Дитяча література ХХ-ХХΙст. Найвідоміші письменники та найпопулярніші твори для дітей. Фентезі

Дитяча література ХХ-ХХΙст. Найвідоміші письменники та найпопулярніші твори для дітей. Фентезі

Тема. Дитяча література ХХ-ХХΙст. Найвідоміші письменники та найпопулярніші твори для дітей. Фентезі.

Мета: допомогти учням ознайомитися із творами письменників, що працювали в жанрі фентезі, художніми особливостями їх творів; формувати навики переказу творів, аналізу та характеристики героїв; прищеплювати інтерес та любов до світової художньої літератури.

Обладнання: портрети письменників, виставка їх творів, ілюстрації до книг, учнівські ілюстрації.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Вид уроку: урок-літературний калейдоскоп.

Епіграф до уроку:                      

Справжня магія, без обману,

 іншої не тримаємо!...

Герберт Веллс

Хід уроку

Ι. Актуалізація опорних знань учнів

Презентація улюблених книжок, які учні принесли на урок. Складання міні-виставки. Показ кращих читацьких щоденників.

Бесіда

1. Які ваші улюблені книги дитячих письменників ХХ-ХХΙст?
2. Які основні проблеми порушують письменники в своїх творах?

ΙΙ. Оголошення теми, мети, епіграфа та завдань уроку.

Подумати над змістом епіграфа до уроку і наприкінці уроку розкрити його смисл.

ΙΙΙ. Основний зміст уроку

1. Вступне слово вчителя

В зимовий морозяний вечір, або гарячу серпневу ніч погляньте вгору, на небо. Тисячі, десятки тисяч зірок розкидані по чорному плащу таємничої ночі. Блиск зірок схожий на людські очі, які ось-ось зронять тремтячу на віях сльозу.

Открылась бездна, звезд полна;

Звездам числа нет, бездне дна

                                  (Ломоносов)

За вікном класної кімнати – цілком реальний світ, де стоять будинки, ростуть дерева, рухаються автомобілі. Усе це можна побачити, почути, помацати руками, тобто можна пересвідчитись в тому, що все це існує насправді. Однак є ще й інший світ – світ людської уяви, без якої людина, напевне, не була б людиною. Саме уява та зірка, що дає змогу зазирнути за межу можливого, побачити те, що ніхто не бачив, повірити у неймовірне. При згадці про досягнення науки у ХХ ст. може здатися, що саме в цей час казка стала реальністю. Жодні казкові чоботи-скороходи не доженуть сучасних потягів і автомобілів. В авіалайнері літати набагато комфортніше, ніж на летючому килимі. Чарівне люстерко програє змагання сучасним телевізорам або комп’ютерам. Проте саме ці досягнення науки і техніки примусили людей повернутися до глибинної суті будь-якої казки. Адже чарівні предмети або перетворення – це тільки своєрідна приваблива обгортка, покликана привернути увагу людини до найголовнішого казкового конфлікту – боротьби добра зі злом. Та й сама казка потрібна, щоб люди, нарешті, зрозуміли: у цій боротьбі сторонніх немає, і людство існуватиме доти, доки добро перемагатиме зло. О.Пушкін колись написав „Что за прелесть эти сказки!”

Колись для читачів термін „фантастика” означав передовсім якісь технічні досягнення: чи то неймовірно довге (80000 км) плавання під водою на човні „Наутілус”, про яке розповів французький фантаст Жуль Верн, чи польоти на далекі планети в космічних кораблях („Гіанея”). В англійській мові все це об’єднує поняття „сайнз фікшн” („science fiction”) – „наукова фікція, вигадка”.

Але у ХХ ст. людство почало більше цікавитися не так якимись, хай і неймовірними, технічними досягненнями, як світом людської уяви, власне фантазії. Тож не дивно, що саме тоді виникла література, наріжним каменем якої є здатність людини до необмеженої фантазії, творення чарівного світу з власною історією.

2. Читання уривку з вступу до збірки казок Гауфа „Казка та альманах. Чарівний світ фантазії”
3. Словникова робота

Ця література отримала назву фентезі, від англійського слова „fantasy” – „фантазія, вигадка”.

Фентезі – це різновид фантастичної літератури, в якій головне місце займає містика, магія та чаклунство. Біля витоків цієї літератури – творчість видатного англійського вченого і письменника Джона Рональда Руела Толкіна. 21 вересня 1937р. вперше вийшла друком його книга „Гобіт, або дорога Туди й Назад”. Саме цю дату багато хто з прихильників фентезі вважає днем народження цієї літератури. Відтоді книжок у стилі фентезі надруковано дуже багато (Урсула Ле Гуін „Чарівник Земномор’я ”, Роджер Железяни Твори, Клайв С. Льюіс „Хроніки Нарнії”). Та справжній конкурент у Толкіна з’явився лише наприкінці ХХ ст. Ним стала його співвітчизниця Джоан Кетлінг Ролінг, яка розпочала і досі ще не закінчила свою історію про Гаррі Потера – хлопчика, що вижив після нападу темних сил і піднявся на боротьбу з ними.

Літературний калейдоскоп (знайомство з біографіями письменників та їх творчим доробком)

4. Повідомлення учня-бібліографа про Джона Рональда Толкіна

Джон Роналд Руел Толкiн — один з найпопулярнiших авторiв фантастичної лiтератури ХХ ст. Народився цей відомий англiйський прозаїк 3 сiчня 1892 року в африканському мiстi Блумфонтейне. Там його батько Артур Толкiн управляв банком. I895 року мати Мейбл Толкiн з синами Джоном та Артуром відпливли до Англiї — побачитися з родичами, але там і залишилися, одержавши звiстку про смерть батька. Родина поселилася в недорогому котеджi за мiстом. Мейбл сповiдувала католицизм i в такому дусi виховувала синів. Вона знала кiлька іноземних мов, малювала, грала на фортепiано. Мати добре підготувала хлопцiв до навчання в найпрестижливіщій школі

Бiрмiнгема, де вимоги були досить високi. Завдяки їй Джон з головою поринув у вивчення мов i переміг на конкурсi, здобувши таким чином можливість навчатися за державний кошт.

Мейбл Толкiн померла в 1904 році. Дітей вона довiрила своєму духiвниковi. Вiн став для них турботливим, надiйним і суворим опікуном.

У 16 рокiв Джон добре знав латинську і грецьку мови, трохи гiрше — французьку та нiмецьку. Справжнiм вiдкриттям були для нього давньоанглійська,  давньоiсландська і фiнська мови. Фiлологiя стала його пристрастю. Ще в школi вiн організував фiлологiчне спiвтовариство „Клуб чотирьох”; з головою поринає у фольклор.

У груднi 1910 Джона визнали оксфордським стипендiатом. У той час вiн почав писати вiршi, в яких дедалi чiткiше вимальовувалися обриси казково-міфологiчної країни, освiтленої не сонцем і не мiсяцем, а сяйвом двох дерев. Толкiн запропонував ці вiршi лондонському видавництву, але вони були вiдхиленi.

В 1916 роцi Джон одружився з Едіт Бретт і вiдправився на фронт — йшла Перша світова віна. Молодший офiцер зв’язку Толкін виявився серед тих, що вцiлiли у тiй війні. Пiсля передової його настиг тиф, та в такiй гострiй формі, що два роки він не вибував із шпиталів. У груднi 1916-го Джон отримав листа вiд шкiльного друга, члена „Клубу чотирьох”, вбитого через кiлька днiв. Той, серед іншого, писав: „... дай, Боже, сказати тобі все, за мене теж, хоч колись, якщо мене вже давно i на світі не буде”.

Мине час, і Толкiн стане вiдомим вченим-фiлологом, професором Оксфорда, автором численних досліджень про середньовiчну лiтературну пам’ятку „Беовульф”, коментатором текстiв англосаксонської писемності. Він вигадає власний свiт — Середзем’я, в якому живуть казковi герої — гноми, ельфи, гобiти, гобліни, уорги та iн. Найяскравiше змальований цей світ в казковiй епопеї „Володар Перснів”. Повiсть „Гобіт”  та „Сильмаріон”— це передісторiя подій, зображених у цій епопеї.

Толкiн був турботливим батьком трьох синiв та дочки. І дiтям придiляв дуже багато уваги. Він був невичерпним казкарем і невтомним витівником.

Вечорами він розповідав своїм дітям історії про пригоди маленької істоти, яка понад усе любила спокій і тихе життя. Але саме від неї залежала доля цілого світу, ім’я якому – Середзем’я. Так з’явилися оповідки про гобітів.

Спершу іграшкового зайця поселили в іграшкову хатинку, де він пив чай з іграшкового посуду, а потім подався в мандри. Заєць в уяві оповідача перетворився в гобіта з кошлатими ногами, а на зріст нижче бородатих гномів і дістав ім’я Більбо, на прізвище Беггінс.

Куди ж він може помандрувати? Та, звісно, в ту країну, яка має дивовижну назву Середзем’я.

Тато захопився і разом з синами малює карту цієї країни. Поступово вимальовується Гобітон, Дикий Край, Імлисті гори, Чорний Ліс, Самотня Гора. Головний герой наприкінці твору стає зовсім не таким, яким був на початку.

Тим часом письменник передрукував написане в одному примірнику, щоб інколи те могли почитати друзі та знайомі. Якось учениця професора Толкіна розповіла про його твір подрузі – редактору одного із видавництв, яка спонукала Толкіна закінчити сюжет. „Рецензентом” рукопису був десятирічний син директора видавництва. „Гобіт, або Мандрівка за Імлисті Гори” побачив світ в 1937р. і мав величезний успіх. Читачі вимагали продовження. Так виникла епопея „Володар перснів”.

Над трилогією „Володар перснів” Толкін працював у ті роки, коли Європу накрила жахлива тінь Другої світової війни, а світ, здавалося, потрапив під панування Мордору. Тільки об’єднання всіх добрих сил допомогло черговий раз перемогти зло. Трилогія вийшла протягом 1954-1955р.р. Із того часу „Володар перснів” посідає чільне місце в рейтингах найпопулярніших книжок світу. З’явилися прихильники творчості Толкіна, які називають себе толкіністами. В нас, в Україні, їх клуб знаходиться в Києві на Андріївському Узвозі.

Книги про Середзем’я надихнули режисера Пітера Джексона зняти трилогію „Володар перснів”, а композитора Говарда Шора написати однойменну симфонію для оркестру, хору і соліста. В ній деякі пісні виконуються мовами ельфів, гномів, орків, а тексти цих пісень належать Толкіну.

І найнеймовірніше. В одній з англійських шкіл увели факультатив з вивчення... ельфійської мови!

5. Повідомлення учня-бібліографа про Урсулу Ле Гуїн

Урсула Ле Гуїн народилась 1929р. в м.Берклі (штат Каліфорнія) в сім’ї знаменитого американського антрополога, етнографа, лінгвіста і історика культури, знавця індійських цивілізацій Альфреда Луіса Кребера. Вона закінчила Радкліфський коледж, потім Колумбійський університет. Отримала звання магістра, спеціалізувалась в області романської філології. Отримала стипендію Фулбрайта, поїхала писати дисертацію в Париж, на пароплаві познайомилася з молодим істориком Чарльзом Ле Гуїном і в 1951р. вийшла за нього заміж. Зараз Ле Гуїн проживає в Портленді (штат Орігон); в неї троє дітей – дві доньки і син.

Батьку Урсули було 53 роки, коли вона з’явилась на світ. Мати була на двадцять років молодшою. Дітей в сім’ї було четверо – в обох батьків це був другий шлюб, - але вони не поділялись на „своїх” і „чужих”; рідними, спільними були всі. В сім’ї панувала надзвичайно добра, творча атмосфера. Мати, до того ж, була талановитою письменницею. З матір’ю в Урсули були особливо близькі відносини; саме їй, рудоволосій із Теллуріда, присвятила вона другу частину своєї трилогії про Земномор’я.

Після літературного дебюту („Квітень в Парижі”) в 1952р., хоча з розповіді письменниці придумувати „свої світи” вона почала ще раніше, в кінці 60-х р.р. про Ле Гуїн заговорили як про одну із ведучих письменників-фантастів США. Вона неодноразово отримувала найвищі літературні премії США в жанрі фантастики „Хьюго” і „Неб’юла”.

В період з 1968 по 1972р. була написана трилогія про чарівну країну Земномор’я, кожен з романів якої був відмічений літ преміями США та інших країн, а вся книга – національною літературною премією США за кращий твір для дітей та юнацтва.

Кращою своєю книгою Урсула Ле Гуїн вважає трилогію про Земномор’я – романи „Чарівник Земномор’я” (1968), „Гробниці Антуана” (1971), „На останньому березі” (1972). Цю трилогію видавці та критики ставили в один ряд з творами таких майстрів казкової фантастики, як Дж. Р.Р. Толкін і К.С. Льюіс, авторів „Володар кілець” і історій про країну „Нарнії”.

В енциклопедії Н.Ф. Пітера Ніколса говориться про трилогію: „Завжди захоплююча, вражаюча, інколи зворушлива, побудована на хитросплетінні фантазії, насправді абсолютно прозорих і майже пуритансько чистих, книга ця, можливо, - найкраща з книг Урсули Ле Гуїн.”

6. Повідомлення про Клайва Стейплза Льюіса

Клайв Стейплз Льюіс народився в листопада 1898р. і помер в листопаді 1963р. Він був одним із знаменитих філологів свого часу, спеціалістом по середньовіччю, але перу його належать також і твори, що принесли йому світову популярність: „Листи Баламута”, і філософсько-релігійні трактати „Любов”, „Страждання”, „Диво”, науково-фантастична трилогія, і насамкінець фентезі – Хроніки країни Нарнії.

Казок цих сім (він випускав їх по одній кожного року з 1950 по 1956р.). Це „Племінник Чародія”, „Лев, Чарівниця і шафа для суконь”, „Кінь і його хлопчик”, „Принц Каспіан”, „”Підкорювач Зорі”, або плавання за край світу ”, „Срібне крісло”, „Остання битва”. Всі вони наповнені дивовижними пригодами і втой же час глибоко духовні.

Як і Джон Толкін (а вони були не тільки колегами, але і великими друзями), Льюіс створив в казках свій дивовижний світ – світ, пронизаний промінням Євангелія.

Казки Льюіса зайняли своє місце в англійській дитячій класиці; хоча він писав їх і для себе.

„Я написав те, що мені хотілось прочитати, - говорив він. – Люди цього не писали, довелось самому”. Він все втілив у форму казки, бо говорячи його словами – „історія для дітей – найкраща в мистецтві форма для того, про що ти хочеш розповісти.”

•      Повідомлення учня-бібліографа про Джоан Кетлінг Ролінг

Народилася Джоал Кетлiн Ролiнг у невеличкому шотландському мiстечку в звичайнiй родинi. Навчалася, як усi, у школi, закiнчила унiверситет, вийшла заміж, а згодом приїхала до сестри з маленькою донькою на руках, без грошей i роботи... Як тут не впасти у вiдчай? І жiнка вирiшила написати iсторiю маленького хлопчика, який жив у звичайному свiтi пересiчних людей i нічого не знав про свiт маглів та магiв-чарiвникiв, де вiн заможний i надзвичайно популярний чи не вiд народження. Так почалася перша iсторiя про вiдомого нинi Гаррi Потера.

Джоан жила тодi в невеличкiй квартирi в Единбурзi, столицi Шотландii. Грошей майже не було. Тож, щоб не платити за опалення, вона спускалася у кав’ярню, яка належала її сестрi, i писала iсторiю маленького хлопчика зi звичайнiсiньким iм’ям i прiзвищем (пригадайте Джефа Поттера з „Пригод Тома Сойера” Марка Твена), у зовнiшностi якого нiчого не було вiд могутнього чарiвника, але який перемiг Темнi сили. Можливо, перша iсторiя „Гаррi Потер i фiлософсъкий камiнь” так ніколи i не була б завершена, якби письменницi-початкiвцю Шотландська рада з мистецтва не надала грошi на завершення роману. Але книгу потрiбно було ще й надрукувати. Ролiнг вiдмовляли чи не всi видавництва, куди вона зверталася, бо не вiрили в успiх казки для дiтей, та ще й написаної нікому не вiдомою безробитньоою. Нарештi у видавництвi „Блумсберi” книгу вирiшили-таки надрукувати. Видавець пожалiв молоду письменницю, але порадив їй обрати якусь iншу професiю, бо на дитячих книжках багато грошей не заробиш.

Але сталося диво, i з 1996 року починається трiумфальна хода книжок про Гаррi Потера світом. У чому ж секрет цього надзвичайного успiху?

Можливо, у тому, що Гаррi Потер — нiякий не супермен? Адже вiн, хоч і буває у двох свiтах (маглiв і магiв), усе ж залишається тим самим хлопчиком-сиротою. А може, в тому, що Гаррi хоробро бореться проти зла, яким би могутнiм воно не було чи не здавалося? Можливо, також у тому, що хлопчик має добре серце i щирих друзiв, а про це мрiють мiльйони його ровесників?

