Добірка комунікативних ігор для дітей молодшого та середнього шкільного віку

 

ТАВРІЙСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО - РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР

ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

 

 

для дітей молодшого та середнього шкільного віку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                 

  Підготувала: вихователь      

 Друзяк О.М.

 

м.Таврійськ

2018 р.

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Спілкування—найважливіша  соціальна  потреба  людини. Позбавлена  спілкування  дитина  несвоєчасно  та  не  повноцінно  розвивається. Дефіцит  спілкування  призводить  до  затримок  у  психічному  і  загальному

розвитку  мовлення,  що  віддзеркалює  розвиток мислення;  затримується розвиток  гри,  що  є  показником  уповільненого  соціального  розвитку,  зокрема взаємин з іншими дітьми; пригнічується емоційна сфера, внаслідок чого емоції та почуття стають невиразними, уповільненими, не адекватними; зменшується жвавість  і  природна  рухливість  дитини,  з'являється  млявість,  вайлуватість, скутість. Ці та інші явища, знецінюють природну потребу дитини у спілкуванні й  ще  більше  поглиблюють  відстань  між  нею  та  іншими  дітьми,  яку  з  віком важче скоротити. Ускладнюються певні стереотипи стосунків, які змінити дуже складно. Таким  чином  ініціювання спілкування  з  іншими  дітьми  є  важливим  чинником  соціалізації  особистості дитини.  Тому включати комунікативні ігри в педагогічний процес рекомендовано щоденно.

Під час проведення ігор та вправ педагогам необхідно:

• продумувати не тільки зміст інструкції, але й спосіб її подачі;
• діяти за допомогою інтонаційно-виразного забарвлення мови;
• прогнозувати можливі реакції дітей на запропоновані правила та умови.

 

ПЕДАГОГ у ході ігор, проведених з дітьми, виступає в ролі інструктора.

•  Інструктор є керівником і організатором ігрового процесу. У цій якості він може надавати учасникам нову інформацію, задавати питання і керувати грою.

•  Інструктор не повинний виступати в ролі судді. 

•  Уникайте виступати в ролі «експерта», інакше учасникам нелегко буде висловлювати власну думку.

•  Не нав'язуйте учасникам свої цінності й ідеї.

•  Заохочуйте членів групи відповідати на питання, звертаючись один до одного, а не через вас. Обговорення буде продуктивним при безпосередньому спілкуванні, коли учасники дивляться один на одного, а не тільки на вас.

•  Інструктору доведеться допомагати учасникам виражати свої думки і думки.

•  Як керівник гри інструктор повинний сприяти підвищенню авторитету кожного учасника в очах інших, зміцнювати в кожному учаснику почуття впевненості в собі і розуміння своєї значимості для роботи всієї групи.

•  Намагайтеся звертати увагу на процес спілкування. Пам'ятайте, що мова жестів, міміки, рух тіла грають у процесі спілкування найважливішу роль. Якщо брати до уваги всі можливі способи спілкування, то можна одержати найбільш повне уявлення про групу.

•  Вибираючи ту чи іншу гру, добре уявіть собі, яку мету ви ставите перед собою і перед учасниками.

•  Пам'ятайте головне - залишайтеся самими собою. Тільки в такому випадку всі учасники будуть почувати себе вільно і невимушено, і кожний принесе в роботу щось особливе.

 

 

 

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ПІД ЧАС ГРИ

 

•  Добровільність участі при чіткому визначенні своєї позиції.

•  Правильних і неправильних відповідей не існує. Правильна та відповідь, яка насправді виражає твою думку.

•  Необхідно дотримуватися анонімності і не перетворювати гру в обговорення когось. Поза заняттями не обговорюється те, що ми довідаємося один по одного, і те, як ми себе поводили до них. Усе, що відбувається на занятті, повинне залишатися нашою загальною таємницею.

•  Краще помовчати, чим говорити не те, що думаєш, чи просто брехати.

•  Якщо учасник гри не просить, то не потрібно давати оцінку його виступу.

Основна мета ігор на довіру, спілкування — це розвиток у членів групи певних навичок спілкування. Ігри сприяють на згуртуванню груп, формуванню доброзичливої та безпечної атмосфери в групі, допомагають саморозкриттю учасників.

 

Знайти пару

Учасникам роздають смужки паперу, на яких написані назви тварин. Кожен мовчки повинен знайти свою «пару» — таку саму тварину. Пари утворюють коло. Кожна пара показує свою тварину, решта повинна відгадати, що це за тварина.

 

Витівник

Учасники сидять чи стоять у колі. Обирають ведучого. Він залишає приміщення. За час його відсутності обирають «витівника». Усі плескають у долоні —  ведучий повертається. Він стає в центр кола. Він має визначити «витівника». Учасники плескають у долоні, доки «витівник» не покаже новий рух. Учасники його наслідують. Потім «витівник» знову змінює рух. Ведучий не стоїть на місці, а повертається. Учасники повинні стежити за зміною рухів непомітно, коли ж ні, то ведучому буде легко знайти «витівника». Коли ведучий визначає останнього, той сам стає ведучим і гра продовжується.

Можливі рухи: потирання долонь, диригування та ін.

 

 

 

Думки без слів

Один з учасників виходить за двері. Ті, хто залишилися, обирають трьох учасників, які бажають поспілкуватися з тим, хто вийшов. Потім той, хто вийшов, повертається і повинен поглядом визначити тих, хто бажає з ним поспілкуватися. Учасників попередньо інструктують, що погляди цих трьох повинні відрізнятися від поглядів інших. Не рекомендовано давати очевидні підказки: підморгування, кивати головою і т. ін.

 

Спробуй, дізнайся!

Один з учасників залишає кімнату. Ті, хто залишилися, у цей час обирають когось, уважно його розглядають та запам'ятовують. Ведучий повертається і ставить запитання про зовнішність обраної людини. Решта можуть відповідати тільки «Так» чи «Ні». Потім гру продовжують із новим учасником.

 

Пінгвіни

Члени групи зображають пінгвінів» (руки притиснуті до тіла, долоні відведені в сторони, переміщаються дрібними кроками). «Пінгвіни» живуть на «острові». Там холодно. «Пінгвіни» хочуть зігрітися. Найтепліше місце — у центрі «острова». Вони рухаються до центра, щоб зігрітися. У центрі бажано побувати кожному (це не обумовлюють, учасники повинні розуміти це).

 

Розповідь за ланцюжком

Перший учасник групи придумує якесь речення, за ним наступний по колу каже своє речення і т. ін., щоб

 

 

зрештою скласти оповідання. Речення необхідно говорити швидко, не затримуючись.

Варіант: придумувати перше і останнє речення. Учасникам необхідно скласти оповідання таким чином, щоб між цими двома реченнями був зв'язний текст.

 

Мої сусіди

Учасники сидять по колу. Ведучий стоїть у центрі. Він каже: «Мені подобаються всі мої сусіди, особливо ті, хто має...» (біленькі шкарпетки; червоні хусточки; зелені очі; штани і т. ін.). Ті, хто має названі ознаки, повинні помінятися місцями. Ведучий теж намагається сісти. Той, кому забракло місця, стає ведучим.

 

Три слова

Учасники стоять по колу. Ведучий рухається вздовж кола, зупинившись перед кимось, називає слово, що складається з 3-4 літер. Доки ведучий лічить до 10, необхідно назвати 3-4 предмети, назви яких починаються з літер, що складають це слово.

 

Машина на мийці

Учасники групи шикуються у дві шеренги, обличчям одне до одного. Один учасник — на початку — «машина», іншій — у кінці — « сушилка». «Машина» проходить повз шеренгами, усі її «миють»: погладжують, потирають і т. ін., роблячи це обережно та акуратно. «Сушилка» повинна її «висушити»: обняти. Потім «сушилка» стає в шеренгу, а той, кого «мили», стає «сушилкою», а спочатку шеренги йде наступна «машина».

 

Хто це?

Учасники утворюють коло. Один учасник стає в центр кола та заплющує очі. Ведучий розкручує його, а решта учасників у цей час міняються місцями. Після цього ведучий садить того, хто стоїть у центрі, на коліна комусь з учасників. Той, хто сидить, говорить що-небудь зміненим ГОЛО" сом. Учасник повинен упізнати, у кого на колінах він сидить. Якщо цього недостатньо, можна впізнати партнера за допомогою кількох торкань. Якщо він не відгадує, то гра повторюється, доки він не впізнає одного з тих, хто сидять.

 

Колискова

Варто заздалегідь обмовитися про рівень екстріму! 
Один учасник ставати в центрі і закриває очі, а інші стають довкола нього дуже близько і кладуть руки на рівні грудей (на плечі, на спину). Бажано зробити однією ногою крок назад, щоб упертися. Починається повільне погойдування центрального учасника. Він же у свою чергу коштує ногами на тому самому місць. Треба повільно і плавно передавати центрального учасника по колу, допомагаючи сусіду підтримувати. Поступово кут відхилення збільшується... Через хвилину, можна поступово закінчувати робити приємність центральному учаснику, тобто зменшувати амплітуду коливань. Бажана участь у "колисковій" всіх учасників.

 

 

 

 

 

Ігри на розвиток групової згуртованості, взаєморозуміння в групі

 

Розігрівання групи

Не смійся

Гравці сідають навприсядки в коло (дівчина-хлопець-дівчина). Усіх попереджають, що сміятися не можна (крім ведучого). Ведучий "урочисто" бере свого правого сусіда (сусідку) за вухо. Всі інші по колу повинні зробити те ж саме. Коли коло замкнулося, ведучий бере свого сусіда праворуч за щоку (ніс, коліно і т.д.) і т.д. З кола вибувають ті, хто засміявся. Хто залишився, перемагає.

 

Секретний фарватер

7-8 учасників вибудовуються паровозиком і тримаються друг за друга. Усім крім першого зав'язуються очі. Перший учасник - керманич. Керманич повинний провести свій корабель до протилежної стіни минаючи перешкоди-міни без єдиного слова. Основна складність полягає в тому, що "хвіст" має властивість виляти і налітати на "міни", щоб цього не сталося, кожен учасник повинний у точності повторювати рух попереднього. Вправу можна ускладнювати, збільшуючи довжину корабля і кількість хв.

 

Зіпсований телефон

Учасники встають у колону по одному. Ведучий устає наприкінці колони. Таким чином, всі учасники

 

повернені до нього спиною. Оплеском по плечу він пропонує повернутися до нього обличчям перед учасника, що стоїть. Потім він жестами показує який-небудь предмет (сірникова коробка, пістолет, волейбольний м'яч і ін.). Перший учасник повертається обличчям до другого і також оплеском по плечу просить його повернутися і показує предмет, другий передає третьому, третій - четвертому і так далі. Останній учасник називає предмет. Умови: усе робиться мовчки, тільки жестами, можна тільки попросити повторити, учасники не повинні повертатися доти, поки попередній учасник не лясне його по плечу.

 

Оплески (групова взаємодія)

Учасники групи встають у лінію, колону, коло. По команді, починаючи з першого, кожен учасник послідовно плескає у долоні один раз. Оплески повинні йти друг за другом. Один учасник плескає 1 раз - ні більше, ні менше. Оптимальний час виконання групою з 20 чоловік складає 3 секунди.

 

Гра «Королівство»

Ця гра розвиває взаєморозуміння в групі, діти вчаться розуміти й обговорювати закономірності виникнення взаєморозуміння. Крім того, визначається статус учнів у групі, вибираються ролі і функції, що вони хотіли б виконувати. Молодші підлітки знайомляться з принципами ведення суперечки, дискусії, осмислюють труднощі спілкування між людьми, нерозуміння людьми один одного.

Тривалість гри: 40 хвилин.

 

ХІД:

•  Уся група поділяється на групи. Бажано, щоб у ведучого в цій грі були помічники. Дітям ведучий пояснює, що в грі бере участь уся група. Кожен учасник може побувати в ролі Короля і розподілити ролі сам, спробувати зробити так, що усе буде залежати тільки від нього.

