Діти та інтернет. Інтернет-залежність. Рекомендації для батьків та педагогів.

ДІТИ ТА ІНТЕРНЕТ. інтернет-залежність. ЯК НАВЧИТИ ДІТЕЙ ПРАВИЛЬНО КОРИСТУВАТИСЯ ВСЕСВІТНЬОЮ МЕРЕЖЕЮ?

 

Інтернет-технології стали природною частиною життя дітей і сучасної молоді. Невміння працювати з комп’ютером і орієнтуватися в інтернет-просторі в сучасному суспільстві можна порівняти з невмінням писати й читати. Комп'ютер є не тільки розвагою, але й засобом спілкування, самовираження та розвитку. У кіберпросторі існує велика кількість спеціальних сайтів, адресованих дітям різного віку.

ЧИМ ПРИВАБЛЮЄ ІНТЕРНЕТ ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ?

• Різноманітне спілкування.
• Утамування інформаційного голоду.
• Пошук нових форм самовираження.
• Анонімність і віртуальна свобода (моделювання множинності «Я»).
• Відчуття спільності та приналежності до групи.

Діти, як найбільш активна й допитлива аудиторія, часто першими знайомляться з новими технологіями, такими як інтернет, випереджаючи в технічній освіченості батьків. У цьому є позитивний бік: підвищення рівня ерудиції, формування навичок спілкування з людьми. Але є й негативний: відсутність життєвого досвіду, як правило, підвищує ризик зіткнутися з онлайн-загрозами, небезпечність становлять такі сайти:

• фінансові піраміди та мережевий маркетинг;
• недитячі інтернет-магазини та сайти з непристойними фото, картинками, анекдотами  та сексуальними розповідями;
• порносайти, казино, віртуальні ігрові автомати;
• соціальні мережі — спілкування з незнайомими людьми, шахрайство, он-лайн насилля;
• сайти різноманітних сект та неформальних угрупувань.

У 2011 році у рамках програми Microsoft «Партнерство в навчанні» кафедрою превентивної роботи та соціальної політики ЮНЕСКО в Україні було проведено Всеукраїнське широкомасштабне дослідження «Рівень обізнаності українців щодо питань безпеки дітей в Інтернеті». Детальне дослідження вперше було проведено в Україні. Його результати наведені нижче. Ключові результати:

• З 96% дітей-користувачів Інтернету віком від 10 до 17 років 51% не знає про небезпеки в мережі.
• 52% дітей виходять в Інтернет передусім для спілкування у соціальних мережах, де залишають свій номер мобільного телефону (46%), домашню адресу (36%), особисті фото (51%).
• 44% дітей знаходяться у потенційній зоні ризику (розміщують особисту інформацію) і 24,3% вже були в ризикованих ситуаціях (ходили на зустріч з віртуальними знайомими). У віковій групі від 15 до 17 років цей показник досягає 60,3%.
• 72,5% дітей хочуть отримувати більше інформації про те, як убезпечити себе в Інтернеті. 77% батьків також висловили бажання більше дізнатися про безпеку Інтернету для дітей.
• У сім’ях діти краще за батьків розбираються у комп’ютері та Інтернеті. З 81% батьків, у яких на домашньому комп’ютері є антивірус, 95% зазначили, що його установкою і налаштуванням займалася дитина.

Діти проявляють підвищену зацікавленість до всього нового, яскравого, незвичайного, вони найбільше піддаються впливу зовнішнього середовища, більш допитливі, ніж дорослі, і використовують інтернет у якості одного з універсальних способів дослідження і пізнання навколишнього середовища. Проте такі психологічні особливості, як недостатня розвиненість саморегулятивних механізмів, слабкий вольовий і емоційний контроль, імпульсивність

поведінки, роблять дітей найбільш вразливими для інформаційних і програмно-технічних загроз. Тому увага батьків до інтернет-безпеки дітей є дуже важливою.

У віртуальному світі знімаються заборони і обмеження морально-етичного і соціальних планів (зняття табу насилля, вбивств, руйнування; відсутність правових норм, що діють у реальності). Діти на підсвідомому рівні відсторонюються від фундаментальних речей: необхідності дотримання правил, неминучості покарання за агресивну поведінку і порушення закона, єдності просторово-часового континууму. Зацікавленість агресивними іграми призводить до того, що діти можуть спробувати застосовувати подібні методи рішення проблем у реальному житті.

Згідно з нормами, визначеними Міністерством охорони здоров’я України, неперервне перебування за комп’ютером впродавж доби не повинно перевищувати:

• 1-2 клас – 10 хв.
• 3-5 клас – 15 хв.
• 6-7 клас – 20 хв.
• 8-10 клас – 30 хв.

Для дітей першого класу загальний час використання комп’ютера з рідкокристалічним монітором має обмежуватися 30-45 хвилинами на тиждень, 2-3 класів – 2 години на тиждень, але не більше 1 години на добу, 4-6 класів – 2 години на тиждень, але не більше 1 години на добу, 7-9 класів – 2,5 години на тиждень, але не більше 1 години на добу і учнів 10-11 класів – 7 годин на тиждень, але не більше 1 години на добу.

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ, ЩО ДОПОМОЖУТЬ ЗАХИСТИТИ ВАШУ РОДИНУ В ІНТЕРНЕТІ.

1. РОЗМОВЛЯЙТЕ З РІДНИМИ ПРО БЕЗПЕКУ В ІНТЕРНЕТІ. Чітко поясніть рідним правила й можливі варіанти поведінки під час користування Інтернетом, а також наслідки його неправильного застосування. Найважливіше – переконайтеся, що вони не соромляться попросити допомоги, коли потрібно прийняти складні рішення. Завдяки цьому ваші рідні будуть у безпеці під час самостійного перегляду Інтернету та знатимуть, що в разі виникнення запитань вони можуть звернутися до вас.
2. КОРИСТУЙТЕСЬ ІНТЕРНЕТОМ РАЗОМ. Це добрий спосіб навчити безпеки в Інтернеті, а до того ж можливість показати своїм рідним, як протистояти онлайн-загрозам, коли вони з’являються.
3. ОБГОВОРЮЙТЕ ІНТЕРНЕТ-СЛУЖБИ ТА САЙТИ. Поговоріть із рідними про те, які сайти вони хочуть відвідувати та що підходить для кожного з членів вашої сім’ї.
4. ЗАХИЩАЙТЕ ПАРОЛІ. Допоможіть своїй родині дізнатися, як створювати надійні паролі в Інтернеті. Нагадайте дітям, що паролі не можна давати нікому, окрім дорослих, яким вони довіряють, наприклад, батькам. Переконайтеся, що в них ввійшло в звичку виходити зі своїх облікових записів після використання загальнодоступних комп’ютерів у школі, кафе чи бібліотеці.
5. ВИКОРИСТОВУЙТЕ НАЛАШТУВАННЯ КОНФІДЕНЦІЙНОСТІ Й ЕЛЕМЕНТИ КЕРУВАННЯ СПІЛЬНИМ ДОСТУПОМ. Існує чимало сайтів, на яких можна ділитися фотографіями, відео, оновленнями статусу тощо. Багато таких служб пропонують налаштування конфіденційності, за допомогою яких перед публікацією саме ви вирішуєте, хто зможе бачити ваш вміст. Поговоріть із рідними про те, яким вмістом можна, а яким заборонено ділитися публічно. Навчіть дітей не видавати особисту інформацію про себе, сім'ю, школу, номер свого телефону та адресу. Пам'ятайте, що за нікнеймами або навіть «справжніми іменами» й різними профілями можуть стояти зовсім не ті люди, якими називаються їх власники. Наприклад, людина, яка каже, що «вона» є 14-річною дівчинкою, може дійсно бути 48-річним чоловіком. Допоможіть дітям зрозуміти, що «друг», якого вони зустрічають в Інтернеті, не може бути тією людиною, з якою вони можуть порозмовляти про важливі проблеми, які виникли вдома, із друзями чи у школі. Познайомтеся з «онлайн-друзями» ваших дітей так само, як ви познайомилися з їхніми шкільними або сусідськими друзями.
6. ПЕРЕВІРЯЙТЕ ВІКОВІ ОБМЕЖЕННЯ. Багато онлайн-сервісів, зокрема Google, мають вікові обмеження щодо тих, хто може користуватися ними. Наприклад, ви повинні відповідати вимогам щодо віку, щоб мати обліковий запис Google, а деякими продуктами Google можуть користуватися лише ті, кому виповнилося 18 років. Завжди перевіряйте умови використання веб-сайту перед тим, як дозволити дитині зареєструвати обліковий запис. Чітко повідомте дітям сімейні правила щодо сайтів і служб, якими вони можуть користуватись.
7. НАВЧІТЬ РІДНИХ СПІЛКУВАТИСЯ ВІДПОВІДАЛЬНО. Користуйтеся таким простим правилом: якщо б ви не сказали щось людині особисто, не надсилайте це текстовим повідомленням, електронним листом, миттєвим повідомленням і не публікуйте в коментарі на чиїйсь сторінці. Поговоріть про те, як впливають на почуття інших ваші висловлювання в Інтернеті, а також створіть сімейні правила стосовно належного спілкування.
8. ПОГОВОРІТЬ З ІНШИМИ ДОРОСЛИМИ. Розпочніть діалог на цю тему з друзями, усіма родичами, учителями, інструкторами та вихователями. Інші батьки та професіонали, які працюють з дітьми, можуть виявитися чудовим джерелом допомоги, коли треба прийняти рішення щодо правильної поведінки, особливо якщо ви маєте справу з незнайомими технологіями.
9. ЗАХИЩАЙТЕ КОМП’ЮТЕР І СЕБЕ. Використовуйте й регулярно оновлюйте антивірусне програмне забезпечення. Якщо у вас Chromebook, антивірусне програмне забезпечення не потрібне. Поговоріть зі своєю родиною про типи особистої інформації, яку не можна публікувати в Інтернеті, як-от номер соціального страхування, номер телефону та домашня адреса. Навчіть їх не приймати файли та не відкривати вкладення електронної пошти від незнайомців. ФІЛЬТРАЦІЯ КОНТЕНТУ. Тактовно і обережно контролюйте своїх дітей в Інтернеті. Для цього ознайомтеся з програмами, які обмежують використання Інтернету та здійснюють контроль над відвідуваними сайтами, наприклад , MSN Premium. Щоб батьки могли убезпечити дитину від сайтів, що містять пропаганду порнографії, ненависті, насильства, саморуйнування або вживання алкоголю, тютюну чи наркотиків, вони можуть вдатись до одного або одночасно кількох способів фільтрації контенту, таких як:

• Фільтрація контенту без установки програмного забезпечення. Це найпростіший спосіб, який передбачає використання таких безкоштовних DNS-служб, як OpenDNS (або відповідників), які надають загальнодоступні DNS-сервери. Усе дуже просто: ви заходите на сайт такої служби, переписуєте на аркуш паперу цифрову адресу DNS-сервера, а потім заносите її в налаштування вашого роутера. Таким чином, усі пристрої у вашому домі, підключені до Інтернету через згаданий роутер, будуть забезпечені безпечним серфінгом.

• Фільтрація контенту за допомогою вбудованої системи батьківського контролю Windows 8 і Windows 10. Ці версії операційної системи Майкрософт оснащені модулем батьківського контролю, який батьки можуть самостійно налаштувати на свій розсуд. Докладні інструкції про те, як це можна зробити, є в Інтернеті.
• Фільтрація контенту за допомогою установки програмного забезпечення. На сьогодні найкраще програмне забезпечення батьківського контролю й фільтрації контенту виробляється англомовними виробниками. Тому якщо ви введете в пошукову систему запит «best parental control software ranking», то побачите порівняльні таблиці таких програмних продуктів. Однією з найкращих безкоштовних програм такого роду є «K9 web protection», яку ви можете безкоштовно завантажити на свої пристрої.

