Формування здорового способу життя дітей – одне з головних завдань школи і сім’ї
Пам’ятай! Життя є дар,
І той, хто його не цінує,
Цього дарунка не заслуговує.
Леонардо да Вінчі
Здоровий спосіб життя – це діяльність, спрямована на формування, збереження та зміцнення здоров'я людей.
Здоровий спосіб життя передбачає знання і дотримання режиму навчання та відпочинку, правил харчування й особистої гігієни, обов'язкове виконання фізичних вправ, що забезпечують оптимальний руховий режим, а також усвідомлення шкідливості вживання наркотиків, алкоголю, тютюну. Велике значення має правильний вибір індивідуальних оздоровчих систем або їх поєднання та практичне використання з метою зміцнення здоров'я ( самомасаж, загартовування, дихальні вправи, аутогенне тренування тощо).
Дотримання здорового способу життя впливає на формування, збереження та зміцнення здоров'я, сприяє інтелектуальному і духовному розвитку особистості, успішному навчанню.
Здоровий спосіб життя людини, позитивно впливаючи на стан її здоров'я, духовність, моральні орієнтири, формування певних рис характеру (волі, оптимізму, цілеспрямованості тощо) та інші якості, полегшує переборювання псиоемоційних навантажень, стресових ситуацій, що свідчить, насамперед, про високий рівень психічного здоров'я людини.
Підтриманню такого рівня сприяє, наприклад релаксація, аутогенне тренування, метод словесно-образного емоційно-вольового управління станом людини. Здоровий спосіб життя також сприяє самореалізації особистості. Отже, здоровий спосіб життя сприяє зміцненню соціального здоров'я особистості та суспільства загалом.
Учений І. П. Павлов стверджував: «Здоров'я – безцінний дар природи, але він дається, на жаль, не навіки, його треба берегти. Тому здоров'я людини багато в чому залежить від неї самої, від її способу життя, умов праці, харчування її звичок».
Важливу роль у фізичному вихованні дітей відіграє сім'я. Категорично і однозначно визначив роль батьків у вихованні дітей Ж.. Руссо. Він вважав, що той, хто не може виховувати дітей, не повинен їх мати, і ні бідність, ні робота, ні повага людей не позбавляють батьків від обов'язку виховувати самому своїх дітей, а Котляревський у поемі «Енеїда» гнівно засуджував тих батьків, які хибно виховували своїх дітей:
Батьки, які синів не вчили,
А гладили по головах,
І тільки знай, що їх хвалили,
Кипіли в нефті в казанах.
Батьки – найперші вихователі. Час повернути дітей сім'ям і сім'ї дітям, час припинити конфронтації між школою і сім'єю. Батьки повинні відповідати перед власною совістю, народом, державою за виховання власних дІтей
Діти засвоюють спосіб життя батьків, у сім'ї закладаються основи багатьох умінь, навичок і звичок, виробляються ойіночні судження та визначається життєва позиція підростаючого покоління, Це певною мірою стосується і ставлення до фізичної культури, до активного використання її засобів у побуті – для зміцнення здоров'я, всебічному розвитку і змістовної організації дозвілля.
На жаль, за даними найоптимістичних наукових досліджень, сьогодні фізичним вихованням дітей цікавляться не більше 20 % батьків. Для успішного залучення всіх учнів до занять фізичними вправами необхідно, переусім, переконати батьків в оздоровчій ролі фізичної культури, показати їм, що в коло завдань фізичного виховання входить і формування звички до праці, зокрема навчальної.
Саме в сім ї дитина засвоює основні норми моралі, опановує навички спільної праці, формує власні життєві плани, естетичні смаки, громадянську позицію.
Як не прикро, природа дарує здоров’я з однією умовою: його потрібно належним чином підтримувати, зміцнювати, тренувати. Якщо ж людина порушує цю умову, то Природа відбирає здоров’я і дарує його комусь іншому з тією ж умовою. Збереження і зміцнення здоров’я молодого покоління – найважливіша функція шкільної освіти.
Одним із пріоритетних напрямів реформування виховання учнів, є забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей, охорона та зміцнення їхнього здоров’я. Отже, вчителі створюють позитивну ауру, культ здоров’я в класі, в школі і в сім’ї. Останнім часом через різноманітність та багатоаспектність форм навчання, виникає необхідність вивчення їх впливу на фізичне та психічне здоров’я дітей. Це актуальна проблема, оскільки окремі освітні моделі, програми, підручники можуть мати негативний вплив на здоров’я учнів або ж ніяк не сприяють його покращенню, бо не враховують основних наукових засад фізичного та психічного розвитку дитини. І тому сьогодні набуває актуальності і практичної значущості проблема створення педагогічних технологій, які б не тільки зберігали, а й покращували здоров’я дітей.
Причина погіршення здоров’я школярів полягає не стільки в несприятливих умовах життя, скільки в недостатній увазі до створення відповідних умов педагогічного процесу, застосування здоров’язберігаючих і здоров’яформуючих навчальних технологій.
Разом з тим, ураховуючи існуючу тенденцію погіршення стану здоров’я дітей, розповсюдженість соматичних, нервово-психічних порушень здоров’я школярів, існування проблеми соціально-психологічної адаптації дітей та молоді, перед навчальними закладами постає завдання організувати навчально-виховний процес на засадах збереження здоров’я, розвивати професіоналізм педагогів щодо формування основ здорового способу життя, культури здоров’я, превентивного навчання і виховання дітей та учнівської молоді.
Кінцевий результат спільної виховної діяльності сім ї та школи – сформовані в дитині потреби в здоровому способі життя, розвинений інтелект і широкий усебічний розвиток, інтелігентність у спілкуванні, естетичне сприйняття світу. Принципи та підходи, які мають працювати на кінцевий результат, реалізуються у школі, але важливо, щоб все життя дитини – її виховання і розвиток – базувалось на єдиній основі у школі та батьківському домі.
Безперечно, що головним завданням школи є підготовка дитини, підлітка до самостійного життя, даючи йому для цього необхідну освіту. Але чи може кожен професійно підготовлений педагог, доросла, відповідальна людина не хвилюватися про здоров’я своїх вихованців та його прогресуюче погіршення? Однією з відповідей на це здебільшого риторичне питання і стала зацікавленість учителями нашої школи у освітніх технологіях, які сприяють збереженню здоров’я.
Для успішного створення здоров’язберігаючого середовища у нашій школі навчально-виховна робота здійснюється за такими напрямами:
- створення оптимальних санітарно-гігієнічних умов;
- раціональна організація праці й відпочинку;
- збереження та зміцнення фізичного, психічного, соціального та духовного здоров’я;
- формування свідомого ставлення до свого життя та здоров’я;
- пропагування здорового способу життя;
- застосування профілактичних, просвітницьких програм і проектів;
При організації роботи школи по формуванню здорового способу життя перш за все створено відповідні психолого-педагогічні умови, коли учні через різноманітні види шкільної діяльності засвоюють знання, розвивають та реалізовують себе у творчій праці, усвідомлюють себе вільними у формах культурної поведінки, уміють зберігати своє здоров’я, вести здоровий спосіб життя, бути готовими до особистого життя в різних умовах та ситуаціях, бути повноправними членами сучасного суспільства.
У кожного учителя свої підходи, особисте бачення вирішення цієї проблеми.
На сьогодні більшість педагогів нашої школи спрямовує свою діяльність на формування освіченої, творчої особистості, становлення її фізичного та психічного здоров’я, виховання потреби здорового способу життя. Тому проводять різні виховні заходи, залучаючи до них батьків.
Наша школа є школою сприяння здоров’я. І вирішення цієї проблеми здійснюється за такими напрямами:
- створення відповідного шкільного середовища;
- використання здоров’язберігаючих і здоров’яформуючих технологій і технік у процесі навчання;
- освіта в галузі здоров’я.
Перший напрямок – створення шкільного середовища – достатньо традиційний: це і виконання санітарно-гігієнічних норм, організація якісного харчування школярів, обладнання класів і рекреацій з урахуванням ідеї розвитку здоров’я дітей. Тобто весь простір школи має працювати на розвиток фізичного здоров’я дитини.
Другий напрямок – це наявність у школі педагогічних технологій і технік, органічно вбудованих у навчальний процес, що формують і розвивають здоров’я дитини. Розроблена в нашій школі програма по зміцненню і збереженню здоров’я посилює всі види діяльності й активності дітей, створює позитивну емоційну атмосферу на уроках, знижує розумове навантаження дітей, враховує вікові фізіологічні і психологічні закономірності розвитку учнів.
Зокрема, для формування правильної постави дітей, проводяться комплекси вправ, що дає можливість значно знизити процент захворюваності на сколіоз та короткозорість. Всі вчителі на уроках проводять по 2-3 фізкультхвилинки, вправи для очей.
Обов’язковими на уроці є релаксаційні паузи; елементи валеології, що сприяють формуванню здорового способу життя.
. Вся робота в школі направлена на формування психічного здоров’я, а саме: стійкість до стресів, інтелектуальну витривалість, позитивну самооцінку, готовність до саморозвитку і самореалізації.
Третій напрямок – освіта в галузі здоров’я передбачає не тільки розкриття цієї проблеми в навчальних предметах, а й передачу цих знань і спільну освітню діяльність учителів та учнів. В школі щомісяця проводяться декади по пропаганді збереження і зміцнення здоровя; проводяться конкурси на кращий урок з використанням валеологічних елементів; працює творча над темою:«Інтеграція знань про здоров’я, здоровий спосіб життя як засіб формування світогляду учнів».
Кожного ранку учні виконують розроблені фізичні вправи для зміцнення м’язів, покращення постави, розвитку рухової активності. Навесні та восени ці вправи виконуються спільно з вчителями фізичної культури на спортивному майданчику, взимку – у класних кімнатах. Батьки отримують розроблені методичні рекомендації по впровадженню цієї методики вдома під час виконання домашніх завдань. На уроках виконуються вправи, які сприяють зняттю втоми очей та профілактиці погіршення зору. Спільно з батьками та вчителями учні ведуть відповідні записи у «Щоденниках здоров’я».
На початку року класні керівники спільно з батьками планують заходи, які сприяють зміцненню здоров’я дітей та членів їх родин, профілактиці дитячого травмування, дотриманню правил особистої гігієни.
У рамках тижня здоров’я проводилисьзаходи на тему: «Курити – здоров’ю шкодити», години спілкування:«Найцінніший дар – життя», «Корисна їжа і здоров’я», «Зі спортом не дружити – своє життя занапастити», «Наркотичні речовини та шляхи їх профілактики». Цікаво пройшов конкурс «Шкідливим звичкам скажемо: «Ні» та колективна творча справа «Азбука здоров’я». Відбулося засідання круглого столу для батьків «Здоров’я родини – здоров’я дитини».
Велике захоплення і азарт викликало у учасників свято «У країні Спортландії» (вересень), спортивне свято «Козацькі ігри та забави»» (жовтень), «Тато і я – спортивна сім’я» (грудень), «Нумо, хлопці» (лютий).
Цікавою є проектна діяльність «Шлях до безпечного життя» та тренінги серед випускників «Кроки до майбутнього через здоров’я», «Не дозволимо собою маніпулювати».
Спільно з батьками класні керівники постійно організуються рухливі ігри на свіжому повітрі, здійснюються туристичні подорожі.
Таким чином здоров’я – це прекрасний дарунок, першооснова щастя людини, тому треба його берегти й зміцнювати. При цьому ми враховуємо всі сфери здоров’я: фізичне, психологічне й соціальне, що дає можливість зберегти і зміцнити здоров’я кожного
Лытература:
Готуємося до іспиту з фізкультури/ Анатолій Дубенчук. – К. : Шк. Світ, 2010. – 120с. – (Бібліотека «Шкільного світу»).
Теорія і методика фізичного виховання школярів. Частина 2. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004. – 248 с.