•  Один з добровольців стає «Королем». Він може набрати собі всіх підданих- Королеву, Принца, Принцесу, Слугу, Кухаря, Ката і т.д. Кожному, крім ролей Король роздає доручення. 

•  Наступним етапом є програвання ролей.

•  Потім ролі обговорюються. Кожний має право пояснити, чим його роль приваблива для нього, чи, чому, він не згодний з Королем, чому його роль йому не подобається.

•  Кожному учаснику гри дається можливість внести свої корективи в «Королівство», щось змінити, чи підвищити понизити когось у посаді, чи, узагалі ввести нову посаду. Дуже важливо після кожного кроку пояснювати перестановки.

•  Коли «Королівство» створено, з дітьми проводиться обговорення і співвіднесення отриманого досвіду із ситуаціями в родині, у реальному житті.

Ця гра учить дітей не просто поважати думку іншої людини, але й обґрунтовувати свої вибори, крім того, кожний у цій грі може побути у ролі лідера. Також кожний може випробувати на собі тиск і зрозуміти його негативний і позитивний ефект.

 

 

 

 

Гра «Корабельна аварія»

Ця гра допомагає дітям представити і змоделювати своє поводження в екстремальній ситуації. Проаналізувавши це, діти можуть переносити діяльність на реальні складні життєві ситуації, на складності взаємин, на взаємини в родині і т.д.

Тривалість гри - 30 -40 хвилин.

Дітям в групах буде потрібний папір.

ХІД:

•  Проходить розподіл загону на групи. Необхідна допомога ведучого.

•  Кожній групі дається інструкція: «Уявіть, що в результаті аварії корабля всі жителі створеного на минулому занятті Королівства потрапили на незаселений острів. У найближчі 20 років ви не зможете повернутися до нормального життя, у ваші рідні краї. Ваша задача - створити собі умови, що могли б вас усіх задовольнити.

Ви можете :

- освоїти острів, організувавши в ньому господарство,

- налагодити на ньому соціальне життя,

- установити правила і норми спільного життя.

1. Серед груп дітей відбувається обговорення.

Результатом ефективності роботи є те, що діти починають уявляти можливості реального життя, коли дуже багато чого залежить саме від них самих. Діти дійдуть висновку про те, що рано чи пізно багато чого їм доведеться вирішувати самим. Молодші підлітки учаться планувати свою діяльність, доводять логічність обраної діяльності, крім того навчаються приходити до єдиної думки, тим самим - вести переговори.

 

 

Діти обґрунтовують своє рішення, програють цю вигадану ситуацію в реальній дійсності, і просто учаться фантазувати, але реально.

 

Автобус

Діти щільно притулившись один до одного, зображуючи "автобус". Задача одинака – прорватися крізь цей натовп будь-якими способами. 
Звичайно одинак досягає успіху тільки тоді, коли збирається з усіма силами, всією енергію.

 

Лабіринт 
На землі з прутиків складений лабіринт. По ньому йде один із представників команди – із закритими очима. Він йде, керуючись тим, що говорять йому члени його команди. Умови гри при цьому дуже жорсткі: 
одночасно говорити може тільки одна людина, кожен, хто говорить вимовляє не більше одного слова, якщо двоє заговорили одночасно, 
чи якщо той, що йде, доторкнувся до лінії лабіринту, чи якщо він навіть проніс ногу по повітрю над лінією, вважається загиблим. 
Якщо ведучий вважає, що працює не вся команда, і хтось із гравців не приймає діяльної участі, то ведучий може прибрати даного гравця з гри. 
Задача команди – придумати і реалізувати найбільш успішну стратегію проходження лабіринту.

 

Друкарська машинка

Всі учасники встають у лінію чи коло. Групі дається завдання прочитати вірш (речення, словосполучення і

 

 

т.д.), наприклад: 
Мені тринадцятий минало,

Я пас ягнята за селом…

Але не хором, а в такий спосіб: Учасники послідовно вимовляють по одній букві, пробіл - уся група робить оплеск руками, перехід на інший ряд - тупотять ногою. Коми і крапки теж можна як-небудь позначити. Той, хто помилився, вибуває, коли залишається три учасники вся група починає спочатку.

 

Ігри для знайомства, позбавлення напруження, створення сприятливої атмосфери

 

Дуже часто нам доводиться налагоджувати контакт із незнайомцями. Це легко зробити, коли така людина одна чи декілька, але важко, коли необхідно спілкуватися з групою незнайомих між собою людей. Створенню сприятливої атмосфери в колективі та позбавленню бар'єра в спілкування між людьми допоможе цікава та захоплююча гра.

 

Твоє ім’я

Кожному учасникові по колу пропонують назвати своє ім'я та розповісти, чому його так назвали, чи подобається власне ім'я, як звуть удома, як хотів би, щоб називали.

Між учасниками встановлюється почуття емпатії, що допомагає здійснювати безконфліктне спілкування.

 

 

Знайомство

Усі учасники сідають по колу. Перший каже: «Вітаю, мене звуть...». Другий говорить: «Вітаю, мене звуть... Я познайомився з...» — та називає ім'я першого. Третій називає своє ім'я, першого та другого. І так кожний за ланцюжком, доки всі учасники не назвуть свої імена.

 

Гра-жарт із почухуванням

Учасники утворюють коло. Перший гравець називає своє ім'я: «Мене звуть Олена, я чухаюсь ось тут» (чухає, наприклад, голову). Наступний учасник каже: «її звуть Олена, вона чухається ось тут (демонструє, дотягуючись до голови Олени). Потім називає своє ім'я і показує, де чухається він. І так далі, по колу.

 

Хто я?

Ця гра особливо підходить для першого заняття і є гарним способом «зламати кригу» та швидко познайомити учасників між собою.

Учасники отримують таку інструкцію: «Напишіть у стовпчик цифри від 1 до 10 десять разів та дайте відповідь на питання «Хто я?». Використовуйте характеристики, риси, інтереси та почуття для опису себе, починаючи кожне речення із займенника Я — ... Після того, як складете цей перелік, приколіть папірець на видноті на грудях. Потім починайте повільно ходити кімнатою, підходьте до інших членів групи та уважно читайте те, що написано на папірці у кожного. Не соромтеся коментувати думки інших учасників».

Як варіант, кожен член групи може голосно прочитати свій перелік решті групи.

 

 

Моя особливість

Усі гравці сідають по колу. Кожний по черзі називає себе по імені та додає слово, що відрізняє його від решти людей. Можна повідомити про свою індивідуальність 2-3 реченнями. Естафету гравці передають питанням «А ти хто?» та торканням.

 

 

Розминка

Учасники вільно рухаються. Ведучий називає який-небудь колір або предмет. Усі повинні торкнутися цього предмета, але не на собі, а на комусь іншому.

 

Ми з тобою схожі...

Учасники утворюють два кола — внутрішнє та зовнішнє, обличчям одне до одного. Кількість учасників в обидва колах однакова. Учасники зовнішнього кола кажуть своїм партнерам напроти фразу, що починається зі слів: «Ми з тобою схожі тим, що...». Наприклад: «Живемо на одній планеті, навчаємося в одному класі» і т. ін. Учасники внутрішнього кола відповідають: «Ми з тобою відрізняємось тим, що...». Наприклад: «У нас різний колір очей, різна довжина волосся» і т. ін. Потім за командою ведучого учасники внутрішнього кола пересуваються, змінюючи партнера (за годинниковою стрілкою). Процедура повторюється, поки кожний учасник внутрішнього кола не зустрінеться з кожним учасником зовнішнього кола.

 

 

 

 

Кросворд

Виконуючи цю вправу, учасники зможуть виявити ініціативу, організаторський талант та силу уяви, а також вивчити імена одне одного.

Кожний з учасників пише на аркуші паперу своє ім'я — в середині аркуша і зверху донизу (вертикально).

Після цього учасники ходять кімнатою, знайомляться між собою та намагаються пов'язати імена з літерами власного імені у вигляді кросворда.

Того, хто зможе за 5 хв використати максимальну кількість імен у своєму кросворді, символічно нагороджують групою: усі стають навколо переможця і протягом 10 с аплодують йому.

 

Три кольори

Для проведення вправи необхідні картки з написаними на них кольорами: «червоний», «жовтий», «зелений» (кількість карток має відповідати кількості учасників групи). Учасники отримують одну з карток. Ведучий оголошує, що зараз кожний нібито стає такого самого кольору, що позначений на картці. За командою ведучого підводитимуться ті, хто мають такий колір.

Наприклад, за командою: «Нехай підведеться той, хто має колір яблука» — підводяться всі учасники, тому що яблуко може бути і жовтим, і зеленим, і червоним. Щойно хто-небудь зможе точно визначити, хто якого кольору, він одразу скаже про це. Ведучий просить підводитися тих, хто має відношення до названих предметів, як то: порічка, перець, кавун, трава, світлофор, повітряна куля і т. ін. Кожному учасникові потрібно бути уважним, щоб визначити, у кого картка такого самого кольору, як і у нього. За сигналом

 

ведучого учасники об'єднуються в групи за кольором та пояснюють, як вони знайшли одне одного.

 

Кольорова асоціація

Ведучий називає колір, учасникам потрібно згадати і назвати по колу те, що має цей колір. Наприклад — червоний: полуниця, помідор, мухомор, кров, пожежна машина.

 

Рахунок

Мета: позбавити внутрішнього напруження учасників; згуртувати групу шляхом спільного та одночасного виконання вправи.

Ведучий називає яке-небудь число, що не перевищує кількості людей у групі. Названа кількість учасників підводиться. Виконувати вправу необхідно синхронно, учасники не повинні домовлятися.

 

Весела лічба

Вправу можна використовувати для розвитку мислення та уваги у школярів. Для проведення вправи заздалегідь готують комплект карток із цифрами від 0 до 9 (на кожну команду). Учасники групи об'єднуються у дві команди. Команди шикуються в шеренгу напроти ведучого, перед яким стоять два стільці.

Кожний учасник отримує картку з однією з цифр. Після того, як ведучий для команд зачитає приклад, учасники з цифрами, що складають результат, вибігають до ведучого та сідають на стільці у такому порядку, щоб можна було прочитати відповідь. Виграє команда, яка це зробить швидше і правильно.

 

 

Римуємо імена

Учасникам необхідно скласти дворядковий вірш про своє ім'я, що починається словами: «Мене звуть...». Наприклад:

—  Мене звуть Ніна, я вийшла з магазину.

—  Мене звуть Саша, в мене згоріла каша.

—  Мене звуть Ваня, в мене яблуко в кармані.

 

Будь ласка

1 варіант

Усі учасники гри разом із ведучим утворюють коло. Ведучий демонструє різні рухи (фізкультурні, танцювальні, жартівні), а учасники повинні їх повторювати лише за умови, якщо він до показу додає слова «будь ласка». Хто помилився, зали­шає гру.

2варіант

Гра аналогічна до першого варіанта, але той, хто помиляється, виходить на середину і виконує яке-небудь завдання (наприклад, пострибати на одній нозі).

 

Фраза по колу

Обирають яку-небудь фразу, наприклад: «У садку падали яблука». За командою, починаючи з першого учасника, усі по черзі вимовляють цю фразу. Кожний наступний учасник повинен вимовити її з новою інтонацією. Якщо учасник не може придумати нічого нового, він залишає гру — повторювати інтонацію не можна. Так продовжується, поки не залишається кілька переможців (троє-четверо), але якщо ніхто не в змозі нічого придумати, гра може завершитися і раніше.

 

 

 

Побажання на сьогодні

Вправу починають із того, що гравці щось бажають одне одному на сьогоднішній день. Побажання повинні бути короткими, бажано однослівними,

Один з учасників кидає м'яч тому, кому адресує побажання, і водночас вимовляє його. Той, кому кинули м'яч, у свою чергу, кидає його наступному учасникові і бажає йому щось на сьогодні. Необхідно уважно стежити, щоб м'яч опинився у всіх.

