: «Дієприкметниковий зворот. Відокремлення комами дієприкметникових зворотів (після означуваного іменника)»

Урок № 36

Тема: «Дієприкметниковий зворот. Відокремлення комами дієприкметникових зворотів (після означуваного іменника)».

Тема 2: Глухів – сторінки історії.

Мета: вчити знаходити дієприкметникові звороти в реченнях , ставити розділові знаки при дієприкметникових зворотах; формувати вміння відрізняти одиничні прикметники від дієприкметникових зворотів, розвивати творчі вміння використання дієприкметникових зворотів у висловлюваннях; Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

І. Організація

ІІ. Перевірка вивченого

1.                   Бліц-опитування

1. Яку частину мови називають дієсловом?
2. Яку частину мови називають прикметником?
3. Яку форму дієслова називають дієприкметником?
4. Які ознаки притаманні дієприкметнику?
5. Яку синтаксичну роль виконує дієприкметник?

2. Перевірка домашнього завдання (вправа 121 (1,2), 123.)

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Дослідження-порівняння (робота з матеріалом на плакаті)

Прочитайте записані в дві колонки  речення. Визначте в реченнях першої колонки дієприкметники. У реченнях другої колонки визначте дієприкметники й залежні від них слова. Простежте, чи завжди ми виділяємо дієприкметник і залежні від нього слова?

Я розпитаю про опале листя. Жовте листя на вітрах розвіяне.

Я розпитаю про листя, опале в осінньому саду. Жовте листя, на вітрах розвіяне, поховала у снігах зима.

Далеко-далеко на південь засиніли гори, укриті снігом.

Край моря сонце золотить укриті лісом гори.

• У першій колонці дієприкметник непоширений, а в другій – поширений. Зверніть увагу, дієприкметник із залежними словами завжди виступає означенням! Зробимо синтаксичний розбір речення, щоб у цьому переконатися.
• Якими розділовими знаками виділяємо на письмі дієприкметники із залежними від них словами?
• Як ми виділяємо дієприкметник та залежні від нього слова під час читання?
• Визначте в реченнях правої колонки слова, що їх пояснюють дієприкметники разом із залежними від них словами?

ІV. Повідомлення теми, мети, мотивація навчальної діяльності

Сьогодні ми продовжимо вивчати дієприкметник. Темою нашого уроку є наступна: «Дієприкметниковий зворот. Відокремлення комами дієприкметникових зворотів (після означуваного іменника)». Ми дізнаємося що таке дієприкметниковий зворот, навчимося його розпізнавати, визначати його межі у реченні, а також дізнаємося в яких випадках ми відокремлюємо дієприкметниковий зворот. Також ми поговоримо на тему «Глухів – сторінки історії». Ми переконаємося що відомості про дієприкметниковий зворот нам дуже потрібні при написанні творів та диктантів, оскільки дієприкметниковий зворот частіше використовується у художньому та науковому стилях.

Робота з епіграфом

• Як ви розумієте слова М.Єрохи?
• Які почуття передає поет у поетичних рядках?
• Які історичні відомості про Глухів ви знаєте?
• Кого з поетів-глухівчан ви знаєте?

V. Сприймання і засвоєння нового навчального матеріалу

1. Робота зі схемами

- Погляньте на схеми. Вони ілюструють найбільш вживані випадки вживання дієприкметникового звороту. Погляньте на першу схему, якщо дієприкметниковий зворот стоїть після означуваного слова, вираженого іменником, то перед зворотом ставимо кому. Погляньте на другу схему, якщо означуване слово, виражене особовим займенником, стоїть після дієприкметникового звороту, то розмежовуємо їх комами і навпаки.

2. Робота з підручником

Розкрийте підручник на сторінці 78, прочитайте теоретичний матеріал. Розгляньте схеми речень, які правила вони ілюструють?

 Виконайте вправу 134, 135 знайдіть дієприкметникові звороти, поясніть вживання розділових знаків.

Вправа 134. Підкресліть дієприкметникові звороти. Поясніть уживання розділових знаків.

Озвучені бджолами, вони чомусь схожі для мене на круглі кобзи, які земля підняла зі свого лона на високих живих стеблах. Живе тіло кобз, пахуче, припорошене жовтим пилом, поросле пелюстками, світиться й золотіє, щось промовляє своєю широкою, незгасаючою усмішкою. Скільки того сміху на городі – всі соняшники сміються, веселі, тільки підійди до них.

3. Робота біля дошки. Вправа 135. Розставте розділові знаки.

Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою. По обидва боки Росі стояли круті горби, поперерізувані й перетяті глибокими вузькими ярами… На галявинку вискакує з гущини сарна і, зачарована чудовим концертом, зупиняється, витяга цікаву мордочку до кривої смуги обрію… Надворі був сонячний день, сповнений невгамовного пташиного щебетання і гудіння бджіл. Зупинилися біля глибокого яру, зарослого деревами, чагарниками. Арку прикрашав вінок, сплетений із зеленого листя. Закохана з малих літ у природу, вона зацікавлено розповідала про необхідність збереження і примноження багатств.

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

1.Завдання учням

Прочитайте текст, визначте тему, головну думку. Виділіть дієприкметниковий зворот, поясніть розділові знаки при відокремлених дієприкметникових зворотах.

Глухів на зламі тисячоліть

Глухів – тисячолітнє місто, збудоване як фортеця для захисту від ворогів. Глухів, одне з найдавніших міст України, вперше згадується в Іпатіївському літописі у 1152 році. Але останні археологічні розвідки, здійснені Державним історико-культурним заповідником, свідчать, що вже на початку нашої ери, тобто, тобто майже 1800 – 1900 років тому, на місці сучасного Глухова існувало значне поселення. Кераміка київської культури ІІІ-V ст. н. е., знайдена на вулиці Красна Гірка, свідчить про подальший розвиток поселення та розширення його кордонів. Далі розвиток городища, що вже на той час переросло в місто, набирає нечуваного розмаху. Тоді Глухів був центром удільного князівства, оточеним низкою укріплених городищ. На початку ХVІІІ ст. це місто було одним із найкрасивіших в Україні. У цей період місто опинилося в центрі історичних подій, пов’язаних із Північною війною 1700-1721 р. Після зруйнування Батурина козацька старшина зібралася у Глухові для виборів нового гетьмана. Так велінням історії це місто 6 листопада 1708 року стало столицею гетьманської та Лівобережної України, резиденцією гетьманів І.Скоропадського, Д.Апостола, К.Розумовського, місцем розташування першої і другої Малоросійських колегій, Генеральної військової канцелярії, інших державних установ…

                                                       В.І. Бєлашов (за ред. М.Деркач, В.Шейко)

- Які книги про Глухів ви читали або знаєте?

- Що нового ви дізналися про Глухів?

2. Читай – міркуй – роби висновки

Проведіть дослідження. Я зачитую речення без дієприкметників і залежних від них слів, та з дієприкметниковим зворотом. Знайдіть речення зі зворотом. Порівняйте, яку роль відіграє дієприкметник із залежними словами у реченні?

Про статус столиці свідчить і герб Глухова, створений у ХVІІІ ст. При  складанні герба використовувались малюнки з широко популярної в Петровські часи книги «Символи та емблеми». Найстаріший план міста, складений «кондуктором Валленом» по смерті гетьмана І. Скоропадського, відноситься до 1724 року – часів першої Малоросійської колегії. Високі земляні вали з бастіоновими виступами оточували місто на підвищеному лівому березі річки Есмань. У середині ХVІІІ століття Глухів складався з фортеці (центральної частини) з потужними фортифікаційними спорудами, які повторювали рельєф місцевості, та чотирьох передмісць: Білополівки, Усівки, Веригина, Червоної Гірки. Зовнішня лінія міських укріплень включала в себе не менше 12 веж і мала протяжність близько 2300 метрів. Головна Мостова вулиця перетинала фортецю із заходу на схід, а її, в свою чергу, - 6 поперечних вулиць.

(Про статус столиці свідчить і герб Глухова, створений у ХVІІІ ст. При  складанні герба використовувались малюнки з широко популярної в Петровські часи книги «Символи та емблеми». Найстаріший план міста, складений «кондуктором Валленом» по смерті гетьмана І. Скоропадського, відноситься до 1724 року – часів першої Малоросійської колегії. У середині ХVІІІ століття Глухів складався з фортеці (центральної частини) з потужними фортифікаційними спорудами, які повторювали рельєф місцевості, та чотирьох передмісць: Білополівки, Усівки, Веригина, Червоної Гірки. – з дієприкметниковим зворотом після означуваного іменника, який виконує функцію уточнення і виступає у реченні означенням.)

3. Творче завдання

Скласти речення з дієприкметниковим зворотом, дивлячись на ілюстративний матеріал: 1 ряд – про Київську браму, 2 ряд – про Трьоханастасіївську церкву, 3 ряд – про Михайлівську церкву, хто добре зрозумів матеріал, складає речення про вулицю Стометрівку.

VІ. Підведення підсумків уроку

1. Лінгвістичний волейбол

Я даю запитання одному із вас, яке стосується вивченої сьогодні на уроці теми, якщо учень не дає відповідь, то переадресовує питання будь-кому, а якщо відповідає правильно, то дає своє запитання будь-кому.

