Добірка "Психокорегувальні вправи" для дітей з інтелектуальними недоліками

ТАВРІЙСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО - РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР

ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

для дітей з інтелектуальними недоліками

  Підготувала: вихователь      

 Друзяк О.М.

м.Таврійськ

2018 р.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Корекційно-розвивальна робота є одним із основних напрямів діяльності корекційного педагога. Вона може проводитись у вигляді розвивальних, корекційних і тренінгових занять. Заняття розрізняються залежно від мети, завдань, вікової категорії учасників та мають свою структуру.

Розвивальне заняття спрямоване на розвиток актуальної зони дитини.

Мета: розвивати когнітивну сферу дитини

(вміння, навички, пізнавальні процеси), загальні і спеціальні здібності, емоційно-вольову сферу,

етичні норми і правила поведінки.

Розвивальні заняття проводяться індивідуально, у підгрупах (по 8—12 осіб) та у групах (до 25 осіб) один раз на тиждень.

Час проведення занять визначається залежно від віку дитини (від 15 до 45 хв).

Віковий склад учасників: 2—15 років.

Корекційне заняття спрямоване на роботу над уже сформованою в дитини проблемою (наприклад, невідповідність рівня розвитку дитини психолого-педагогічним і віковим вимогам).

Мета: виправити особливості психічного розвитку, що перешкоджають оптимальному розвитку дитини, її ефективній адаптації до життєвих умов.

Ці заняття можуть проводитись як індивідуально, так і у підгрупах (кількість учасників від 5 до 12 осіб) не менше двох разів на тиждень.

Час проведення: від 30 до 60 хв.

Віковий склад учасників: 3—15 років.

Завдання, спрямовані на розвиток переключення уваги

Завдання 1

Дітям пропонують упродовж 1 хв лівою рукою повільно перегортати сторінки книжки з ілюстраціями, запам'ятовуючи їх, а правою креслити геометричні фігури або розв'язувати нескладні задачі.

Завдання 2

Діти виконують корегувальне завдання із чергуванням правил викреслювання букв.

Наприклад, перші 5хв діти викреслюють букву с, наступні 5 хв — з, потім по черзі букву с вертикальною лінією, а з — горизонтальною, ще через 5 хв роблять усе навпаки.

Завдання 3

Сім предметів розкладають у ряд (можна виставляти на складальному полотні картинки із зображеннями предметів), а потім їх закривають. Відкривши предмети на 10 с, знову закривають і пропонують дітям назвати всі предмети (або картинки), які вони запам'ятали. Від­

кривши знову предмети на 8 с, запитують у дітей, у якій послідовності вони розташовані. Помінявши місцями два будь-які предмети, знову показують їх протягом 10 с. Після цього пропонують дітям визначити, які предмети було поміняно місцями. Не дивлячись більше на предмети, сказати, якого кольору кожен із них.

Можна вигадати й інші варіанти цієї гри: прибирати предмети й просити дітей називати той, який прибрали; розташовувати предмети не в ряд, а, наприклад, один на одного для того, щоб діти перелічили їх по черзі згори донизу, а потім знизу вгору тощо.

Завдання, спрямовані

на збільшення обсягу уваги

Завдання 1

Школярам по черзі пропонують знайомі слова рідної мови, що містять від 4 до 16 букв, наприклад: стіл, чашка, машина, цукерка, олівець, телевізор, магнітофон, мотоцикліст, відрядження.

За 10—15 с діти повинні відтворити слова.

Гра «Ґудзик»

Участь у грі беруть дві особи. Дітям дають два однакові набори ґудзиків, жоден ґудзик у наборі не повторюється. У кожного гравця є ігрове поле — квадрат, поділений на клітинки. Перший гравець виставляє па своєму полі з ґудзики, другий повинен подивитися і запам'ятати ці ґудзики. Після цього перший гравець закриває аркушем паперу своє ігрове поле, а другий повинен розташувати

на. своєму аркуші паперу ті самі ґудзики. Що більше клітинок і ґудзиків використовується у грі, то складнішою та захопливішою вона стає.

Цю гру можна використовувати під час роботи з корегування пам'яті, просторового сприйняття, мислення та уваги дитини.

Завдання, спрямовані на поліпшення концентрації уваги

Гра «Хто більший»

Вправи на концентрацію уваги доцільно проводити у змагальній формі. Наприклад, групі з трьох—п'яти осіб психолог пропонує уважно роздивитися предмети, які він демонструє упродовж 1—2 хв (ручку, олівець, футляр, камінці, ляльку, машинку, яблуко тощо).

