КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДЛЬСЬКА ФОРТЕЦЯ
Твердиня знаходиться серед частини MiCTa, що також роками залишалася Саме через це MicT0 називають музеем небом. Разом i3 замком MicT0 е частиною Нацјонально
«Кам'янець». Сама фортеця внесена до Списку спадщини ЮНЕСКО i входить до 7 чудес УкраТни,
Минув вже той час, коли стђни фортецј були неприступними та закритими. для ycix охочих i радо зустрјча€ дорогих для нет гостей. MicT0 ж
Фортеця склада€ться з двох частин: (Старого замку), що
на якому частина ського — Старе MiCT0f та «материком» i НовоТ (Нового замку), яка прикривала Стару фортецю з боку поля.
[сну€ проблема датування побудови — Hapa3i не виклика€ заперечень в
КиТвськоТ Рус) про
першопочатки вивчення. |
замку ще потребу€ |
На |
археологјчних даних |
що на сучасноТ в lX—Xll ст. icHYBaB дитинець i3 земляним валом дерев'яною що захищав давньослов'янське поселення Галицько-Волинського
були
3aMiHeHi на l<axa'm-li на
Xll-X111 ст. А вже в 1240 орди Батия, розбивши в MicT0 i знищили його б(льш на КамЗнець перейшов
владу монголо-татар.
П(сля поразки татар при Водах у 1363 вћд великого князя Литовського Ольгерда, фортеця була передана у племјнникам князя. За литовських
(1363-1430) фортеця пережива€ СВОЕ i почина€ набувати неповторний вигляд завдяки пожертвам як дрћбних i так i римських пап, надсилали Кам'янцю «милостиню святого Петра».
чвар мЈж спадкоемцями пЈсля CMepTi BiT0BTa, на тривалий час
КАМ Ј ЯНЕЦЬ-ПОДЛЬСЬКА ФОРТЕЦЯ |
Кам'янець переходить у
ПосполитоТ (1434-1793), з невеликим тимчасовим входження до складу ОсманськоТ (1672-1699). У цей фортеця набувае величезне значення, стаючи центром польського во€водства i набуваючи статус мјста. У польського панування замок набува€ свого вигляду завдяки численним головною з яких була перебудова замку в 1621
Шомберга для пристосування його до оборони.
час турецько-польськоТ (1672-1676) 25 серпня 1672 року нетривалот облоги турки прийняли повернути Кам'янець Польщћ Карловицького мирного договору. З цього моменту фортеця втратила свое ключове значення для християнства, проте польська влада продовжувала ТТ в готовност( асигнуючи кошти на П
Перша cBiT0Ba |
У 793 Кам'янець-Подћльський було приеднано до Росђйськот а в 1795 роцћ BiH став центром ПодћльськоТ губернй. ня (18091812 рр.), коли кордони PociT значно розширилися на Кам гянецьфортеця втратила свое оборонне значення i виступала в виправного закладу.
З НаЧеН НЯ в знаходився штаб фронту PociT.
час ГромадянськоТ (1917-1923) у
один одного. На нетривалий термЈн (лютий 1919-листопад 1920) Кам'янець-ПодЈльський HaBiTb став столицею УкраТни пјсля того, як й уряд УНР з Киева.
Завдяки створеноТ зусиллями людини i природи, за фортецею з
«побудованоТ рукою Бога». Природа подарувала береги i широке русло Смотрича (завширшки до 250 м), а людина спорудила з амбразурами i обладнала Тх потужними знаряддями (10 гармат i 1 тарасниця).
Центральна частина фортецЈ, Старий замок, склада€ замкнутий неправильний чотирикутник стћн площею 1,5 га з вежами по периметру.
З входу в замок) бастЈон захищають: Папська вежа, вежа
Ковпак, Тенчинська вежа, Ляська вежа. З заходу (прямо входу в замок) за оборону
Денна вежа, Нова вежа, вежа. З (праворуч входу в замок) до захищають: Чорна (Нова Лянцкоронська, Комендантська, Рожанка, Водна
ЗАМОК ЛЮБАРТД замок ЛЮ5АГТА
В'Тзна вежа зображена на купюрћ. За свою замок не раз та перебудовувався„ Проте нинђ замок Любарта Е i3 найкраще збережених фортець в УкраТнЈ. kpiM того, Луцький замок Е головним об'€ктом у 1сторико-культурному «Старий Луцьк».
