Диктант з української мови, відокремлені члени речення

Українська мова, поглиблене вивчення

8 клас

Контрольна робота

Диктант

Шторм на морі

Чи доводилося вам бачити вранішнє сонце на морі? Чи чули ви, як квилять голодні чайки над водною гладдю? Чи бачили ви морські камені, обтесані хвилями за мільйони літ? А шторм восени?

Море заворожує. Кожна погода на узбережжі чарує по-своєму, приваблюючи тисячі споглядачів дивовижного світу стихії.

Захопливо спостерігати за хвилями моря, особливо під час шторму. Вони стрімголов налітають на піщаний берег, розбиваються о кам`яні скелі, від люті беруться піною, шумлять погрозливо та гучно. Вітер не дає хвилям вгамуватися, з новою силою та завзяттям він наганяє їх на гострий і твердий берег, задираючи вгору вершини хвиль, а ті покірливо налітають на перешкоду.

Розбиваючись о берег, хвилі нікуди не зникають, вони повертаються в море, аби знову народитися і вдарити, вдарити новою силою. Роз`ятрений вітер не вгамовується, з новим поривом кидається то на скелі, то на чайок, то на піщані валуни.

У таку негоду страшно опинитися серед морської стихії, та все ж  поодинокі судна, мов малі безпорадні діти, намагаються безнадійно вирватисс із цього полону.  Вітер кидає їх у різні боки, крутить, вертить, ніби граючись, але потопити не може, або не хоче.

Барви морського горизонту в такі години просто неймовірні - золотаво-сині, зелено-фіолетові, чорно-сірі, небесно – блакитні.

З – під густих хмар намагається пробитися сонце. Своїми руками-променями  воно як мариніст-художник  намагається швидко змінити барви своєї картини,  що вийшла надто сірою і темною. Та похмуру палітру шторму змінити не так просто.

Морська стихія заворожує і страшить, манить і відлякує, вражає своєю природною простотою  водночас.