10.          СПІЛКУВАННЯ. Якщо ваша дитина відчуває труднощі в спілкуванні з однолітками, наприклад, через надмірну сором'язливості, допоможіть йому налагодити контакти, можливо, за допомогою психолога. Запрошуйте додому його однокласників, запропонуйте синові або дочці записатися в театральний гурток чи студію художнього слова - ці заняття сприяють усуненню комплексів у спілкуванні. Строго стежте за тим, щоб дитина проводив більше часу на повітрі, в компанії своїх однолітків. Не забувайте про позашкільні заняттях і захоплення. Тоді ризик потрапити в Інтернет-залежність буде набагато менше.
11.          УЗГОДЖЕННЯ ДІЙ З БАТЬКАМИ. Ніколи не дозволяйте дітям зустрічатись у реальності з тим, з ким вони познайомились онлайн, без попереднього узгодження з батьками. Якщо ви як батько/мати погодились на зустріч, переконайтеся, що вона проходить у громадському місці, і супроводжуйте вашу дитину. Нехай діти ніколи не висилають людині, яку вони зустріли в Інтернеті, свою фотографію або іншу інформацію без попереднього узгодження з мамою чи татом.
12. НАВЧАЙТЕСЯ ПОСТІЙНО. Безпека – не одноразова дія. Технології розвиваються, а з ними – потреби вашої родини. Не закривайте цієї теми. Оновлюйте основні сімейні правила час від часу, перевіряйте рівень знань своїх рідних, виділяйте час для періодичних розмов.
13.  ГОЛОВНЕ - ДОВІРЯТИ ДІТЯМ І РОЗВИВАТИ У НИХ САМОКОНТРОЛЬ, ДИСЦИПЛІНУ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ.

ІНТЕРНЕТ-ЗАЛЕЖНІСТЬ - це явище, яке в останні роки набуло справді вражаючого розмаху. Особливо небезпечною вона є для дітей і підлітків, адже їм набагато складніше самостійно впоратися з потягом до онлайн-життя і вчасно зупинитися.

 

 

ІНТЕРНЕТ-ЗАЛЕЖНІСТЬ називають аддикцією, тобто відхиленням у поведінці, за якого в людини порушується відчуття реальності, втрачається відчуття часу і критичне мислення, обмежується управління своїми вчинками. Дитина стає менш активною, порушується цикл сну і неспання. Настає психічна та фізична залежність.

ПСИХОЛОГІЧНІ І ФІЗИЧНІ СИМПТОМИ ІНТЕРНЕТ ЗАЛЕЖНОСТІ:

ПСИХОЛОГІЧНІ СИМПТОМИ:

• гарне самопочуття або ейфорія під час роботи за комп’ютером;
• неможливість зупинитися;
• постійне збільшення кількості часу перебування в інтернеті;
• зневага родиною і друзями;
• відчуття спустошіння, тревоги, роздратованності в періоди перебування
• поза інтернетом;
• брехня про свою діяльність своїм близьким;
• проблеми з навчанням.

ФІЗИЧНІ СИМПТОМИ:

• біль в області зап’ястя через тривалу перенапругу м’язів;
• сухість в очах;
• головний біль;
• біль у спині;
• нерегулярне харчування;
• зневага особистою гігієною;
• порушення сну.

НЕБЕЗПЕЧНІ СИГНАЛИ. ПЕРЕДВІСНИКИ ІНТЕРНЕТ ЗАЛЕЖНОСТІ:

• нав’язливе прагнення постійно перевіряти електронну пошту;
• очікування чергового сеансу онлайн;
• збільшення часу, проведеного онлайн;
• зростання витрат на інтернет-послуги.

ОЗНАКАМИ ІНТЕРНЕТЗАЛЕЖНОСТІ Є:

• повне поглинання інтернетом;
• потреба у збільшенні часу онлайн-сеансів;
• наявність неодноразових, малоефективних спроб скорочення часу перебування в інтернеті;
• поява симптомів абстиненції при скороченні користування інтернетом (повторна тяга, виникнення і посилення напруги через певний час);
• виникнення проблем з оточуючим середовищем (однолітками, членами родини, друзями);
• намагання приховати реальний час перебування в інтернеті;
• залежність настрою від використання інтернету (виражається емоційним і руховим збудженням, тривогою, нав’язливими розмірковуваннями про те, що зараз відбувається в інтернеті, фантазіями і мріями про інтернет, вільними чи несвідомими рухами пальців, що нагадує друкування на клавіатурі).

Для дітей найбільш характерні три форми інтернет-залежності:

• ігрова залежність - пристрасть до онлайн-ігор;
• залежність від соціальних мереж - пристрасть до віртуальних знайомств і спілкування онлайн, постійне спілкування на форумах, у чатах, у соціальних мережах на противагу живому спілкуванню;
• нав'язливий веб-серфінг - хаотичні переходи з сайту на сайт, без конкретної мети.

ЕМОЦІЙНІ НАСЛІДКИ ІНТЕРНЕТ-ЗАЛЕЖНОСТІ

Подібно до алкогольної або наркотичної залежності, Інтернет для дітей та підлітків є ефективним способом уникнути неприємних відчуттів і ситуацій.

У віртуальному середовищі діти та підлітки прагнуть розслабитися і абстрагуватися від психологічних проблем реального світу, дати вихід емоціям, цікаво провести час. Віртуальний ігровий простір дозволяє дітям реалізовувати низку базових потреб: у грі, розвагах, досягненні поставленої мети, саморозвитку, розвитку позитивних якостей, сміливості, вмінні долати перешкоди, поразки і невдачі; потреби у повазі та самоповазі, потреби в автономії, у протесті протии існуючих правил, знятті соціальних табу; потреби у домінуванні; потреби в агресії та запобіганні небезпеки і т. ін.

Діти жертвують часом, необхідним на сон, щоб довше посидіти в Мережі, віддаляються від батьків і друзів, знаходячи собі притулок у комфортному світі Інтернету. Найбільш схильні до небезпеки інтернет-залежності діти, яким не вистачає похвали й уваги батьків і в яких недостатньо розвинені соціальні навички. Такі діти відчувають себе самотніми, у них виникають труднощі з пошуком нових друзів, і єдиним способом знайти товариство, привернути увагу до себе для них стає Мережа. Намагаючись утекти від проблем у сім'ї, діти звертаються до Інтернету. Діти вчаться обмінюватися повідомленнями з однолітками, при цьому в них зовсім не розвиваються навички живої комунікації. Не розвиваються й навички командної роботи та емоційного спілкування. Процес соціалізації, який у сучасних дітей проходить в Інтернеті, уповільнює їхній емоційний розвиток. Це призводить до труднощів при живому спілкуванні.

Профілактика Інтернет-залежності у дітей та підлітків в цілому не відрізняється від профілактики інших видів залежної поведінки. Найбільш важливий фактор – емоційна обстановка в сім'ї і духовний зв'язок між її членами. Ймовірність розвитку залежності менше, якщо дитина не відчуває самотності і нерозуміння з боку близьких.

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ ІНТЕРНЕТ-ЗАЛЕЖНОСТІ ДІТЕЙ.

У той час як діти мають право на певну приватність, вони також потребують наставництва й нагляду батьків у повсякденному житті, як у реальному світі, так і в Інтернеті.

РОДИННІ ПРАВИЛА КОРИСТУВАННЯ. Для більшості дітей Інтернет є важливою частиною їх суспільного життя, тому забороняти його категорично не можна. Не забороняйте дитині користуватися Інтернетом, але постарайтеся встановити регламент користування (кількість часу, які дитина може проводити онлайн, заборона на мережу до виконання домашніх уроків та інше). Для цього розробіть разом з дитиною, запишіть і повісьте на видне місце внутрішньосімейні правила використання Інтернету. У них можна включити наступні обмеження: кількість часу, який щодня проводить в Інтернет дитина, в який час (до або після домашніх завдань, спортивних тренувань і т.д.) він може ним користуватися, обмеження на відвідування чатів або перегляд матеріалів «для дорослих». Обмежте можливість доступу до Інтернету тільки своїм комп'ютером або комп'ютером, що знаходяться в загальній кімнаті, - це дозволить легше контролювати діяльність дитини в мережі. Слідкуйте за тим, які сайти відвідує дитина.

УСВІДОМЛЕННЯ ПРОБЛЕМИ. Попросіть дитину протягом тижня детально записувати, на що витрачається час, що проводиться в Інтернеті. Це допоможе наочно побачити і усвідомити проблему, а також позбутися від деяких нав'язливих дій, наприклад від бездумного поновлення сторіночки в очікуванні нових повідомлень.

ДОВІРА В РОДИНІ. Основна рекомендація, що гарантує безпеку дитини в інтернеті — довірче спілкування з батьками. Дитина повинна знати, що головні експерти у всіх життєвих ситуаціях — її мама й тато. Не повинно бути таких тем, які дитина боялася б обговорювати з батьками й питань, які дитина посоромилася б поставити. На жаль, у багатьох родинах довірчі відносини втрачені, і батьки з дітьми живуть поруч, але не разом. Якщо такі проблеми є у Вас, прочитайте кілька простих рекомендацій, які зможуть відновити довіру у Вашій родині.

ПРОЯВІТЬ ТУРБОТУ ПРО ДИТИНУ. Покажіть дитині, що ви її любите, бажаєте їй щастя та благополуччя. У будь-яких зауваженнях щодо поведінки діти схильні бачити звинувачення та критику. Ви повинні запевнити дитину, що ви ні в якому разі її не звинувачуєте. Скажіть, що вас турбують зміни в її поведінці: те, що вона виглядає стомленою, закинула навчання й хобі, віддалилася від друзів тощо. Домовтеся про точну кількість часу, який вона буде проводити за комп'ютером щодня. Чесно скажіть, що ви б хотіли контролювати час, проведений нею в Інтернеті, і знати, які сайти вона переглядає. Контролюючи активність дитини в Мережі, поступово встановлюйте з нею довірливі стосунки. Якщо вона відмовляється співпрацювати або бреше, найімовірніше, що вона не визнає свою інтернет-залежність.

ВІДВЕРТІСТЬ У СПІЛКУВАННІ. Діти з інтернет-залежністю суб'єктивно відчувають неможливість обходитися без мережі. Постарайтеся тактовно поговорити про це з дитиною. Обговоріть з ним ситуацію, коли в силу якихось причин він був змушений обходитися без Інтернету. Важливо, щоб дитина зрозуміла - нічого не станеться, якщо він на деякий час «вийде» з життя інтернет -спільноти.

ЧАС РАЗОМ, РОЗВАГИ ТА СВЯТА. Запропонуйте своїй дитині зайнятися чимось разом, постарайтеся його чимось захопити. Спробуйте перенести кібердіяльність в реальне життя. Наприклад, для багатьох комп'ютерних ігор існують аналогічні настільні ігри, в які можна грати всією сім'єю або з друзями, при цьому спілкуючись один з одним наживо. Важливо, щоб у дитини були не зв'язані з Інтернетом захоплення, яким він міг би присвячувати свій вільний час. Ввести традиційні родиння свята та розваги.

 

 

 

 

 

 

У РАЗІ СЕРЙОЗНИХ ПРОБЛЕМ ЗВЕРНІТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ДО ФАХІВЦЯ.

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Войскунский, А. Е. Актуальные проблемы зависимости от Интернета [Електронний ресурс] / А. Е. Войскунский. - Режим доступу до ст.: http://psyfactor.org/lib/addict.htm.
2. Єгоров А. Ю., Кузнєцова Н., Петрова Є. Особливості особистості підлітків з Інтернет-залежністю// Питання психічного здоров'я дітей та підлітків. 2005. Т.5. № 2.с. 20-27
3. Єгоров А. Ю., Кузнєцова Н., Петрова Є. Особливості особистості підлітків з Інтернет-залежністю // Питання психічного здоров'я дітей та підлітків. – 2005. Т.5. – № 2. – с. 20-27
4. Дідок, О. Інтернет-залежні… : «за» і «проти» користування соціальними мережами / Ольга Дідок // День. – 2010. – 24 черв. – С. 8
5. Долгова, В. По той бік монітора : [захист дітей від шкідливого впливу Інтернету] / Вікторія Долгова // Україна молода. – 2010. – 30 берез. – С. 12.
6.  Комп’ютерна залежність чи розвага? // Позакласний час. – 2009. - № 23-24. – С. 71-74.
7. Крылов, К. Компьютерная дозировка: (залежність від комп’ютерних ігор) / Константин Крылов // 2000. – 2011. - № 49 (9-15 дек.). – С. С5.
8. Янг, К. С. Диагноз – Інтернет-зависимость [Електронний ресурс] / Кимберли С. Янг. – Режим доступу до ст.:http://www.narcom.ru/ideas/common/15.html.
9. http://196.school-site.kiev.ua/menu/for_parents/porady%20psyhologa/pamyatka3/
10. Зависимости [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
    http://my-health.ru/content/59-kakie-byvayut-zavisimosti]. 
11. Інтернет-залежність [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
    http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1% 
12. Goldberg I. Internet Addictive Disorder [Electronic resource] / I. Goldberg // – [Cited 2010, 8 Dec.]. – Available from:
    http://www.psycom.net/iadcriteria.html 
13. Международний женский правозащитный центр «Ла Страда-Украина»: 
    https://www.facebook.com/lastradaukraine