Добірка диктантів на 2 семестр для 5-9 класів

ДИКТАНТИ ( II семестр)

5 клас

Весняна пісня

     Годі уявити собі травень без того маленького співака. Що то за ночі без солов’їної пісні!

     Не оголошує свого повороту з гарячої Африки в крикливій ватазі. Лиш одного ясного вечора в гаю над річкою привітає рідну землю з весною і з’єднає серця своїх шанувальників. Яка сила предивних тонів та глибоких почуттів криється в голосі непомітної пташини!

     Деякі вчені визнали, що звуки солов’їного співу нагадують звуки людської мови. У неволі пташка швидко звикає до людини й співає. Але сумно, уривчасто. Це пісня в’язня, яка відбилася від мурів темниці та повернулася до грудей невільника. Лише пісня на волі є справді прекрасною! (За Вірою Лебедовою)

6 клас

Квітують яблуні

      Білими  метелицями займаються весняні сади. Квітують яблуні. Те гілля у цвіту, здається, лине в далину. У минуле лине. Звідти ніколи й ніщо не вертається, нікому нічого не повертає. Усього декілька днів милується світ розквітлим дивом.

      Падають додолу пелюстки. Дивиться хтось на той білосніжний лет, пригадує молодість. Вона теж відквітувала швидко. Першими заморозками взялися вже чиїсь скроні. Так хочеться тепер дивитися на дітей. Вони ж – яблунева згадка молодості, нерозгадана загадка майбутнього. Не стане когось, а ці діти житимуть. І вже їм будуть квітнути ніжно - рожевим цвітом сади. І той яблуневий цвіт видаватиметься їм найкращим виявом прекрасного, що перемагає життєві негоди (За Б. Антоненком-Давидовичем).

7 клас

Не запізнитися б

        Напровесні ліс ще ховає свою розкіш, але вже зеленню та п’янким ароматом землі сповнене життя. А вгорі небеса, заслухані в журавлине «кру». Яке ж те весняне небо бездонне й синє! У місті ми забуваємо про нього. Та й весну не завжди бачимо на асфальті. А вона проходить повз нас тихо й непомітно, не розкриваючи завчасно всіх своїх таїнств.

        Блакитними від неба верхівками ліс сходиться з видноколом, упираючись у хмари і ваблячи самотню людську душу. Чим же? Мабуть, ріднить її з дощем і вітром, відкриває перед нею безмір краси її самої. Якби хто-небудь узявся ділити все в природі на добре й лихе, то вона неабияк образилася б, тому що немає в ній нічого хибного, зайвого, непотрібного. Подивися ще раз в очі проліска, струмочка, неба,  і сам зрозумієш (За М.Горлицьким).

8 клас

Материн засів

       Весна наче підняла високо та розпросторила на всі боки небо. Сонце й собі підхопилося, щоб просочитися в неприступні чагарники жовтогарячим промінням. А приводила весну мати своєю тихою мудрою піснею. Ненька кликала її на город до зелених кущів, причепурених грядок, до всього, що насіяла й чим жила.

      Для мене то було єдине, неподоланне, нерозривне - мати й земля. Отак від сотворіння вони були разом у цій не зруйнованій роками взаєморадості. У досконалій і жаданій роботі.

      І природа відгукувалася на пісню. Земля в ту мить прагнула відчути ніжне, незахмарене довір’я. Стелився синявою барвінок, вигойдувала казку сон-трава, рута щедро висипала цвіт у дарунок материній лебединій вірності.

       Здалеку чи близько бачу, як ненька сіє, перемішуючи землю з ласкавим сонцем. Засіває добро материнська пісня  (За М.Сингаївським).

9 клас

                                                          Від пракореня

       Щоб осягнути душу народу, треба поринути в його творчість, а найперше – у народну пісню.

      Кажуть, що триста тисяч українських народних пісень живе серед людей, спалахуючи смолоскипами святої пам’яті. Їх відчуваєш чимось великим, живим і вічним, часові не підвладним, що міниться барвами та настроями, суворішає в боріннях, ясніє в перемогах, сягає невидимим корінням найвразливіших шарів рідної землі.

        Може, хтось презирливо поглядає на свою мистецьку праматір, відгородившися від власної історії частоколом запозичених «років» та «диско». Але й за сучасної свободи вибору пісня не дизайн, не прикраса, не святкове вбрання. І тут не можна забувати пракореня. Ніхто не зможе обійти самого себе як посланця свого народу в майбутнє.  Пісні були і мечем, і житом, і сльозою, і щастям, щоб стати нами. Пам’ятаймо про це, молоді! (За А.Мокренком)

   ДЖЕРЕЛО

Перейма Л.Я. Збірник диктантів з української мови. 5011 класи: Книга для вчителя. Тернопіль. Навчальна книга. Богдан. 2018. 208 с.