Доповідь майстра виробничого навчання

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДНЗ «КИЇВСЬКЕ РЕГІОНАЛЬНЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ БУДІВНИЦТВА»

СУТНІСТЬ САМОАНАЛІЗУ УРОКУ І ПРАКТИЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ СПІЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИКЛАДАЧА ТА МАЙСТРА В/Н ПРИ ВИКОРИСТАННІ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ’ЯЗКІВ

Доповідь

Майстра виробничого навчання

І Категорії

Гуріч Володимир Миколайович

Київ – 2023 року

Самоаналіз уроку - це умовне розкладання проведеного уроку на його складові з глибоким проникненням в їх сутність, задачі з метою оцінити кінцевий результат своєї діяльності шляхом порівняння запланованого з здійсненими з урахуванням успіхів та руху учнів.

Основні вимоги до аналізу уроку вчителя

Основні вимоги до самоаналізу: місце уроку, що розбираються, у системі уроків з досліджуваної темі, обґрунтування освітньої й виховної цілей уроку й виконання наміченого плану уроку, характеристика класу й мотивації відбору навчального матеріалу для даного уроку,психологічна й педагогічна оцінка системи навчальних завдань і вправ, виконаних учнями на уроці, оцінка розвитку самостійного мислення учнів на уроці.

Мотивація вибору методів уроку, оцінка відповідності даних методів цілям і змісту уроку, виконанню поставлених завдань,задоволеністю або незадоволеність учителем уроком( його окремими частинами);

заходи намічені вчителем щодо усунення недоліків, оцінка й обґрунтування досягнутих на уроці результатів. Самооцінка як одна з умов творчої праці вчителя.

Складові самоаналізу уроку

Оцінка загальної структури уроку. До якого типу уроку може бути віднесений даний урок? Яке місце уроку в темі, розділі курсі? Чи чітко виділені елементи уроку даного типу і чи правильно визначена дозування часу, що відводиться на кожну частину уроку?

Реалізація основної дидактичної мети уроку. Чи всі вимоги програми по даній темі (питання) отримали відображення в уроці? Настільки активні були учні при ознайомленні з новим матеріалом (сприйняття, розуміння, пробудження пізнавального інтересу)? Чи вірно придумала методика вирішення окремих “блоків” нового матеріалу? Як і що слід змінити у вивченні нового матеріалу і чому? Чи мала місце організація первинного, супутнього закріплення (в процесі ознайомлення з новим, на спеціально виділеному етапі уроку)? Як здійснювалася перевірка якості знань, умінь, і навичок учнів (яким було охоплення учнів,принцип виклику і т. п)?

Здійснення розвитку учнів у процесі навчання. Чи мало місце залучення учнів в основні розумові операції (аналіз, синтез, узагальнення, класифікація, систематизація)? Чи здійснювалися внутрішньо-предметні і міжпредметного зв’язку? Чи були використанні кошти розвитку творчого мислення? Повідомлялася чи на уроці будь – яка інформація для загального розвитку? Чи мало місце естетичний розвиток учнів?

Виховання в процесі уроку. Чи була повністю використані виховні можливості змісту навчального матеріалу? Яка робота велася з формування світогляду? Як була забезпечена на уроці зв’язок навчання з життям? Чи були використані виховні можливості оцінки знань? Як було виховний вплив особистості самого вчителя?

Дотримання основних принципів дидактики. Чи Правильно була організована діяльність вчителя і діяльність учнів з позиції реалізації принципів навчання?

Вибір методів навчання. Чи дотримувалися загальні вимоги до вибору методів навчання (в залежності від загальної цільової спрямованості, дидактичній цілі,специфіки навчального матеріалу,предмета, віку та індивідуальних особливості учнів і т. п)?

Робота вчителя на уроці. Які види діяльності вчителя мали місце на уроці і в якому співвідношенні (мовна діяльність, слухання,записування, допомога учням і ін.)? Чи вдалося досягти повний контакт з класом?

Робота учнів на уроці. Якою була активність учнів на різних етапах уроку? Якими були види діяльності учнів на уроці? Чи зверталася увага на культуру праці? Яка дисципліна була на уроці і чому?

Гігієнічні умови уроку. Достатня освітленість класної кімнати. Чи розсаджені учні з урахуванням їх здоров’я, зросту, успішності? Чи вдало складено розклад?

Деякі соціальні завдання. Завдання, пов’язання з рішенням педради, циклової комісії або продиктовані дослідженням школи.

Пам’ятка – алгоритм для самоаналізу уроку

Який був задум уроку й чому?

Яке місце уроку в темі, розділі, курсі? Як він пов’язаний із попередніми, на що в них опирається? Як він працює на наступні уроки. теми, розділи? Як були враховані особливості уроку, його специфіка? Як був визнаний тип уроку і чому?

Які особливості учнів були враховані при підготовці до уроку і чому?

Які завдання ставилися на уроці й вирішувалися й чому?

Чому була вибрана саме така структура уроку.

Обґрунтування ходу уроку, діяльність учителя й учнів. Чому був зроблений акцент саме на даному змісті. Обраний саме такий зміст методів, засобів і форм навчання? Як здійснювався диференційований підхід до учнів на уроці? Як здійснювалося управління навчальною діяльністю школярів (стимулювання, організація, контроль, оцінка, робота над помилками й чому)?

Які умови були створені для проведення уроку (навчально-матеріальні, психологічні,гігієнічні, естетичні). Як здійснювалося економія часу?

Чи були відхилення від цього плану в ході уроку, якщо так, то чому?

Чи вдалося вирішити на необхідному рівні поставлені завдання й уникнути при цьому перевантаження учнів?

Самооцінка уроку.

Які причини невдач і недоліків проведеного уроку?

Які висновки з результатів уроку необхідно зробити на майбутнє?

Самоаналіз – це вже початок підготовки вчителя до наступного уроку.

Практикою професійно-технічної школи накопичено значний досвід в організації.

Фахового навчання майбутній робітників. Забезпечення ринку праці якісними спеціалістами, формування та організація замовлення на підготовку кваліфікованих робочих необхідних професій, удосконалення змісту навчання і виховання, оптимального за обсягами і структурою, займає нині одне з найбільших значимих місць у системі професійного навчання України.

Серед проблем, які виникають у зв’язку з підготовкою майбутніх кваліфікованих робітників, важливе місце приділяється умовам взаємодії майстра виробничого навчання й викладача спеціальних дисциплін в організації та здійсненні процесу професійного навчання. Аналіз наукових праць показав, що проблема організації взаємодії майстра виробничого навчання й викладача спеціальних дисциплін професійно – технічних навчальних закладів(ПТНЗ) спрямована на їхнє сомо вираження в педагогічній діяльності в педагогічній діяльності і досліджена недостатньо.

Характеристика сучасних підходів до розробки змісту взаємодії майстра виробничого навчання й викладача спеціальних дисциплін у ПТНЗ як одного з дидактичних компонентів взаємодії педагогів і розкриття його впливу на якісну підготовку майбутніх кваліфікованих робітників

Педагогічна взаємодія – це процес, що складається з багатьох компонентів,дидактичних, виховних і соціально – педагогічних взаємодій і присутність у всіх видах діяльності майстра виробничого навчання і викладача спеціальних дисциплін. В основі його лежить співробітництво. Взаємодія відіграє найважливішу роль у людському спілкуванні, ділових і партнерських відносинах.

Педагогічна взаємодія може розглядатися як процес соціально – психологічних (взаємодій в колективі) і як інтегральний (об’єднуючі різні виховні впливи в конкретному суспільстві), і пропускає рівність відносин.

Основними характеристиками взаємодії науковці вважають: взаємопізнання, взаєморозуміння, взаємовплив, сутність. При цьому необхідно розуміти, що взаємодія сторін-це не самоціль, а найважливіший засіб успішного вирішення поставлених навчально-виховних і розвиваючих завдань.

