ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА – ОСНОВА РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ Виступ вчителя історії на педраді Велика Т.П. вчитель історії та правознавства Вчитель вищ кв.кат.,ст. вч.

ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА – ОСНОВА РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ

Виступ вчителя історії на педраді

Велика Т.П. вчитель історії та правознавства

Вчитель вищ кв.кат.,ст. вч.

 Процес пізнання – це процес переходу від розуміння найпростіших моделей світу до  більш складних.

 Діти розвиваються і пізнають не помічаючи цього. Необхідно щоб і в школі безперервно відбувалась різноманітна дослідницька, тобто пізнавальна діяльність.

 Дослідницька робота вища форма самоосвітньої діяльності учня. Формування дослідницьких вмінь у школярів – процес складний і довготривалий. Він не виникає на пустому місці і не розвивається сам по собі. Тому завдання вчителя поступово й методично формувати дослідницькі навчання.

Враховуючи свій особистий досвід роботи я використовую наступний варіант розвитку дослідницьких вмінь:

В 5 класі – Вчимось критичному читанню

      виділяємо + відоме

• невідоме

? незрозуміле

! важливе

Складаємо простий та складний план. Працюємо з візуальними історичними джерелами (вчимось складати історичні портрети, аналізуємо заголовки).

 В 6-му класі до розвитку цих вмінь додаємо роботу з хронологією та історичною картою. Використовуючи дані історичних карт складаємо історичні задачі. Робота з контурною картою є безпосередньо дослідницькою роботою.

Також вчимось знаходити спільне та відмінне в тексті підручника.

В 7-8 класі учні вчаться робити доповідь, тим самим визначаючи і висловлюючи власні точки зору; робити виписки своїми словами або у вигляді цитат.

У 9-11 класі дослідницька діяльність стає більш науковою.

Школярі цього віку вже готують реферати, використовуючи різні історичні джерела, монографії, довідники, наприклад, візуально-ілюстровані (фото, плакат, портрет) та свідчення очевидців; займаються підготовкою науково-дослідницьких робіт в системі МАН.

Учні 11 класу мають можливість під час підготовки до тематичного оцінювання самостійно визначити завдання і виконувати їх використовуючи весь арсенал навичок дослідницької роботи. Наприклад, в темі 6 підтем, таким чином до першої учень готує тези (цитатні вільні чи змішані), до другої – конспект (плановий, текстуальний, вільний, тематичний чи змішаний); до третьої – порівняльну таблицю, до четвертої – аналіз історичної події; до п”ятої аналіз історичного фото і до шостої з історичним діячем.

Використовуючи критерії оцінювання знань школяр робить самоаналіз своєї роботи і пропонує. Аргументуючи, оцінку на яку заслуговує.

 Окремо слід сказати про проектну діяльність, яка є невід’ємною складовою дослідницької роботи.

 В цьому році ми працюємо і над довготривалими проектами “Народна пам’ять ХХ століття”, “Наш край в ХХ-ХХІ ст.” і над проектами середньої тривалості “Культура рідного краю”, “Історія міст і сіл”, “Вони навчали наших батьків”, “Мої земляки – ровесники Дніпропетровщини”, “Україна – НАТО”, “Голодомор 1933, 1947 рр.” та короткодіючими – “Якби я був міністром освіти”, “Я обираю цю професію, тому що...”, “Іван Мазепа – видатний діяч ХУІІІ ст..”.

 Проектна діяльність має сильні та слабкі сторони. У сучасній практиці навчання історії метод проектів виступає не як самостійна система, а як її елемент. Перевагою його слід вважати спрямованість на розвиток в учнів вміння самостійно здобувати знання, орієнтуватись в інформаційному просторі, формувати критичне мислення. Однак проектне навчання є не найкоротшим шляхом отримання знань. Воно потребує великих втрат навчального часу та кваліфікаційної підготовки вчителя.

 Таким чином, дослідницька робота, на мою думку, виконує одне із основних завдань школи – сприяє розвитку інтелектуального потенціалу підростаючого покоління, творчо обдарованої молоді, її залучення до наукової діяльності, формує нових громадян України, основними рисами яких є компетентність, діловитість, прагнення до безперервної освіти та самовдосконалення, програмує різнобічність інтересів та захоплень.