19 квітня о 18:00Вебінар: Екологічна свідомість: від теорії до практики, або як почати сортувати сміття та зіровейстити

Доповідь на РПМК ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ОПРАЦЮВАННЯ ДИСКУСІЙНИХ ПИТАНЬ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ

Про матеріал
Дискусії в класі, презентації і подібні види діяльності проходять успішно, якщо кожен розуміє правила проведення дискусії і дотримується їх. Правила допомагають учням і дорослим користуватися своїми правами і відчувати відповідальність. Ось деякі правила, корисні для проведення дискусій у класі.
Перегляд файлу

ВИКОРИСТАННЯ  ТЕХНОЛОГІЇ  ОПРАЦЮВАННЯ ДИСКУСІЙНИХ  ПИТАНЬ  НА  УРОКАХ  ІСТОРІЇ

 

 Дискусії в класі, презентації і подібні види діяльності проходять успішно, якщо кожен розуміє правила проведення дискусії і дотримується їх. Правила допомагають учням і дорослим користуватися своїми правами і відчувати відповідальність. Ось деякі правила, корисні для проведення дискусій у класі.

  1. Умійте слухати одне одного. Це досягається, якщо ви постійно тримаєте доповідача в полі зору і не розмовляєте в цей час. Коли перший доповідач закінчив свою доповідь, то завдання наступного – зробити невеличкий огляд сказаного його попередником і поділитись своїми міркуваннями. Деякі вчителі використовують ключ від дому (але це може бути інший предмет), який тримає в руках доповідач. Цей ключ передається тому учню, який хоче щось сказати, в той час як інші будуть його слухати.
  2. Одночасно говорить тільки один. Під час дискусії треба говорити по черзі. Ідея з ключем тут теж добре спрацьовує. Ці два правила – “умійте слухати одне одного” та “говорить тільки один доповідач” – підсилюють одне одного.
  3. Дотримуйтесь теми. Іноді учні можуть відходити від головної теми дискусії. Але замість критики вчитель може сказати: “Я не певен, що це стосується нашої теми. Чи можеш допомогти мені?”. Це надає учневі шанс прояснити, що він мав на увазі, аби усвідомити, що дискусія відхилилася від теми заняття.
  4. Учнів потрібно заохочувати обмінюватися думками. Кожен учень має свою точку зору і повинен мати умови для вільного її висловлення. Дайте учням зрозуміти, що їхню точку зору цінують і на неї зважають. Якщо учень виголошує неприйнятне або неправильне твердження, треба сказати йому щось типу: “Багато хто з учнів та дорослих погодився б із тобою. Проте нам відомо, що...”. У такий спосіб учень, припустившись помилки, не буде почуватися ніяково.
  5. Сприяйте вихованню почуття власної гідності. Потрібно заохочувати всіх учнів до активної участі у проведенні уроку і дискусіях. Проте учневі  треба надавати право уникати участі в них, якщо вони для нього неприємні.
  6. Не допускайте засуджень. Виробіть в учнів правильне розуміння самовираження: вони повинні знати, що цілком припустимим є погодитись чи ні з чиєюсь точкою зору, але не дозволяється засуджувати погляди інших людей. Допоможіть учням зрозуміти негативну суть приниження і перейматися почуттями тих, кому трапилось особисто це пережити. Нехай учні запам”ятають, що таке ставлення до людей неприпустиме і неприйнятне.
  7. Виявляйте повагу до всіх своїх учнів. не існує марних запитань. Кожне запитання має своє значення. Нехай ваші учні знають, що ви поважно ставитеся до їхніх запитань та обов”язково дасте на них відповіді.

 

Основні правила дискусії

  1. Всі відкрито висловлюють думки.
  2. Всі точки зору беруться до уваги.
  3. Слухайте інших, не перебиваючи.
  4. Не говоріть надто довго і часто.
  5. Говорить лише одна особа, решта – слухають.
  6. Прагніть позитивних ідей та стосунків.
  7. Не піддавайте критиці себе та інших.
  8. Незгоди й конфлікти щодо ідей не можна спрямовувати на конкретну особу.

 

Примітки:

  1. Дуже важливо, щоб всі погодилися з кожним пунктом правил, “ратифікували” їх. Це дозволить надалі посилатися на ці правила як на “закон поведінки” під час дискусій.
  2. Зауваження щодо порушень не повинні бути брутальними або образливими.
  3. Перелік правил не є сталим і непорушним. Учасники можуть змінювати та доповнювати його. Але важливо написати його разом. Це одразу створить атмосферу спільних зусиль, а не настанов.

