Освіта дорослих як складова неперервності освіти: сучасні підходи і проблеми.Виступ на психолого педагогічних читаннях вчителя історії Великої Т.П.

Освіта дорослих як складова неперервності освіти: сучасні підходи і проблеми

          “Психологічне вигоряння” може виникнути в будь-який професійній діяльності, але частіше зустрічається і характерне для професії “людина-людина”, для тих спеціалістів, чия діяльність пов’язана з постійним спілкуванням: медики, продавці, працівники правоохоронних органів, вихователі, вчителі.

 Вигоряння має чіткий синдром емоційного виснаження, що знижує робочу продуктивність. Він може проявитись в почутті спустошеності, вичерпаності своїх емоційних ресурсів, коли ми не можемо працювати з такою самою наснагою і натхненням, як і раніше. Попутно з’являється байдужість, а потім негативне ставлення до людей – учнів, їх батьків, колег, роботи.

 Виникає хронічно негативне ставлення до себе як до професіонала.

 Проблемам психічного здоров’я вчителя мало приділяється уваги. Як правило, вивчаються і аналізуються проблеми ефективної взаємодії педагога і адміністрації, учнів, їх батьків, підвищенню професійного рівня, застосуванню педагогами інноваційної діяльності, підручників, технологій.

 Особистість самого педагога з її почуттями, переживаннями, бажаннями і можливостями залишається поза вивченням психологів і адміністрації школи.

 Учительська “професія” по своїй природі дуже енергозатратна, вимагає значних душевних сил, пов’язана з творчістю, а значить з поповненням емоцій і вічною гонитвою за інформацією, вона базується на постійній експлуатації всіх видів пам”яті, супроводжується злетами і падінням, професійними страхами і невпевненістю.

 Друга обставина, що веде до вигорання не зовсім вірне розуміння професійного обов”язку, те саме “треба”, яке ліквідує людське “хочу”.

 Всі життєві сили віддаються школі, виникає зацикленість на роботі. Того часу в “треба” скрита велика небезпека. Якщо ви реально не можете чи не хочете робити щось в даний момент але вас заставляють  або ви заставляєте себе це зробити (дуже потрібно!) – є величезний шанс отримати стрес. В діяльності вчителя є професійні стрем-фактори: відповідальність за життя дітей, виконання режимних моментів, необхідність бути уважними, тактовними, спостережливими, постійно підтверджувати свою компетентність.

 Повсякденна робота педагога несе велику нагрузку на психику, тому що постійно перед ними виникають нові і нові задачі, мало часу на роздуми. Все це веде до постійних стресів. Стрес – затяжна (емоційна) напруга, яка є загрозою для організму. Причина стресу – невідповідність між можливістю організму і психіки, протиріччя між “треба” і “можу”.

 Симптоми стресу: головний біль, підвищений тиск, зниження імунітету, безсоння, підвищена втомлюваність, загальна слабкість, дратівливість, почуття тривоги почуття власного безсилля, готовність розплакатись, нездатність зосередитись, загальна неорганізованість, нездатність зосередитись.

 Затяжний “стрес” і приводить вчителя до розвитку ефекту “емоційного вигоряння”, а все разом до виснаження нервової системи і внутрішніх органів. Стрес педагога впливає негативно не тільки на нього самого, його педагогічної діяльності але і безпосередньо на особистість педагога. Висока психічна напруга вчителів зумовлює високу напругу учнів і постійно зростаючий агресивний самозахист з їх боку. Стрес т. г. явище заразне. Т. ч. самоосвіта по подоланню стресу є необхідною. Існує  дуже багато методів по захисту від стресу.

1. Метод “Само діагностика”.
2. Антистресовий режим

В щоденному графіку декілька годин необхідно приділяти здоров”ю, не відриваючи часу від сну.

Прогулянки, фізичні вправи, водні процедури, аутотренінг.

3. Профілактика радістю.

В кожній неприємній але необхідній справі треба знайти позитив і уже відштовхуючись від неї, робити те, що необхідно.

4. Рефлективна профілактика
5. Щоденник стресів і вигоряння.
6. Робота з ресурсами цілі життя.

За 2 хв. скласти 3-и списки.

 (Список А). Які Ваші життєві цілі? (Список Б) Як би Ви хотіли прожити найближчі 3 роки? (Список С) Якби Ви дізнались, що через 3 місяці станеться щось недобре з Вами, які б справи і завдання ви б поставили перед собою?

7. Різноманітність вражень.
8. Утвердження віри.

           Віри, що існує велика число реальних можливостей і необхідно вчасно їх знайти

9. з музикою
10.  Спілкування з природою

           11. Мажорність спілкування. Постійна доброзичливість стримання своїх негативних емоцій, особливо агресивних. Терпеливе ставлення до думки інших.

12. Гігієна мислення

          Наші думки впливають на нас не менше ніж події життя. Крім цих методів існує безліч прийомів, що дозволяють тримати себе в пристойній формі. Ось деякі з них.

1) Створюйте ситуацію успіху для себе

2) Даруйте собі подарунки

3) Самостійно вивчайте різні науки чи дисципліни

4) Завжди будьте трішечки закоханими

5) Коли важко – плачте

6) В емоційно важких ситуаціях консультуйтесь з людьми авторитетними

7) Не соромтесь спати якомога більше

8) Фантазуйте

9) По можливості не думайте про гроші, статус, кар”єру

10) Знайдіть віддушину в кожному класі

11) Уникайте бесід та компаній з негативним настроєм

12) Шукайте привід для здивування

13) Частіше подорожуйте

14) Справи записуйте а не тримайте в голові

15) Фізично стомлюйтесь якнайдужче

16) Для підсилення ефекту – посміхайтесь. Щоб посміхнутись – необхідно задіяти 17 м”язів, а звичайний вираз обличчя потребує напруги 43 м”язів.