Ділова гра як метод навчання

Ділова гра як метод навчання.

Ділова гра виникла як інструмент пошуку управлінських рішень в умовах невизначеності та багатофакторності. Нині ділова гра використовується в навчальному процесі вузів, як педагогічна технологія, або один із методів інтерактивного навчання, під час проведення соціально-психологічних тренінгів та на виробництві для вирішення виробничих, соціальних і психологічних завдань.

Основні елементи ділових ігор: 1. Гра імітує той або інший аспект цілеспрямованої людської діяльності. 2. Учасники гри отримують ролі, які визначають відмінність їхніх інтересів і спонукальних стимулів у грі. 3. Ігрові дії регламентуються системою правил. 4. У діловій грі втілюються просторово-часові характеристики модельованої діяльності. 5. Гра носить умовний характер. 6. Контур регулювання гри складається з таких блоків: концептуального, сценарного, постановочного, сценічного, блоку критики і рефлексії, суддівського, блоку забезпечення інформацією.

Характерними ознаками ділової гри є: • Моделювання процесу праці керівних працівників та фахівців підприємств і організацій з вироблення управлінських рішень. • Реалізація процесу «ланцюжка рішень». Рішення, що приймається учасниками гри на першому етапі, впливає на модель і змінює її початковий стан. Зміна стану надходить в ігровий комплекс, і на основі отриманої інформації учасники гри виробляють рішення на другому етапі гри і т. д. • Розподіл ролей між учасниками гри. • Відмінність рольових цілей при виробленні рішень, які сприяють виникненню суперечностей між учасниками, конфлікту інтересів. • Наявність керованої емоційної напруги. • Взаємодія учасників, які виконують ті чи інші ролі. • Наявність загальної ігрової мети у всього ігрового колективу. • Колективне вироблення рішень учасниками гри. • Багатоальтернативність рішень. • Наявність системи індивідуального або групового оцінювання діяльності учасників гри.

Класифікація ділових ігор: 1. За часом проведення: —без обмеження часу; —з обмеженням часу; —ігри, що проходять за реальним часом; —ігри, де час стислий. 2. За оцінкою діяльності: — бальна або інша оцінка діяльності гравця чи команди; — оцінка того, хто і як працював, хто відсутній. 3. За кінцевим результатом: • жорсткі ігри — заздалегідь відома відповідь (наприклад, мережевий графік), існують жорсткі правила • вільні, відкриті ігри — заздалегідь відомої відповіді немає, правила встановлюються для кожної гри свої, учасники працюють над розв’язанням неструктурованої задачі. 4. За кінцевою метою: - повчальні, спрямовані на отримання нових знань і закріплення навиків учасників; - констатуючі, конкурси професійної майстерності; - пошукові, направлені на виявлення проблем і пошук шляхів їх вирішення.

Організація ділової гри включає: підготовку, проведення гри, аналіз гри та її результатів. При відборі матеріалу для ділових ігор необхідно дотримуватися таких вимог: - матеріал має бути актуальним, типовим і реальним, тобто відбивати події, що мають місце в реальному житті; - ситуації мають бути проблемними, цікавими, тільки в цьому випадку вони викликатимуть дискусії; - матеріал, що лежить в основі ситуації, повинен мати науковий характер.

Існує багато назв і різновидів ділових ігор, які можуть відрізнятися методикою проведення та поставленими цілями: - дидактичні та управлінські ігри, - рольові, - проблемно-орієнтовані ігри.

Застосування ділових ігор дозволяє виявити і прослідкувати особливості психології учасників. За їх допомогою можна визначити: • наявність тактичного і (або) стратегічного мислення; • швидкість адаптації у нових умовах (включаючи екстремальні); • здатність аналізувати власні можливості й вибудовувати відповідну лінію поведінки; • здатність прогнозувати розвиток процесів; • здатність аналізувати можливості та мотиви інших людей і впливати на їхню поведінку.

Ділова гра дозволяє знайти розв’язання складних проблем шляхом застосування спеціальних правил обговорення, стимулювання творчої активності студентів як за допомогою спеціальних методів роботи (наприклад, методом «мозкового штурму»), так і за допомогою модеративної роботи, що забезпечують продуктивне спілкування. Вона дозволяє згенерувати рішення безлічі проблем і намітити шляхи розвитку організації, запустити механізм реалізації стратегічних цілей.

Структура ділової гри. Структуру методів інтерактивного навчання, ключовим, центральним елементом є імітаційна модель об’єкта, оскільки тільки вона дозволяє реалізувати ланцюжок рішень. Як модель може виступати організація, професійна діяльність, сукупність законів або фізичних явищ і т. п. У поєднанні з середовищем (зовнішнім оточенням імітаційної моделі) імітаційна модель формує проблемний зміст гри.

Сценарій проведення ділової гри Найчастіше має такий вигляд: у вступному слові перед учасниками гри ставляться завдання, представляються керівники і організатори гри, оголошується її програма. Учасникам гри дається установка: подолати психологічну інерцію мислення, зруйнувати традиційну схему поглядів і уявлень і, хоч би на деякий час, відірватися від традиційних умов, сталих стереотипів мислення.

Організація ділової гри відбувається за такими принципами: • принцип імітаційного моделювання конкретних умов і динаміки виробництва. • принцип ігрового моделювання змісту і форм професійної діяльності• принцип спільної діяльності. • принцип діалогічного спілкування.; • принцип двоплановості. • принцип проблемного змісту імітаційної моделі та процесу її розгортання в ігровій діяльності

Цілі використання ділової гри: ♦ формування пізнавальних і професійних мотивів та інтересів; ♦ виховання системного мислення фахівця, що включає цілісне розуміння не тільки природи і суспільства, але й себе, свого місця у світі; ♦ передача цілісного уявлення про професійну діяльність і її великі фрагменти з урахуванням емоційно-особового сприйняття; ♦ навчання колективній розумовій і практичній роботі, формування умінь і навиків соціальної взаємодії та спілкування, навиків індивідуального та спільного ухвалення рішень; ♦ виховання відповідального ставлення до справи, пошана до соціальних цінностей і установок колективу та суспільства в цілому; ♦ навчання методам моделювання, зокрема: математичному, інженерному та соціальному проєктуванню.

Переваги ділової гри полягають у наступному1) У ході виконання ділової гри учасники не просто беруть участь, як у звичайній вправі, вони проживають цей момент, емоційно залучаються до діяльності, сприймають ігрову модель реально. У процесі роботи збільшується згуртованість, ефективне досягнення результату неможливе без діяльності всіх учасників. 2) Навчання відбувається спільно, одночасно, але цілеспрямовано. 3) Ділова гра припускає навчання в єдиному ритмі для всіх учасників, проте, крім сумісної, кожен виконує і свою чітко позначену роль, що Дидактика вищої школи, викладач: к. соц. н. Євдокимова В. В. припускає: роботу в різноплановому режимі, у командному режимі, у режимі самостійної діяльності. Ці напрями підсилюють вплив на учасника і передбачають максимальну віддачу від нього. 4) Спілкування в процесі гри максимально наближене до реального життя. 5) Ділова гра реальна для учасників на момент її проведення. На момент гри люди бачать один одного в ролях, і як наслідок, взаємодіють один з одним на рівні життєвих відносин. 6) Індивідуальність пропонованої гри і зростаюча ефективність. 7) Ділова гра збільшує ефективність у разі її індивідуальної розробки, що персоналізується, оскільки повертає людей у реальні умови їх безпосередньої діяльності, виявляє можливу проблематику. Вона здатна виявити реальну конфліктність, складнощі й моменти тривалих узгоджень. Це допомагає виявити факти, що заважають подальшому можливому розвитку, й вирішити їх або позначити в ході загального групового аналізу. 8) Цілісність, і тривалість гри. 9) Цілісність ділової гри і послідовність дозволяє відтворити всю гаму відносин, можливостей і складнощів. Крок за кроком, просуваючись у моделюванні, створюється повна картина.

Проведення ділової гри в навчальному процесі дає змогу сформувати позитивні настрої слухачів, а саме: інтерес до навчальних занять і тих проблем, які моделюються та розігруються в ігровому процесі; засвоєння великих обсягів інформації, що сприяють творчому пошуку вирішення завдань; формування об’єктивної самооцінки студентів; можливість адекватного аналізу реальної виробничої ситуації; розвитку інноваційного, аналітичного, психологічного та економічного мислення.

Дякую за увагу!Розробила студентка ЗМП-Пс23-4 маг Ізмайлова Олена