Дитина гризе нігті, смокче пальці. Поради для батьків і вихователів

Дитина гризе нігті, смокче пальці.

Поради для батьків і вихователів

      Діти часто смокчуть пальці, гризуть й обламують нігті. Дорослі винахідливі в своїх реакціях і спробах ( а частіше тортурах) « викорінити» цю звичку. Але причина криється в зовсім іншому, тому такі методи батьків і не працюють.

   Смоктання

      Ми багато знаємо про оральну фазу розвитку. Це час, коли немовля розвиває безліч тілесних пристосувань і механізмів, отримує досвід близості, безпеки, довіри – завдяки саме смоктанню молочка з грудей. І саме тоді стільки, скільки йому потрібно. Норма в кожної дитини своя, як і можливості сімейної системи.

    Це «оральний час, коли в дитини закладається відчуття « Я – існую» і «Мої потреби можуть бути задоволені». Це час формування прихильності – можливості взагалі бути в близьких відносинах, приймати і давати відгук на близькість. Це час формування базової довіри чи недовіри до світу.

    У кожної людини свої потреби, уроки і свій досвід. Якщо потребу дитини з різних причин не було задоволенно, якщо в цей час відбувалося щось травматичне, вона може « добирати» цю потребу, вибираючи « замінники» - палець, соску, олівець…

    У смоктанні пальців ми виділяємо такі вікові періоди:

     Малюки і діти після 3 років. Малюки, що перебувають на змішаному вигодовуванні, під час  прорізування зубчиків за допомогою смоктання кулачків й пальчика компенсують те, чого їм не вистачає, або знеболює процес.

   Старші й зовсім дорослі люди повертають собі за допомогою смоктання відчуття  присутності когось найважливішого, безпеки, знімають емоційне напруження.

    Для єдиних дітей у сім`ї смоктання  - можливість таким дивним способом відпочити від надлишкових контактів ( школі та садку).

  Кусання нігтів

       Кусання нігтів – форма ауто агресії та ретрофлексії, дитина гризе нігті, замість того, щоб « укусити» показати зуби. Дитина з таким симтомом нерідко гіпервідповідальна й чутлива, боїться зробити боляче іншим.

     Звичайно, у кожної дитини свої симтоми та їх причини, це все є суто індивідуальним. Але батьки, виховуючи дитину, повинні бути з нею, допомагати розвиватися і дорослішати,  розуміти її переживання , і головне , пам’ятати – ефективність успішного виховання можлива за умови ввічливого та турботливого ставлення до дитини.