Добір конструкційних матеріалів та інструментів. Технологія розмічання деталей

1 Тема:12 семестр. Тема: Український сувенір

Тема уроку: «Добір конструкційних матеріалів та інструментів. Технологія розмічання деталей»Мета: навчальна: ознайомити учнів з матеріалами та інструментами для виготовлення сувенірної продукції; формувати практичні вміння й навички роботи з матеріалом, закріпити вміння та навички у виготовленні виробу; формувати вміння вимірювання та розмічання виробів плоскої форми; розвивальна: розвивати увагу, творчу уяву, фантазію, наочно-образну пам`ять. виховна: виховувати і підтримувати інтерес до процесу отримання знань, культуру праці; організовувати своє робоче місце.2

3«Закінчи речення»Давайте відповідь на запитання: Від чого залежить успіх виконання проекту?Що таке ескіз?Розмічання деталі це -? Які відомості потрібні для виготовлення будь-якого виробу?

4 Поняття про конструкційні матеріали. Для виготовлення виробу використовують різні конструкційні матеріали: деревину, метал, тканину, скло, пластмасу, папір тощо. Конструкційний матеріал – матеріал або сировина (деревина, метал, тканина, шкіра, скло, пластмаса, гума, неткані матеріали тощо), із яких виготовляють вироби. Спільними для всіх конструкційних матеріалів є механічні властивості, тобто здатність чинити опір проникненню в ці матеріали інших тіл. До таких властивостей належать міцність, твердість, пластичність. Конструкційні матеріали характеризуються також технологічними властивостями. До них, наприклад, належать опірність розколюванню або згинанню, здатність проводити звук, тепло й електричний струм. Механічні та технологічні властивості конструкційних матеріалів взаємопов'язані.

5 Найпоширеніші види конструкційних матеріалів: Деревинні матеріали – конструкційні матеріали, які отримують шляхом обробки деревини. Спиляне та очищене від гілок і коренів дерево називають діловою деревиною. Ділову деревину розрізають уздовж стовбура спеціальними пристроями, які називають пиломатеріалами. Пиломатеріали – матеріал з деревини, які отримують розпилюванням колод уздовж волокон.

6 Найпоширеніші види конструкційних матеріалів: Метали – клас хімічних елементів з певними хімічними і фізичними властивостями: метали добре проводять електрику і тепло, непрозорі, але можуть відбивати світло; ковкі, що дозволяє надавати виробам з них потрібну форму і розкатувати в плоскі пластинки, пластичні, що дає можливість витягати тонкий дріт. Метали належать до конструкційних матеріалів. У машинобудівній промисловості використовують чорні й кольорові метали. До чорних металів належать – залізо та його сплави сталь і чавун, до кольорових – мідь, алюміній, свинець, олово, цинк, магній та їхні сплави. Оскільки виробництво чистих металів має високу вартість, а їхні механічні властивості низькі, то в промисловості використовують сплави металів.

7 Найпоширеніші види конструкційних матеріалів: Пластмаса – природна або синтетична речовина, здатна при нагріванні і тиску формуватися у вироби складної форми. Пластмаси важливі конструкційні матеріали сучасної техніки.

8 Технологія розмічання виробу Для виготовлення будь-якого виробу, потрібні відомості про його конструкцію, розміри, форму, матеріал, кількість деталей, з яких складається виріб. Про ці дані можна дізнатися з графічного зображення виробу — його креслення. Кожна деталь виробу за соєю формою і розмірами повинна відповідати кресленню. Отже, перед виготовленням виробу на заготовках необхідно намітити контури його ліній. Цей технологічний процес називається розмічанням. Будь-яка неточність виконання цього технологічного прийому призводить до браку деталі або виробу в цілому. Тому не даремно народна мудрість говорить: «Сім раз відміряй – один раз відріж».

9 Технологія розмічання виробу Розпочинають розмічання з аналізу форми країв заготовки. Визначають найбільш рівну кромку, від якої найкраще виконувати розмічання. Цю кромку називають базовою, а лінію, проведену поблизу базової кромки, від якої виконують розмічання заготовки, називають базовою лінією. Під час розмічання потрібно передбачити надлишок матеріалу на кінцеву обробку деталі — припуск. Припуски не повинні бути надто великими або надто малими. Оскільки великі приводять до надлишкової витрати матеріалів, а малі — можуть призвести до браку заготовки. Для деталей з фанери припуск встановлено у межах від 4 до 24 мм, а для виробів з дерев’яних брусків — від 1,5 до 7 мм.

10 Технологія розмічання виробу

11 Технологія розмічання виробу Попередню розмітку на заготовках здійснюють за допомогою розмічальних інструментів: лінійки, кутника, циркуля . Лінії наносять олівцем. Щоб виготовити велику кількість однакових деталей, використовують шаблон. Шаблон — це пристрій з тонколистового матеріалу (фанери, ДВП), форма і розміри якого відповідають кресленню з припуском на обробку.

