Криворізька гімназія № 93 Криворізької Міської Ради
Доповідь
по темі:
″Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках біології″
Підготувала:
Вчитель біології
Дядюк Ольга Іванівна
В с т у п
Усім відомий давньогрецький вислів: «Учень – не чаша, яку необхідно наповнити, а факел, який потрібно запалити». В наш час існують технології , які можуть розбудити в дитині інтерес , дати особистості можливості для розвитку і самореалізації.
Під час вивчення біології інколи виникає проблема нерозуміння учнями викладеного матеріалу через перевантаження підручника науковими термінами. Через це учні не можуть побудувати логічної відповіді , а працюють за принципом заучування. Сприйнятий учнем навчальний матеріал повинен бути осмислений відповідно до знань цього учня. Осмислення є центральною ланкою в процесі засвоєння знань і відбувається не окремо від сприйняття, а разом з ним.
Навчання і виховання , які не враховують передусім розвитку дитини , втрачають своє значення. Відтворення матеріалу без збудження думки , без виховання прагнення до глибин і вершин відіграє у формуванні дитини роль більше негативну , ніж позитивну , привчаючи учня до автоматизму в поглядах і вчинках , до неможливості мати власну думку , до страху критики тощо.
Основне призначення викладених завдань та вправ – навчити учнів систематизувати, узагальнювати матеріал і виділяти головне з великого обсягу матеріалу, сприяти розвитку логічного та критичного мислення; застосовуючи різні цікаві форми роботи, досягти якісного засвоєння знань.
Сучасна психологія і педагогіка доводять, що в процесі навчання учень не просто сприймає, усвідомлює, запам’ятовує, а й виконує складну систему розумових дій, спрямованих на засвоєння знань.
Завдяки цій розумовій діяльності знання стають його надбанням. Початковим етапом засвоєння знань є сприйняття. На перший погляд здається, що на уроці активним є лише вчитель, а учні повинні його слухати, спостерігати. Насправді це не так. Уже на цьому етапі
оволодіння знаннями важлива активна діяльність школярів. Проте вона не з’являється сама по собі. Її повинен створити вчитель. Теорія і практика пропонують цілу систему шляхів активізації сприйняття учнями навчального матеріалу.
Якість сприйняття підвищується, якщо діти підготовлені до засвоєння нового матеріалу шляхом постановки перед ними пізнавальних і практичних завдань: “навчитися виділяти головне з прочитаного тексту”, “навчитися пояснювати будову органа у зв’язку з його функцією”.
Пізнавальна активність учнів підвищується, якщо вчителю вдається створити так звану проблемну ситуацію на початку вивчення нового матеріалу, тобто викликати в учнів запитання: чому відбувається таке явище? Як можна пояснити цей факт? За таких умов учні протягом уроку,
слухаючи пояснення вчителя, активно шукатимуть відповідь на запитання.
Проблемні ситуації особливо часто виникають під час проведення експериментів, спостережень, виконання різноманітних практичних завдань.
Важливим шляхом активізації сприйняття є використання попереднього досвіду учнів: їхні власні спостереження, участь у різних видах роботи, почута розповідь старших людей, батьків. Цей досвід дітей використовую,плануючи свою роботу з ними.
Дуже важливо з перших кроків навчати дітей спостерігати різні явища
таким чином, щоб їхній досвід не був стихійним, випадковим, а складався
під впливом учителя.
Даний посібник містить добірку різних завдань, спрямованих на активізацію дитячого інтересу до вивчення навчального матеріалу, на прикладі теми «Гриби». Різноплановість завдань дозволяє кожний урок урізноманітнити виклад або закріплення теми, перевірку домашніх завдань, проведення позакласних заходів, а також залучити учнів до дослідницької діяльності.
Складання кросвордів,ребусів,розгадування загадок використовують для встановлення взаємозв'язку , взаємопідпорядкування , внутрішньої закономірності об'єктів , що вивчаються. Працюючи з біологічними диктантами прослідковуємо логічний виклад термінів, учні можуть самостійно пояснити зміст кожного поняття і встановити взаємозв’язки між компонентами. Заповнення таблиці дозволяє систематизувати, узагальнити й поглибити знання учнів. Цей метод можна використовувати на будь-якому етапі уроку , у тому числі для отримання зворотного зв'язку під час вивчення нового матеріалу.
Гарні результати приносить складання порівняльних таблиць, особливо цьому сприяє матеріал біології 7 класу, де можна порівняти родини рослин, розглянути їх спільні та відмінні риси; в учнів виробляються здібності до складання порівняльної характеристики, до вміння скласти висновки з поставленого завдання.
Проведення вікторин спонукає учнів до роботи з додатковими інформаційними джерелами, виникає бажання позмагатись і стати переможцем.
У процесі навчання учні під керівництвом учителя здобувають нові для
них знання. Щоб викликати в учнів пізнавальний інтерес до нового
навчального матеріалу, потрібно використовувати різноманітні методичні прийоми: створення проблемної ситуації, прийом новизни, значущості,
динамічності, дослідницький прийом та інше. Усі вони збуджують допитливість, пізнавальний інтерес і можуть бути використані на всіх
етапах вивчення навчального матеріалу. Залучення школярів до різноманітних форм роботи при вивченні теми , це дозволяє розширити їх можливості і сприяє правильному визначенню власних знань, умінь і здібностей. Важливо навчити дітей пишатися своїми здібностями , виховувати вміння висловлювати власні думки , тримати чітку позицію щодо особистих переконань – і це зробить навчання продуктивнішим.
Постановка і вирішення проблемних питань
Завдання полягає у тому, щоб заперечити або довести всім відомі ознаки отруйності грибів
1. „Личинки комах і равлики не їдять отруйних грибів”. Пояснення: личинки їдять, як їстівні, такі отруйні гриби.
2. „Якщо у каструлі є отруйний гриб, срібна ложка або монета, опущена у відвар, почорніє”.
Пояснення: потемніння срібла залежить від наявності амінокислот, що містять сірку, внаслідок чого утворюється сірчане срібло чорного кольору. Такі амінокислоти є і в їстівних, і в отруйних грибах.
3. „Якщо голівка цибулі або часнику змінить колір під час приготування грибів, серед них є отруйний".
Пояснення: потемніння цибулі чи часнику можуть викликати як отруйний, так і їстівний гриби, залежно від наявності у них ферменту тирозиназу.
4. "Отруйні гриби викликають скисання молока".
Пояснення: молоко скисає під впливом ферментів типу пепсину1 і органічних кислот, які можуть міститися як у їстівних, так і в отруйних грибах.
5. "Отруйні гриби обов'язково мають неприємний запах,а їстівні –приємний".
Пояснення: запах смертельно отруйного гриба – блідої поганки не відрізняється від запаху печериці.
6."Усі гриби молодими їстівні". Пояснення: бліда поганка однаково отруйна як молодою, так і старою.
Дидактична гра “Дослідницька робота”
А)– на попередньому уроці вчитель задав учням виростити цвілевий гриб та написати доповідь-спостереження. Учні демонструють вирощений гриб, окремі учні характеризують та розповідають свої спостереження інші учні можуть доповнювати відповіді товаришів.
Б)-розглянути плодове тіло пластинчастого гриба і трубчастого, порівняйте їх будову, знайдіть спільні й відмінні риси.
Робота з малюнками.
(Вчитель готує добірку фото, чи малюнків грибів).
Завдання:
- серед зображених малюнків грибів визначити їх назви;
- їстівні чи отруйні;
- трубчасті чи пластинчасті.
Гра «Дерево мудрості»
Учням пропонується прочитати текст параграфа та сформулювати складне запитання за текстом, записавши його на маленькому аркуші паперу. Папірець скручують трубочкою, зав'язують ниткою та прикріплюють до дерева, ніби одягають ялинку. На дереві буде стільки «іграшок», скільки учнів у класі. Коли дерево вже одягнене, учні по черзі підходять до нього, зривають запитання та відповідають на нього. Слухачі оцінюють відповіді.
Біологічні диктанти.
Вегетативне тіло гриба називається ... . Грибниця складається з ... . Гіфи нижчих грибів ... , а вищих ... . Гриби всмоктують воду з розчиненими.....За способом живлення гриби поділяються на ... і....
За низкою ознак гриби подібні до………. . Тип живлення - …… . Деякі гриби живуть з водоростями у … . А співжиття грибів із коренями вищих рослин утворює ….. . Багатоклітинний гриб складається з ….. і …… . Безбарвні розгалужені нитка називаються ….. . Розмножуються гриби ……… способом за допомогою ….. .
-цвілеві гриби поселяються на ………
- представником одноклітинних грибів є ……………
- спори мукора дозрівають у ………..
- одноклітинні гриби, які відносяться до вищих грибів, це -………….
- спосіб розмноження дріжджів, це -………….
Гра «Лови помилку»
Вкажіть на правильне твердження
1. Всі гриби, рослини і тварини — багатоклітинні організми.
2. Серед грибів, рослин і тварин є одноклітинні і багатоклітинні організми.
3. Гриби — це рослини.
4. Гриби і рослини належать до різних царств природи.
5. Усі гриби утворюють плодове тіло.
6. За способом живлення гриби є автотрофами.
7. Особливістю грибів є відсутність у їхньому тілі пластид.
8. В тілі грибів є пластиди.
9. За способом живлення гриби є гетеротрофами.
10. Клітини грибів оточені клітинною стінкою, основою якої зазвичай є хітин — речовина, властива комахам.
11. Клітини грибів оточені клітинною стінкою, основою якої зазвичай є хітин — речовина, властива рослинам.
12. Гриби ростуть упродовж усього життя.
13. Гриби ростуть до певного віку, як тварини.
14. До сапротрофів належать гриби, що живуть за рахунок відмерлих
організмів.
15. Гриби-паразити живуть на поверхні або всередині живих тканин рослин і тварин.
16. Гриби-паразити вступають у симбіоз (співжиття) з водоростями і навіть вищими рослинами.
1. Гриби – представники царства Рослини.
2. Гриби є одноклітинні та багатоклітинні.
3. У клітинах грибів міститься хлорофіл.
4. У грибів є корінь.
5. Вегетативне тіло грибів називають грибницею.
6. Грибами можна отруїтися.
7. Мухомор – їстівний гриб.
8. Підберезник і маслюк – їстівні гриби.
9. Дріжджі – це багатоклітинні гриби.
10. Плодове тіло грибів утворене ніжкою і шапкою.
11. З грибів отримують антибіотики.
А)маслюк, лисичка, мухомор;
Б)чортів гриб, опеньок, боровик;
В) печериця, бліда поганка, підберезовик;
Г) дощовик несправжній, березовик, сироїжка.
а) білого гриба: царство ... , відділ ... , клас ... , вид ...;
б) хлібних дріжджів: царство ... , відділ ... , клас ... , вид ... .
ЗАГАДКИ ПРО ГРИБИ
Є шапка – нема голови,
Є нога – нема черевика.
(Гриб)
***
У теплий дощик народився,
Парасолькою накрився.
(Гриб)
***
В нашої сімейки ніжки тоненькі,
Шиї, мов цівки, круглі голівки.
І на пні, і коло пня
Нас велика рідня.
(Опеньки)
***
Ми — грибочки невеличкі,
Маємо жовтенькі личка,
Не червиві, дуже чисті,
Не ховаємося в листі.
(Лисички)
***
Я барвистий і цікавий,
Жить на булках полюбляю.
Хто в пакеті хліб забуде,
Той знайде мене там всюди.
(Мукор)
***
Я куцоногий, блідолиций,
Але витримую фасон.
Французьку гарну назву маю
І звуся, діти, шампіньйон,
А хто гриби всі гарно знає,
українську назву відгадає.
(Печериця)
***
Ми не маєм шапки й ніжки,
В тісті любим жити трішки.
І рум'яний та пахучий
Хліб пекти людей ми учим.
(Дріжджі)
***
Ці стрункі грибочки
Зайняли пеньочки.
Шапки в них кругленькі.
Кличуть їх ….
(Опеньки)
***
Вийшов красень на стежину,
Вдягся в білу одежину,
Капелюх червоний взяв -
Всіх навколо налякав!
(Мухомор)
***
Росте біля осичок звично
Красноголовець-...
(Підосичник).
***
Прикмети та приказки про гриби
1.Багато грибів восени – чекай неврожаю.
2. З’явились опеньки – скінчилось літо.
3. Пізній гриб – пізній сніг.
4. Літо з дощами – осінь з грибами.
5. Зацвіла калина, шипшина і суниці – скоро з’являться сироїжки.
6. Пізнє цвітіння горобини – на довгу грибну осінь.
7. Де дуби, там і гриби.
8. Де один грибок, там цілий вінок.
9. І гриба знайти треба мати щастя.
10. Пізній грибок, пізній сніжок.
11. Хто любить землі вклонитися – без нагороди не залишиться.
12. З'явився перший туман — іди по гриби.
13. Побачив дві чи три веселки — збирайся в ліс по гриби.
14. Якщо осінь багата на гриби - зима буде тепла.
15. Коли гриби вродять, тоді на людей помір буває.
16. Добре вродили опеньки - буде врожай жита наступного року.
17. Якщо в лісі мало грибів, а багато жолудів - чекай суворої зими.
18. На купах гною вранці з'явилися пасльони, які виросли за ніч, - у день буде дощ.
19. З'явився в полі колос - чути грибників голос.
20. Колоситься жито - починають траплятися підберезники й білі.
Вікторини
1. Під осикою гриб. Шапочка у нього оранжево-червона, дуже схожа на опале листя осики. Здогадалися, що це за гриб? Якщо ні – розріжте ножем шапочку, чи ніжку гриба. М’якуш гриба – білий і враз починає синіти, і чим далі – тим більше.
(Красноголовець)
2. Згадай, у яких грибів шапочки різного кольору, але всі вони носять
одне ім’я. (Сироїжки)
3. Трухлявий пеньок допоможе вам правильно знайти дорогу до цих грибів. Які ж гриби ростуть на пеньках і руйнують їх?
(Опеньки)
4. В листяних лісах їх не знайдеш. Вони ростуть в ялинових, а частіше в соснових лісах. Та не по одному, а цілим сімейством. В хорошу погоду цей гриб сухий, шапочка шовковиста, блискуча. Шкірка на шапочці легко відділяється і шапочку можна обчистити, як яйце. А в дощову погоду шапочка гриба стає слизькою, маслянистою. Тому цей гриб називається...?
(Маслюк)
5. Його добре видно здалеку. На високій білій ніжці, в червоній шапочці, покритій білими краплинками. Але якщо гриб не ховається під деревом, а сам запрошує грибника, то тут щось не те. Напевно, це отруйний гриб. Але топтати його не потрібно. Хай собі росте, а як постаріє, краї шапочки загнуться доверху і він перетвориться в блюдце на ніжці. Пройде дощ і у блюдечко потрапить вода. Але це вже буде не проста вода, а отрута. Якщо муха захоче напитися води, вона гине не встигнувши злетіти. Тому гриб назвали...? (Мухомор)
6. Ім’я для нього не дуже підходить. Якщо гриб росте під сосною, шапочка його має колір соснової кори. А під ялиною росте гриб з шапочкою зовсім іншого кольору – зеленувато-синього. Якщо невпевнений – обріж ножем оранжеву ніжку. На зрізі виступить краплинка оранжевого соку. Спробуй язиком на смак, і відчуєш присмак смоли. Що це за гриб? (Рижик)
7. А оцей навіть на гриб не схожий. Все у нього не так. По-перше, з’являється раніше інших, тільки сніг зійде. По-друге, у грибів добре видно шапочки і ніжки, а у нього все зрослось, не розумієш, де що. І все-таки це - перший їстівний гриб, що виріс цього року. А тому, що він такий смішний і зморщений, його назвали...?(Зморшок)
Гра «Відьмацькі кільця»
Вписати в кільця назви грибів, які підходять по кількості літер.
|
А |
Б |
І |
Л |
И |
Й |
С |
О |
П |
Е |
Н |
Ь |
К |
И |
М |
У |
Х |
О |
М |
О |
Р |
А |
І |
П |
Я |
Ц |
И |
О |
С |
Д |
О |
С |
И |
Р |
Ї |
Л |
К |
И |
Н |
Ч |
Е |
Ж |
Ю |
К |
И |
П |
Е |
Ч |
К |
Л |
И |
С |
И |
Ч |
К |
И |
КРОСВОРДИ
|
|
|
|
|
1. |
|
|
|
|
|
К |
|
|
|
2. |
|
|
|
|
|
|
|
К |
|
|
|
|
3. |
|
|
|
|
|
|
К |
|
|
|
|
|
4. |
|
|
|
|
|
К |
|
|
|
|
|
|
5. |
|
|
|
|
К |
|
|
|
|
|
|
6. |
|
|
|
|
К |
|
|
|
|
|
7. |
|
|
|
|
|
К |
|
|
|
|
|
8. |
|
|
|
|
|
К |
|
|
|
|
9. |
|
|
|
|
|
|
К |
10. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
К |
Відповіді: боровик,березовик, гнойовик, дощовик, козляк, маслюк, моховик, опеньок, осиковик, підберезовик.
|
1. |
|
|
|
|
|
А |
|
2. |
|
|
|
|
|
А |
|
3. |
|
|
|
|
|
А |
4. |
|
|
|
|
|
|
А |
Відповіді: рядовка, сироїжка, поганка, лисичка.
Які гриби живляться відмерлими рештками? (Сапротрофи.)
Назвіть орган спороутворення у нижчих грибів. (Спорангій.)
Назвіть один із відділів царства Гриби. (Слизовики.)
Назвіть один із способів розмноження грибів. (Статевий.)
Як називається спеціальна клітина для нестатевого способу розмноження? (Спора.)
С |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
С |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
С |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
С |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
С |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Спора статевого розмноження, що утворюється в спеціальних сумках. (Аскоспора.)
Назвіть орган спороутворення у нижчих грибів. (Спорангій.)
Як називається наука про гриби? (Мікологія.)
Який термін співжиття грибів з коренями рослин? (Мікориза.)
Яку назву має тіло слизовиків? (Плазмодій.)
|
|
|
|
С |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
П |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
О |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Р |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
А |
|
|
|
|
|
|
|
Дидактична гра “Узагальнення”
У ході узагальнення знань про організми царства Гриби учні самостійно складають такі таблиці:
Таблиця.
Ознаки рослин |
Ознаки тварин |
1. Прикріплений спосіб життя |
1. Відсутність хлорофілу |
2. Необмежений ріст |
2. Наявність хітину в клітинній оболонці |
3. Міцна клітинна оболонка |
3. Гетеротрофний спосіб життя |
|
4. Запасна речовина — глікоген |
|
5. Наявність сечовини в обміні речовин |
Ознаки |
Вищі гриби |
Лишайники |
Кількість видів |
100 тис. |
25 тис. |
Із чого побудовані |
З багатоклітинних гіфів |
Співжиття водоростей та грибів |
Спосіб живлення |
Гетеротрофи: сапротрофи, паразити |
Гетеро- і автотрофи |
Розмноження |
Вегетативне, нестатеве, статеве |
Переважно вегетативне |
Значення у природі |
Шкідники рослин, тварин, “санітари” |
“Піонери” в освоєнні нових територій |
Значення для людини |
Антибіотики, хвороби рослин, тварин, людини; їстівні та отруйні |
Медицина, їстівні, кормові |
Представники |
Пеніцилін, дріжджі, маслюк, трутовик |
Стінна золотянка, цетрарія |
1