Потім ці предмети закриває і пропонує дітям докладно описати кожен із них: розмір, форму, колір тощо. Діти записують ознаки предметів на аркушах паперу, потім психолог оцінює кількість записаних кожною дитиною ознак. Виграє та дитина, яка записала найбільшу кількість ознак.

Гра «Дзеркало»

Діти повинні за ведучим повторити його рухи (як окремі рухи, так і їх послідовність).

Завдання

Потрібно подумки розв'язати арифметичні задачі і записати відповіді. Зміст задач залежить від віку і підготовленості дітей.

Задача для дітей 1-го класу. Дано два числа: 6 і 3. Додайте перше і друге число і від отриманого числа відніміть 2. Потім відніміть іще 4.

Для дітей більш старшого віку. Дано два числа:

56 і 92. Другу цифру першого числа поділіть на другу

цифру другого числа. Отримане число помножте на

першу цифру другого числа.

Завдання, спрямовані на поліпшення розподілу уваги

Завдання 1

Дітям пропонують по черзі прочитати невелике речення. Читання супроводжується неголосним постукуванням олівцем по столу. Діти повинні запам'ятати текст і полічити кількість ударів.

Завдання 2

Дітям пропонують закреслити в тексті одну або дві букви, у цей час ставлять дитячу касету з якою-небудь казкою. Потім перевіряють, скільки букв діти пропустили під час закреслювання, та просять розповісти, що вони почули та зрозуміли із казки.

Завдання 3

Дітям пропонують розподілити числа у певному порядку. У лівому стовпчику таблиці записано 25 чисел від 1 до 40. Потрібно переписати їх у порядку зростання у порожній стовпчик таблиці праворуч, починаючи її заповнення із верхнього квадрата.

Завдання 4

У дефектологічній та психологічній практиці широко використовується вправа «Знайди слова».

Дітям пропонують картки з написаними словами, у кожному із них потрібно відшукати інше слово, що сховалося у запропонованому.

Методика Мюнстерберга

У довільний набір букв вставляються слова (найчастіше іменники, але можуть бути дієслова, прикметники, прислівники). Потрібно відшукати їх якнайшвидше і без помилок. На виконання усього завдання дається 5 хв. Показником успішності може слугувати кількість правильно знайдених слів і швидкість виконання завдання.

Приклад завдання.

Бсонцевтргщотсерайонгучновинаеигчафактьу

екзаменроротчягщщгцішпрокурорсеаибетеорія

мтоджсобламхокейтрійцялфцуйгахттелевізор

болцжщзхюелгщьбпалецьшогхеюжицдргнзе

прийняття йцукешлизхьвафиіі рол дблюбоваб

фирплослдвсіїектакльячсинтьбюнбюерадістьвуф

циеждлоррпнародшалдьхешисшуифйшререпортаж

ждоларафивюфбькошурсйфііявсканроеособистість

зяьеюдшщглоджиннопрплаваннятдлжезбьтшжнп

ркивкомедіашклуфотчайяфрлньир.

Завдання, спрямовані на розвиток пам'яті

Завдання 1

Мета: розвивати здатність дитини до відтворення уявних образів.

Інструкція. Проводиться індивідуально, у два етапи. На першому етапі дитині необхідно використати графічне зображення поняття. На другому етапі дитині пропонують слова або фрази, які вона повинна запам'ятати без малюнків. До кожного з названих слів потрібно виконати

який-небудь малюнок.

Орієнтовний перелік слів

Етап 1: вантажівка, гнів, весела гра, дерево, покарання, розумна кішка, хлопчик-боягуз. примхлива дитина, гарна погода, цікава казка.

Етап 2: веселе свято, темний ліс, розпач, сміливість, глуха баба, радість, моторна людина, сум.

Завдання 2

Мета: розвивати уявні образи й емоції.

Інструкція. Після кожної промовленої фрази ДІТИ

повинні заплющити очі й уявити картинку. Після

прочитання фраз дітям пропонується взяти аркуші

паперу, згадати й записати фрази.

Орієнтовний перелік фраз:

Лев, що нападає на антилопу.

Собака, що крутить хвостом.

Муха в супі.

Вівсяне печиво в коробці у формі ромба.

Блискавка в темряві.

Пляма на улюбленій спідниці або сорочці.

Краплі, що виблискують па сонці.