Система дидактичних компонентів взаємодії майстра виробничого навчання й викладача спеціальних дисциплін визначається відповідно до мети, принципів, форм, методів і змісту.

Характеристика кожного компонента окремо визначає опис системи загалом. Ролі компонентів еквіваленті, кожний з них обґрунтований у рішенні своїх завдань. Кожний компонент характеризує систему і з’єднує дії компонентів між собою в досягненні її цілей і завдань. Координація компонентів проявляється взаємозумовленості функцій різних способів, форм і методів між собою.

Міжпредметні зв’язки на уроках теоретичного навчання.

Міжпредметні зв’язки(МПЗ) – це зв’язки між основами наук навчальних дисциплін, а точніше – між структурними елементами змісту, що відображений у поняття, нових факторах, законах, теоріях.

МПЗ у системі ПТО встановлюються та реалізуються між структурними елементами, що відображають між наукову взаємодію і знання про виробничу професійну діяльність.

Характерна особливість змісту професійного навчання його комплексність,тому у процесі реалізації МПЗ на уроках загально технічних і спеціальних дисциплін слід додержуватися принципу комплексності міжпредметних зв’язків.

Класифікація міжпредметних зв’язків.

Виходячи із методичного різноманіття МПЗ слід виділити такі їх види

•    Локальні(внутрішньо системні)

•    Внутрішньо предметні
•    Міжпредметні
•    Міжциклові (міжсистемні)
•    Зв’язки теоретичних предметів і виробничого навчання

За змістом МПЗ розподіляються:

•    Теоретичні
•    Об’єктивні (вивчається один об’єкту різних предметах);
•    Єдність наукового підходу у різних предметах;
•    Використання одного і того ж прийому діяльності при вивченні різних предметів

За часом використання:

•    Попередні( спадкоємні);
•    Супутні( паралельні);
•    Перспективні

Реалізація міжпредметних зв’язків на уроках загально технічних і спеціальних дисциплін

Прийоми реалізації МПЗ:

•    Інформаційні (за змістом);
•    Інструктивні (репродуктивні методи
•    Мотиваційні (пошуковий, проблемні методи).

ЛІТЕРАТУРА

1.     Гуревич Р.С. Теоретичні та методичні основи організації навчання у професійно-технічних закладах: Дис. … д-ра пед. Наук: 13.00.04.- К.,1999.- 481 с.
2.     Закон України “Про професійно – технічну освіту”// Професійно – технічна освіта. – 1998.- №1. – С. 2- 12
3.     Зязюн І. А. Філософія педагогічної дії: Монографія. – Черкаси: Вид-во ЧНУ, 2008.- 608 с.
4.     Коваленко О.Е. Дидактичні основи професійно – методичної підготовки викладачів спеціальних дисциплін: Дис. …д-ра пед.. наук: 13.00.04.- К.,1999.- 381с.
5.     Козловський І.М. Теоретичні та методичні основи інтеграції знань учнів професійно-технічної школи: Дис. … д-ра пед. наук:13.00.04.- К., 2001.-464с.
6.     Концепція розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в Україні. 5 липня 2004 року Професійно - технічна освіта.-2004.-№3.- -с. 2-5.
7.     Ничкало Н.Г. Ринок праці і проблеми модернізації підготовки кваліфікованих робітників Професійна – технічна освіта. -2004.-№1.-с. к4-12.
8.     Омельченко Г.Л. Профорієнтація і професійний профіль// Директор школи, ліцей, гімназії:

Всеукраїнський науково-практичний журнал.-2008.-№3.-с.95-97.

9.     Педагогичеський энциклопедичеський словарь/ Гл. ред. Б.М. Бим-Бад; Редкол М.М., Безруких В.

А. Болотов, Л.С. Глебова и др.. - М:Большая енциклопедія, 2003. 523с.

10. Якуба А.Ю. Взаимосвязь теории и практики в учебном процессе средних проффесионально-технических училищ: Профпедагогика .-М: Висшая школа , 1985.- 175с.
11. (Електронний ресурс)-http://www.5ballov.ru/referats/preview/33299/4