Дієприслівник як особлива форма дієслова

Тема: Дієприслівник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Мета: ознайомити учнів із дієприслівником як особливою формою дієслова; формувати вміння й навички розпізнавати дієприслівники в реченнях, визначати їхні морфологічні ознаки та синтаксичну роль; виховувати позитивне ставлення до української мови та народної культури, викликати інтерес до їх вивчення, стимулювати бажання досліджувати мовні явища.

Обладнання: ілюстрації українських символів (калина, сорочка, верба, рушник та ін.), картка самооцінки роботи на уроці, індивідуальні картки.

Тип уроку: урок-подорож.

Епіграф:                      Мова – така ж жива істота, як і народ, що її витворив,

і коли він кине свою мову, то вже буде смерть його душі,

смерть усього того, чим він відрізняється від інших людей.

Панас Мирний

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Слово вчителя.

У народі говорять: “Слова щирого вітання дорожчі частування”. Усміхніться – і до вас прийде радісний настрій. Хочу, щоб ви були впевнені в собі й задоволені собою. А людина тільки тоді може бути задоволена, коли досягає певних успіхів, долаючи перешкоди.

Сьогодні ми вирушимо в пізнавальну мандрівку в дивовижну країну Дієприслівниковію. Українці на згадку про дім беруть з собою в дорогу обереги – символи, талісмани, які допомагають у т яжку хвилину. Серед цих оберегів – калина, тополя, хліб, лелека, барвінок, сорочка, пісня, рушник... Тож нехай ці обереги допоможуть нам у нашій подорожі.

У вас на парті є картка, яка допоможе визначити ваш настрій на різних етапах уроку. Визначте свій настрій на початку уроку. (зразок умовних позначок на дошці)

Картка самооцінки роботи на уроці

Дата _____________ Прізвище_______________________________

№	Як я працював на уроці	Коментар учня	Оцінка
1	Я повторив раніше вивчений матеріал
2	Я висловлював нові ідеї
3	Я співробітничав з іншими, коли ми працювали в групі над досягненням загальних цілей
4	Зможу скласти узагальнюючу розповідь
5	Я з повагою ставився до інших, прислухався до їхньої думки
6	Настрій на уроці, мої очікування

ІІ. Актуалізація знань, мотивація навчальної діяльності.

Народознавча пауза

Сьогоднішня мандрівка буде присвячена останньому осінньому місяцю – листоп аду. А чи знаєте ви, що походить назва листопад із давньої слов’янської мови. Листопад на Україні не завжди збігається з періодом падолисту. Ще за Київської Русі останній місяць осені називався “груднем”, а сучасний грудень – “студнем”. За основу сучасного календаря було взято західноукраїнський поділ часу. В давні часи в різних місцевостях України побутували різні назви: “напівзимник”, “ворота зими”, “листопадень”, “падолист”, “грудкотрус” тощо.

Перша зупинка нашої подорожі “Теоретична”.

«Незакінчені речення» (продовжити речення)

•     Дієслово – це самостійна частина мови, яка ...
•     Дієслова бувають двох видів: ...
•     Прислівник – це незмінна самостійна частина мови, яка ...
•     Прислівник в реченні найчастіше виступає в ролі ...
•     Дієприкметник – це особлива форма дієслова, яка має властивості двох частин мови: ...
•     Дієприкметник і дієслово мають спільні властивості: ...
•     Дієприкметник і прикметник мають спільні властивості: ...

•         Зараз я пропоную вам знову визначити свій настрій в картці психологічного стану.

ІІІ. Оголошення теми та очікуваних результатів уроку.

Наступна зупинка – “Прогнозуюча”.

•         Сьогоднішній урок – перший з нової теми, присвяченої вивченню дієприслівника.

Сформулювати мету сьогоднішнього заняття – до снаги кожному з вас. Спробуйте сформулювати мету, скориставшись формулою “Сьогоднішній урок навчить нас ...”

Прикріпити після цього аркуш з очікуваними результатами

Сьогоднішній урок навчить нас:

•        давати визначення дієприслівника як особливої форми дієслова;
•        розпізнавати дієприслівники в реченнях;
•        визначати морфологічні ознаки та синтаксичну роль дієприслівників;
•        правильно використовувати дієприслівники у власному мовленні.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Народознавча пауза

З початком листопада для хліборобів наставала пора відносного відпочинку. Зібрано врожай, зроблено припаси для тварин, спочиває примерзла нива, а отже можна зібратися в гурт, повеселитися, поспівати. Під цю пору вже справляли весілля, юнаки й дівчата схо дилися на вечорниці та досвітки, влаштовували всілякі забави. З листопадом пов’язано багато народних прикмет:

Наступна зупинка – “Дослідницька”.

Прочитайте речення, знайдіть дієслова. Які з цих дієслів означають основну дію, а які додаткову?

Верби дрімали, заглядаючи в воду. (І. Нечуй-Левицький)

Верби, схилившись над тихим Дінцем, розчісують коси зелені. (В. Сосюра)

Слова, які називають додаткову дію предмета, належать до особливої форми дієслова, яка називається дієприслівником.

Як ви гадаєте, що означає назва цієї особливої форми дієслова? Спільні ознаки з якими частинами мови має дієприслівник?

Робота в групах.

Група 1. 

Що означає дієприслівник? На які питання відповідає?

Поставити питання до запропонованих слів, визначити їх загальне значення:

Думаючи, забувши.

Група 2.

Спільні ознаки з дієсловом.

Визначте вид дієприслівників, від яких слів вони утворені:

Кружляючи, намалювавши.

Група 3.

Спільні ознаки з прислівником.