 

Гра «Довідайся за голосами»

Гра сприяє більш глибокому знайомству один з одним, розширенню уявлень про оточуючих і про себе; створює умови для розвитку спостережливості, уваги, пам'яті, дає учасникам можливість розвити і виявити себе.

Розміщення довільне. У віддаленні від загону повинне бути місце для 3-х людей. Під час гри учасники можуть знаходитися в більш-менш активній позиції. Найактивніший - ведучий. Їм найчастіше стає той з учасників, хто хоче перевірити свою слухову пам'ять, увагу, спостережливість. Інший тип активності – «луна». Цю роль виконують ті з дітів, які хочуть, щоб їх почули.

Тривалість гри : 20 - 25 хвилин.

ХІД:

Спочатку вибирається ведучий. Він стає спиною до групи. У цей час ведучий за бажанням дітей указує на одного гравця, що повинний один раз повторити фразу «Я говорю» Ведучий повинний повернутися до групи обличчям і довідатися хто говорить. За правильну відповідь ведучий одержує 1 бал.

 

Потім із групи вибираються вже два чоловіки, що говорять: «Ми говоримо чотири слова». Якщо ведучий відповів вірно, він одержує ще 2 бали. Коли з групи вибираються три чоловіки, ведучий може заробити ще 3 бали. Загальний найвищий результат - 6 балів.

Особливістю гри є те, що дуже багато дітей можуть побувати в активній ролі, крім того, вони самі оцінюють свою спостережливість, пам'ять, увагу, вони вчаться слухати і чути один одного.

 

Гра «Мої бажання»

Ця гра спрямована на формулювання учнями своїх очікувань, цінностей, думок. Вона допомагає учнем усвідомити власні цінності, побудувати їхню ієрархію, зрозуміти, що різні люди можуть мати різні цінності. Головний, але не завжди досяжний результат - розуміння того, що, вибираючи свою систему цінностей і виконуючи її, людина реалізує свою волю.

Тривалість гри : 40 хвилин.

Для роботи знадобляться аркуші паперу, для виготовлення «квітки бажань» кольоровий папір, ножиці, клей.

ХІД:

•  Дітям пропонується на листі паперу написати 3 - 7 своїх бажань.

•  Наступним етапом роботи є визначення того, від кого залежить виконання бажань. Якщо виконання залежить від самої людини, то напроти бажання пишеться - “Я”, якщо виконання залежить від інших, то пишеться «Д», якщо людина не знає, від кого залежить виконання його бажання, то він пише – «Н».

 

 

•  Потім діти виготовляють «квітку бажань». Серединку залишають вільною. А на пелюстках пишуться бажання.

•  З робіт дітей оформляється галявина бажань.

Проводячи дану гру серед молодших підлітків, можна проаналізувати зміну системи цінностей у залежності від віку. Крім того, психологи можуть проаналізувати систему цінностей як групи в цілому, так і окремо узятої дитини.

 

Асоціації.

Ведучий виходить з кімнати. Ті, хто залишилися, загадують одну людину із сидячих у колі. Задача ведучого, повернутись в кімнату і задати по одному питанню кожному з учасників, відгадати, кого загадали. Смисл гри в тому, що питання будуються приблизно в такий спосіб: "З яким персонажем мультфільму ( книги, фільму, анекдоту, казки, кольором, деревом, маркою автомобіля, твариною, будинком, стравою) асоціюється загадана людина?" Природно, питання залежать від багатства уяви ведучого. Відповіді повинні бути чесними і тактовними. У результаті, гра перетворюється в найцікавіше дослідження, що дозволяє її учасникам довідатися про оточуючих багато цікавого... У нас звичайно наступним водить той, кого загадували.

 

Гра «Моє життя / Ваше життя»

Ця гра дозволяє підліткам краще довідатися один одного, заглянути у своє майбутнє, згадати минуле, спробувати проаналізувати своє сьогодення. Підлітки дійдуть висновку про те, що з долі кожної людини

 

складається доля всього покоління. У процесі виконання цієї гри діти поділяться своїми думками з оточуючими.

Час : 25 хвилин.

Для гри знадобитися кожному учаснику 1 лист паперу, а для групової роботи - 1/2 листа ватману, різнобарвні олівці чи крейда.

ХІД:

1. Дітям пропонується скласти свої листки вчетверо і на кожній частині написати події, які трапилися з кожним, чи як вони сподіваються, будуть важливими в їхньому житті чи змінять їхнє життя в майбутньому. Для виконання цього завдання дітям дається 15 хв. (Табл.1). 

Таблиця 1. Моє життя

Моє життя 10 років тому	Моє життя 5 років тому
Моє життя зараз	Моє життя через 10 років

 

 

Потім вони діляться на групи по 4-5 чоловік у кожній і намагаються прогнозувати життя свого покоління (Табл.2).

Таблиця 2. Життя мого покоління

Життя мого покоління 10 років тому	Життя мого покоління 5 років тому
Життя мого покоління зараз	Життя мого покоління через 10 років

 

 

 

 

Вправи для розвитку навичок розв’язування конфліктів

 

Чарівні окуляри

Ведучий. Я хочу показати вам чарівні окуляри. Той, хто їх надіне, бачить тільки гарне в інших, навіть те, що людина приховує від інших. Ось зараз я поміряю ці окуляри... Ой, які ви всі гарні, веселі, розумні!

Підходячи до кожного учасника, ведучий називає якусь його гарну якість.

А тепер хочу, щоб ви по черзі приміряли ці окуляри та ретельно розглянули свого сусіда. Можливо, ви помітите те, чого ви раніше не помічали.

 

Похвалянки

Учасники сидять у колі (або за партами). Кожний отримує картку, на якій зафіксована яка-не-будь дія або вчинок, що схвалюють оточуючі. Формулювання обов'язково починають словами: «Одного разу я...». Наприклад: «Одного разу я до­поміг товаришеві в школі» або: «Одного разу я швидко виконав домашнє завдання» і т. ін. На обмірковування завдання дають 2-3 хвилини, після чого кожний учасник по колу робить коротке повідомлення про те, як гарно він виконав саме те, що зазначено в його картці.