У 1000 на MiCL4if яке займа€ кам'яна твердиня, князь Володимир заснував дерев'яну фортецю для захисту земель КиТвськоТ Pyci. У 1069 польського правителя Болеслава протягом niBp0kY тримали в облозћ фортецю, але поставити свот знамена на вежах так i не Через 80 рокЈв засновник Москви, князь
Долгорукий, також на шести намагався В 1150 та в 1155
спроби п(дкорити неприступну твердиню. В 1259 витримали штурм золотоординсы<их Але
MiCT0 MiCT0 було захоплено польськими i з цього часу Луцьк ста€ не |
вважа€ться роком заснування Луцького Замку. Його велося з цегли. kpiM того, на Стир була побудована дамба, що дозволило piBeHb води навколо У 1366
була добре в Европейських краТнах. Не дивно, що саме тут, у Верхньому Замку в Луцьку, був проведений з'Ёд M0HapxiB 1429 р. Той з'Тзд за сучасними можна
G-8. 15 тисяч людей приТхали в Лучеськ, щоб обговорити проблеми.
Замок Любарта витримае ще не один штурм та не одну облогу Татари, поляки намагалися захопити Луцьк. Проте, з часом, через те, що на утримання фортечних споруд розкрадалися чиновниками, замок, як оборонна споруда, прийшов в занепад. Це призвело до того, що в 1595
Северина Наливайка захопило
отримавши велику з городян.
П(сля цього остаточно втратив Луцький Замок свою
Тепер BiH служив лише для та яких нал(чувалося пить: гродський, земський, каптуровий та Луцький трибунал.
Периметр фортецЈ мае форму неправильного трикутника. Спершу, були влади ча, в'Тзна та це оплативши
Лише екскурсанти мають змогу оглянути MicT0 з найвищоТ точки.
мають BY3bki сходи i сходини, що сприяло веденню оборонних
Штурмуючи Замок Любарта не мали вЈд B0THiB, знаходились позаду. Захисники мали змогу постјйно змјнювати один одного, використовуючи розширення CTiH.
раннього опису, зубцями — мерлонами. Однак, коли вогнепальна Зброя почала важливу роль на бою, кренеляж замурували, а в баштах i ряди яке одного разу побачити,
прочитати сто наукових праць про його та архђтектуру. I не TiJ1bkV•1 ЈсторЈя € ЕДИНИМ надбанням Луцька. Адже опиняючись за
таку ж незламну, як i владича вежа.
стрийська вежа. В'Тзна вежа була звернена на захћд. У Е 3aMypoBaHi
Колись був великим MicT0M, але, таке враження, що Й сам вже не згада€ про часи Тепер про статус MiCTa пам'ята€ xi6a центральний MaricTpaT. Та за даними ще 1939 року тут проживало бЈльше трьох тисяч людей. В наш час Свћрж — це невеличке село, в якому проживае приблизно 800 Поселення розташоване на 6epe3i однойменноТ оповите широкими ставками. По з Перемишлян, виднјються скел( де за легендою блукав 1ван Франко.
Цетнера з Свјрзького замку фортифјка- ставками, а в MypiB — ровами Павло мостом), палацовий тип навряд чи мати
В 1672 роц( пћд час походу турkiB на BiH витримав турецьку облогу. час другого походу TYPkiB у 1675 замок знову вистояв i захистив у своТх мурах залогу Поморянського замку, яка, не маючи достатньоТ сили для оборони, через та€мний вийшла до i втекла до ЕННИХ ушкоджень новлення та посилення MypiB, однак загалом замок поступово призначення з оборонного на суто житлове, перетворившись на парадну
Якщо до сих nip замок належав всього двом шляхетським родам, то тепер раз за разом переходить з рук у руки. Часта 3MiHa негативно вплинула на споруду, маЕТКОМ не опјкувалися — в описах 1882 i 1892 P0kiB згадуеться поганий стан будћвлј, зокрема руйнування kopnyciB з та сходу.
У 1907 замок стае Роберта Лямезана де на той час арм(Т. BiH реставрував маеток, вкладаючи коштиг i перетворив його на
чить пам'ятний напис над брамою i3 сторони.
У 1939 радянською владою. Довгий час стояв пусткою, короткий використовувався як школа аж у 1978 переданий на баланс apxiTekTopiB тодћшнього СРСР.
На замкового парку костьол, заснований ще в XV Сучасна мурована букостьолу в стилћ ренесансу, яка поставлена на дерев'яного, що завалилася; вона походить з 1546 року. Над входом у костел i бачити рештки шляхетського герба до костелу
Завалену ходу можна побачити з рову, який оточу€ замок перекидного моста.
краезнавець Й. Гронський розпов(да€, що в 1956 замку (у Е ще й другий костел) бачив фрески, в(дкрилися внаслћдок облуплення тиньку. На фресках була
панорами середньовјчного Свћржа. Судячи з опису, це могла бути
Египетська. Подальша доля цих фресок
Нинћ стан замку не найкращий. збереглися пЈсля неодноразовот збираються розташувати будинок apxiTekTopiB. У
зв'язкуз цим 3MiHeH0 планування kiMHaT
У великий колодязь, воду з якого брали на випадок облоги. Колодязь також
зображена оголена закинутий. з довгим розпущеним волоссям в