Доповідь "Майстер виробничого навчання - взірець для наслідування"

«МАЙСТЕР –

 ВЗІРЕЦЬ ДЛЯ НАСЛІДУВАННЯ»

У сучасних умовах державотворення в Україні зростає роль гуманістичного виховання підростаючого покоління. Щоб збагнути роль та місце педагога у справі формування особистості учня, необхідно доводити, що особистість – це стан, це сукупність сил, потенціал. Особистість необхідно плекати і оберігати, і невтомно працювати для її розвитку., а також бути пильними, щоб не потоптати духовні цінності – життєдайне джерело особистості.

У Законі України «Про освіту» метою освіти визначено всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей. Тому велика роль у цьому процесі належить саме педагогу.  Саме він формує особистість, розвиває в учнів такі людські якості як скромність, щедрість, доброзичливість, поміркованість, лагідність, працелюбність, повагу до старих, людяність. Характерними  ознаками особистості є такі християнські чесноти, як віра, надія, любов, мудрість, справедливість, терпіння, стриманність. На мою думку, той хто називає себе педагогом повинен бути передусім Людиною.Сухомлинський вважає, що «… життя вчителя- це обов’язок бути світочем , стверджувати ідеали правди, добра, краси. Вчитель – це той, хто сіє добре зерно. Дух, духовна сила дитини розквітає від найбільої в світі сили – любові»

Почуття та емоції відіграють важливу роль у навчальній роботі. Від того, які почуття вона викликає, багато в чому залежить і якість навчання. Підтримка позитивних емоцій, позитивної самооцінки учнів стає для мене одним із найважливіших завдань. Адже  навчальна діяльність є провідною для учнів і в ній формується особистість. Тому необхідно вірити в сили кожного учня, надавати йому можливість розпочати все знову і знову, долаючи труднощі розвитку. Тільки мудре, доброзичливе ставлення вчителя сприятиме успішній адаптації учня до життя в суспільстві.

Важливо оберігати духовну цілісність вразливої дитини. Для цього потрібно бути не тільки хорошим методистом, але й досягти певної духовної висоти моральних переконань.

Педагог  -це взірець. Виховний вплив на учня справляє все: міміка, жести, тембр і тон голосу, його дружні поради та вимогливість, доброта й рішучість, терпимість і принциповість.

Я вважаю, що педагог має бути гуманістом, визнавати значущість особистості кожного учня, будувати взаємини з дітьми на основі любові і поваги. Є різні учні – кмітливі і тугодуми, дисципліновані і правопорушники, мовчазні і «гострі на язик», привабливі і малосимпатичні, здорові і хворобливі. І тому нам необхідно до кожного відзнайти ключик ,надати їм допомогу, створити умови для самоствердження та саморозвитку, відчути їх настрій, захистити від біди, застерегти від необдуманих кроків. Кожен учень заслуговує на похвалу, а іноді і на докір, бо похвала свідчить про вдосконалення, а докір допомагають зрозуміти якісь помилки і навчитися жити по людськи.

Намагаюсь розкрити перед учнем усі таємниці буття: вчу розпізнавати добро і зло, щирість і підступність, багатство душі і духовне убозтво. Вчу пізнавати самих себе, привчаю мислити, аналізувати житттєві ситуації, бути співчутливим до чужого горя, уважними до слабих і немічних, милосердними до тих, хто потребує допомоги.

Разом з тим – майстер в/н, як знавець своєї справи, призначений навчити своїх учнів обраній ними професії.

Готуючись до уроку, я намагаюсь:

-    проаналізувати підсумки попередніх занять з метою виявлення причин недоліків та внесеннязмін і доповнень у наступний урок;

-    визначити основну дидактичну мету уроку;

-    визначити тип, вид, структуру уроку та час, відведений для проведення кожного його елементу;

-    скласти план уроку;

-    підготувати науково-технічну та методичну літературу, а також матеріали з передового досвіду за темою уроку;

-    намітити практичні та навчально-виробничі роботи, вправи, завдання для самостійної роботи учнів під час закріплення нового навчального матеріалу;

-    підготувати дидактичне і матеріально-технічне забезпечення уроку;

-    визначити між предметні (внутрішньо предметні) зв’язки та прийоми їх реалізації на уроці;

-    визначити типові помилки, яких допускаються учні під час вправ, намітити засоби їх попередження або виправлення;

-    підготуватися до показу на уроці наочних засобів, експериментів, нових операцій і прийомів трудової діяльності.

Необхідно мати неабиякі організаторські здібності, вміти налагодити ділові контакти з учнями ліцею. Для того, щоб добре організувати процес навчання, необхідно правильно планувати свою роботу, відпрацювати свій стиль навчання і виховання так, щоб добитися найвищої ефективності навчально-виховного процесу.

Висока вимогливість до себе і учнів повинна стати основою взаємовідношення майстра з колективом. Авторитет майстра є залогом його успішної діяльності і тому дає право на керівництво, признане учнями. Становлення особистості майстра зумовлене багатьма об’єктивними та суб’єктивними факторами. Про високий авторитет майстра свідчить прагнення учнів бути в усьому подібними на нього.

Педагогічний такт майстра визначає манера спілкування з учнями, вміння при необхідності виносити суворе покарання, не принижуючи учня, витримка, терпіння, простота у спілкуванні, відвертість та почуття міри.

 Справедлива вимогливість повинна відповідати добродушному відношенню до учнів. Вважаю, що майстер – це їх головний наставник.

Робота в початковий період має дуже важливе значення. Це зумовлене тим, що саме від організації і змісту роботи моєї роботи в цей період залежить вся наступна  діяльність з навчання та виховання учнів.

Початковий період навчання ділиться на вхідний і підготовчий періоди. Перші заняття з виробництва на підприємствах вказують на певні труднощі, як у майстра так і у учня. Адаптація до нових умов істотно впливає на якість проведення навчальних занять.

Спостереження свідчать про те, що чим краще згуртований колектив, тим швидше проходить адаптація учнів. Закінчення початкового періоду навчання, як правило показують, що колектив групи сформовано і адаптація пройшла успішно.

Основне завдання на початковому етапі – навчити учнів правильно виконувати трудові прийоми, на основі яких в майбутньому сформувати уміння та познайомити з основними принципами найбільш ефективного виконання робіт.

Навчання учнів на навчальному етапі підрозділяють на дві стадії: основну і спеціальну.

На основній стадії професійної підготовки закладається фундамент знань та умінь. Наскільки сильним він буде, залежить успіх подальшого навчання. Ця стадія починається з ознайомлення учнів з обладнанням, інструментами і трудовими процесами. Учні набувають знання, навики та вміння, необхідні і характерні для обраної професії. Крім цього, учні набувають також знання та вміння необхідні для подальшого оволодіння вибраною спеціальністю. В основу навчання закладена система послідовно складніших вправ, які допомагають учням оволодіти професією.

 Поступово в процесі навчання всі виробничі процеси постають перед учнями не ізольованими, а взаємопов’язаними. Учні по новому починають оперувати набутими знаннями і вміннями, що дає їм можливість творчо підходити до праці. Адже майстер на початковому періоді навчання опирається на той досвід учнів, який вони засвоїли в процесі роботи. Його роль в тому, щоб допомагати учням розширити та збагатити досвід роботи.

Практика показує, що вже на цьому ступені навчання учнів необхідно ознайомити з організаційно-технічними основами сучасного виробництва, основними трудовими прийомами та операціями загально-професійного характеру, призначенням продукції, що виготовляється технічними умовами та технологічними процесами, виробничо-технологічною документацією, основами технологічного формування і аналізом результаті праці.

Спеціальна стадія початкового періоду навчання пропонує оволодіння виробничими навиками необхідними для виконання роботи у відповідному темпі з додержанням технічних прийомів організації праці. На початковій стадії навчання можуть формуватися неправильні навики. Тому необхідно, щоб будь-яка робота виконувалась учнями свідомо, щоб прийоми і операції розглядались не ізольовано одна від одного, а взаємопов’язано.

Навики формуються шляхом багаторазового повторення вправ. Тому на початковій стадії вправи є основним методом навчання учня.

 Закінчуючи початковий період навчання, учні вже познайомились з організацією робочого місця, інструментами, обладнанням, можуть виконувати технологічні процеси в строгій послідовності, додержуючись технічних умов, а також одержані навики в колективі.

На початковій стадії роботи з групою майстер виступає, як єдиноначальник, висуває свої вимоги, пропонує свої плани. Поступово він «завойовує» спочатку невеликий актив, а потім більшість учнів, і як тільки більша частина учнів стає його однодумцями, він знімає з себе повноваження єдиноначальника.

Колектив групи висуває свої органи самоврядування, тепер навчання і виховання ведеться уже спільно з активом групи.

В умовах ліцеїв трудова діяльність учнів, як засіб естетичного виховання набуває особливого значення, оскільки одна з основних завдань естетичного виховання майбутніх робітників – розвиток морально-естетичних стимулів до праці.

Вся  робота майстра має спрямовуватися на розвиток в учнів свідомого ставлення до навчання, прагнення до підвищення рівня своїх знань, удосконалення навиків, оволодіння передовими методами праці. Важливою умовою ефективності виховних зусиль майстра є його особистий приклад, ділова кваліфікація, глибоке знання справи, моральні якості, сувора вимогливість до себе, доброзичливе ставлення до учнів, тактовність, невимушеність поведінки. Щоб досягти успіху в навчально-виховній роботі, слід враховувати вікові та індивідуальні особливості учнів, знати їх інтереси, нахили і прагнення, здібності і звички, рівень знань і навичок, набутих раніше. Для практичного застосування у виховному процесі в навчальній групі училища рекомендуються такі методи вивчення колективу і особистості: психолого-педагогічне спостереження, бесіда, педагогічний експеримент, аналіз результатів діяльності, узагальнення незалежних характеристик, анкетування, письмові роботи-роздуми, висунення тези з доведенням її правильності чи неспроможності, обговорення ситуацій, соціометричні методи тощо. Важливим в виховній роботі є врахування принципів виховання та планування виховної роботи в навчальній групі. Планування допомагає мені спрямовувати свою педагогічну діяльність, визначати цілісну виховну систему, проектувати розвиток окремої особистості та учнівського колективу в цілому.