Після того, як усі учасники висловилися, ведучий може узагальнити висловлене. Якщо учасники готові до узагальнення без допомоги, вони можуть це зробити самостійно. Наостанок можна провести бесіду про те, що кожна дитина має який-небудь талант, але для того,

 

 

щоб його помітити, необхідно уважно, дбайливо і доброзичливо ставитися до оточуючих.

 

Конкурс хвальків

Учасники сідають у коло.

Ведучий. «Сьогодні ми проводимо конкурс хвальків. Виграє той, хто краще похваляється. Але хвалитися потрібно не собою, а своїм сусідом. Це так приємно мати найкращого сусіда! Подивіться уважно на того, хто сидить поруч із вами. Подумайте, що в ньому є гарного, які добрі вчинки він здійснив, чим може сподобатися. Не забувайте, що це конкурс, і виграє той, хто знайде у своєму сусідові більше достоїнств.

Така організація гри зацікавить навіть замкнену або вороже налаштовану до однолітків дитину та сприятиме виникненню бажання знайти в них гарні риси.

 

Добрі чарівники

Учасники сідають у коло.

Ведучий. В одній країні жив злий чарівник-грубіян. Він міг зачаклувати будь-яку дитину, назвавши її поганим словом. І всі, кого він називав грубим словом, переставали сміятися і не могли бути добрими. Розчаклувати таку нещасну дитину можна було лише добрими, ласкавими іменами. Подивимося, чи є в нас такі зачакловані діти?

Ведучий обирає агресивних дітей і просить інших допомогти їм.

Хто може стати добрим чарівником і розчаклувати їх, назвавши ласкавим ім'ям?

 

 

Учасники по черзі підходять до агресивних дітей і називають їх добрими іменами.

 

Розмова з руками

Ведучий обводить на аркуші паперу силует долоней учасника. Потім пропонує дитині «оживити» долоні — намалювати їм оченята, ротик, зачіски, шляпи. Можна розфарбувати окремим кольором кожний пальчик. Після виконання цієї роботи можна почати бесіду з пальчиками, запитати: «Як вас звуть?» (дитина може придумати свої імена пальчикам), «Що ви любите робити? Чого не любите?», «Які ви?». Необхідно підкреслити, що руки гарні, вони багато вміють робити (назвати, що саме), але іноді не слухаються свого господаря.

 

Тотальне "Так" на будь-які, у тому числі і провокаційні, питання, не вживаючи у відповіді "ні", "не", "але" 
    -Таня, ти носиш перуку? – Так, тільки мені звичніше називати її зачіскою, адже вона так міцно приросла до моєї голови! 
    -Ти перестала пити коньяк зранку, фрекен Бік? – Так, мабуть, якби в мене була звичка пити коньяк, то я б знайшла в собі сили від неї відмовитися. 
    -Іра, тобі не подобається твоє ім'я? – Так, іноді мені здається, що мені б більше підійшло яке-небудь інше ім'я. 
    -Це правда, що ти учився в школі для шизофреніків? – Так, я б міг з тобою погодитися, у нас у групі були дуже різні діти, хоча особисто я закінчив школу з золотою медаллю. 

    -Женя, це правда, що іноді ти думаєш про розлучення? – Так, іноді, під настрій, у мене можуть виникнути подібні думки.

 

Ігри для розвитку навичок співпраці

 

Закручування

Учасники утворюють коло, заплющують очі та витягують руки вперед. За командою всі починають сходитись, беруть одне одного за руки — утворюється «заплутаний клубок». Учасники намагаються виплутатися, не рознімаючи рук, і знов утворити коло.

 

Співпраця в музичних обіймах

Учасники стрибають кімнатою під веселу музику. Коли музика зупиняється, кожний учасник повинен обняти міцно когось. Потім музика продовжується, учасники стрибають парами (за бажанням). Наступного разу, коли музика закінчу­ється, учасники обнімаються парами. Гра триває, створюються більші кола, доки всі учасники не об'єднаються в одних «музичних обіймах».

 

Музичні обручі

Спочатку учасники групи об'єднуються у пари. Кожна пара стоїть в одному обручі всередині. Кожний учасник тримає половину обруча (зазвичай на рівні талії або плечей). Учасники стрибають, стоячи всередині обручів, доки грає музика. Щоб це зробити, двоє учасників мають рухатись синхронно в одному напрямку з однією швидкістю. Щоразу, коли музика

 

зупиняється, учасники з двох різних обручів об'єднуються разом. Гра триває до того часу, доки максимальна кількість учасників не поміститься всередині обручів (зазвичай 8 чоловік). Можна використовувати замість обручів стільці»

 

Тактильний телеграф

Учасники утворюють коло. Учасник, який стоїть біля екрана, є «передавачем», напроти нього, по колу — «приймач». Усі беруться за руки. «Передавач» потискує водночас руки тих, хто стоять поруч, лівою та правою рукою. Сусід, отримавши таким чином імпульс, передає його далі, стискаючи руку сусіда.

Завдання ускладнюється. «Передавач» посилає різні імпульси, наприклад: лівою — два коротких потискання, правою — два довгих, і перевіряє, яка лінія — ліва чи права — працює краще.

 

Передай апельсин

Учасники об'єднуються у дві команди, стають одне навпроти одного. Гравці у кожній команді від першого до останнього повинні передати одне одному якусь круглу річ: апельсин, іграшку, м'ячик. Можна використовувати тільки підборіддя чи плече. Руками допомагати заборонено. Якщо річ падає на підлогу, усе починається спочатку.

Та команда, яка швидше зможе передати річ, користуючись лише підборіддям та плечима,— виграє.

 

Вірші

Клаптики паперу із написаними рядками з віршів перемішують. Кожний учасник отримує клаптик та

 

шукає «товаришів». Вони разом повинні відновити послідовність вірша. На звороті аркуша може бути написано завдання, що необхідно виконати.