Визначте, як змінюється дієприслівник. Підкресліть дієприслівник як член речення.

Вислухавши слова похвали, дякуй за науку.

- Я пропоную вам знову визначити свій настрій на цьому етапі уроку.

V. Застосування вивченого матеріалу, тренувальні вправи.

1. Зупинка “Пошукова”.

1)Прочитайте прислів’я на дошці, знайдіть дієприслівники, підкресліть їх однією лінією, поставте до них питання і визначте їх вид.

Не працюючи, ситий не будеш. Не сіявши, не пожнеш. Не даючи слова, кріпись, а давши, держись. Не нагнувшись, гриба не знайдеш.

2. Гра “Знайди зайве слово”.

У поданих словах знайдіть зайве. Поясніть свій вибір.

•                    Працюючи, сміючись, читаючий, глянувши;
•                    Хитаючись, зникають, граючи, спитавши;
•                    Співаючи, забувши, блукаючи, заперечуючи;
•                    Прокидаючись, знайшовши, зашумівши, сховавши.

Народознавча пауза

14 листопада українці відзначали свято Кузьми і Дем’яна, день зустрічі зими (так звані курячі іменини). Кузьма і Дем’ян вважалися захисниками людей і тварин од укусів змій та інших гадів. Крім того, їм приписували покровительство ремесел, зокрема ковальства. З цим святом  пов’язані такі народні прикмети:

Якщо розвезе дорогу – не жди морозу до початку грудня.

Випаде сніг – на весняну повінь.

3. Зупинка “Творча”.

Завдання за вибором учнів:

1 рівень.

Утворити від поданих у дужках дієслів дієприслівники і запишіть їх. Визначте вид утворених дієприслівників.

(Дарувати) людині міцні м’язи, спорт робить сильним її тіло. Але він загартовує й характер, (виховувати) наполегливість і силу волі. (Тренувати) біцепси, не забувай про душу. (Зміцніти), ти завжди захищай слабших людей.

2 рівень.

Робота з індивідуальними картками.

Картка 1.

Кожну пару дієслів введіть у речення, утворюючи від одного з дієслів дієприслівник.

Схилити, читати; їхати, дивитися; іти, розповідати.

Картка 2.

Кожну пару дієслів введіть у речення, утворюючи від одного з дієслів дієприслівник.

Заслухати, обговорити; танцювати, підспівувати; працювати, старатися.

3 рівень.

Картка 3.

Замініть складні речення простими з дієприслівниками і запишіть. Дієприслівники підкресліть і визначте їх вид.

Андрійко змазував лижі, він готувався до змагань.

Хлопці трохи зніяковіли, коли наштовхнулись на незнайому людину.

Картка 4.

Замініть складні речення простими з дієприслівниками і запишіть. Дієприслівники підкресліть і визначте їх вид.

Якщо не дізнався лиха, ти не дізнаєшся й радості.

Хлопець присів до столу, він не роздягався.

4 рівень.

Написати твір-мініатюру за картиною, використовуючи опорні словосполучення. Дієприслівники підкреслити, визначити їх вид.

4. Зупинка “Синтаксична”.

Підкресліть головні і другорядні члени речення. Знайдіть дієприслівник, визначте його вид.

Зробіть висновок, якими членами речення виступають дієприслівники.

Річка, звиваючись, губилася в зелених шатах і завмирала.

5. Гра-розминка “Криниця народної мудрості”.

Потрібно швидко пояснити значення фразеологізму.

Група 1.

Бігти не чуючи ніг;

Сидіти згорнувши руки.

Група 2.

Працювати не покладаючи рук;

Тікати не пам’ятаючи себе.

Група 3.

Говорити не переводячи духу;

Сидіти похнюпивши голову.

6. Учні читають твори-мініатюри, інші записують знайдені дієприслівники і визначають їх вид.

7. Зупинка “Я – коректор”.

Перебудувати речення, вдосконалити їх і уникнути помилок.

Зразок: Повертаючись зі школи, йшов дощ. Коли я повертався зі школи, йшов дощ.

Група 1.

Столітній дуб зацікавив хлопців, перебуваючи на екскурсії.

Група 2.

Щоденно тренуючись, нас не полишала віра в перемогу.

Група 3.

Якось, шукаючи фіалок, нас застала ніч.

8. Комунікативна хвилинка “Я – частинка дружнього  колективу”.

Кожна група повинна усно скласти одне висловлювання з використанням дієприслівників, в якому висловить своє добре й поважне ставлення до членів інших груп, спробує покращити їм настрій.

9. Гра “Добери антонім”.

•                    Які слова називаються антонімами?

Учасникам гри пропонується дібрати антоніми до поданих дієприслівників і визначити їх вид (усно):

Працюючи, зачинивши, радіючи, допомагаючи, ходячи, полюбивши, наблизившись, зустрічаючи, втомившись, йдучи, сміючись.

VІ. Підбиття підсумків (рефлексія) уроку.

1.“Мікрофон”.

Учні продовжують незакінчене речення:

“Після сьогоднішнього уроку я зможу ...”

1.     Спробуйте оцінити свій успіх і свій настрій після вивчення матеріалу в в картці психологічного стану.

VІІ. Домашнє завдання.

Підручник, п. 8 (вивчити), вправа 115 (письмово); *виписати з художньої літератури 3 речення з дієприслівниками недоконаного виду і 3 речення з дієприслівниками доконаного виду, дієприслівники підкреслити, визначити їх вид; написати твір-мініатюру з використанням дієприслівників “Народні традиції осінніх свят”, дієприслівники підкреслити, визначити їх вид.