Хай там як, а сучаснi казки-фентезi про Гаррi Потера принципово нiчим не вiдрiзняються вiд лiтературних казок, створених вiд часiв Шарля Перро. Адже в них так само оспiвується перемога добра над злом.

Перший рукопис Ролінг вдалося опублікувати лише в 1997р. в Великобританії під заголовком „Гаррі Потер і Філософський Камінь”. Головний герой книги – хлопчик Гаррі Потер в одинадцятий день народження дізнається про своє магічне походження. Він – син двох чарівників, яких убив могутній маг. Він і сам наділений надзвичайними здібностями чарівника, але не знає, як ними користуватися. Для цього, щоб стати справжнім чарівником, він отримує запрошення до Школи Чародійства Говардс.

Події другої книги „Гаррі Потер і Таємна Кімната” відбуваються з того моменту, на якому закінчився перший роман. Гаррі, який перейшов на другий курс, повертається в Говардс в летючому автомобілі і зустрічається із вже знайомими і новими чедесами.

Третя частина „Гаррі Потер і в’язень Азбакану” з’явилася одночасно в Ангії і в Америці в 1999р. В ній мова ведеться про те, як Гаррі знаходить дуже близьку людину – свого хрещеного батька, який вважається одним з найстрашніших злочинців світу магів і маглів...

В четвертій частині знаменитої серії „Гаррі Потер і Вогняний Кубок”, надрукованої в 2000р. Гаррі ще більш подорослішав, йому 14 років, і він навчається на четвертому курсі Говарду. Він вперше дізнається, що школа магії Говардс не єдина в світі. Відбувається турнір чарівників трьох шкіл чародійства за Вогняний Кубок.

П’ятий том „Гаррі Потер і Орден Фенікса”  з’являється в 2003р. Тут п’ятнадцятилітній Гаррі – це протестуючий підліток, який дізнається, що навіть близькі люди не говорили йому всієї правди. У фіналі роману гине хрещений батько Гаррі.

Шоста книга „Гаррі Потер і Напівкровний Принц” – це одна із найстрашніших розповідей про темну сторону магії Лорда Волдеморта. В нерівній сутичці за здобуття горокрасів (частин розірваної душі Темного Лорда) гине духовний наставник і вчитель Гаррі –директор школи, професор Дамбладор. Книга закінчується тим, що школа на наступний рік напевне не відкриється, адже світ заполонило зло Темного Лорда. А Гаррі в фіналі вирішує в наступному році відправиться в світ на пошуки ще чотирьох горокрасів, щоб знайти і знищити їх, можливо навіть ціною власного життя. Адже така доля йому судилась за пророцтвом. З ним дають клятву вирушити його друзі Герміона, Рон та Джинні.

Ролінг збирається написати ще один роман, щоб завершити розповідь про сім років, проведених Гаррі та його друзями в Говарді. Вона говорить, що з самого початку задумала Гаррі Потера як серію з семи романів, так як вирішила, що магії будуть навчати сім років, з 11-ти до 17-ти, по року на кожну книгу. Але, як знати, магічне число сім... на сім горокрасів поділена душа Волдеморта, а знищено лише три...

8.Виконання учнями роботи на комп’ютері

Учні мають на моніторах титульні сторінки та невеличкі анонси до книг, написаних в жанрі фентезі, які вони читали і запропонували до розгляду.

Завдання кожному учню за п’ять хвилин вибрати і приготуватись до презентації однієї з книг, використовуючи зміст провести анонс книжок.

ΙV. Узагальнення і систематизація вивченого

Подумайте і скажіть, чому ж саме ці слова Герберта Веллса взяті епіграфом до нашого уроку? І яка магія є справжньою і невмирущою силою на Землі?

V. Підсумок уроку

У далекій чарівній країні, про яку складаються легенди, ніби в її вічнозелених садах ніколи не заходить сонце, царювала, з древніх часів Королева Фантазія. Щедрою рукою наділяла вона своїх підданих всілякими благами і була улюблена усіма, хто її знав. Ми з захопленням читаємо твори в стилі фентезі. Серце не хоче миритися з тим, що в житті немає місця дивам, що воно обмежується простими і звичними речами. Життєвій поміркованості своїх слухачів, автори книг в стилі фентезі протиставляють право людини жити у власному світі.

VΙ. Домашнє завдання

Підготувати інтерв’ю з улюбленим героєм книги.