 

Стілець

Усі учасники сидять на стільцях. Без команди потрібно всім водночас підвестися, обійти стілець, узяти його за спинку, підняти до пояса, опустити, обійти з іншого боку та сісти на своє місце. Повторити вправу тричі синхронно.

 

Друкарська машинка

Кожному учасникові присвоюють назву літери абетки. Потім придумують слово чи фразу з 2-3 слів. За сигналом учасники починають «друкувати»: перша «літера» слова називає себе і плескає в долоні, потім — наступна і т. ін. Коли слово «надруковане», усі плескають у долоні тричі.

 

Стежка

Учасники об'єднуються у дві команди з однаковою кількістю гравців. Кожна команда береться за руки, утворюючи два кола, та за сигналом ведучого рухається по колу праворуч, доки не припиниться музика (пауза у музиці має бути через різну кількість тактів: б, 12, 18іт. ін.). Після чого ведучий дає завдання, яке виконують обидві команди.

Якщо ведучий каже: «Стежка!» — учасники кожної команди, шикуючись одне за одним, кладуть руки на плечі того, хто стоїть попереду, присідають, нахиляючи голову дещо вниз. Якщо ведучий каже: «Копна!» — усі учасники прямують до центра свого кола, з'єднуючи

 

руки в центрі. Якщо говорить «Кочки!» — усі учасники присідають, поклавши руки на голову.

Ведучий чергує завдання. Хто швидше виконує завдання, той набирає бал.

Виграє команда, яка набрала більшу кількість балів.

Гру може супроводжувати народна пісня.

 

Рукавички

Для заняття потрібні вирізані з паперу рукавички з різним незафарбованим візерунком. Кількість пар має відповідати кількості пар учасників.

Кожному учасникові дають одну паперову рукавичку і пропонують знайти свою пару, тобто рукавичку з таким саме візерунком. Коли пара однакових рукавичок зустрінеться, учасники повинні якомога швидше і (головне!) однаково розфарбувати рукавички. Кожній парі дають лише три олівці різного кольору.

 

Я люблю

Учасники стоять навколо обруча. Ведучий говорить: «Я люблю... (що- небудь)». Той з учасників, хто це любить, заходить в обруч. Кожний учасник повинен побувати в ролі ведучого.

 

Біг з олівцем

Учасники об'єднуються в пари. Кожній парі знадобиться олівець (можна використовувати маркер із ковпачком або авторучку зі стержнем, що прибирається). Пари стають біля однієї зі стін приміщення і підіймають кожна свій олівець, стис­нувши його між вказівними пальцями правих рук партнерів. За командою ведучого вони починають

 

рухатися до протилежної стіни приміщення, а потім — назад, продовжуючи стискати олівець між пальцями. Хто впускає його — залишає гру. Пе­ремагає пара, яка здолала дистанцію найшвидше.

Можна модифікувати вправу: затискати водночас два олівці (один між вказівними пальцями правої, другий — лівої руки); бігати за складними траєкторіями, в трійках, в естафеті тощо.

 

Підняти м’яч

Двоє учасників лягають животами на підлогу головами в напрямку одне до одного. Між їх головами кладуть м'яч, який вони затискають лобами. Завдання: разом піднятися, не впустивши цей м'яч. Його не можна притримувати за допо­могою рук або у будь-який інший спосіб.

 

Комплімент

Учасники утворюють два кола — внутрішнє та зовнішнє, обличчям одне до одного. Кількість учасників в обох колах однакова. Учасники, які стоять навпроти, говорять одне одному компліменти. Потім за командою ведучого внутрішнє коло зсувається (за годинниковою стрілкою), партнери міняються. Процедура повторюється до того моменту, доки кожний учасник внутрішнього кола не зустрінеться з кожним учасником зовнішнього кола.

 

Машина

Одному з членів групи пропонують почати «механічні» дії. Кожний учасник, який приєднуватиметься до дії по ходу вправи, виконуватиме роль якого-небудь

 

«з'єднання» (складової деталі), супроводжуючи свої дії звуками, що імітують роботу механізму. Так триває доти, поки вся група не складе єдиний механізм (машину). Якщо в учасників цієї вправи виникне відчуття єднання, така «машина» може навіть рухатися. Якщо група об'єднана у кілька підгруп, то декілька невеликих «конструкцій» можуть взаємодіяти у різні способи.

 

Шикуймося

Усі учасники за командою ведучого повинні швидко вишукуватися в шеренгу:

• за зростом;
• за абеткою;
• за кольором очей і т. ін.

 

Ігри на розвиток уваги, спостережливості.

Кільце 

Устаткування: на роль кільця добре підходить сердечник від скотча, для дітей можна використовувати щось яскраве, наприклад, прикрасу для волосся. Група виходить з кімнати. Ведучий розміщає колечко в кімнаті так, щоб воно було в поле зору учасників. Наприклад, повісити на цвях, надягти на горлечко пляшки, покласти на стіл, де вже є купа всяких предметів, прикрасу можна приколоти до фіранки. Група заходить у кімнату і мовчачи шукає кільце. Хто знайде - мовчить і ніяким чином не показує, де він знайшов, сідає на своє місце. Чим менше залишається

 

 

шукаючих, тим складніше знайти предмет. Останньому приходиться важко.

 

Гра «Подорожі по країнах»

Ця гра показує різне розуміння духовних цінностей. У ній діти демонструють своє уміння критично мислити, приймати рішення і вирішувати проблеми. Діти навчаються впливати на спосіб мислення інших людей, оцінюють важливість різноманіття ідей і підходів. Старші школярі демонструють навички ефективного спілкування, узагальнюють, роблять висновки

Тривалість гри : 40 хвилин. 

ХІД:

Весь загін ділиться на кілька команд, де кожна команда представляє обрану країну. Йде робота в групі, де діти одержують прекрасну можливість дискутувати і висловлювати різні думки. 

Кожна команда намагається показати особливість, самобутність тієї країни, того народу, що вона представляє, виразити неповторність і своєрідність обраної країни. Всі інші команди намагаються зрозуміти причини саме таких умов життя, особливості даної національності і т.д.

Кожна країна розглядається з декількох позицій. Ці позиції діти визначають на самому початку гри, ще до розподілу на групи - країни.

Потім ці особливості вносяться в таблицю. Пізніше, коли таблиці кожної країни заповнені і відповіді представників країн вислухані, учасники намагаються знайти точки дотику- ті цінності, що незмінні, не залежать від країни, від національності; і намагаються це аналізувати.

Наступний етап гри - дискусія. Воля самовираження створює атмосферу, необхідну для успішних занять. У результаті цієї роботи діти краще довідаються один про одного і себе.

 

Психологічні етюди

 

►► Король Боровик сердиться

Ведучий читає вірша, а учасники діють згідно з текстом.

Йшов король Боровик

Через ліс навпростець.

Він грозив кулаком

Та стукав каблуком.

Був король не в дусі,

Його кусали мухи.

►► Нічні звуки

Ведучий. Каченя втікло з пташиного двору. Ніч застала його в лісі. Зіпсувалася погода. Пішов дощ. Здійнявся вітер. Дерева грізно скрипіли та гнули гілки під вітром майже до землі, а каченяті здавалось, що його хапають великі темні й мокрі лапи. Перегукувались пугачі, каченяті здавалось, що це хтось кричить від болю. Довго блукало каченя лісом, доки не знайшло собі місця, де можна було сховатися.

У залі гасне світло. Усі учасники, крім «каченяти», зображують дерева, гілки та пеньки. Доки звучить відповідна музика, учасники, не сходячи зі своїх місць, набувають загрозливих поз та видають грізні звуки: завивають, ухають і т. ін. «Каченя» ховається в «маленькій печерці» (під столом) та тремтить від страху. Коли припиняє звучати музика, вмикають світло. Вправу завершено.

 

►► Розлючена ведмедиця

Ведучий. На лісовій галявині хлопчик побачив маленьке ведмежа. Ведмежа підбігло до хлопчика та почало хапати його за ноги передніми лапами, нібито пропонуючи погратися з ним. Ведмежа  було кумедним  та  веселим.   Чому  б з таким пухнастиком не пограти? Але раптом почулося голосне ричання, і хлопчик побачив, що на нього, ставши на задні лапи, іде ведмедиця. Хлопчик підбіг до великого дерева та швидко виліз на нього. Ведмедиця не полізла на дерево за хлопчиком, а почала шалено дряпати стовбур кігтями, ричати, зі злістю дивлячись на хлопчика. Раптом десь далеко заскиглило ведмежа. Ведмедиця

залишила дерево та побігла рятувати своє ведмежа тепер уже від справжнього лиха. Хлопчик ще трішки посидів на дереві, а потім зліз із дерева та повернувся додому.

Учасники повинні виразно зображувати відповідні рухи, лють, насуплювати брови, надувати щоки, морщити ніс, ричати, посилено жестикулювати.

►► Двоє сердитих хлопчиків

Хлопчики посварились. Вони дуже сердиті, насупили брови, розмахують руками, наближаються один до одного, незабаром битимуться.

►► Сердита гієна

«Гієна» стоїть біля «пальми» (стілець). У «листях пальми» ховається «мавпочка». «Гієна» чекає, коли

«мавпочка» знесиліє від голоду та спраги, стрибне на землю, тоді вона її «з'їсть». «Гієна» лютує, коли хто-небудь наближається до «пальми», щоб допомогти «мавпочці».

 

Я страшна гієна,

Я гнівна гієна,

Від гніву на моїх губах

Завжди скипає піна!

«Гієна» має демонструвати виразні рухи, посилену жестикуляцію, відповідну міміку, насуплені брови, зморщений ніс.

►► Квітка

Теплий промінь сонця зігрів у землі насіння. З нього з'явився паросток. З паростка виросла чудова квітка. Ніжиться квітка на сонці, повертаючи теплу та світлу голівку слід за сонцем.

►► Кухар-брехун

Ведучий

Йде кицька з кухні, В неї оченята напухли.

• Чого ти, кицюню, плачеш?
• Як же мені не плакати? Кухар піночку злизав та на кицюню сказав!

Один з учасників зображує «кухаря». Він робить вигляд, що злизує пінку з молока, коли розливає його по вдаваних кружках. «Кухар» іде до дітей та роздає їм склянки з молоком. Діти питають: «Де ж пінка?». «Кухар» відповідає: «Киця злизала». Вони «випивають молоко» та віддають свої склянки «кухареві». Входить «киця». Від неї діти дізнаються, що «кухар» — брехун. «Кухар» чує це і ховається. Діти шукають «кухаря», знаходять його та ведуть до «киці». «Кухар» перепрошує у «киці».

►► Після дощу

Учасники обережно ступають, обходять уявні калюжі, намагаючись «не замочити ніг». Але потім, бешкетуючи, стрибають «по калюжах» так сильно, що бризки летять навсібіч.

 

Ігри наприкінці заняття

Наприкінці заняття, як наприкінці речення, ставлять «крапку».

Найкраща «крапка» — це рефлексія.

►► Прощальний жест

Усі учасники утворюють коло і кожний по черзі прощається яким-небудь жестом з іншими. Усі наслідують його, намагаючись повністю передати настрій жесту.

 

►► Дерево дружби

Усі гравці беруться за руки. Один учасник — «дерево». Він стоїть на місці, а ведучий з іншого боку веде всіх навколо нього.

 

►► Масаж плечей

Усім учасникам потрібно утворити коло і повернутися ліворуч таким чином, щоб кожний стояв обличчям до спини сусіда. Усі кладуть руки на плечі сусіда і легкими рухами роблять масаж плечей. Через дві хвилини всі повертаються кругом і роблять масаж іншому сусідові.

 

►► Заключне коло

Усі гравці сидять у колі. Говорити дозволено тому, в кого в руках є м'яч (або який-небудь інший невеликий предмет). Ведучий кидає м'яч кому-небудь, хто сидить у колі. Той повинен відповісти на запитання: «Що мені сподобалося (я запам'ятав) сьогодні?», «Що нового я дізнався за сьогодні?». Час висловлювання обмежений однією хвилиною. Керівник висловлюється останнім.