 

Останнім часом модель навчання у дискусії почала зазнавати змін, спрямованих на її технологізацію з метою вдосконалення системи оцінювання участі учнів у дискусії. За кожне висловлювання під час дискусії учень отримує заохочувальні бали, які заносяться у спеціальний аркуш. Учитель призначає заохочувальні бали за висловлення особистого ставлення до питання, яке обговорюється, надання інформації, що ґрунтується на фактах або отримана учнем під час дослідження,  зауваження щодо теми. Бали за залучення іншого учня до дискусії (єдина ситуація, коли за одне висловлювання учень отримує додаткові бали) гарантують високу активність учасників, що запобігає домінуванню в дискусії лише кількох учнів.

 Учні можуть також отримувати додаткові бали за уточнюючі запитання, за посування дискусії вперед, вміння слухати, тактовні зауваження під час гострих моментів дискусії, а також за проведення аналогій, оскільки це свідчить про вищий рівень мислення.

 

 Бали знімаються, коли один із учасників дискусії перериває, заважає висловлюватися іншим, намагається нав”язати власні ідеї; за несуттєві зауваження, повторення інформації, що вже прозвучала, висловлювання не за темою. Не допускається монополія одного  учня, тому що решта не матиме змогу висловити власну думку і отримати бали.

 

 Після закінчення дискусії вчитель підраховує бали кожного учня. Система оцінювання може бути такою:

0-3 балів=1;

4-9 балів=2-4;

10-14 балів=5-7;

15-19 балів=8-10;

20-24 бали=11;

25 балів=12.

 

 Разом із створенням системи оцінювання активності учнів методисти пропонують посилити контроль за опануванням учнями навчального матеріалу під час виконання завдань. для цього кожна група може приготувати тестові питання, щоб перевірити, чи засвоїли інші дану частину навчального матеріалу, і робити це треба якомога частіше.

 

 Можна організувати на уроці дискусію, тільки якщо учні добре знають тему, мали досить часу для її вивчення та аналізу, виявляють інтерес до проблеми, що обговорюватиметься. Намагаючись застосувати метод обговорення за участі всього класу, необхідно приділяти першочергову увагу підготовчій роботі.

 

Форми організації дискусії.

“Дерево рішень”. Ця методика застосовується при аналізі ситуацій і допомагає досягти певного розуміння причин, які призвели до прийняття того чи іншого важливого в минулому рішення. Учні розуміють механізм прийняття складних рішень, а викладач ретельно фіксує у колонки переваги і недоліки кожного з них. Під час обговорення учні заповнюють таблицю: Проблема: Переваги. Недоліки.

 

 

 Методика проведення обговорення:

  1. Учитель ставить задачу для обговорення.
  2. Учням надається основна інформація з проблеми, історичні факти, дати, події тощо (це може бути частиною домашнього завдання).
  3. Учитель ділить клас на групи по 4-6 чоловік. Кожній групі роздаються таблиці та яскраві фломастери (цю роботу можна також виконати в зошит). Дається час на виконання завдання 10-15 хв.
  4. Учні заповнюють таблицю й приймають рішення щодо виголошеної проблеми.
  5. Представники кожної групи розповідають про результати. Викладач може порівняти отримані результати, відповісти на питання учнів.

 

Дискусія у стилі телевізійного ток-шоу

 Ця форма дискусії поєднує в собі переваги лекції та дискусії в групі. Група з 3-5 чоловік веде дискусію за темою, визначеною заздалегідь, в присутності аудиторії. Глядачі вступають в обговорення пізніше: вони висловлюють свою думку або ставлять питання учасникам бесіди. Ток-шоу дає можливість чітко висловити різні точки зору стосовно цієї теми, але для цього основні учасники обговорення повинні бути добре підготовлені. Для всіх рівні умови – 3-5 хвилин. Ведучий повинен стежити, щоб учасники не відхилялись від теми. Ток-шоу можна проводити на здвоєних уроках.

 

Методики проведення дискусії:

  1. Ведучий визначає тему, запрошує основних учасників, оголошує порядок проведення дискусії, регламент виступів.
  2. Учасників дискусії потрібно розсадити так, щоб “глядачі” були навколо стола основних дійових осіб.
  3. Ведучий починає дискусію: представляє основних учасників та оголошує тему.
  4. Першими виступають основні учасники (20 хв.), після чого ведучий запрошує “глядачів” взяти участь в обговоренні.
  5. По закінченні дискусії  ведучий підбиває підсумки, дає короткий аналіз висловлювань основних учасників.
doc
Додано
26 лютого
Переглядів
55
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку