Диктанти морально-етичного змісту (3 клас)

Диктанти морально-етичного змісту

3 клас

Осінь

 Осінь прийшла і розпорядилась в природі по-своєму. Сонце світить, але менше гріє, рано ховається за горизонт. Дощ ллє майже щоденно. Опеньки сховали ніжки в м’яку траву, а голови гордо виставили. Хіба таке пропустиш? А ці чудові осінні клени! Очей не відірвати від їх багряного, золотистого сонячного вбрання.

 Всі люблять осінь. Вона багата й щедра на врожай.

***

 Наше завдання - вчити й добре знати рідну мову. Намагайтеся усі слова і речення завжди вимовляти правильно. Цьому сприяє виразне читання. Не залишайте без пояснення жодного нового слова. Знання мови значно полегшить ваше життя.

Кролики

 У Дем’янка вже дев’ять кроликів. Живуть вони в дерев’яних клітках. Кролі дають людям м’ясо і м’яке тепле хутро. Дем’янко зі своєю матір’ю дбайливо доглядають тварин. Їм допомагає маленька Мар’янка.

Всі за одного

 Після хвороби Надійка відстала у навчанні. Увесь клас вирішив допомогти подрузі. Дівчатка по черзі готували з нею уроки. Надійка уважно виконувала всі завдання. З допомогою друзів вона стала вчитися краще. Тепер у класі нема відстаючиих. Всі раді за Надійку.

***

 У лісі росте багато різних грибів. Є гриби їстівні і отруйні. Але отруйні гриби теж потрібні лісові. З їх допомогою гриби беруть з грунту вологу і поживні речовини.  Для багатьох звірів мухомори є ліками. Не знищуйте їх!

 Людям можна вживати тільки їстівні гриби. Ці гриби треба добре знати.

Зимова їдальня

 У морози, хуртовини важко буває птахам знайти собі їжу. Вони часто залітають до людських осель. Серед пташок, які зимують у нас, є багато друзів зелених насаджень. Ці пташки знищують шкідливих комах у парках, садах, скверах, лісах. Кожен може влаштувати на подвір’ї і в себе біля вікна їдальню для голодуючих пташок.

 Потурбуйтеся про пташок взимку. Вони збережуть для нас соковиті яблука, груші та інші плоди.

Годівля пташок

 Холодно і голодно пташкам узимку. Сонце світить мало. Земля вкрита снігом. Учні виготовили годівниці. Вони розвішали їх на деревах у лісі. На годівниці насипали зерна і хлібних крихт. Злетілося багато пташок. Вони смачно поїли. Після їжі пташки весело цвірінькали. Діти часто годують птахів.

Пташина їдальня

 Петрик з Андрійком самі змайстрували годівницю для пташок. Вони повісили її на дереві в шкільному садку. Кожного дня діти стали кидати до годівниці різне насіння і крихти білого хліба.

 Пташки швидко дізнались про нову їдальню. Вони прилітають у шкільний сад і голосно щебечуть коло годівниці. Дітям цікаво спостерігати за веселими пташками.

Зимою

 Вранці Сергійко в теплій шапці і кожушку поспішав в ліс. З захопленням дивився хлопець на лісову галявину. Сонячне проміння засвітило на ній тисячі яскравих зірочок. На галявині помітив Сергійко сліди сірого зайця і хитрої лисиці.

 Хлопець об’їхав галявину, насипав корму в годівниці і поспішив додому.

Лісове озеро

 Петрик з татком пішли до лісового озера. Мороз аж тріщить. Озерце снігом замело. Тільки на середині крига чиста. Заглянув Петрик крізь лід і страшенно здивувався. На нього дивилися риб’ячі очі. Тато льодорубом зробив велику ополонку. І рибки попливли до ополонки. Один окунець на лід вистрибнув. Петрик обережно взяв його і вкинув у воду.

    Лелеки

 Весну приносять лелеки. Ще приморозок сковує калюжі дзвінким льодком, а вони вже походжають болотами.

 Прилітають лелеки в село Миколаївку. Повернулися якось, а селитися ніде. Зникли солом’яні стріхи. Тоді одна лелеча сім’я поселилася на телеграфному стовпі. Довелося людям допомогти пернатим друзям. Вони вкопали дерев’яні стовпи з дротянии кошиками. Лелеки зрозуміли і переселилися.

Синичка

 Зимою прилетіла синичка до вікна. Вона змерзла і шукала теплого затишку. Діти відчинили їй кватирку. Пташка влетіла в хату.

 Діти полюбили синичку. Вони годували пташку і любувались її пір’ячком.

 Настала весна. Діти раділи. А синичка дуже сумувала. Діти відчинили вікно і випустили пташку на волю.

Краплинка роси

 Вранці першокласниця Оля йшла до школи. Біля дороги вона побачила ромашку.

 Оля вже простягнула руку, щоб зірвати квітку й понести її до школи. Та раптом побачила на пелюсточці краплинку роси. А в краплинці горить сонечко, і блакитне небо, й зелена нива, й висока тополя – все в краплинці.

 Задивилась Оля на краплинку роси й не зірвала квітки.

Горобенятко

 Був сонячний день. Федір грався на подвр’ї. Раптом він побачив у траві маленьке горобенятко. Пір’ячко було мокре. Одна ніжка поламана. Хлопчик забрав його і приніс у хату. Федір зробив гороб’яче гніздечко. Вимостив його м’яким пір’ячком. Десять днів жив горобчик у хлопчика. Федір уважно доглядав його. Потім він випустив пташку на волю.

Живі пам’ятники

 У розпалі садіння дерев. У цій радісній і корисній справі діти не відстають від дорослих. Обережно, щоб не пошкодити коріння, викопують і переносять ще сплячі деревця у нові місця.

 Під ласкавим промінням сонця прокинеться деревце і почне рости людям на радість. І кожен, хто посадив і виростив хоч одне дерево, посадив собі за життя чудовий зелений пам’ятник.

Свято квітів

 Від землі полинув теплий ласкавий дух. Квітень настав.  Свято квітів починається. Беріть заступці і грабельки – та до роботи. Садіть троянди та тюльпани. Сійте матіолу, настурцію, чорнобривці. Хай будуть схожі на квітники подвір’я ваших осель і ваших шкіл. Хай стають ще мальовничіші рідні вулиці, села, міста.

 Хто любить рідну природу, той любить свою Батьківщину.

Будьмо друзями лісу

 Навесні з теплих країв прилітає до нас багато птахів. Ми їх радісно зустрічаємо. Вони наші гості і друзі. Птахи знищують гусінь, жуків, комах.

 У лісі відпочиває багато людей. Всі милуються його красою і співами птахів. Ліс – наше багатство. Його треба берегти. Ми не будемо нікому дозволяти розкладати вогнища у лісі, необережно поводитись з вогнем. Діти, будьмо справжніми друзями лісу!

***

 Усе хороше починається з любові. Любов до батьківщини починається з любові до матері. Від мами ти вперше почув мову своєї Вітчизни. Мати навчила ходити тебе по рідній землі, пізнавати по запаху квіти, по голосу – птахів. Мати зростила тебе не тільки своїм сином, але й сином України.

 Пам’ятай свій священний обов’язок, будь достойним сином України-неньки.

***

 Про калину наш народ створив безліч легенд, переказів, пісень. У калині він втілив насамперед образ вродливої, ніжної, щедрої душею і вірної серцем дівчини-українки. Червона калина асоціюється з отчим краєм, Батьківщиною. Коли козак вирушав на чужину, мати напувала його калиновим чаєм, давала на дорогу хліб з калиною. Дівчина-наречена прикріплювала до коня гілочку, що символізувала для козака домівку і кохану.

Їжаки

 Під ялиною Михась знайшов гніздо їжаків. У ньому було чеверо малят. Через п’ять днів Михась вирішив навідати їх. Цікаво, як живуть їжачки?

 На стежці хлопчик побачив мертву їжачиху. Хтось загриз її. Підійшов Михась до гнізда. Там на м’якій купині були голодні їжаченята.

 Щодня носив Михась їжачкам молоко і хліб. Звірятка брали їжу з рук. Так Михась виходив своїх їжаченят.

На сінокосі

 Лука розкинулась до самої річки. Вітерець гойдає м’які шовковисті трави. Цілий день не стихає косарка. Покірно падає під її гострими ножами густа трава.

 З неба припікає сонце. В’януть і сохнуть скошені трави. Допомагати дорослим прийшли школярі. Вони ворушать і згрібають сухе сіно.

Сарна

 Діти поверталися з лісу і натрапили на маленьку сарну. Біля неї лежала мертва мати. Вони принесли звірятко до школи і спробували нагодувати. Спочатку сарна відверталась. Та скоро почала жадібно смоктати молоко. Другий рік живе сарна в школі. Вона виросла і зміцніла. На голові з’явились маленькі ріжки. Сарна любить гуляти на шкільному подві’ї. А дружить з собакою Шариком і кішкою Муркою.