12 Технологія розмічання виробу Розмічати деталі можна також методом перенесення малюнка на заготовку за допомогою копіювального паперу та методом клітинок. Існують малюнки, які з певних причин неможливо розмістити на поверхні заготовки в натуральну величину. Тоді їх потрібно зменшити або збільшити. Попередньо на папері розкреслюють простим олівцем сітку, розміри якої залежать від величини малюнка.

13 Технологія розмічання виробу Розмічати заготовки слід економно, тому потрібно визначитися з максимально щільним розміщенням деталей задля використання мінімальної площі матеріалу.

14 Технологія роботи лобзиком.1. Підготовка матеріалу до роботи. Як матеріал для випилювання (для початківців) рекомендується використовувати фанеру товщиною 3-5 мм, але високої якості. Перед нанесенням малюнку через копірку варто оглянути ребра взятого шматка фанери; якщо є навіть невелика ділянка, де середній шар чи шари мають «порожнечу», такий шматок використовувати не можна. Варто звернути увагу на нерівності фанери, сховані порожнечі і наявність у верхніх шарах сучків - при випилюванні вони можуть відскочити. 2. Інструменти і пристосування для випилювання лобзиком. Для випилювання виробів з фанери необхідний такий набір інструментів і пристосувань: металевий лобзик, тонке шило з ручкою, невеликі напилки або надфілі, копіювальний папір (копірка), лінійка, олівець, спеціальна дощечка з струбциною, який ще називають столик для випилювання.

15 Технологія роботи лобзиком.3. Будова лобзика. Пилочки, правила і прийоми їх закріплення. Металевий лобзик являє собою рамку, яка нагадує букву П, на вільних кінцях якої поміщені гвинтові затиски і ручка. У затискачі вставляють пилочку. Обов'язкова умова гарної роботи лобзика - це натяг закріпленої пилочки, що досягається здавлюванням вільних кінців лобзика перед закріпленням. Порядок закріплення пилочки: спочатку її міцно закріплюють у нижній гвинтовий затиск біля ручки, причому зуби пилочки повинні бути нахилені також убік ручки. Перед закріпленням у другому (верхньому) затиску варто здавити вільні кінці лобзика і, вставивши інший кінець пилочки у верхній затиск, міцно закріпити його цим затиском. Гарний натяг пилочки забезпечує нормальну роботу лобзика, тобто точне проходження пилочки по сліду нанесеного на фанеру малюнка, що є обов'язковою умовою при виконанні випилювання, особливо дрібних орнаментів.

16 Технологія роботи лобзиком.4. Переведення малюнку на фанеру чи на інший матеріал. Розташовувати малюнок на фанеру потрібно компактніше, щоб відходів було як найменше. При копіюванні малюнку на фанеру все треба зафіксувати кнопками. При цьому широку сторону малюнку потрібно розташовувати на фанері уздовж лінії, по якій фанера гнеться легше, а вузьку - поперек цієї лінії. Обводити малюнок потрібно олівцем, намагаючись точно дотримуватись лінії малюнка. Закінчивши копіювання, обов'язково треба перевірити, чи немає пропусків у дрібних контурах орнаменту.

17 Технологія роботи лобзиком. 5. Правила випилювання. При випилюванні намагайтеся не нахиляти лобзик, тримаєте його вертикально, вільною рукою повертайте фанеру з малюнком так, щоб лінія малюнку підходила під пилочку, а не навпаки, причому пилочка повинна увесь час знаходитися в круглому отворі фіксуючої дощечки. При дуже крутих поворотах потрібно зробити спеціальні рухи лобзиком, не натискаючи на пилочку і поступово повертаючи фанеру. Для випилювання внутрішніх контурів орнаменту деталей потрібно в них зробити отвори. Для цього тонким шилом з ручкою проробляють отвори у фанері для пилочки. У такий отвір знизу фанери вставляють верхній кінець пилочки і закріплюють його у верхньому затиску, а нижній кінець пилочки закріплений у нижньому затиску. Працюючи лобзиком, необхідно знати такі правила1. У процесі роботи слід сидіти(стояти) прямо.2. Лобзик слід тримати перпендикулярно до фанери.3. Пиляти рівномірно, виконуючи рухи вверх-вниз, не натискаючи сильно на пилочку, щоб вона не зламалася.4. Через кожні 15-20 хв. робити перерву. Спочатку випилюють внутрішній контур, а потім - зовнішній.

18 Домашня робота Виконай практичну роботу “Розмічання виробу” Послідовність виконання роботи: Крок 1. На папері формату А4 розроби та накресли у масштабі 1:1 конструкцію сувеніру (креслення виконай за малюнком або за власним задумом) або використай ескіз із попереднього Д/з. Крок 2. На цьому самому кресленні виконай малюнок для оздоблення зворотного боку, якщо в цьому є потреба. Крок 3. Перенеси креслення розробленої конструкції на заготовку. За необхідності криволінійні контури можна вирізати з паперу і використати креслення як шаблон. Крок 4. За допомогою кальки або копіювального паперу перенеси малюнок для оздоблення виробу. Крок 5. Перевір якість розмічання заготовки. Крок 6. Виготовлення виробу виконай на наступному занятті.