ОСОБЛИВОСТІ ЗАКРІПЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ.Виступ на педраді.Вчителя Великої Т.П.

Про матеріал
Як відомо, навчальний урок ділиться на певні етапи, наприклад, організаційний етап, етап перевірки домашнього завдання, етап актуалізації знань учнів тощо. на кожному етапі вчителем та учнями виконуються певні задачі. На жаль, психологи і педагоги у своїх дослідженнях не завжди надають належну увагу такому етапу уроку, як етап закріплення нового матеріалу. Адже він є ключовим і показовим в плані того, наскільки глибоко учнями засвоєний навчальний матеріал і як вони зможуть використовувати його для подальшого вивчення і практичного застосування. Як показують спостереження вчителів, на цьому етапі уроку в учнів виникає достатньо багато складнощів.
Перегляд файлу

ОСОБЛИВОСТІ ЗАКРІПЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

 

 Як відомо, навчальний урок ділиться на певні етапи, наприклад, організаційний етап, етап перевірки домашнього завдання, етап актуалізації знань учнів тощо. на кожному етапі вчителем та учнями виконуються певні задачі.

 На жаль, психологи і педагоги у своїх дослідженнях не завжди надають належну увагу такому етапу уроку, як етап закріплення нового матеріалу. Адже він є ключовим і показовим в плані того, наскільки глибоко учнями засвоєний навчальний матеріал і як вони зможуть використовувати його для подальшого вивчення і практичного застосування. Як показують спостереження вчителів, на цьому етапі уроку в учнів виникає достатньо багато складнощів.

 Частіше за все ці складнощі зумовлені недостатнім розвитком таких пізнавальних процесів, як пам”ять, мислення та уява. Саме вони забезпечують запам”ятовування, розуміння і подальше використовування навчального матеріалу. Тому вчителеві необхідно не тільки враховувати особливості пам”яті, мислення і уяви учнів, але  й навчити школярів користуватися основними прийомами для закріплення вивченого матеріалу.

 Безумовно, в закріпленні матеріалу особливу роль відіграє пам”ять. Багато учнів скаржаться на погану пам”ять, на важче запам”ятовування навчального матеріалу. Запам”ятовування є першим процесом пам”яті, яке полягає у встановленні зв”язків між предметами та явищами. Учням доводиться запам”ятовувати і берегти в пам”яті матеріал двох типів: смисловий (понятійний) і фактологічний. Головний зміст фактологічного запам”ятовування є факти. Запам”ятовування смислового матеріалу – це засвоєння значення, основного змісту вивченого на уроці. Головна відмінна риса – відносна незалежність від тих  або інших  конкретних слів. Так, прослуховуючи пояснення вчителя, учень здатний передати його значення двома – трьох фразами. Безумовно, щоб так запам”ятати матеріал, потрібно це значення уловити, зрозуміти. Тому тут багато що залежить від учителя, наскільки зрозуміло і доступно він зміг описати навчальний матеріал.

 Таким чином, під час смислового запам”ятовування більшого значення набуває процес мислення. При смисловому запам”ятовуванні учень зазвичай прагне зрозуміти те, що вимагається запам”ятати, встановити зв”язок нового матеріалу зі старим, невідомого – з тим, що вже йому знайоме. Так, запам”ятовуючи доведення теореми з геометрії, не слід займатися безглуздим повторенням того, що написано в підручнику, а перш за все намагатися зрозуміти, про що мовитися, зрозуміти, на яких теоретичних положеннях, що раніше вивчалися, заснований доказ. Після цього слід повторити його, щоб краще засвоїти.

 Процес осмисленого запам”ятовування включає ряд логічних операцій:

  • смислове угрупування;
  • виділення смислових опорних пунктів;
  • складання плану тощо.

             Другий процес пам”яті – це збереження. Збереження вивченого матеріалу забезпечується: по-перше, свідомістю і міцністю запам”ятовування, а по-друге, повторенням.

 Останній процес пам”яті – відтворення або пізнавання. Відтворення і пізнавання також можуть бути мимовільним або довільним. Наприклад, вивчаючи історію, учень згадує свої відвідини історичного музею, - це приклад мимовільного відтворення. А відповідь учня біля дошки, коли він прагне пригадати необхідне для відповіді правило, - це приклад довільного відтворення. Відтворення, пов”язане зі значними вольовими зусиллями, які вимагають від учня певного напруження, називають пригадуванням. Відтворення служить добрим засобом не тільки контролю, але й самоконтролю.

 Пізнавання є особливою формою відтворення. Воно відбувається при повторному сприйнятті, наприклад, робота з картою на уроці історії.

 На етапі закріплення нового матеріалу для розвитку пам”яті вчителеві доцільно дотримуватися таких рекомендацій:

  1. Важливою умовою того, щоб навчальний матеріал запам”ятовувався швидко і надовго, є формування в учнів інтересу до того, що необхідно запам”ятати.
  2. По можливості пов”язувати навчальний матеріал з якими-небудь відчуттями школярів. Все, що пов”язано з радістю, печаллю, гнівом, як правило, запам”ятовується краще, ніж те, до чого ставляться байдуже.
  3. Навчати учнів закріплювати матеріал за допомогою асоціації. Так, асоціації за схожістю виявляються в тому, що образ обного об”акта примушує пригадати про інший, який у певному плані схожий з першим. Причому схожі риси об”єктів повинні бути відображені у свідомості учнів наперед, в результаті спеціальних розумових операцій (аналіз, порівняння, узагальнення і т.ін.),. Асоціації за контрастом, на відміну від попередніх асоціацій, припускають роботу з термінами і поняттями, протилежними за певними ознаками. І, нарешті, важливим виявленням смислових асоціаціях є логічні. Це зв”язок між причиною і наслідком, причиною і мотивом, родом і видом і т. ін. У випадку, якщо дане явище сприймається як причина або наслідок іншого явища, закріплення відбувається легше.
  4. Особливе значення для закріплення навчального матеріалу має поєднання запам”ятовування з діяльністю людини, що вимагає мислення, активності, тому доцільним є складання опорних схем, таблиць, конспектів, тез.
  5. Можливе використання мнемотехніки – штучних прийомів, що полегшують запам”ятовування.

           Процес мислення забезпечує засвоєння наукового поняття. Деякі учні помилково вважають, що якщо вони можуть переказати формулювання визначення, яке було ними почуто на уроці, то значить, вони засвоїли поняття. Тим часом, знати та уміти переказати формулювання визначення, зрозуміло, необхідно, оскільки без цього не може бути глибокого оволодіння поняттям. Але головне – засвоїти суть даного поняття, вміти його застосовувати у відповідних умовах. Характерним показником глибокого засвоєння наукового поняття є вміння користуватися накопиченим життєвим досвідом, навести приклади, взяті з власних спостережень, проаналізувати їх, дати оцінку, зіставити з іншими поняттями, знайти риси схожості і відмінності і т. ін.

 Таким чином, на етапі закріплення нового матеріалу для розвитку мислення вчителеві доцільно дотримуватися таких рекомендацій.

  1. Розвивати мислення – це значить насичувати свій розум знаннями. Тому особливу роль у формуванні мислення відіграє закріплення знань на уроці.
  2. Розум визначає єдність знань і дій. Знання неможливо набути без зусиль думки, без розумової праці, яке за допомогою грамотної методики проведення уроку створюється на етапі закріплення навчального матеріалу.
  3. Ставити учням різні питання. Адже мислення починається з питання. Тому чітко поставлені питання на закріплення навчального матеріалу забезпечують у школярів формування якостей розуму. Учням важливо вселяти, що питання “чому?” і “як?” людство зобов”язано більшістю відкриттів. Тому необхідно вчити їх ставити собі питання до кожної події, явища, про які йдеться.
  4. У завданнях на закріпленні доцільно давати завдання на виділення в предметі або явищі декількох найвиразніших ознак, а також пропонувати учням різні завдання на порівняння.
  5. Враховуючи, що мислення і мова нерозривні, необхідно забезпечувати промовляння учнями основних моментів навчального матеріалу. Крім того, можна використовувати письмову мову, яка також сприяє розвитку мислення.

            За даними психолого-педагогічних досліджень, активізації уяви на етапі закріплення навчального матеріалу збільшує повноту запам”ятовування і тривалість зберігання словесної інформації у 2-3 рази. Адже саме цей приклад забезпечує більш глибоке і чітке усвідомлення предметів та явищ, які вивчаються на уроці.

 На етапі закріплення нового матеріалу для розвитку уяви вчителеві можна порадити дотримуватися таких рекомендацій:

  1. Вважається, що школою відтворювальної уяви є вивчення атласів і карт.  тому доцільно, при нагоді давати учням працювати з атласами і контурними картами, оскільки це сприяє розвитку уяви.
  2. Для розвитку уяви важливий і життєвий досвід, і широке коло знань, тому педагогу для закріплення можна використовувати повідомлення учнів.
  3. Уява розвивається в різних видах діяльності, тому можна пропонувати учням виконати цікаві завдання з вивченої теми; відгадування загадок, ребусів, шарад тощо.

 

Таким чином, учителеві в процесі підготовки до уроку необхідно приділити належну увагу етапу закріплення нового матеріалу, ретельно продумувати завдання і вправи на закріплення, а також урізноманітними прийоми, які не тільки забезпечують закріплення навчального матеріалу, але й сприяють розвитку таких пізнавальних процесів у школярів, як пам”ять, мислення та уява.

doc
Додано
26 лютого
Переглядів
147
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку