Учитель

Словесна ілюстрація

       Діти!  Я пропоную  вирушити у подорож осіннім погожим днем!

На дошці записаний епіграф уроку:

                       Учень читає:

Ніби притомилось сонечко привітне,

У траві пожовклій молочай не квітне.

Облетіло літо  листячком  із  клена,

Лиш  ялинка в лісі сонячно-зелена.

Журавлі  курличуть: - Летимо у вирій! –

Пропливає осінь на хмарині сірій…

                                         Б. Чалий

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Лексична робота над текстом епіграфа.

а) Пояснити лексичне значення слів “привітний”, “пожовкла”, “курличуть”.

б) Перекласти російською мовою “у вирій” – “в теплые края”.

2. Бесіда з учнями (перевірка домашнього завдання).

а) Яка частина мови називається прикметником?

б) Назвати морфологічні ознаки прикметника.

в) Що називається дієсловом?

г) Назвати морфологічні ознаки дієслова.

д) Знайти в тексті епіграфа прикметники і дієслова, пояснити свій вибір.

Привітний                        Притомилось       

Сонячно-зелена             Не квітне

Сірій                                  Курличуть

                                           пропливає

3. Пояснювальний диктант.

    Пояснити правопис слів і розділових знаків.

Запахла осінь в’ялим тютюном

Та яблуками, та тонким туманом,

І свіжі айстри над піском рум’яним

Зоріють за одчиненим вікном.

М. Рильський

4. Завдання до тексту:

а) виконати синтаксичний розбір речення, скласти схему.

Розвиваємо навички морфологіч-ного аналізу

Постановка проблеми

б) Зробити морфологічний розбір слів

    запахла                            тонким (туманом)

             Орієнтовний зразок морфологічного розбору

Запахла – дієслово, п.ф. запахнути, докон. вид, неперехідне, дійсний спосіб, 1 дієвідміна, минулий час, однина, жін. рід, присудок.

Тонким (туманом) – прикметник, п.ф. тонкий, якісний, тв. група, орудний відмінок, однина, чоловічий рід, означення.

в) Над кожним словом у пояснювальному диктанті надписати частину мови.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Учитель зазначає: Отже, завдання ви майже виконали. Сумніви у визначенні частини мови викликають лише два слова в’ялим, одчиненим. Ви їх уже підкреслили, як означення, але все ж вагаєтесь, бо кожний  відчуває, що набутих знань не вистачає.  

ΙV. Повідомлення теми і мети уроку.

Слово вчителя: Саме тоді, коли чарівниця – осінь розвішує на гілках перші золоті дукати червоного листя, коли на освітлених сонцем галявинах червоніють кетяги горобини, а в кришталево – прозорому синьому небі вже курличуть журавлі, ми починаємо вивчення дієприкметника та дієприкметникового звороту.

Операційно-пізнавальний етап

Дослідження мовного явища

Вчимося виділяти головне.

Моделювання поняття

Вчимося працювати з підручником

V. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу.

1. Евристична бесіда.

Учитель : Яку ознаку виражають слова в’ялим, одчиненим?

                    В’ялий тютюн – це який?

Учні: Це такий, що пов’янув.

Учитель: А одчинене вікно – це яке?

Учні: Таке, що одчинили.

Учитель: Подивіться на синтаксичний розбір речення і скажіть,                                                           яким членом речення є ці слова?

Учні: Означеннями, бо відповідають на питання “яким?” «в’ялим»,  «одчиненим».

Учитель: Отже, ці слова виражають ознаку предмета, але не таку, що виражається прикметником, а пов’язану з дієсловом – ознаку за дією. Подумайте, на що вказують слова «тонкий», «свіжий», «рум’яний»?

Учні: На розмір, якість, колір.

Учитель: До якої частини мови вони належать?

Учні: До прикметника.

Учитель: Чому?

Учні: Бо виражають ті самі ознаки, що і прикметник.

Учитель: Чим відрізняється ознака, виражена в словах «в’ялий», «одчинений», від ознаки, вираженої у словах «тонкий», «свіжий», «рум’яний»?

Учні: У прикметників ознака постійна, а у словах «в’ялий», «одчинений» – ознака за дією.

Учитель: Можна зробити висновок: слова «в’ялий», «одчинений» не є прикметниками і не є дієсловами, але мають граматичні ознаки цих частин мови. Отже, це – дієприкметники!

2. Робота з підручником.

