прокльонами, котрi вони посилали на той бiк... Здається, якби не глибокий яр, одна б ватага кинулась на другу – i полилася б рiчка чорної кровi, потопила б правого й винуватого... Засланi полудою очi пiд ту страшну рiзанину не розглядiли б, де свiй, де чужий – кров би лилася, трупи б тлiли та ситили й без того ситу землю... Отже, дяка боговi, цього не сталося... Зате скiльки воно задало страху тим, котрих колись трепетало все, що їм пiдверталося на очi!
Завдання з мови:
1. Випишіть слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки.
2. Випишіть слова, вжиті у переносному значенні.
3. Доберіть антоніми до виділених слів.
4. Знайдіть у тесті і випишіть слова, у яких відбувається уподібнення приголосних.
5. Виконайте фонетичний розбір слова пам’яті.
6. Знайдіть у тексті і випишіть спільнокореневі слова.
7. Випишіть 5 слів, утворених префіксальним способом.
8. Випишіть 5 слів, утворених суфіксальним способом.
9. Випишіть 5 слів, утворених префіксально-суфіксальним способом.
10. Виконайте розбір за будовою слів: понiвеченi, недоляшки, нiчогiсiнько.
11. Виконайте морфологічний розбір одного іменника та числівника.
12. Випишіть фразеологічний вираз, поясніть його значення, доберіть до нього фразеологізм-синонім та фразеологізм-антонім.
13. Поясніть вживання розділових знаків в одному з речень (на вибір), виконайте його синтаксичний розбір.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку