доповідь «Формування в учнів навичок здорового способу життя в системі урочної та позаурочної роботи з дітьми»

Відділ освіти Костянтинівської районної адміністрації 

       Методичний кабінет

Марківська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Доповідь  на тему:

«Формування в учнів

 навичок здорового способу життя

в системі  урочної та позаурочної

роботи з дітьми»

                                                    Учитель предмету  основи здоров’я:

                                                                                             Кулінченко О.Л.

2018  р.

           Сьогодні процес модернізації освіти та виховання спрямований на забезпечення умов для якісної освіти шляхом формування покоління, спроможного до толерантного сприйняття світу, безконфліктної життєдіяльності в ньому, здатного навчатися протягом життя, створювати і розвивати цінності громадянського суспільства.

     Разом із тим, ураховуючи існуючу тенденцію погіршення стану здоров ‘я дітей, розповсюдженість соматичних, нервово-психічних порушень здоров’я школярів, існування проблеми соціально-психологічної адаптації дітей та молоді, перед навчальними закладами постає  завдання організувати навчально-виховний процес на засадах здоров’язбереження, розвивати професіоналізм педагогів щодо формування основ здорового способу життя, культури здоров’я, превентивного навчання і виховання дітей та учнівської молоді.

  Розглядаючи  проблему  культури  здоров'я,  ми  звернулися  до  педагогічної

спадщини  В.Сухомлинського. Особливе  місце  у  своїй  роботі  він  відводив

стану  здоров'я  дітей,  їхньому  фізичному  вихованню,  загартуванню, профілактиці  захворювань. Педагогічна  спадщина  Василя  Олександровича Сухомлинського  багатогранна,  сповнена  народною  мудрістю,  традиціями, глибоким  знанням  класичної  історико - педагогічної науки .

       Особливу  увагу він  приділяв  основам  гігієни  розумової  та  фізичної  праці,  режиму  праці  та відпочинку,  медико -  санітарній  грамотності  та  освіченості.  Василь Олександрович писав: "Якщо виміряти всі мої турботи й тривогу за дітей..., то добра половина  їх - про  здоров'я"[1, 109]. Вивчення розділів, що присвячені безпосередньо охороні та  зміцненню  здоров'я молоді, що навчається, в таких педагогічних працях Василя Олександровича Сухомлинського, як "Проблеми виховання  всебічно  розвиненої  особистості", "Сто  порад  вчителю", "Серце віддаю  дітям", "Народження  громадянина"  та  ін.,  в  більшості  допоможе  і сьогодні розв'язати ці найактуальніші проблеми. За поглядом педагога, підчас

незадовільного  стану  здоров'я школярів  неможливо  досягти  високого  рівня успішності, найповнішого засвоєння знань. Навчання - це важка, повсякденна, кропітка праця, яка стає непосильною для дітей зі слабким здоров'ям. У своїй книзі "Серце віддаю дітям", що відмічена Державною премією УРСР, Василь Олександрович пише: " Досвід запевнив нас у тому, що приблизно 85% всіх учнів, що не встигають у навчанні, головна причина - поганий стан здоров'я, будь -  яке  погане  самопочуття  або  захворювання,  частіше  всього  зовсім непомітне  й  виліковне  тільки  за  допомогою  сумісних  зусиль матері,  батька, лікаря  та  вчителя"[1, 51]. У гармонійному розвитку дитини все взаємопов’язане, але медичні аспекти формування, укріплення чи збереження здоров’я не є визначальними. В. Сухомлинський наголошував: "Турбота про людське здоров’я, тим більш про здоров’я дитини, – це не просто комплекс санітарно-гігієнічних норм і правил, не перелік вимог до режиму, харчування, праці, відпочинку. Це насамперед турбота про гармонійну повноту всіх фізичних і духовних сил, і вінцем цієї гармонії є радість творчості" [3, с. 109]. І  він  робив  все  можливе,  щоб  його  Павлиська середня школа на Кіровоградщині стала школою радості, а це можливо тільки тоді,  коли  дитина  здорова,  фізично  міцна,  повна життєвих  сил  та  енергії.

    Вершиною роботи у фізичному ви­хованні для кожного вчителя є забез­печення активності учнів у самовихо­ванні, що передбачає стійке прагнен­ня школярів до оволодіння необхід­ними знаннями, вироблення позитив­них рис і якостей, досягнення висо­ких показників у спорті. До цього у своїх працях закликав  В. Сухомлин­ський, який вважав, що  фізична культура повинна забезпечити свідо­ме ставлення учня до власного орга­нізму, виробити вміння берегти  здоров'я, зміцнювати його правиль­ним режимом праці, відпочинку, хар­чування, гімнастикою і спортом, за­гартовувати фізичні й нервові сили, запобігти захворюванням. В. Сухом­линський виділив 7 порад чи правил, що сприяють самовихованню у фізичній культурі:

1. Здоров'я - це повнота духовно­го життя, радість, ясний розум. Твоє здоров'я - у твоїх руках.

2. Найважливіше джерело здо­ров'я - навколишня природа, сонце, вода, літня спека й зимовий холод, ті­нисті гаї й квітучі поля. Живи і труди­ся серед природи. Прокидайся рано, вставай до сходу сонця. Влітку соне­чко встає дуже рано, але ти повинен устати раніше за сонце. Іди в поле, ди­хай свіжим повітрям, умий руки й об­личчя росою - це справжня казкова жива вода. Повітря, насичене арома­том квітучих і достигаючих хлібів, має цілющі властивості. Хто дихає цим по­вітрям у літню пору, ніколи не хворіє легеневими хворобами.

3. Візьми собі за правило: щоден­но, прокинувшись, одразу зроби ран­кову гімнастику. Влітку спи надворі на сіні чи свіжій соломі - фітонциди, що їх виділяють сіно і свіжа солома, убе­рігають від захворювання на грип.

4. Змушуй себе щоранку робити хо­лодні обтирання. Купайся в ставку як­найдовше - до осінніх заморозків. у зимові дні витирай ноги (до колін) снігом - до відчуття тепла, що розли­вається від колін до ступні. Не бійся вийти босим на кілька хвилин на сніг - це добре загартовування для ніг і всього організму.

5. Жодного дня без фізичної праці. Праця розпрямляє тіло й душу. У пос­тійній, повсякденній праці - людське довголіття. Хто трудиться з раннього дитинства до глибокої старості, той до останніх днів свого життя залишається повноцінною людиною, зберігаю­чи фізичні сили, ясність розуму, ба­гатство сприймань та емоцій.

6. Щоденно проходь від 3 (у мало­му віці) до 10 км. Зроби звичкою хо­дити лісом, луками, полем. Якщо тобі йти до школи 2 або 3км, і дорога про­лягає луками - це твоє щастя.

  У літню пору зроби звичкою про­ходити кілька кілометрів серед квіту­чих і достигаючих хлібів і трав (особ­ливо серед ланів пшениці, ячменю, ві­вса, конюшини).

7. Нехай стануть твоїми заповідями простота, невибагливість, стриманість. У дитинстві не їж багато соло­дощів - краще зовсім не вживати чис­тих вуглеводів. Не будь ненажерою, не наїдайся донесхочу. Вставай із-за сто­лу з відчуттям легкого голоду.

У цих порадах відтворено програ­му здорового способу життя в гармо­нії з природою, а також велику увагу приділено гігієні фізичних вправ.

Безперечним є твердження більшості спеціалістів про те, що науково­-методичні основи і практичні навички мають бути закладені, насамперед, у навчально-виховному процесі. І фор­мувати цей процес необхідно з пріо­ритету людини як вищої цінності в усій духовній і тілесній неповторнос­ті особистості, визнання її соціально­природної унікальності.

  Для успішного створення здоров’язберігаючого освітнього середовища в сучасному закладі освіти навчально-виховна робота здійснюється за такими напрямами:

• Створення оптимальних зовнішньо-середовищних, екологічних,  санітарно-гігієнічних норм;
• Раціональна організація праці і відпочинку;
• Збереження та зміцнення фізичного, психічного, соціального та духовного здоров’я;
• Формування свідомого ставлення до свого здоров’я;
• Пропагування здорового способу життя;
• Упровадження новітніх здоров’язберігаючих, здоров’язміцнюючих, профілактичних педагогічних технологій;
• Освіта на основі життєвих навичок(ООЖН);
• Застосування профілактичних, просвітницьких програм і проектів( випуск санбюлетнів, проведення бесід і загальноосвітніх заходів «День здоров’я», тематичних виставок малюнків);
• Залучення батьків до роботи з пропаганди культури здоров’я ;
• Налагодження співпраці з відповідними громадськими організаціями та державними установами.

    В нашій школі першочергова увага приділяється також:

• створенню умов для дотримання вимог санітарного законодавства щодо організації навчального процесу (повітряний, кольоровий, світловий, температурний мікроклімат тощо),
•  створенню умов для дотримання вимог охорони праці та безпеки життєдіяльності,
• Забезпеченню учнів під час їх перебування в школі збалансованим харчовим та раціональним  питним  режимом, щоденним  гарячим харчуванням,
• Забезпеченню медичного обслуговування учасників навчально-виховного процесу,
• забезпеченню оптимального рухового режиму,
• створенню умов для фізично – оздоровчої роботи,
• попередженню формування в учнів дезадаптаційних станів: перевтоми, гіподинамії, дистреса;
• включенню в навчальні плани школи для всіх класів занять, що дозволяють цілеспрямовано підготувати учнів до діяльності збереження і зміцнення свого здоров’я,формувати в них культуру здоров’я, спонукати до введення здорового способу життя;
• проведенню тематичної роботи з батьками учнів, спрямованої на формування в їх сім’ях здоров’язберігаючих  умов, здорового способу життя, профілактику згубних звичок .

           Здоров’я дитини починається в сім’ї – такого висновку дійшла Всесвітня організація охорони здоров’я на основі численних досліджень. Саме сім’я відіграє вирішальну роль в опануванні знань з основ здорового способу життя та переходу їх у стійкі переконання, вироблення навичок і вмінь, а школа має всіляко сприяти аби дитина ставала сильнішою, міцнішою, витривалішою.

  Чи завжди батьки стають першими вихователями?  Чи володіють вони загальною культурою, складовою частиною якої є фізична культура? Дослідження,бесіди з батьками, анкетні опитування показують, що більшість з них не має ціннісних уявлень про здоровий спосіб життя , його зміст і завдання, не володіє методикою його формування. На прикладі кількох поколінь вихованців В.Сухомлинський переконався, що успіху у вихованні взагалі і фізичному зокрема, можна досягнути тільки спільними зусиллями родини, школи і громадськості. Відводячи особливе місце методиці керівництва сімейним вихованням у праці «Розмова з молодим директором» , він писав , що «… цю роботу колектив вважає найбільш потрібною, найважливішою серед усіх інших справ. Ми взагалі нічого не досягнули б, якби не працювали з батьками». Василь  Олександрович  проводив безперервну  роз'яснювальну  роботу  серед  батьків  щодо  оздоровлення  та загартування  їх  дітей,  досягав  того,  "...  щоб  батьки  не  кутали  дітей  у  сто одежок,  не  надягали  на  них  фуфайок  та  светрів "про  запас", "про  всякий випадок"[1, 52],  турбувався  про  те, щоб  у  кожній  родині  у  дворі  був  літній душ, радив щоденно проходити по 2 - 3 км та більше, в залежності від віку та фізичної підготовки дитини. "Бути  в русі - одна  з  важливих умов фізичного загартування"[1, 53]. В.О.Сухомлинський  вважав, що "здоров'я  вливається  в дитячий  організм  життєдайним  джерелом  тоді,  коли  після  трудового напруження  дитина  відпочиває"[1, 52]. "Еліксиром  здоров'я" називав Василь Олександрович "...  повітря,  що  насичене  фітонцидами  злакових  культур - пшениці, жита, ячменя, грачихи, а також трав луків"[1, 54], намагався частіше

виводити дітей у поле. Він вважав, що "фітонциди злакових та рослин луків

вбивають  хвороботворні  мікроби -  збудників  легеневих  захворювань.  Якщо учень ціле літо дихав повітрям, що насичене фітонцидами злакових та рослин луків,  він  ніколи  не  захворіє  простудними  захворюваннями"[1, 54].  Також оздоровча  система,  яка  ним  розроблена,  заснована  на  методах  народної медицини  та  включає  цілий  комплекс  заходів,  що  діють  безвідмовно.

   Протягом більше тридцяти років Павлиська середня школа для В. Сухомлинського була  науково-дослідним, експериментальним майданчиком з вивчення дітей та реалізації програми формування культури здоров’я учнів. Під його керуванням було створено повну, завершену педагогічну систему валеологічного виховання учнів,  яку впроваджували  вчителі, активно взаємодіючи з громадськістю, батьками, працівниками медичних та культурних установ. Припускаємо, що це був перший педагогічний досвід валеологічного спрямування в колишньому Радянському Союзі і загалом у світі.

 До початку навчального року  на батьківських зборах, в індивідуальних бесідах з батьками важливо звернути увагу батьків на режим дня, активний відпочинок, ранкову гігієнічну гімнастику, загартовування , формування корисних звичок, здорового способу життя . Слід зазначити необхідність особистого прикладу батьків для більшої ефективності занять фізичними вправами і оволодіння навичками здорового способу життя, формування корисних звичок і профілактики  таких шкідливих звичок, як паління, наркоманія і пиятика, оскільки саме в молодшому шкільному віці авторитет старших незрівняний ні з якими іншими заходами педагогічної дії.

Спосіб життя людини формується з дитинства під  впливом батьків та родини (свідомо і несвідомо) на основі емоційного сприйняття. Поведінка, спрямована  на забезпечення здоров’я є невід’ємною частиною життя сучасної людини.

   Родина дає дитині багато: розвиває уміння розуміти себе та інших, дружити, жити повноцінним життям, бути  щасливим, уміти витримувати негаразди. Сім’я орієнтує дитину на здоровий спосіб життя – свідоме негативне ставлення до наркотиків і спиртного. Здоровий спосіб життя формує духовно, фізично і соціально здорову особистість.

    Кожна людина має дев’ять лікарів,даних природою,завжди готових допомогти.  Ці лікарі дуже кмітливі, їхні знання відкриті для всіх: молодих і старих, багатих і бідних. Усі знають їх, але хочеться щоб до них частіше зверталися. Вони готові допомогти у прагненні  здоров’я і довголіття. Це сонячне світло, свіже повітря, чиста вода, природна їжа, голодування, фізичні вправи, відпочинок, правильна постава, розум. Послухайте прислів’я про здоров’я:

• Бережи  одяг – поки новий, а здоров’я – поки молодий.
• Якщо немає сили, то й світ не милий.
• Хто день починає із зарядки – у того буде все в порядку.
• Без уроків фізкультури н е зміцнити мускулатури.

   Здоровий спосіб життя – спосіб життєдіяльності людини, метою якого є формування, збереження і зміцнення здоров’я; усвідомлене, активне ставлення до власного здоров’я, вміння акумулювати позитивні та нейтралізувати негативні фактори, зовнішні і внутрішні, що впливають на здоров’я.

  Здоров’я – одне з основних джерел щастя. Воно є найціннішим і найважливішим для кожної людини. Коли людина здорова, вона легко впорається з будь –якою справою. Справжнє життя – з позитивними емоціями і без шкідливих звичок.

   Здоров’я –  усьому початок. Якщо людина веде здоровий спосіб, вона збереже енергійність і активність до глибокої старості.

    Необхідно усвідомити, що міцне здоров’я дає можливість оволодіти будь – якою професією, приносити користь собі, своїй родині та батьківщині.

  Так, цільова комплексна програма «Фізичне виховання - здоров’я нації» та інші нормативні документи нашої держави орієнтують сучасну школу на виховання фізично здорового й духовно багатого покоління як необхідної умови утвердження здорового способу життя.

   У поняття «Здоровий спосіб життя» вкладається комплекс не тільки система уроків предмета «Фізична культура і  здоров’я» , але й комплекс культурно – оздоровчих заходів в позаурочний час.

   До них можна віднести класні виховні години, бесіди, диспути з питань формування здорового способу життя, тематичні виставки малюнків, заняття – практикуми та інше.

   Формування навичок введення здорового способу життя засобами фізкультурно – оздоровчої роботи в режимі навчального дня:

• Гімнастика до занять формує навички виконання ранкової гімнастики
• Уроки фізичної культури і здоров’я
• Уроки предмету «Основи здоров’я»
• Вікторини, конкурси, естафети, тренінги, мандрівки – практикуми, 
• Народні  і спортивні  ігри та свята
• Фізкультхвилинки на всіх уроках
• Рухливі перерви, які сприяють активному відпочинку учнів
• Тематичні виставки малюнків
• Класні виховні години, бесіди, диспути з питань формування здорового способу життя
• Заняття в спортивних гуртках, агітбригадах,
• Заняття – практикум    

     Складні  й відповідальні завдання  освіти  і   виховання  перед  педагогічними  працівниками  та громадськістю,  входження  України  до  Європейського   простору 

потребують перегляду позицій щодо формування здорового способу життя дітей  і  молоді   і  можливостей ,  втілення  цінних  надбань  колективу Павлиської середньої школи в сучасний педагогічний процес.

Правильно  організоване  фізичне  виховання  в  школі  сприяє  формуванню  гарного  стану  здоров’я,  профілактиці  захворювань, покращенню  діяльності  внутрішніх  органів  і  систем  дитячого  організму.

Дуже важливо пам’ятати про те, що у шкільному віці закладаються основи здоров’я,  довголіття,  різнобічної  рухливої  підготовки  та  ґрунту  для формування всебічно розвинутої особистості.

“Заняття  фізичною  культурою  і  спортом  відіграють  певну  роль  у всебічному  розвитку  учнів  лише  тоді,  коли  уся  навчально-виховна  робота проникнута  турботою про здоров’я “[2, т.2, с.157 ] .

  Вчителі Павлиської школи вважали починати вивчення дитини, перш за все,  з вивчення  її  здоров’я. “За дітьми, в яких була  виявлена  слабкість серцево-судинної  системи,  дихальних шляхів,  порушення  обміну  речовин, встановлювалось  постійне  педагогічне  спостереження.  Ми  намагались попередити  розвиток  хвороби,  укріпити  захисні  сили  організму:  разом  з батьками ми встановлювали  для дитини  режим праці і відпочинку, режим харчування”[ 2,т.2,с.145].  За  словами  В.Сухомлинського,  зміцнення  і збереження  здоров’я  дітей,  загартування  організму,  загальний  фізичний розвиток,  стан  здоров’я  повинні  бути  предметом   постійної  уваги педагогічного  колективу  школи.  Фізичну  культуру  колектив  Павлиської

середньої  школи  розглядав  як  головний  елемент  здоров’я. “Ми  не допускаємо  погоні  за  індивідуальними  рекордами,  спортивними досягненнями школи;   для  нас  фізкультура –  це  боротьба  за  здоров’я,  за зміцнення фізичних і духовних сил наших вихованців у їх єдності ” [ 2,т.2,с. 187 ] .

  Здобуваючи  педагогічні  знання,  корисні  поради  та  рекомендації  з організації фізичного виховання та формування здоров’я школярів з творів В.Сухомлинського,  переконуємось,  що  саме  від  особистісного  ставлення директора Павлиської школи до  педагогічного колективу школи з учнями  вцілому і до кожної дитини окремо, від його духовної культури, порядності, мудрості,  глибокого розуміння  своєї  виховної  справи були одержані певні позитивні  досягнення  в  оздоровленні  дітей школи,  здійснювався  розвиток їх талантів, здібностей  і нахилів. “Щоб бути справжнім вихователем дітей, треба віддати їм своє серце”, - цей невмирущий вислів В.Сухомлинського, в першу  чергу,  відноситься  до  нього  самого,  який   сумлінною  працею  і щирістю душі цілком їх підтвердив.  

  Із  педагогічних  творів   В.Сухомлинського   цілком  зрозуміло,  що турбота  про  здоров’я   та  організація  фізичного  виховання школярів  були важливою справою усіх педагогів.

  Сьогодні, перед вчителями сучасної школи стоїть проблема – зробити фізичне  виховання  для  кожної  дитини життєвою  потребою,  безперервним процесом. Це означає, що вчитель не має права обмежувати  свою виховну діяльність  епізодичними заходами з фізичного виховання,  або час від часу залучати  до  цього  процесу   сторонніх  людей.  На  порядок  денний висувається   питання  про  фізичне  виховання  школярів  як  системи обов’язкового   навчання  основам  здорового  способу  життя,  зміцнення  та збереження здоров’я.