а) Ознайомлення учнів із поняттям «дієприкметник» с.121-123

Дієприкметник – особлива форма дієслова, що означає ознаку предмета за дією, відповідає на питання який? яке? яка? які? Наприклад: падаюче (яке?) листя (те, що опадає) опале листя (те, що опало).

б) Ознайомлення учнів з граматичними властивостями дієприкметника с.123

3. Робота з динамічною таблицею з елементами аплікації.

                   Граматичні ознаки дієприкметника

Як у дієслова

          Вид

1. доконаний

    недоконаний

Пр: падаючий – опалий

         Час

2. теперішній

    минулий

Як у прикметника

1. змінюється за родами, числами,

    відмінками

Пр: освітлений (-а, -е) сонце, освітлені, освітленого

2. залежить від іменника

Пр: завмираючий ліс

       Заросла галявина

3. може мати залежні слова

    (ім., займ., присл.)

Пр: оповитий(чим?)туманом

Пр: в’янучі трави

3. виконує роль означення

Пр: охмарене небо

Вчимося класифікувати

Розширення мовних одиниць

4. Тренувальна вправа  (коментовано біля дошки)

а) Прочитати. Назвати дієприкметники. Чим вони відрізняються від прикметників? Записати словосполучення з дієприкметниками.

         Цікава повість, прочитана повість; запашні конвалії, доглянуті троянди, прив’ялі айстри; перелітні птахи, лісові пернаті; українська пісня, почута пісня; потемніле небо, небесна блакить; передплатне видання, передплачений журнал.

Орієнтовний зразок

      Прочитана повість, доглянуті троянди, прив’ялі айстри, перелітні птахи, почута пісня, потемніле небо, передплачений журнал.

б) Творче завдання до вправи.

Серед виписаних словосполучень обрати ті, що відповідають назві уроку “Пропливає осінь на хмарині сірій…”, скласти з ними речення (5 – 6).

в) Вибіркова перевірка учнівських робіт.

                 Орієнтовний зразок

Доглянуті троянди, прив’ялі айстри, перелітні птахи, потемніле небо.

Золоті барви осені

        Осінь золотокоса прикрасила сади, ліси, парки і струшує додолу жовте листячко. Ще недавно під моїм вікном пишалися красою доглянуті троянди. Тепер лише де-не-де залишилися прив’ялі айстри. Перелітні птахи вже збираються у далеку подорож. Потемніле небо нагадує нам про хмарні дощові

IV.Закріплення набутих знань

1.Робота з підручником

Вправа200 с.123.

2.Виписати з тексту дієприкметники із залежними від них словами

Велика вереснева тиша стоїть над землею. Село, зачароване зоряним небом, хороше синіє розкиданими хатками, біля яких пильно дивляться на схід потемнілі соняшники. Дорожнім зволоженим пилом, терпкими коноплями і дозрілими садами пахне піч. Зрідка спросоння заскрипить журавель або гупне біля похиленого тину червонобоке яблуко, проллється шипучим соком на траву. І знову лапаті соняшники простягають на схід обважнілі руки, на яких спочивають голівки малих, повних дрімливого цвіту соняшників. Посеред неба гнеться на південь Чумацький Шлях, і між його доспілими зорями тремтить і осипається на край землі срібний пилок…

                                                         (М. Стельмах)  

Систематизація і узагальнення знань

1.що називається дієприкметником?

2. Що спільного у дієприкметниках з прикметником і дієсловом?

3. чим відрізняється дієприкметник від прикметника і дієслова

 VІІ. Підсумки уроку.

Слово вчителя: Ось і закінчується наш осінній урок. І як останні жовті листочки злітають із дерев, так і останні слова звучать зараз.

Ви добре працювали на уроці! Хотілося, щоб ваша наснага, бажання увібрати в себе більше знань та вмінь збереглися надовго. Гадаю, що ту сіру хмаринку, яка пропливала сьогодні на небосхилі нашого уроку ви довго пам’ятатимете!

Минає літо. Осінь вже бреде,

Лісів багрець торкнувся вересневий.

І пахне чебрецем, і листя де-не-де,

Кружляючи,  лягає під дерева.

Спить озеро, дрімає сон-трава.

Про що їй очерет шепоче тихо,

Де  жолудь золотий додолу опаде

І ходить по гриби старенька лісничиха?

Щось марить дуб, вклоняючись землі.

Ніхто того, мабуть, не розуміє…

Ген, потяглись у вирій журавлі,

Та глід в кущах, мов жар, полум’яніє.

(Л. Тендюк)

        Дякую за урок!

VІІІ. Оцінювання роботи учнів.

ІХ. Домашнє завдання: §18, впр.202