Крик жаху в темряві.

Товариш, який краде вашу улюблену іграшку.

Завдання 3

Мета: розвивати пам'ять на основі мімічного прийому «Групування»; ознайомити з цим прийомом; показати переваги запам'ятовування з використанням цього прийому.

Інструкція. Корекційний педагог читає букви, просить дітей запам'ятати їх і записати.

УЛ ОПІЕРИК

Після цього корекційний педагог розповідає про

мімічний прийом «Групування», тобто об'єднання

букв у групи, зручні для читання (УЛОПІ — ЕРИК).

Завдання 4

Дітям пропонують запам'ятати голосні: А УІО И Е.

Потім дітям розповідають про мімічний прийом. Його суть: поділити групу букв на підгрупи по дві або три букви та проспівати пісеньку, зупиняючись наприкінці кожної підгрупи букв (АУІ — ОИЕ).

Завдання 5

Дітям пропонують запам'ятати приголосні:

Ж Н Л П В Т.

Щоб краще запам'ятати їх, корекційний педагог пропонує подумки додати до кожної букви голосну, наприклад У, а потім об'єднати у зручні групи й прочитати (ЖУНУ-ЛУ-ЛУВУТУ).

Відповідь записати, відкидаючи голосні.

Завдання 6

Мета: навчити дітей мімічного прийому «Групування за змістом».

Інструкція. Дітям пропонують слова: зима, ялина, птах, ліс, гніздо, річка, сніг, риба. Корекційний педагог розповідає про те, що для кращого запам'ятовування ці слова потрібно об'єднати в пари за змістом. Наприклад, сніг — зима, ялина — ліс тощо.

Після цього пропонуються інші варіанти для запам'ятовування: нога, обличчя, взуття, море, годинник, човен, стрілки, ніс, будинок.

Завдання 7

Мета: розвивати пам'ять на основі мімічного прийому «Класифікація».

Корекційний педагог читає дитині набір слів (10—15), які можна об'єднати в групи за різними ознаками (посуд, одяг, тварини тощо), а потім просить назвати слова, які вона запам'ятала. Характер відтворення свідчитиме про те, наскільки в дитини сформовані механізми узагальнення, що

є базою для розвитку логічної пам'яті. Якщо дитина не зуміла виокремити значеннєві угруповання в названих словах, а намагається запам'ятати їх механічно, рекомендується пояснити їй і показати, що для запам'ятовування доцільно об'єднувати слова в групи за змістом.

Аналогічний спосіб можна запропонувати дітям для запам'ятовування різних предметів, кольорів, послідовності подій.

Завдання 8

Мета: розвивати пам'ять на основі мімічного прийому «Групування за асоціацією».

Етап 1

Із набору слів дітям пропонують вибрати й запам'ятати лише ті пари, що об'єднані за змістом.

Корекційний педагог зачитує ці пари слів: зима —

снігур, кіт — цебро, річка — риба, хмара — лев, ворона — фарба, гніздо — птах, ліс — гриб.

Етап 2

Дітям пропонують виписати пари слів, що залишилися, і подумати, як ці слова можна пов'язати одне з одним. Діти обговорюють між собою завдання і складають асоціативні ряди.

Етап 3

Дітям зачитують пари слів, які необхідно запам'ятати: диван — тигр, дівчинка — брат, небо — земля, око — муха, озеро — верблюд, килим — квітка, курча — стіл.

Потім корекційний педагог зачитує перше слово, а діти доповнюють пару другим.

Корегування розумових операцій

Гра «Речення»

Мета: розвивати у дитини вміння швидко встановлювати різноманітні зв'язки між звичними предметами, творчо створювати нові цілісні образи з окремих розрізнених елементів.

Інструкція. Дитині пропонують три слова, не пов'язані за змістом, наприклад, річка, собака, олівець або собака, квіти, весна. Потрібно скласти якнайбільше речень, які обов'язково містили б ці три слова (можна змінювати відмінок і використовувати інші слова), наприклад, собака нюхає квіти весною. Відповіді можуть бути банальними (собака виніс із річки олівець), складними, з виходом за межі ситуації, позначеної трьома початковими словами, й уведенням нових об'єктів (дівчинка взяла олівець і намалювала собаку, що купається в річці з м'ячем) і творчими, що об'єднують ці предмети нестандартними зв'язками (тонка, як олівець, дівчинка стояла біля річки й дивилася, як купався собака).