(Орієнтовні питання: що називається дієприкметниковим зворотом, яка роль інтонації під час прочитання речень з дієприкметниковими зворотами, які розділові знаки ставимо при дієприкметниковому звороті та одиничному дієприкметнику, як відрізнити одиничні дієприкметники від дієприкметникових зворотів, яку синтаксичну роль виконує дієприкметниковий зворот?)

Робота з епіграфом

• Як ви розумієте слова М.Єрохи?
• Які почуття передає М.Єроха у поетичних рядках?
• Які історичні відомості про Глухів ви дізналися?

VІІ. Оголошення і коментар домашнього завдання

*Виписати із художніх творів 3 речення з дієприкметниковим зворотом, вказати твір і автора, вивчити теоретичний матеріал на сторінці 78-79.

*Написати твір-мініатюру про Глухів, використовуючи дієприкметникові звороти після означуваного іменника.

План-конспект залікового уроку з української мови

Студентки ІV курсу, 44 групи

ННІ гуманітарної освіти

ГНПУ ім. О.Довженка

Лук’яненко Ольги Вікторівни

Перша консультація вчителя…………………………………………..(підпис)

Перша консультація методиста………………………………………..(підпис)

Друга консультація вчителя…………………………………………...(підпис)

Друга консультація методиста………………………………………...(підпис)

Конспект затвердив учитель…………………………………………...(підпис)

Конспект затвердив методист…………………………………………(підпис)

Оцінка за урок

                          Учитель……………………(підпис)

                          Методист………………….(підпис)

Роздатковий матеріал

1.Завдання учням

Прочитайте текст, визначте тему, головну думку. Виділіть дієприкметниковий зворот, поясніть розділові знаки при відокремлених дієприкметникових зворотах.

Глухів на зламі тисячоліть

Глухів – тисячолітнє місто, збудоване як фортеця для захисту від ворогів. Глухів, одне з найдавніших міст України, вперше згадується в Іпатіївському літописі у 1152 році. Але останні археологічні розвідки, здійснені Державним історико-культурним заповідником, свідчать, що вже на початку нашої ери, тобто, тобто майже 1800 – 1900 років тому, на місці сучасного Глухова існувало значне поселення. Кераміка київської культури ІІІ-V ст. н. е., знайдена на вулиці Красна Гірка, свідчить про подальший розвиток поселення та розширення його кордонів. Далі розвиток городища, що вже на той час переросло в місто, набирає нечуваного розмаху. Тоді Глухів був центром удільного князівства, оточеним низкою укріплених городищ. На початку ХVІІІ ст. це місто було одним із найкрасивіших в Україні. У цей період місто опинилося в центрі історичних подій, пов’язаних із Північною війною 1700-1721 р. Після зруйнування Батурина козацька старшина зібралася у Глухові для виборів нового гетьмана. Так велінням історії це місто 6 листопада 1708 року стало столицею гетьманської та Лівобережної України, резиденцією гетьманів І.Скоропадського, Д.Апостола, К.Розумовського, місцем розташування першої і другої Малоросійських колегій, Генеральної військової канцелярії, інших державних установ…

                                                                               За ред. М.Деркач, В.Шейко

2.Читай – міркуй – роби висновки

Проведіть дослідження. Запишіть у першу колонку речення без дієприкметників і залежних від них слів, в іншу – з дієприкметниковим зворотом. Порівняйте, яку роль відіграє дієприкметник із залежними словами у реченні?

Про статус столиці свідчить і герб Глухова, створений у ХVІІІ ст. При  складанні герба використовувались малюнки з широко популярної в Петровські часи книги «Символи та емблеми». Найстаріший план міста, складений «кондуктором Валленом» по смерті гетьмана І. Скоропадського, відноситься до 1724 року – часів першої Малоросійської колегії. Високі земляні вали з бастіоновими виступами оточували місто на підвищеному лівому березі річки Есмань. У середині ХVІІІ століття Глухів складався з фортеці (центральної частини) з потужними фортифікаційними спорудами, які повторювали рельєф місцевості, та чотирьох передмісць: Білополівки, Усівки, Веригина, Червоної Гірки. Зовнішня лінія міських укріплень включала в себе не менше 12 веж і мала протяжність близько 2300 метрів. Головна Мостова вулиця перетинала фортецю із заходу на схід, а її, в свою чергу, - 6 поперечних вулиць.

3.Творче реконструювання

Замінити речення з дієсловами на синонімічні з дієприкметниками.

Після розформування Малоросійської колегії Глухів 1802 р. стає повітовим містом Чернігівської губернії одержує новий генеральний план. У середині ХІХ ст. Глухів стає значним центром хліботоргівлі на Лівобережній Україні і нараховує 10 тисяч жителів. Цікавими є згадки про Глухів Т.Г.Шевченка, оскільки він відвідав його в лютому 1844 року, квітні 1845 та в серпні 1859 року.