Дидактичний посібник "Просте речення. Двоскладне речення "

Про матеріал
Дидактичний посібник з української мови 8 клас "Просте речення. Двоскладне речення "
Перегляд файлу

Схвалено педагогічною радою (протокол № 21 від 12.11.2020р.)

загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 імені Віктора Пастуха

 м. Бердичева Житомирської області для участі у педагогічній виставці

 «Сучасна освіта Житомирщини - 2021»

 

 

 

Укладач:

         Козінська І.В., учитель української мови та літератури, перша кваліфікаційна категорія, ЗОШ № 7 імені Віктора Пастуха м. Бердичева Житомирської області

 

Рецензент:

         Калінська А. В., кандидат педагогічних наук, директор ЗОШ І-ІІІ ступенів № 7 імені Віктора Пастуха м. Бердичева Житомирської області                                                               

 

У посібнику репрезентовано цикл дистанційних уроків української мови для 8 класу за програмою 11-річної школи.

Метою створення цього посібника є бажання полегшити підготовку вчителя до онлайн-уроку, вивільнити час для творчої складової. Конспекти містять інтерактивні вправи, закодовані QR-кодами, та  онлайн-тести. Весь урок супроводжується мультимедійною презентацією.

Для вчителів української мови загальноосвітніх шкіл, студентів вищих навчальних закладів.

 

 

Козінська І.В.

Цикл уроків для дистанційного навчання з теми «Просте речення. Двоскладне речення»: дидактичний посібник для загальноосвіт.

навч. закл. / Козінська І.В. - 57 с. - 2020

 


ЗМІСТ

 

Передмова.………………………………………………………………………. 4

 

Урок 1. Головні та другорядні члени речення. Підметі присудок як головні члени речення. Способи вираження підмета. Простий і складений (іменний і дієслівний). Способи вираження  присудка……………………………………. 5

 

Урок 2. Тире між підметом і присудком. Узгодження головних членів речення…………………………………………………………………………...16

 

Урок 3. Речення поширені й непоширені (повторення). Порядок слів у реченні. Логічний наголос………………………………………………………24

 

Урок 4. Означення як другорядний член речення ……………...…………….31

 

Урок 5. Додаток як другорядний члени речення ……………….…………….38

 

Урок 6. Обставина як другорядний член речення. Види обставин (за значенням), способи вираження їх……………………………………………..45

 

Урок 7. Контрольна робота № 2………………………………………………54

 

Список використаних джерел ………………………………………………….56

 

Додаток………………………………………………………………………….57

ПЕРЕДМОВА

Дистанційне навчання – це нагальна вимога сучасного світу. Темп життя пришвидшується, ці зміни відчуваються в усіх сферах життя, кількість інформації невпинно зростає. Сучасний вчитель не може залишатися поза контекстом часу, в якому він живе. Тож у його практику входять нові методи навчання. Залишились позаду ті часи, коли вчитель та учень у підготовці до уроку використовували тільки підручник. Тому однією з нових технологій, які я використовую на уроках української мови, є дистанційне навчання.

Відповідно до нового «Положення про дистанційне навчання»(наказ МОН України від 08.09.2020 року № 1115), дистанційне навчання включає в себе сучасні форми і методи конструювання та відображення змісту навчання, елементи модульного і комп’ютерного навчання, теорії та практики, самостійної роботи учнів, застосування у навчанні сучасних інформаційних технологій, комп’ютерів, телекомунікацій і являє собою цілеспрямований інтерактивний процес взаємодії школярів і вчителя. Але не вистачає методичних рекомендацій щодо організації дистанційного навчання з української мови.

Найбільш ефективним способом синхронної взаємодії вчителя  із здобувачами освіти є онлайн-уроки з  використанням веб-інструментів.  Ретельно дібрані інтерактивні вправи, опорні схеми-таблиці, тести онлайн зроблять віртуальний урок української мови надзвичайно цікавим і змістовним.

Зміст, структура і методичний апарат посібника відповідають вимогам.

Укладений мною цикл уроків є демонстрацією того, як може відбуватися віртуальний урок з української мови в середній школі.

Буду рада, якщо мої уроки допоможуть колегам у роботі.


Урок 1

Тема: Головні та другорядні члени речення. Підмет і присудок як головні члени речення. Способи вираження підмета. Простий і складений (іменний і дієслівний). Способи вираження  присудка

 

Мета: поглибити знання про підмет як головний член речення; навчитися виділяти підмети в двоскладному реченні, визначати способи їх вираження; поглибити знання про присудок як головний член речення, способи його вираження; навчитися виділяти присудки в двоскладному реченні, визначати способи їх вираження;

розвивати логічне мислення, пам'ять, увагу, навички самостійної роботи;

виховувати емоційну культуру.

 

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

 

Матеріали: презентація, навчальні сторінки на платформі  https://learningapps.org з інтерактивними вправами, навчальна сторінка на платформі  https://www.classtime.com з інтерактивними вправами.

 

Обладнання: ґаджети для комунікації між учнями та вчителем

під час дистанційного навчання.

 

Хід уроку

Слайди 1, 2

Актуалiзацiя опорних знань. Мотивація навчальної діяльності учнів (виконання завдань та опитування учнів)

1. Пригадайте з уроків української мови в 5 класі, що вам відомо про головні члени речення(учитель просить окремих учнів увімкнути мікрофон та дати відповідь на запитання).

 

Слайди 3, 4

1. Завдання-спостереження.

1. Прочитайте речення й назвіть головні члени (учитель просить окремих учнів увімкнути мікрофон та назвати граматичну основу).

 

1. Яскрава палітра української фразеології. 2. Вона вражає своїм багатством. 3. Пригадайте два-три фразеологізми та поясніть їх значення.

 

Слайд 5

2. Пригадайте, якими бувають речення за складом граматичної основи (учитель просить окремих учнів увімкнути мікрофон та дати відповідь на запитання).

 

Слайди 6, 7

3. Надішліть у чат номер речення, яке є двоскладним (учнів надсилають у чат цифру 2).

 

Основний зміст роботи (виконання завдань та розповiдь учителя)

Слайди 8, 9

1. Пояснення вчителя: Граматична основа речення - це підмет і присудок. Виконавець (суб’єкт) та дія, яку він виконує.

Підмет — це головний член речення, що називає предмет, про який говориться в реченні, і відповідає на питання хто? що?

Як перевірити чи підмет визначено правильно? Спробуйте замінити його займенниками він, вона, воно, вони в називному відмінку. Якщо така заміна можлива, то це підмет, якщо ні - то додаток або звертання.

 

Зважаймо також на підступний знахідний відмінок. Адже питання неістоти у називному і знахідному відмінку є однаковим (ЩО?). Тому обов’язково ставте подвійне відмінкове питання.

 

Слайд 10

На звільнені полиці я поставлю (кого? що?) книги.

На столі лежали (хто? що?) книги.

 

Слайд 11

Не забуваймо також, що способи вираження підмета не обмежуються називним відмінком іменника чи особового займенника.

 

Слайд 12

2. Завдання «Способи вираження простого підмета».

Учні виконують завдання.

Час на виконання завдання — 5 хв.

Розподіліть речення між п’ятьма категоріями за способом вираження підмета.

 

 

Скористайтеся QR-кодом або натисніть на посилання в чаті  (https://learningapps.org/watch?v=pjt3y7bwt20 ), щоб відкрити вправу. Після виконання скріншот з результатом відправте вчителю.

 

Слайд 13

3. Пояснення вчителя:

Складений підмет виражається двома й більше повнозначними словами.

 

 

Слайд 14

4. Завдання «Способи вираження складеного підмета»

Учні виконують завдання.

Час на виконання завдання — 5 хв.

Розподіліть речення речення між п’ятьма категоріями за способом вираження підмета.

 

 

Скористайтеся QR-кодом або натисніть на посилання в чаті  (https://learningapps.org/watch?v=p2vth91sn20), щоб відкрити вправу. Після виконання скріншот з результатом відправте вчителю.

 

5. Пояснення вчителя:

Слайд 15

Присудком називається головний член речення, який означає, що говориться про підмет, і відповідає на питання що робить підмет? що з ним робиться? який він є? ким він є?

Присудки бувають прості та складені.

Простий дієслівний присудок виражається дієсловом дійсного, умовного (б), наказового способів, а також інколи інфінітивом: Чи не пішли б ми додому?

Слайд 16

Перша частина складеного дієслівного присудка - це допоміжне дієслова, яке має значення тривалості дії  або можливості дії; друга частина - неозначена форма дієслова. 

 

 

починаю

 

займатися

завершую

 

готуватися

хочу

 

прочитати

прагну

+

отримати

можу

 

сказати

здатний

 

осилити

не можу

 

завершити

Слайд 17

Зважай на те, що присудок, виражений складеною формою майбутнього часу, визначаємо як простий дієслівний (буду писати).

Пам’ятай про те, що складені дієслівні присудки не потрібно плутати з простими, які мають при собі додатки або обставини мети, виражені інфінітивом: Моїй сестрі (що робити?) подобається (що?) малювати . Брат (що зробив?) прийшов (з якою метою?) допомогти.

Слайд 18

Перша частина складеного іменного присудка - це дієслово-зв’язка є (у різних часових та особових формах: є, був, будеш…); друга частина - іменна частина мови або дієприкметник.

Також пам’ятай, що складений іменний присудок відповідає на питання що є підмет? або який є підмет?Зважай на те, що дієслово-зв’язка є у реченні часто пропускається (на місці пропуску ставимо тире: Дніпро - найбільша річка в Україні).

 

є

 

другом

були

+

впевнені

буде

 

схожим

став

 

успішним

стане

 

актрисою

виявився

 

смачним

 

Слайд 19

6. Завдання «Види присудків»

Учні виконують завдання.

Час на виконання завдання — 5 хв.

Розмісти сполучення слів у три колонки.

 

 

Скористайтеся QR-кодом або натисніть на посилання в чаті  (https://learningapps.org/watch?v=pjy3y1tya20), щоб відкрити вправу. Після виконання скріншот з результатом відправте вчителю.

 

Слайди 20-32

Узагальнення знань (виконання тестової роботи)

Учні виконують завдання.

Час на виконання завдання — 8 хв.

Методика проведення: учитель демонструє слайд з тестовим завданням, учні надсилають відповіді в чат (літеру на позначення правильного варіанту), після чого вчитель аналізує запропоноване завдання.

 

Завдання

Аналіз завдання

  1.  

Простий підмет вжито в реченні

  1. На підлозі бавилося двоє діток.
  2. О, скільки спогадів дарує цей клаптик рідної землі!
  3. Там над водою купка людей лагодилась сідати в човен.
  4. Усі ми дужі дружбою своєю.
  5. Чумацький Шлях розлігся чорним небом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

На підлозі бавилося двоє діток (числівник + іменник).

О, скільки спогадів дарує цей клаптик (іменник у Н.в.) рідної землі!

Там над водою купка людей (іменником з числовим значенням + іменник в Р.в.) лагодилась сідати в човен.

Усі ми (два займенники) дужі дружбою своєю.

Чумацький Шлях (складна власна назва) розлігся чорним небом.

  1.  

Підмет виражено неозначеною формою дієслова в реченні

  1. Пане Попель, розмовляти з вами — велика приємність.
  2. Оті два дні швидко пройшли.
  3. З дитинства моя донечка обожнює танцювати.
  4. Залізняк і Гонта відмовилися відповідати на запитання.
  5. Бити байдики —  означає ледарювати.

Проаналізуємо запропоновані речення.

Пане Попель, (хто? що?) розмовляти з вами — велика приємність.

Підмет виражено неозначеною формою дієслова або інфінітивом.

 

Оті (хто? що?) два дні швидко пройшли.

Підмет виражено словосполученням з кількісним значенням.

 

З дитинства моя (хто? що?) донечка обожнює танцювати.

Підмет виражено іменником у Н.в.
 

(Хто? що?)Залізняк і (хто? що?) Гонта відмовилися відповідати на запитання.

Підмети виражено іменниками у Н.в.
 

(Хто? що?) Бити байдики  означає ледарювати.

Підмет виражено фразеологізмом.

  1.  

Простий дієслівний присудок вжито в реченні

  1. Ранок був холодним та безбарвним.
  2. Суха морська трава може шелестіти під ногами.
  3. Еней був парубок моторний.
  4. Цілий хутір обведений частоколом по високім рові.
  5. Будуть тебе кликать у сади зелені хлопців чорночубих диво-наречені.

Проаналізуємо запропоновані речення.

Ранок (яким був підмет?) був холодним та безбарвним.

 

Суха морська трава (що робить?) може шелестіти під ногами.

 

Еней (ким був підмет?) був парубок моторний.

 

Цілий хутір (який є підмет?) обведений частоколом по високім рові.

 

(Що робитимуть?) Будуть тебе кликать у сади зелені хлопців чорночубих диво-наречені.

 

Не забуваймо, що присудки виражені складеною формою майбутнього відносимо до простих дієслівних. Отже, правильна відповідь Д.

  1.  

Складений дієслівний присудок вжито в реченні

  1. Тютюн був високий і густий-прегустий.
  2. Весна, весна. Сади мов п'яні.
  3. Почав жевріти схід сонця.
  4. «Кайдашева сім’я» - соціально-побутова повість.
  5. Ми будемо снідати разом.

Проаналізуємо запропоновані речення.

Тютюн (який був підмет?) був високий і густий-прегустий.

 

Весна, весна. Сади (який є підмет?) мов п'яні.

 

Почав жевріти (що зробив?) схід сонця.

 

«Кайдашева сім’я» - (що є підмет?) соціально-побутова повість.

 

Ми (що робитимемо?) будемо снідати разом.

 

Складений дієслівний присудок є в реченні під варіантом В. Перша частина - допоміжне дієслово зі значенням дії (почав), друга - інфінітив (жевріти).

  1.  

Складений іменний присудок вжито в реченні

  1. До чистої мети треба йти чистою дорогою.
  2. Хотів би я злетіти в небеса.
  3. У будь-якій ситуації залишатися Людиною — ось єдина умова життя.
  4. Буду словом і хлібом ділитись.
  5. Хай мовчать Америки й Росії, коли я з тобою говорю!

Проаналізуємо запропоновані речення.

 

До чистої мети (що робити?) треба йти чистою дорогою.

 

(Що робив би?) Хотів би я злетіти в небеса.

 

У будь-якій ситуації залишатися Людиною — (що є підмет?) ось єдина умова життя.

 

(Що робитиму?) Буду словом і хлібом ділитись.

 

(Що роблять?) Хай мовчать Америки й Росії, коли я з тобою (що роблю?) говорю!

 

Складений іменний присудок є в реченні під варіантом В. Перша частина - допоміжне дієслово зі значенням дії (пропущена дієслово-зв’язка є), друга - іменник (умова).

  1.  

Іменну частину складеного присудка виражено прикметником у реченні

  1. Дід Захарко був коваль.
  2. Добре діло – правду говорити сміло.
  3. У містах земля одягнена в камінь і залізо.
  4. Життя здавалося тоді вічно щасливим.
  5. А церква й довкола церкви – мов великий живий квітник.

Проаналізуємо запропоновані речення.

Дід Захарко був коваль.

Іменна частина виражена іменником у Н.в. (коваль).

 

Добре (що є підмет?) діло – правду говорити сміло.

Іменна частина виражена іменником у Н.в. (діло).

 

У містах земля (який є підмет?) одягнена в камінь і залізо.

Іменна частина виражена дієприкметником (одягнена).

 

Життя (яким здавався підмет?) здавалося тоді вічно щасливим.

Іменна частина виражена прикметником (щасливим).

 

А церква й довкола церкви – мов великий живий (що є підмет?) квітник.

Іменна частина виражена іменником у Н.в. (квітник).

 

Іменну частину складеного присудка виражено прикметником у рядку Г.

 

Після виконання тестової роботи учитель підбиває підсумки уроку і оголошує домашнє завдання.

  1. Яка інформація про підмет і присудок є для вас новою? (учитель просить окремих учнів увімкнути мікрофон та дати відповідь на запитання).

Слайди 33-35

Домашнє завдання. Виконати тестову роботу за посиланням https://www.classtime.com/code/Q9K62E .

 

Снимок0.PNG


Урок 2

Тема: Тире між підметом і присудком. Узгодження головних членів речення

 

Мета: поглибити знання про вживання тире між підметом і присудком;  ознайомити учнів з особливостями узгодження присудка з підметом; формувати вміння знаходити та пояснювати вивчену пунктограму; розвивати вміння будувати речення з пропущеним дієсловом-зв’язкою; шляхом тренувальних вправ удосконалити культуру власного мовлення.

 

Тип уроку: урок формування умінь і навичок (формування мовної компетенції).

 

 

Матеріали: презентація, навчальні сторінки на платформі  https://learningapps.org з інтерактивними вправами, навчальна сторінка на платформі  https://www.classtime.com з інтерактивними вправами.

 

Обладнання: ґаджети для комунікації між учнями та вчителем

під час дистанційного навчання.

 

Хід уроку

Слайд 1, 2

Актуалiзацiя опорних знань. Мотивація навчальної діяльності учнів (виконання завдань та опитування учнів)

  1. Прийом "Продовж речення"
  • Граматичну основу речення складають …
  • Підмет – це…
  • Підмети бувають…
  • Простий підмет може бути виражений… (приклади з домашнього завдання)
  • Складений підмет може бути виражений…(приклади з домашнього завдання)
  • Присудок – це…
  • Присудки бувають…
  • Простий присудок  найчастіше виражається …, рідше…
  • Складений іменний присудок складається з… приклади з домашнього завдання)
  • Складений дієслівний присудок складається з… приклади з домашнього завдання)

 

Слайд 3, 4

1. Проблемне питання

1. Розгляньте будову запропонованих речень. Чому, на вашу думку, у них ставиться тире? (учитель просить окремих учнів увімкнути мікрофон та назвати граматичну основу).

 

1. Моя сестра — лікар. 2.Читати — нові світи відкривати. 3. Життя — це божевільне ралі.

 

Основний зміст роботи (виконання завдань та розповiдь учителя)

 

Слайди 5, 6, 7, 8

1. Пояснення вчителя за таблицею.

Тире ставиться , якщо:

Тире не ставиться (або ставимо лише при логічно наголошеному підметові, за наявності паузи між підметом та присудком), якщо:

        присудок виражений іменником або кількісним числівником у називному відмінку і стоїть після підмета:

Моя мати — наївність, тиха жура і добрість безмежна.

 

        один із головних членів виражений іменником у називному відмінку, а другий — неозначеною формою дієслова:

Говоритиріч нудна.

 

        підмет і присудок виражені неозначеною формою дієслова, навіть коли перед присудком стоїть частка не: Життя прожить — не поле перейти.

 

  • перед є слова це, то, ось, значить: Поезія — це діло совісне…

 

        підмет чи присудок виражені особовим або питальним займенником:

Він запеклий мисливець.

 

        перед присудком стоїть частка не, крім випадків, коли підмет і присудок виражені неозначеною формою дієслова:

Кров людська не водиця, проливати не годиться.

Любитине знати спокою.

 

        присудок виражений прикметником або присвійним займенником:

З усіх утрат втрата часу найтяжча.

 

  • підмет виражений словами це, то: Це мій будинок.

Якщо іменна частина складеного присудка виражена порівняльним зворотом, то тире перед нею ставиться за бажанням автора (за бажанням наголосити): Самотність - як обірвана струна (Ліна Костенко). Наш народ мов океан (П. Тичина).

Слайд 9

2. Виконати завдання на засвоєння правила «Тире між підметом та присудком».

Учні виконують завдання.

Час на виконання завдання — 5 хв.

Прочитайте крилаті вислови. Поставте, де потрібно, тире між підметом та присудком.

 

 

Скористайтеся QR-кодом або натисніть на посилання в чаті  (https://learningapps.org/watch?v=p6ehte82n20 ), щоб відкрити вправу. Після виконання скріншот з результатом відправте вчителю.

 

Слайд 10

3. Виконати завдання на конструювання  українських прислів’їв.

Учні виконують завдання.

Час на виконання завдання — 5 хв.

Поєднайте дві частини одного прислів’я. Назвіть речення, в якому тире між підметом та присудком необов’язково.

 

 

Скористайтеся QR-кодом або натисніть на посилання в чаті  (https://learningapps.org/watch?v=pfcundf8k20  ), щоб відкрити вправу. Після виконання скріншот з результатом відправте вчителю.

 

Слайд 11

4. Пояснення вчителя.

Присудок зв'язаний з підметом за змістом і граматично. Форми присудка можуть уподібнюватися формам підмета в роді, числі й відмінку: Наш народокеан; у числі й відмінку: Всі мидіти Вітчизни своєї тощо.

Якщо у складі підмета є кількісні числівники два, три, чотири та іменники зі значенням збірності, присудок ставиться у множині: Там три верби схилилися, мов журяться вони. При однорідних підметах присудок, як правило, ставиться у множині: Хай живуть на світі мир, і труд, і спокій
(В. Сосюра). Але можливе уподібнення присудка одному з підметів, ближчому до присудка. Наприклад: Сниться мені поле, вечори барвисті, береги пахучі рідного Дніпра.

Якщо підмет виражений невідмінюваним іменником (географічною назвою), присудок узгоджується з родовою назвою незалежно від того, є вона в тексті чи її немає: Капрі (острів) відомий усім.

При підметах, виражених іменниками більшість, меншість, частина, половина, решта, багато, мало тощо, дієслово-присудок ставиться в однині утому самому роді, що й підмет: Більшість сприйняла цю пропозицію схвально.

При абревіатурах дієслово-присудок ставиться у тому самому роді, що й головне слово в сполученні, від якого утворено абревіатуру: Райвно (районний відділ освіти) видав наказ про проведення спортивних змагань.

Присудок узгоджується з підметом у множині, коли виражений словосполученням — іменником у Н.в. та іменником і О.в. з прийменником: батько з сином працювали.

Присудок узгоджується з підметом у множині й однині, коли виражений кількісним числівником та іменником у Н. в., Р. в.:   п'ять абітурієнтів склали іспит.

 

Слайд 12

5. Виконати завдання на засвоєння правил узгодження головних членів.

Учні виконують завдання.

Час на виконання завдання — 5 хв.

У наведених реченнях узгодьте підмет з присудком.

 

 

Скористайтеся QR-кодом або натисніть на посилання в чаті  (https://learningapps.org/watch?v=pzawu5y2k20   ), щоб відкрити вправу. Після виконання скріншот з результатом відправте учителю.

 

Слайд 13

6. Виконати завдання на засвоєння правил узгодження головних членів при однорідних підметах.

Учні виконують завдання.

Час на виконання завдання — 5 хв.

 

Оберіть форму узгодження в числі присудка з однорідними підметами.

 

 

Скористайтеся QR-кодом або натисніть на посилання в чаті  (https://learningapps.org/watch?v=p5ofgopdj20   ), щоб відкрити вправу. Після виконання скріншот з результатом відправте вчителю.

 

Слайд 13, 14

Узагальнення знань (виконання тестової роботи)

Учні виконують завдання.

Час на виконання завдання — 10 хв.

Методика проведення: учитель надсилає в чат посилання на тестову роботу на навчальній платформі https://www.classtime.com .

Снимок.PNG

 

Після виконання тестової роботи учитель підбиває підсумки уроку і оголошує домашнє завдання.

 

Слайд 15, 16

Домашнє завдання. Доберіть і запишіть 5-6 прислів’їв або приказок, у яких між підметом та присудком ставиться тире.


Урок 3

Тема: Речення поширені й непоширені (повторення). Порядок слів у реченні. Логічний наголос

 

Мета: поглибити знання про будову речення, його граматичну основу та другорядні члени; сформувати поняття порядку слів у реченні; навчитися ставити логічний наголос у реченні; розвивати творчі вміння моделювати поширені й непоширені речення; виховувати культуру усного та писемного мовлення..

 

Тип уроку: урок формування умінь і навичок.

 

Матеріали: презентація, навчальні сторінки на платформі  https://learningapps.org з інтерактивними вправами, навчальна сторінка на платформі  https://www.classtime.com з інтерактивними вправами.

 

Обладнання: ґаджети для комунікації між учнями та вчителем

під час дистанційного навчання.

 

Хід уроку

Слайд 1, 2

Актуалiзацiя опорних знань. Мотивація навчальної діяльності учнів (виконання завдань та опитування учнів)

 

Слайд 3, 4, 5

1. Проблемне завдання учням з коментарем учителя.

1. Прочитайте подане речення, наголошуючи щоразу інший його член та з іншою інтонацією. Який ви можете зробити висновок? (учитель просить окремих учнів увімкнути мікрофон та відповісти на запитання).

 

Ви добре знаєте цей шлях (. ? !)

 

2.  Спробуйте змінити порядок слів у реченні. Чи змінився його зміст? (учитель просить окремих учнів увімкнути мікрофон та виконати завдання).

 

3. Слово вчителя. Відповісти на ці та інші питання і пояснити ті зміни, які відбува­ються у реченні, нам допоможуть знання про порядок слів у реченні та логічний наголос.

 

Основний зміст роботи (виконання завдань та розповiдь учителя)

 

Слайди 6, 7, 8, 9

1. Пояснення вчителя.

Порядок розташування слів у реченні вільний, проте існують певні правила, які визначають послідовність розміщення членів речення.

Прямим вважається такий порядок слів у реченні, при якому присудок стоїть після підмета (Слова поета вийшли далеко за межі країни).

Прямий порядок другорядних членів речення пов'язаний з порядком слів у словосполученні:

  • узгоджене означення стоїть перед означуваним словом;
  • додаток - після керуючого слова;
  • обставина може бути перед і після головного слова (у реченні ним виступає присудок).

 

Порушення прямого порядку слів з метою виділення якогось із них називається інверсією(зворотним порядком слів).

 

При непрямому порядку слів присудок передує підмету (Не спить земля).

Другорядні члени речення при інверсії також змінюють своє звичне місце.

 

Виділення у реченні за допомогою посилення голосу одного із слів називається логічним наголосом. Від місця логічного наголосу залежить зміст речення. Порівняйте:

Учень нарешті усвідомив свою помилку.

Учень нарешті усвідомив свою помилку.

Учень нарешті усвідомив свою помилку.

 

Слайд 10

2. Виконати завдання на визначення порядку слів у реченні та логічного наголосу.

Учні виконують завдання.

Час на виконання завдання — 5 хв.

Учитель просить окремих учнів увімкнути мікрофон та проаналізувати запропоновані речення.

Прочитайте речення, визначте порядок слів, назвіть слова, на які падає логічний наголос.

  1. Праця єдина з неволі нас вирве: нумо до праці, брати!
     
  2. В тих теплих степах виробилась кров моя і душа моя.
     
  3. Посеред неба гнеться на південь Чумацький Шлях, і між його доспілими зорями тремтить і осипається на край землі срібний пилок.

 

  1. Проходять хмари, гаптують небо химерною грою. Пролісків перших блакитні отари…

 

  1. Земле! Як тепло нам із тобою!

 

 

Слайд 11

3. Пригадати назви головних та другорядних членів речення.

Учні виконують завдання.

Час на виконання завдання — 5 хв.

Знайдіть назви всіх членів речення. Назвіть, на які питання відповідають головні та другорядні члени речення.

 

 

Скористайтеся QR-кодом або натисніть на посилання в чаті  (https://learningapps.org/watch?v=ptafv3mxn20 ), щоб відкрити вправу. Після виконання скріншот з результатом відправте вчителю.

 

Слайди 12 , 13

4. Пояснення вчителя.

Усі члени речення, крім головних, мають назву — другорядні.

Речення, які складаються лише з головних членів речення, називаються непоширеними: Ляда. Чоколяда. Коляда.

 

Речення, у яких, крім головних членів, є інші члени речення, називаються поширеними: Нашорошилось небо буряно і 
погрозами загуло. 

 

Додаток — це другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання всіх відмінків, крім називного й кличного. Найчастіше додатки виражені іменниками або займенниками: Вечірнє сонце! Дякую за день! 

 

Означення — це другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета й відповідає на питання який? котрий? чий? Найчастіше означення виражені прикметниками: Зітхання лісів лунає легке, і чується квітів зітхання. 

 

Обставини — це другорядні члени речення, які називають різні ознаки дії — місце, час, причину, мету, спосіб, ступінь. Обставини відповідають на питання як? де? куди? звідки?тощо. Найчастіше обставини виражені прислівниками або іменниками з прийменниками: Погонич зумисне гнав коні з усієї сили.  Начало формыКонец формы 

ДОДАТОК

ОЗНАЧЕННЯ

ОБСТАВИНА

означає об’єкт дії

вказує на ознаку предмета

вказує на ознаку дії

питання непрямих відмінків

який? чий? котрий?

як? де? куди? коли? чому?

 

підкреслюють пунктиром

 

 

підкреслюють хвилястою лінією

 

підкреслюють рискою-крапкою

 

Слайд 14

5. Виконати завдання на визначення поширених та непоширених речень.

Учні виконують завдання.

Час на виконання завдання — 5 хв.

Укажіть, яким є речення за наявністю другорядних членів речення: поширеним чи непоширеним. Відповідь записуйте з маленької букви.

 

 

Скористайтеся QR-кодом або натисніть на посилання в чаті  (https://learningapps.org/watch?v=psucsma8n20 ), щоб відкрити вправу. Після виконання скріншот з результатом відправте вчителю.

 

Слайд 15

6. Виконати завдання на визначення головних та другорядних членів речення.

Учні виконують завдання.

Час на виконання завдання — 5 хв.

Визначте головні та другорядні члени.

 

 

Скористайтеся QR-кодом або натисніть на посилання в чаті  (https://learningapps.org/watch?v=pdeut1jfc20 ), щоб відкрити вправу. Після виконання скріншот з результатом відправте вчителю.

 

Слайди 16, 17

Узагальнення знань (виконання тестової роботи)

Учні виконують завдання.

Час на виконання завдання —5  хв.

Дайте відповіді на тестові запитання.

 

 

Скористайтеся QR-кодом або натисніть на посилання в чаті  (https://learningapps.org/watch?v=pqpzfesi320 ), щоб відкрити вправу. Після виконання скріншот з результатом відправте вчителю.

 

Після виконання тестової роботи учитель підбиває підсумки уроку і оголошує домашнє завдання.

 

Слайд 18

Домашнє завдання. Складіть речення за схемами, вказавши, де прямий порядок слів, а де – зворотний. Підкресліть слова, на які падає логічний наголос.

 

 

 

 


Урок 4

Тема: Означення як другорядний член речення

 

Мета: поглибити знання про означення як другорядний член речення;

 сформувати поняття про узгоджене й неузгоджене означення; навчити визначати вид означень у реченнях, трансформувати узгоджені означення в неузгоджені та навпаки; розвивати вміння знаходити в реченні узгоджені та неузгоджені означення, визначати спосіб їх вираження; удосконалювати вміння робити синтаксичний розбір речення; прищеплювати любов до прекрасного, виховувати естетичний смак.

 

Тип уроку: урок формування умінь і навичок.

 

Матеріали: презентація, навчальні сторінки на платформі  https://learningapps.org з інтерактивними вправами, навчальна сторінка на платформі  https://www.classtime.com з інтерактивними вправами.

 

Обладнання: ґаджети для комунікації між учнями та вчителем

під час дистанційного навчання.

 

Хід уроку

Слайд 1, 2

Актуалiзацiя опорних знань. Мотивація навчальної діяльності учнів (виконання завдань та опитування учнів)

 

Слайди 3, 4, 5, 6

1. Розв’язання кросворду.

Розв’яжіть кросворд, пригадавши вже засвоєний матеріал, і з’ясуєте тему уроку.

 

 

Скористайтеся QR-кодом або натисніть на посилання в чаті  (https://learningapps.org/watch?v=pczvosy7k20 ), щоб відкрити вправу. Після виконання скріншот з результатом відправте вчителю.

 

2.  Завдання-спостереження.

1. Яке питання треба поставити над кожною стрілкою? (учитель просить окремих учнів увімкнути мікрофон та відповісти на запитання).

2. Якою частиною мови виражене кожне з цих означень? (учитель просить окремих учнів увімкнути мікрофон та відповісти на запитання).

 

Основний зміст роботи (виконання завдань та розповідь учителя)

Слайди 7, 8, 9

1. Пояснення вчителя за таблицею.

ОЗНАЧЕННЯ

виражає ОЗНАКУ предмета

відповідає на запитання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї? скількох? котрий? 

виражається прикметником, дієприкметником, іменником або займенником у непрямому відмінку, інфінітивом

пов’язується з підметом або іншим другорядним членом речення

2. Пояснення вчителя. На означення схожі деякі складені іменні присудки, виражені прикметниками. Якщо прикметник стоїть перед іменником, до якого відноситься, і означає лише ознаку предмета, то виконує функцію другорядного члена речення – означення. 

 

Широка, рівна вулиця простягалася перед ним. 

 

А якщо прикметник стоїть після іменника і стверджує або заперечує наявність ознаки, то виступає в реченні присудком. На такий прикметник падає логічний наголос.

Вулиця широка, рівна.

 

3. Пояснення вчителя. За способом вираження означення бувають узгоджені і неузгоджені.

Учитель пояснює за таблицею.

 

Слайд 10

4. Виконати завдання на визначення способів вираження неузгоджених означень.

Прочитайте речення. Назвіть словосполучення, до складу яких входять неузгоджені означення. Визначте спосіб їх морфологічного вираження (учитель просить окремих учнів увімкнути мікрофон та проаналізувати кожне з речень).

 

1. Узори з ружами укладалися за законами рослинного орнаменту, що означало безперервний сонячний рух з вічним оновленням.

2. Останнім часом уже частіше можна побачити людей в українських сорочках.

3. Словник сучасної української мови містить майже десять відсотків іншомовних слів.

4. Переважна більшість слів іншомовного походження є термінами.

5. Веселка - це шлях до неба, величезний міст, по якому сходять на землю янголи.

 

Слайд 11

5. Виконати завдання сортування словосполучень з узгодженими та неузгодженими означеннями.

Розподіліть словосполучення на дві групи.

 

 

Скористайтеся QR-кодом або натисніть на посилання в чаті  (https://learningapps.org/watch?v=p4xs1u3sj20 ), щоб відкрити вправу. Після виконання скріншот з результатом відправте вчителю.

 

Слайд 12

6. Виконати завдання на перетворення узгоджених означень на неузгоджені.

До поданих словосполучень з узгодженими означеннями доберіть словосполучення-синоніми з неузгодженими означеннями.

Зразок. Літня людина — людина в літах.

Відповіді записуйте з маленької літери.

 

Скористайтеся QR-кодом або натисніть на посилання в чаті  (https://learningapps.org/watch?v=pwze1t9yt20 ), щоб відкрити вправу. Після виконання скріншот з результатом відправте учителю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Слайд 13

7. Виконати завдання на визначення означень в реченні.

 

Виділіть у реченнях означення.

 

 

Скористайтеся QR-кодом або натисніть на посилання в чаті  (https://learningapps.org/watch?v=p56q1y00320 ), щоб відкрити вправу. Після виконання скріншот з результатом відправте учителю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Слайди 14, 15

Узагальнення знань (Виконання тестової роботи).

Учні виконують завдання.

Час на виконання завдання — 10 хв.

Методика проведення: учитель надсилає в чат посилання на тестову роботу на навчальній платформі https://www.classtime.com .

 

 

Після виконання тестової роботи учитель підбиває підсумки уроку і оголошує домашнє завдання.

 

Слайд 16, 17

Домашнє завдання. Складіть речення, у яких подані слова і словосполучення виступали б означеннями.

Матері, низького росту, з темними очима, читати, у клітинку, з дерева, юнака, з Києва, для креслення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 5

Тема: Додаток як другорядний члени речення

 

Мета: поглибити знання про додаток як другорядний член речення;

 сформувати поняття про прямий і непрямий додаток; розвинути вміння визначати вид додатків у реченнях, розрізняти додаток і неузгоджене означення;               удосконалити навички доречно використовувати додатки у власному мовленні; розвивати логічне мислення учнів; виховувати високі моральні якості людини.

 

Тип уроку: урок формування умінь і навичок.

 

Матеріали: презентація, навчальні сторінки на платформі  https://learningapps.org з інтерактивними вправами.

 

Обладнання: ґаджети для комунікації між учнями та вчителем

під час дистанційного навчання.

 

Хід уроку

Слайд 1, 2

Актуалiзацiя опорних знань. Мотивація навчальної діяльності учнів (виконання завдань та опитування учнів)

-  Що таке речення? Які ви знаєте ознаки речення?

-  Який елемент структури речення є найважливішим?

-  Які властивості повинне мати слово, щоб виступати   членом речення?

-  Чим головні члени речення відрізняються від другорядних?

Слайди 3, 4

1.Завдання-спостереження.

Прочитайте речення й скажіть, у якій колонці на підкреслені присудки спрямована дія дієслова-присудка (учитель просить окремих учнів увімкнути мікрофон та відповісти на запитання).

 

Ти даєш поету дужі крила.

 

Він у піснях творить зразки поезії.

 

 

Ти даєш поету дужі крила.

 

Він у піснях творить зразки поезії.

 

Основний зміст роботи (виконання завдань та розповідь учителя)

 

Слайд 6

1. Пояснення вчителя за таблицею.

ДОДАТОК

Означає предмет, на який спрямована дія (процес або стан) або відповідно до якого ця дія (процес чи стан) відбувається

Відповідає на запитання непрямих відмінків

Виражається іменником, займенником або іншими частинами мови, ужитими в ролі іменника

 

Слайди 7, 8

2. Розібрати випадки неправильного слововживання.

Поширеними серед граматичних помилок є такі, які ґрунтуються випадках неправильного керування. Розберімо кілька таких випадків.

  • Властивий мовцям (не для мовців).
  • Опановують мову (а не мовою).
  • Насміхаються зі слабкого (а не над слабкими).
  • Характерний для українців (не українцям).
  • Дякують матері (не матір).
  • Навчаються музики (а не музиці).
  • Зраджувати однодумця (не однодумцеві).
  • Сповнений смислів (не смислами).
  • Ходять по воду (не за водою).

Закріпімо вивчені випадки неправильного керування.

Заповніть пропуски. Із пари слів оберіть нормативні.

 

 

Скористайтеся QR-кодом або натисніть на посилання в чаті  (https://learningapps.org/watch?v=pneandj4520 ), щоб відкрити вправу. Після виконання скріншот з результатом відправте вчителю.

 

Слайд 9

3. Проблемне питання.

1. Доведіть або спростуйте таке твердження (учитель просить окремих учнів увімкнути мікрофон та відповісти на запитання).

Інфінітив може в реченні виступати присудком або додатком.

 

4. Слово вчителя. Правильність  вирішення проблемного завдання перевірте за реченнями. Проаналізуймо такі речення. Знайдімо головні і другорядні члени речення (учитель просить окремих учнів увімкнути мікрофон та відповісти на запитання).

1. Юнак міг розповідати годинами про своє нове захоплення.

2. Навчила мене читати бабуся.

Висновок. Інколи додаток може бути виражений і інфінітивом (непрямий). Інфінітив виступає додатком тоді, коли позначає дію, що буде виконуватися іншою особою(ами).

 

Слайд 10

5. Пояснення вчителя за таблицею.

Слайд 11

6. Виконати завдання сортування словосполучень з прямими та непрямими додатками.

Розподіліть прямі  та непрямі додатки.

 

 

Скористайтеся QR-кодом або натисніть на посилання в чаті  (https://learningapps.org/watch?v=pdvsb99rj20 ), щоб відкрити вправу. Після виконання скріншот з результатом відправте вчителю.

 

Слайд 12

7. Виконати завдання на визначення означень в реченні.

Виділіть у реченнях додатки.

 

 

Скористайтеся QR-кодом або натисніть на посилання в чаті  (https://learningapps.org/watch?v=pi7p5zi2t20 ), щоб відкрити вправу. Після виконання скріншот з результатом відправте вчителю.

 

Слайди 13, 14

Узагальнення знань (виконання тестової роботи)

Учні виконують завдання.

Час на виконання завдання —5  хв.

Дайте відповіді на тестові запитання.

 

 

Скористайтеся QR-кодом або натисніть на посилання в чаті  (https://learningapps.org/watch?v=py6zawi6j20 ), щоб відкрити вправу. Після виконання скріншот з результатом відправте вчителю.

 

Після виконання тестової роботи учитель підбиває підсумки уроку і оголошує домашнє завдання.

 

Слайд 15

Домашнє завдання. Знайдіть та запишіть 5-6 прислів’їв чи приказок  про книги, підкресліть додатки, дайте їм повну характеристику.


Урок 6

Тема: Обставина як другорядний член речення. Види обставин (за значенням), способи вираження їх.

 

Мета: поглибити знання про обставину як другорядний член речення; сформувати вміння визначати види обставин; навчити правильно використовувати різні види обставин як в усному, так і в писемному мовленні; розвивати вміння використовувати синонімічні конструкції; 

 

Тип уроку: комбінований (змішаний) урок.

 

Матеріали: презентація, навчальні сторінки на платформі  https://learningapps.org з інтерактивними вправами, навчальна сторінка на платформі  https://www.classtime.com з інтерактивними вправами.

 

Обладнання: ґаджети для комунікації між учнями та вчителем

під час дистанційного навчання.

 

Хід уроку

Слайд 1, 2

Актуалiзацiя опорних знань. Мотивація навчальної діяльності учнів (виконання завдань та опитування учнів) — 5 хв.

  • Який розділ мовознавства досліджує будову речень і словосполучень?
  • Ми вивчаємо Просте двоскладне речення. Що відрізняє просте речення від складного?
  • Що називаємо граматичною основою речення?
  • Які види присудків знаєте?
  • Назвіть другорядні члени речення.
  • Що знаємо про означення?
  • Яким буває додаток?

 

Слайди 3, 4, 5

1. Синтаксична розминка.

У реченнях на слайді визначте, яким членом речення виступає виділене слово (учитель просить окремих учнів увімкнути мікрофон та відповісти на запитання).

  • Травневі ночі неповторні (присудок).
  • Ніхто, крім тебе самого, цього не зробить (підмет).
  • Обговорювати твори Шевченка (означення).
  • Він запросив на свято друзів (додаток).
  • Хоч буйна трава, та не для мого вола (означення).

 

2. Завдання-спостереження.

Виразно прочитайте речення, опустивши виділені слова. Чому без них речення неконкретні? Поставте питання присудків до виділених слів. На що ці слова вказують? Прочитайте речення повністю. Дайте визначення обставини як другорядного члена речення (учитель просить окремих учнів увімкнути мікрофон та відповісти на запитання).

 

  1. Ми ходили в садок.
  2. Вдень піднялася піщуга й засипала грядки.
  3. Ми приходимо у світ для любові.
  4. Він знехотя позіхнув і глянув на мене.
  5. З голоду та холоду і півень не співає.

 

Основний зміст роботи (виконання завдань та розповiдь учителя)

 

Слайд 7

1. Пояснення вчителя за таблицею.

ОБСТАВИНА

виражає характеристику чи ознаку дію

відповідає на запитання як? куди? для чого? чому? за якої умови? незважаючи на що? 

виражається іменником, прислівником, інфінітивом, дієприслівником або фразеологізмом

 

Слайд 8

2. Пояснення вчителя за таблицею.

 

ВИДИ ОБСТАВИН

Вид

Що означає

Питання, на які відповідає

Приклади

Способу дії

Спосіб здійснення дії, вияву ознаки

як? яким способом?

Сидять поруч.

Міри і ступеня

Інтенсивність дії чи ознаки, міру їх вияву

якою мірою? як часто? скільки разів? наскільки?

Постукав тричі.

Місця

Місце дії, напрям руху

де? куди? звідки?

Ішов уперед.

Часу

Час дії, її часову межу

коли? з якого часу? доки? відколи? як довго?

Завжди хвилювався.

Причини

Причину, підставу виникнення дії 

чому? з якої причини? через що?

Сказав згарячу.

Мети

Мету дії 

навіщо? з якою метою? для чого?

Пішли спати.

Умови

Умову, за якої відбувається чи може відбутися дія

за якої умови?

Прийдемо за наявності запрошення.

Допусту

Умову, всупереч якій відбувається дія

незважаючи на що? усупереч чому?

Прийшов попри всі попередження.

 

Слайд 10

3. Пояснення вчителя.

Для того, щоб не плутати обставини з додатками, слід звертати увагу на правильну постановку запитань при аналізі членів речення: запитання мають бути природними, такими, як у живій мові. У реченні Учні йдуть до школи до словосполучення до школи підходить питання куди? Тому це обставина.

Якщо до одного і того ж самого члена речення можна вдало поставити як запитання додатка, так і обставини, то в цьому слові збіглося два значення - додатка і обставини. Наприклад: Хлопчик (де? у кого?)був у бабусі. Тому сполучення слів у бабусі можна розглядати і як обставину, і як додаток.