Гра «Виключення зайвого»

Мета: розвивати вміння переходити від одних зв'язків до інших; учити одночасно зосереджувати увагу на кількох предметах і порівнювати їх між собою.

Інструкція. Із ряду запропонованих слів потрібно залишити лише ті слова, що позначають подібні чимось предмети, а «зайве» слово, яке не має цієї спільної ознаки, виключити. Наприклад, із ряду слів легковий автомобіль, автобус, трактор, вертоліт, потрібно виключити вертоліт. Слід знайти якнайбільше варіантів виключення зайвого слова, а основне — якнайбільше ознак, що об'єднують створену пару слів і не є властивими для виключеного, «зайвого» слова. Не відкидаючи варіанти, які напрошуються відразу (наприклад, у ряді слів ведмідь, яблуко, сонце, виключити ведмедя, а яблуко і сонце залишити, тому що вони круглі), бажано пошукати нестандартні й водночас дуже влучні рішення.

Гра «Способи застосування предметів»

Мета: розвивати здатність концентрувати мислення на одному предметі, уміння вводити його в найрізноманітніші ситуації та взаємозв'язки, відкривати у звичайному предметі несподівані можливості.

Інструкція. Педагог називає який-небудь відомий предмет, наприклад книжка. Потрібно назвати якнайбільше різних способів її застосування: книжку можна використати як підставку, нею можна прикрити від сторонніх очей папірець на столі тощо.

Гра «Поштова скринька»

Мета: виявити здатність дитини до осмислення нового способу дії, наочно-дійового мислення.

Обладнання: із коробки зі знімною кришкою заздалегідь виготовляють «поштову скриньку». У коробці роблять прорізи різної форми. Різнокольорові фігурки (кожна у двох екземплярах) своїми основами повторюють форму прорізів на кришці коробки.

Інструкція. Дитині показують фігурки та пропонують опустити їх у коробку (за необхідності двічі-тричі показують, що саме потрібно зробити з фігурками).

У дитини з нормальним інтелектом у віці б років і старше це завдання не викликає труднощів і виконується шляхом зорового співвідношення форми фігурки з формою прорізу. В окремих випадках діти вдаються до примірювання (зазвичай відносно інших фігур: трикутника й півкола, які вимагають певного розвороту). Вибір фігурок такі діти зазвичай здійснюють за певною системою: наприклад, опустивши в «скриньку» квадрат, дитина бере ідентичну фігурку. Діти з інтелектуальними розладами в 7—8-річному віці рідко діють шляхом нормального співвіднесення, для них більш характерним є шлях спроб і помилок.

Гра «Визначення послідовності подій»

Мета: виявити можливість установлення дитиною просторово-часових і причинно-наслідкових зв'язків за серією сюжетних картинок.

Обладнання: готується кілька серій сюжетних

картинок, кожна з яких складається із 3—5 картинок і зображує певну подію нескладного сюжету. Добираються серії різного ступеня складності: від найлегших до таких, у яких є пропущена певна ланка. Бажано мати розфарбовані картинки, оскільки кольорові зображення сприймаються дітьми легше.

Інструкція. Педагог показує дитині набір перемішаних, заздалегідь пронумерованих картинок: «Тут на картинках одна історія. Знайди, із чого все почалося, що сталося потім, чим завершилося. Поклади всі картинки по черзі одну за одною». Перед дитиною викладають безладно перемішані картинки:

«Подивися картинки й починай викладати».

Оцінюючи виконання завдання, основну увагу слід приділити обсягу допомоги, необхідної дитині для отримання правильного результату.

Гра «Відшукування чисел»

Мета: визначити швидкість орієнтувально-пошукових рухів погляду й обсяг уваги відносно зорових подразників.

Заздалегідь готують п'ять таблиць Шульца.

Інструкція. Дитині показують по черзі таблиці Шульца, зазначаючи, що на них числа від і до 25 розташовані не по порядку. Дитина повинна показати й назвати вголос усі числа від і до 25. Намагатися зробити це якнайшвидше і без помилок.

Час виконання завдання фіксується.

Під час оцінювання результатів насамперед стають помітними відмінності у кількості часу, який дитина витрачає на відшукування чисел. Здоровим дітям на одну таблицю вистачає 30—50 с. Помітне збільшення часу на відшукування чисел в останніх (четвертій і п'ятій) таблицях свідчить про стомлюваність дитини, а зменшення — про повільне «опрацювання». У нормі на кожну таблицю

витрачається приблизно однаковий час.