 

Слайд 11

5. Виконати завдання на сортування обставин.

Розподіліть словосполучення за видами вжитих у них обставин.

 

 

Скористайтеся QR-кодом або натисніть на посилання в чаті  (https://learningapps.org/watch?v=pv02qsd1t20 ), щоб відкрити вправу. Після виконання скріншот з результатом відправте вчителю.

 

Слайд 12

6. Виконати завдання на визначення обставин.

Визначте обставини в тексті.

 

 

Скористайтеся QR-кодом або натисніть на посилання в чаті  (https://learningapps.org/watch?v=pyjvqzyw220 ), щоб відкрити вправу. Після виконання скріншот з результатом відправте вчителю.

 

Слайд 13

7. Виконати завдання-конструювання. 

Відновіть прислів’я і приказки, вставивши замість пропусків обставини.

 

 

Скористайтеся QR-кодом або натисніть на посилання в чаті  (https://learningapps.org/watch?v=pead7m6rn20 ), щоб відкрити вправу. Після виконання скріншот з результатом відправте вчителю.

 

Слайд 14

8. Виконати повний синтаксичний аналіз речення.

Виконайте синтаксичний аналіз речення.

 

 

Скористайтеся QR-кодом або натисніть на посилання в чаті  (https://learningapps.org/watch?v=p00wrktkc20 ), щоб відкрити вправу. Після виконання скріншот з результатом відправте вчителю.

 

Слайд 15

9. Гра «Перший мільйон» з теми головні та другорядні члени речення.

Дайте відповіді на тестові завдання.

 

 

Скористайтеся QR-кодом або натисніть на посилання в чаті  (https://learningapps.org/watch?v=pwg5v8gi520 ), щоб відкрити вправу. Після виконання скріншот з результатом відправте вчителю.

 

Слайди 16

Узагальнення знань (Виконання тестової роботи).

Учні виконують завдання.

Час на виконання завдання — 10 хв.

Методика проведення: учитель надсилає в чат посилання на тестову роботу на навчальній платформі https://www.classtime.com .

 

 

Після виконання тестової роботи учитель підбиває підсумки уроку і оголошує домашнє завдання.

 

Слайд 17

Домашнє завдання. Знайти 5-6 речень з різними видами обставин

в підручнику з літератури та записати їх у зошит.


Урок 7

Тема: Контрольна робота № 2 за темою "Просте речення. Двоскладне речення (тестові завдання)".

 

Мета: перевірити рівень засвоєння набутих знань та умінь, розвивати вміння використовувати теоретичні знання на практиці; виховувати найкращі моральні риси.

 

Очікувані результати: учні розрізняють головні й другорядні члени речення; уміють визначати види присудків, означень та обставин, способи вираження підмета; правильно оформлюють на письмі вивчені конструкції; ставлять розділові знаки між підметом та присудком; знаходять і виправляють орфографічні та пунктуаційні помилки на вивчені правила; аналізують будову простого двоскладного речення, будову тексту, засоби зв'язку речень у ньому.

 

Форма проведення тематичної контрольної роботи: виконання тестових завдань.

 

Тип уроку: контроль і корекція знань, умінь і навичок.

 

Матеріали: навчальна сторінка на платформі  https://docs.google.com/forms з тестовими завданнями.

 

Обладнання: ґаджети для комунікації між учнями та вчителем

під час дистанційного навчання.

 

ХІД УРОКУ

Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності учнів

  1. Проведення інструктажу щодо виконання контрольної роботи.
  2. Ознайомлення із критеріями оцінювання тестових завдань закритої й відкритої форми.

 Ознайомлення восьмикласників із критеріями оцінювання тестових завдань: за правильне виконання завдань № 1–12 (з вибором однієї правильної відповіді) учні отримують по 1 балу; за правильне виконання завдань № 13-16 (на встановлення відповідності) — по 1  балу за кожну правильно встановлену відповідність; за виконання завдання № 17 (відкритої форми) максимальна оцінка — 8 балів. Загальна кількість балів 36. Результат ділиться на три. Таким чином отримуємо оцінку за дванадцятибальною системою.

 

Основний зміст роботи

Виконання тестових завдань.

Учні виконують тестову контрольну роботу за посиланням https://forms.gle/KZLSg5cVrdLnvzyEA .

 

Узагальнення знань

  1. Бесіда за запитаннями (учитель просить окремих учнів увімкнути мікрофон та відповісти на запитання).
  • Яких знань і вмінь, що стосуються односкладного речення у вас недостатньо?
  • У чому потребуєте допомоги?
  • Як оцінюєте власну роботу на уроці?


Список використаних джерел

 

  1. Авраменко О. Українська мова : підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч.

закл. / Олександр Авраменко, Тамара Борисюк, Ольга Почтаренко. — К. : Грамота, 2016. — 176 с. : іл.

 

  1. Гороховський О. І. Методичні аспекти створення навчальної літератури для дистанційного навчання / О. І. Гороховський – К., 2007.

 

  1. Дегтярьова Г.А. Формування ІКТ-компетентності вчителів-філологів у системі неперервної освіти / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://tme.umo.edu.ua/docs/5/11degsue.pdf

 

  1. Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні. – К. : КПІ, 2000. – 12 с.

 

  1. Кравченко Є. Г. Інформаційно-комунікаційна складова фахової компетентності вчителя-мовника // [Електронний ресурс] Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nsod/2009_1/Kravchenko.pdf

 

  1.  Пушкарьова Т.О. Інформаційно-комунікаційна компетентність – важливий чинник формування світогляду учнів [Електронний ресурс] // Рідна школа. - 2010. - № 9. - С. 9-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/rsh_2010_9_4.pdf

 

  1. Шуневич Б. І. Дистанційна освіта : теорії індустріалізації викладання / Б. І. Шуневич //Педагогіка і психологія професійної освіти. –2002. – № 5. – С. 45–50.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Gmail (для гугл тестів)

innaukrmschool7@gmail.com

Логін: innaukrmschool7

Пароль: Q45f76P@21

 

https://www.classtime.com/uk/

Логін: innaukrmschool7@gmail.com

Пароль: Q45f76P@21

 

learningapps.org

https://learningapps.org/user/innaukrmschool7

Логін: innaukrmschool7

Пароль: Q54f76P@12

 

 

 

1

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Москаленко Світлана Борисівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
До підручника
Українська мова 8 клас (Ющук І.П.)
Додано
12 жовтня 2021
Переглядів
2201
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку